Розкол через Атлантику: Як прихід Трампа вплинув на відносини між США та Європою.

На Мюнхенській конференції з питань безпеки Кіт Келлог, спеціальний представник Трампа з українських та російських справ, висловив думку, що Європа не матиме місця за столом переговорів щодо завершення конфлікту. Ця заява спричинила хвилю обурення та шоку в багатьох європейських столицях. Водночас, це є яскравим прикладом нової стратегії США стосовно Європи. Виклики, з якими стикаються обидві сторони Атлантики, охоплюють численні аспекти.

Під час своєї передвиборчої кампанії Трамп висловив два основних зауваження стосовно Європи. Перше з них стосується необхідності досягнення більш збалансованого торгового обміну. Європейські країни експортують до США більше товарів, ніж США вивозять до Європи.

Згідно з інформацією Євростату, у 2023 році Європейський Союз зафіксував позитивне сальдо в торгівлі товарами зі США на рівні 157 мільярдів євро. Ця ситуація, як стверджується, викликає певні економічні проблеми в Америці. В якості рішення, Трамп пропонує застосувати універсальний інструмент - тарифи на імпорт в США, які можуть стосуватися не лише Європи, а й інших країн. Це, на його думку, має стимулювати виробництво в США, роблячи його більш вигідним у порівнянні з імпортом.

Друге зауваження Трампа полягає у заклику до європейських країн-членів НАТО збільшити свої витрати на оборону. Протягом свого першого президентського терміну він наголошував на необхідності витрачати 2% від ВВП на військові потреби. Наразі ж він вимагає, щоб цей показник зріс до 5%. Нещодавно він також підкреслив, що Європа повинна взяти на себе більшу відповідальність у підтримці України, як фінансово, так і через постачання озброєнь.

Врешті-решт, команда Трампа почала активну атаку на політичну структуру Європи. Мільярдер Ілон Маск, який є одним із найближчих радників президента США, ініціював кампанію на підтримку європейських ультраправих політичних сил. Серед них – партія "Альтернатива для Німеччини", "Реформувати Сполучене королівство" у Великій Британії та ультраправий кандидат на пост президента Румунії Келін Джорджеску.

Мотиви такої підтримки пояснив віце-президент США Джей Ді Венс на Мюнхенській конференції. Він заявив, що основна загроза наразі у світі - не від Китаю чи Росії, а всередині самої Європи, через відхід від традиційних цінностей. Політик звинуватив європейські країни у нібито придушенні свободи слова. Як приклади він навів скасовані президентські вибори в Румунії або обмеження на протести проти абортів. За словами Венса, ще одна проблема Європи - цензурування соцмереж та потурання "масовій неконтрольованій міграції".

Незважаючи на те, що Трамп заявляв про можливість введення тарифів на весь імпорт з Європейського Союзу, Канади й Мексики, до цього поки що не дійшло. Наразі лише 10% мита стосуються Китаю. Щодо Мексики і Канади, тарифи використовувалися більше як інструмент тиску під час переговорів з інших питань. Замість цього, президент США вирішив застосувати вибірковий підхід, запроваджуючи мита на конкретні категорії товарів.

10 лютого Трамп підписав укази про підвищення тарифів на весь імпорт сталі та алюмінію до 25%, без винятків і вилучень. Вони почнуть діяти вже з 12 березня. Крім того, 18 лютого президент США заявив, що має намір запровадити тарифи на автомобілі "близько 25%", напівпровідники та фармацевтичні препарати.

Це невтішні новини для економік Європи. Наприклад, обсяги експорту сталі з Європейського Союзу до Сполучених Штатів у середньому становили приблизно 3 мільярди євро щорічно протягом останнього десятиліття. Найбільше постраждають європейські виробники сталі, зокрема з Німеччини, Італії та Іспанії. Вартість їхньої продукції зросте, що призведе до зниження обсягів продажів. Це також стосується інших видів тарифів.

11 лютого Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про намір вжити "сильних і пропорційних заходів" у відповідь на тарифи, введені Дональдом Трампом, хоча деталі цього плану залишилися незрозумілими. Згідно з інформацією Reuters, Європейський Союз може відновити тарифи, які були запроваджені у 2018 році, але призупинені під час президенства Джо Байдена. Це стосується обмежень на американський бурбон, мотоцикли та апельсиновий сік. Крім того, розглядається можливість ускладнення доступу американських компаній до європейського ринку шляхом введення додаткових перевірок та регуляторних бар'єрів.

На даний момент реакція європейських держав на політичні дії Трампа виглядає непослідовною та випадковою. У відповідь на висловлювання американських представників під час конференції в Мюнхені, президент Франції Емманюель Макрон організував два термінові саміти для європейських лідерів, які відбулися 17 і 19 лютого.

В ході першого Емманюель Макрон та прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер наполягали на збільшенні оборонних видатків та навіть говорили про можливість відправлення військ в Україну. Однак єдності щодо цих питань немає. Насамперед через Німеччину.

У неділю в країні пройшли парламентські вибори. Тепер на порядку денному стоятимуть коаліційні переговори та зміна влади, тому увага держави зовсім не прикута до Сполучених Штатів. Також певну негативну роль відіграла прем'єр-міністр Італії Джорджія Мелоні, яка підтримує тісні зв'язки з новообраним президентом США. Пізніше вона охарактеризувала зустріч у Парижі як "антитрампівську".

Як і раніше, європейські політики намагаються налагодити відносини з Трампом поодинці. На вихідних у Вашингтоні відбулася конференція консервативних політиків "CPAC". На ній виступав сам Трамп, члени його команди, вже згадана Джорджія Мелоні, прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо, президент Польщі Анджей Дуда, лідер британської партії "Reform UK" Найджел Фарадж, голова партії "Національне об'єднання" з Франції Жордан Барделла. Ймовірно, саме на них команда Трампа і буде робити ставку у контактах з Європою.

Цього тижня заплановано візит до США президента Франції Еммануеля Макрона, який відбудеться 24 лютого, а також лідера Лейбористської партії Кіра Стармера, що приїде 27 лютого. Замісник міністра закордонних справ Франції Бенджамін Хаддад підкреслив, що Макрон має намір зустрітися з Трампом, щоб висловити позицію європейців і наголосити на тому, що питання майбутнього України не може бути вирішене без їхньої участі. Однак, чи зверне Трамп увагу на ці заяви, залежатиме від подальших кроків європейських країн.

Загалом же, підхід США щодо Європи суперечливий. Судячи із заяв команди Трампа, з одного боку, їм не потрібна сильна Європа як суб'єкт міжнародної політики. Значною мірою США вигідне її перетворення на слабкий ринок збуту для американської продукції. З іншого боку, прагнення перекласти на Європу підтримку України не дозволяє її послаблювати надто сильно. Чим раніше європейські лідери це усвідомлять, тим більше у них буде шансів поладнати з Трампом.