НАТО зустрічається в Гаазі: які виклики чекають Україну - думки американських і європейських аналітиків.

У фокусі Альянсу перебувають внутрішні проблеми, зокрема нові вимоги щодо витрат на оборону. Щоб запобігти ескалації конфліктів, НАТО намагається уникати обговорень, які можуть загрожувати тендітній єдності між країнами-союзниками.

Наскільки нинішні дискусії НАТО впливатимуть на Україну? Яку лінію поведінки обрати офіційному Києву? Центр "Нова Європа" звернувся до провідних експертів, аби з'ясувати, які можливості відкриває для України саміт НАТО в Гаазі, попри стримані очікування?

Основні висновки:

Головним питанням саміту стане питання підвищення витрат на оборону до 5% від валового внутрішнього продукту для всіх країн НАТО. Це підвищення є критично важливим для формування надійних і дієвих оборонних можливостей, які знадобляться в майбутніх конфліктах. Для України це може означати отримання тривалої військової підтримки та яскравий сигнал стримування для Росії.

Багато фахівців не очікують значних досягнень у Гаазі: країни-учасниці НАТО прагнутимуть уникнути будь-якого загострення відносин з президентом США Дональдом Трампом. Цей курс, зокрема, не передбачає обговорення перспективи вступу України до НАТО.

Враховуючи низьку ймовірність суттєвих проривів, Україні та її основним союзникам слід зосередитися на менш помітних, проте дієвих дипломатичних досягненнях. Серед таких успіхів можна відзначити посилення участі США та встановлення стабільних механізмів військової підтримки в довгостроковій перспективі.

Оскільки членство в НАТО зараз перебуває під питанням, Україні слід розглянути нові можливості для отримання проміжних, тимчасових гарантій безпеки (можливо, на двосторонньому рівні). Шляхи досягнення цієї мети: поступова інтеграція до Об'єднаних Експедиційних Сил (багатонаціональна коаліція -- країни Балтії, країни Північної Європи, Нідерланди та Велика Британія -- призначена для швидкого реагування та проведення експедиційних операцій), посилення співпраці на двосторонньому рівні та розбудова українського ВПК.

Україна не повинна сприйматися як просто кандидат на вступ до НАТО, а скоріше як важливий елемент європейської безпеки у протистоянні російській агресії. Щоб посилити цю позицію, міжнародні партнери повинні вкладати ресурси та підтримувати розвиток української оборонної інфраструктури. Це може в подальшому допомогти Україні стати "арсеналом демократії".

Саміт НАТО, що відбудеться в Гаазі, навряд чи матиме значний стратегічний вплив. Оскільки країни Європи та Канада продовжують залишатися під впливом американської політики президента Дональда Трампа та його слогану "Make America Great Again" ("Зробимо Америку знову великою"), їхнє головне завдання полягає в тому, щоб запобігти ситуації, коли Сполучені Штати повністю покладуть відповідальність за свою безпеку на інших. Проте ймовірність досягнення успіху в цьому питанні є досить низькою.

Моя рекомендація Україні -- діяти за двома напрямками: використати саміт НАТО, щоб наполегливо тиснути на союзників щодо ширшої та швидшої фінансової та військової допомоги, зокрема щоб захиститися від літнього наступу Москви та її прагнень захопити ще більше української території. Паралельно, але політично більш обережно, керівництву України варто обговорити зі своїми найвідданішими європейськими партнерами стратегічний план дій.

Україна повинна активно шукати способи забезпечення надійних гарантій безпеки, оскільки двері до НАТО залишаються закритими, а розгортання європейських сил стримування відтерміноване через небажання російського режиму вести конструктивні переговори щодо мирного врегулювання. Поступова інтеграція в Об'єднані експедиційні сили (Joint Expeditionary Forces) може стати одним із можливих шляхів. Існують також інші альтернативні варіанти для наближення до НАТО. Таким чином, Україна перетворилася на новий стратегічний центр в Європі. Їй не слід сприйматися як прохачка членства в НАТО, а, скоріше, як важливий елемент у захисті Європи від російської агресії.

Очікування від цьогорічного саміту НАТО в Гаазі виглядають досить скромними. Якщо союзники зможуть переконати президента Трампа в тому, що вони готові виділяти 5% від ВВП на оборонні потреби, це стане ясним сигналом, що Альянс рухається до створення потужного механізму стримування в найближчі роки. Це важливий сигнал для України, оскільки частина цих коштів, безумовно, буде спрямована на виробництво озброєнь та боєприпасів для Збройних Сил України в рамках різноманітних національних та європейських фінансових програм. Щодо перспективи членства України в НАТО, було б доцільно, щоб союзники утрималися від висловлень. Вірогідно, що досягти єдиного рішення щодо формулювань минулорічного чи нового комюніке буде важко. Цього року краще "не провокувати невідомість".

Україна та НАТО здатні надіслати однозначний сигнал Росії стосовно своїх уявлень про мирне вирішення конфлікту, підтримуючи ініціативи адміністрації США щодо припинення вогню за певних умов. Зокрема, Україна повинна мати повну свободу у захисті своїх інтересів, зокрема без обмежень на постачання озброєння та проведення навчань з партнерами. Якщо президент Трамп підтримає таку декларацію, це стане значною дипломатичною здобутком для України та Європи в цілому.

Гаазький Саміт НАТО обіцяє бути стислим і організованим, оскільки його учасники прагнуть уникнути можливих конфліктів, які міг би спровокувати Дональд Трамп, як це відбувалося на попередніх зустрічах Альянсу.

Основний акцент буде радше на нових цілях щодо оборонних витрат -- 5% від ВВП -- а не на Україні. Але європейські союзники залишаються відданими Україні. Вони намагатимуться продемонструвати безперервну підтримку та, можливо, анонсують нові пакети допомоги в рамках саміту. Генсек НАТО Марк Рютте попередив, що Росія може почати наступ на країни НАТО до 2030 року, і закликав Європу прискорити розбудову військових можливостей для протидії російській загрозі.

Збільшення інвестицій в європейську оборону є позитивним результатом для України з двох причин.

По-перше, укріплення оборонних можливостей Європи підвищить ефективність стримування.

По-друге, певна частина нових витрат може бути направлена на військову підтримку України.

Отже, найбільш ефективним вкладенням у європейську безпеку сьогодні є посилення військової підтримки Україні та інвестування в її оборонну промисловість.

Вільна і незалежна Україна, незалежно від її членства в НАТО, здатна на самозахист і процвітання, має критичне значення для забезпечення безпеки, свободи та добробуту як Альянсу, так і трансатлантичної спільноти. Усі усвідомлюють, що зараз немає єдиного бачення щодо можливого вступу України до НАТО, а процес розширення ЄС може бути тривалим. Однак існує безліч заходів, які можуть зміцнити позиції України в європейських та трансатлантичних структурах. НАТО та його держави-члени можуть впровадити різноманітні інструменти для цього.

По-перше, Україна може стати арсеналом демократії, і не лише для себе, але й для Європи та інших міжнародних партнерів. Інвестиції у розвиток потужного й стійкого українського оборонного сектору, в поєднанні з неймовірними інноваціями та продуктивністю, що вже продемонстрував оборонний сектор України, мають бути пріоритетом. Розвиток української промислової бази зокрема має стати головним напрямком.

По-друге, держави НАТО можуть на двосторонній основі узгоджувати та удосконалювати свої спільні й доповнюючі можливості, що зміцнить їхню систему протиповітряної та протиракетної оборони.

По-третє, країни НАТО та їх партнери можуть активно підтримувати розвиток регіональної інфраструктури, зокрема в сферах енергетики та цифрових технологій. Це не тільки сприятиме інтеграції України в європейську економіку, а й створить більш надійну логістичну мережу, що підвищить безпеку східного флангу Альянсу.

Саміт НАТО в Гаазі не обіцяє значних досягнень для України. Альянс, в свою чергу, планує зосередитися на питанні оборонних витрат та зміцненні внутрішньої єдності. Проте це не виключає можливості, що Україна може отримати вагому підтримку під час цього заходу.

Основний пріоритет України -- членство в НАТО -- відкладено доти, допоки в США не з'явиться лідер, що вважатиме членство України в Альянсі необхідним для припинення війни та досягнення сталого миру. В нинішньому режимі війни на виснаження Україна відчайдушно потребує здатностей та засобів для власного захисту від російської агресії.

Нові орієнтири витрат на оборону, ймовірно, будуть затверджені найближчим часом. Це надасть НАТО надійні та довгострокові фінансові ресурси для підготовки до потенційних конфліктів. Якщо військова допомога Україні буде врахована як офіційний внесок у нові цілі НАТО, це відкриє можливість для Києва отримати тривалий механізм підтримки, що забезпечить доступ до військової допомоги, логістичних ресурсів і інтеграції в оборонний сектор. Те, що може здаватися незначною деталлю, здатне мати серйозні наслідки для України, інтегруючи її в загальну структуру НАТО. Це також зменшить вразливість України до політичних коливань і ситуативних рішень, які можуть підірвати її оборонні можливості. Хоча саміт не матиме яскравих перемог, він може стати основою для "тихого" успіху.

Незважаючи на помірковані сподівання, саміт НАТО в Гаазі відкриває для України надзвичайно важливу можливість — не тільки отримати підтримку, а й переосмислити свою комунікацію. Занадто довго обговорення оберталися навколо питання: "Які можливості НАТО може надати Україні?". Прийшов час зосередитися на тому, що Україна здатна запропонувати Альянсу.

Досвід, здобутий на фронті, стратегічне географічне розташування та витривалість в умовах російської агресії фактично перетворили Україну на опору європейської безпеки. Збройні сили України перевірили стандарти НАТО щодо оперативної сумісності в реальних бойових умовах, надаючи безцінні дані про використання дронів, гібридні війни та стійкість цивільного населення. Замість того, щоб залишатися пасивним гравцем, Україна показала, що вже робить вагомий внесок у ключову місію Альянсу — захист демократії та стримування військової агресії.

Отже, саміт повинен стати не лише майданчиком для підтвердження тривалої політичної підтримки, але й знаком зміни підходів. НАТО має перейти від простих риторичних заяв до розуміння того, що Україна є не тільки споживачем безпеки, а й її активним постачальником. Поширення цього погляду в Альянсі не тільки підсилить можливості стримування, але й зміцнить довіру до НАТО в контексті захисту своїх цінностей. Таким чином, шлях України до членства є не поступкою, а стратегічною необхідністю для забезпечення стабільності в регіоні.