Пишний прийом у Вашингтоні не пом'якшить напруженість.
Протягом останніх 64 років жоден президент США не зустрічав іноземних лідерів безпосередньо в аеропорту Вашингтона. Однак, 23 вересня, коли до американської столиці прибув китайський лідер Сі Цзіньпін, його вітали не тільки президент Дональд Трамп, а й настрій урочистостей, що перевищував той, який був під час візиту Трампа до Пекіна в травні. Така асиметрія в прийомі демонструє прагнення Трампа підтримувати стабільні відносини з Сі. Водночас, це підкреслює "бідність" порядку денного саміту та відсутність прогресу в ряді важливих питань, як зазначає The Economist.
У п'ятницю, 25 вересня, Трамп запланував чаювання з Сі в Білому домі, а також екскурсію до Національного архіву США. Проте ключовим досягненням саміту цього тижня, ймовірно, стало продовження торговельного перемир'я, яке було узгоджене між США та Китаєм минулого року. У відповідь на мита Трампа Китай почав контролювати експорт рідкісноземельних елементів. Пекін мав намір продовжити це перемир'я, яке мало закінчитися в листопаді, до завершення президентського терміну Трампа. Врешті-решт, сторони змогли домовитися лише про двомісячне продовження.
Протягом минулого року обсяги експорту рідкісноземельних елементів з Китаю до Сполучених Штатів коливалися приблизно на рівні 500 тисяч кілограмів щомісяця, що є суттєвою знижкою у порівнянні з показниками перед укладенням торговельного перемир'я. 10 листопада Китай планує посилити обмеження на продаж рідкісноземельних металів. Міністр фінансів США, Скотт Бессент, зазначив, що використає це перемир'я, щоб змусити Пекін більш ретельно дотримуватись досягнутого угоди.
У Сполучених Штатах, де нещодавно активізувалися дискусії навколо штучного інтелекту, деякі прихильники безпеки нової технології сподівалися, що лідери Трамп і Сі зможуть укласти угоду про посилення регулювання моделей ШІ або навіть уповільнення їхнього розвитку. Інші висловлювали бажання, щоб Трамп став на захист американських технологій у сфері штучного інтелекту, звинувачуючи Китай у їхньому копіюванні. Проте, 24 вересня Трамп оголосив, що штучний інтелект стане "ключовою темою", підкресливши, що він і Сі наразі бажають "залишити все без змін".
Однією з найяскравіших характеристик є незначний інтерес Трампа до тем, пов’язаних із безпекою та обороною — питань, що часто були у центрі китайсько-американських відносин. Іран, ймовірно, скористався китайськими супутниковими знімками для проведення атак на Близькому Сході, зокрема під час нападу на Йорданію в липні, в результаті якого загинули троє американських військових. Трамп знизив значення цих звинувачень.
"По суті, вони займаються тим самим, що й ми. Коли мені кажуть, що Китай стежить за нами, я відповідаю: вірно, ми також ведемо спостереження за ними", -- заявив президент США.
Протягом свого першого терміну на посаді президента, Трамп зібрав команду чиновників, які сформували новий політичний консенсус у Вашингтоні щодо Китаю, що характеризувався набагато більш рішучим підходом у порівнянні з попередніми адміністраціями. Наступна адміністрація Джо Байдена не лише підтримала цей консенсус, але й розширила його, в той час як ставлення американського суспільства до Китаю ставало дедалі більш жорстким. Однак у своєму другому терміні Трамп відмовився від власної спадщини, прийнявши більш м'які позиції з таких питань, як експорт напівпровідників до Китаю та зобов'язання Сполучених Штатів щодо Тайваню.
Здається, що в США громадська думка починає змінюватися. Нещодавнє дослідження, проведене Чиказькою радою з глобальних питань, виявило, що 57% американців підтримують "дружнє співробітництво і взаємодію" з Китаєм, тоді як 40% вважають за потрібне, щоб Америка вжила заходів для стримування Пекіна. Ці результати свідчать про суттєву зміну в настроях, які спостерігалися в період з 2020 по 2024 роки. Під час свого виступу у Білому домі, Сі Цзіньпін запросив сто тисяч молодих американців відвідати Китай для навчання протягом наступних п'яти років.
23 вересня Елбрідж Колбі, заступник міністра оборони США з питань політики, оголосив, що основною метою Сполучених Штатів у Азійському регіоні є досягнення "гідного миру". Він підкреслив, що США прагнуть забезпечити вільний доступ до торгівлі, але не планують "панувати" в Азії. За його словами, такий підхід свідчитиме про "шанобливе ставлення" до Китаю. Колбі зазначив, що немає нічого поганого в тому, що кожна сторона має свою власну віру в свою перевагу з часом.
"Підтримуймо жваву конкуренцію, яка не призведе до великої війни", -- зазначив він.
Час спокою влаштовує всіх учасників. Трамп зосереджений на конфлікті з Іраном і підготовкою до проміжних виборів. Сі переживає через сповільнення економічного зростання та майбутній з'їзд Комуністичної партії, запланований на наступний рік.
"Китай планує використати наступні кілька років для того, щоб закріпити свої досягнення та зміцнити свої позиції в змаганні з Вашингтоном", – підкреслює Раш Доші, експерт з політики стосовно Китаю в адміністрації Байдена.
Раян Хасс з Інституту Брукінгса висловив думку, що 30 хвилин, витрачених на серйозні переговори в Овальному кабінеті, є вкрай недостатніми.
"Схоже, що головна мета цього візиту -- саме урочистість", -- додав він.
Найважливішим аспектом відносин між Трампом і Сі, можливо, є не стільки зміст досягнутих домовленостей, скільки частота їхніх зустрічей.
"Цей рік має потенціал стати знаковим," -- зазначив Бессент, оскільки лідери обох країн можуть зустрітися до чотирьох разів: наступні дві зустрічі заплановані на саміті Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) у Шеньчжені в листопаді та на саміті G20 у Маямі, який відбудеться наступного місяця.
Перспектива кожної наступної зустрічі дає сторонам стимул підтримувати відносини на стабільному рівні. США відклали заплановане постачання зброї Тайваню на суму $14 млрд, щоб не зірвати саміт із Сі. У травні Трамп хвалився, що це був "дуже хороший козир у переговорах". Але через низку самітів цей пакет озброєння тепер може залишитися "замороженим" без визначеного терміну.
Reuters також повідомляло, що розкішний саміт у Вашингтоні був наповнений символікою, але відзначався відсутністю значних досягнень: не було жодних ознак прогресу у важливих питаннях, таких як штучний інтелект, торгівельні відносини, ситуація з Тайванем та конфлікт в Ірані. Після прибуття Сі до Білого дому Трамп підкреслив "дійсно велику дружбу" з китайським керівником, уникаючи акцентування на політичних розбіжностях. Сі, у свою чергу, висловився більш різко, зазначивши, що інтереси обох націй тісно взаємопов’язані, і конкуренція між ними повинна бути "здоровою".
На думку аналітиків, контраст у риториці вказує на різні підходи кожного з очільників. Трамп акцентує увагу на своїх особистих взаєминах із Сі, тоді як китайський лідер діє більш обачно, підкреслюючи, що мова йдеться про відносини між країнами.
#
