Обмеження, енергоресурси та підпільний флот: чи зуміє ЄС сповільнити економічний розвиток Росії?

Європейський Союз має намір ухвалити новий пакет санкцій щодо Росії найближчими днями. Проте наразі немає впевненості в тому, що ці санкції виявляться настільки ж відчутними для РФ, як це передбачалося ще місяць тому. Більше інформації – у матеріалі спецкореспондента РБК-Україна Юрія Дощатова.

Основное:

Які елементи можуть бути включені до 18-го пакету санкцій?

Чому ЄС не готовий знижувати цінову стелю для російської нафти?

Хто в Європейському Союзі опирається посиленню нафтових санкцій?

Розробка 18-го пакету санкцій в Європейському Союзі розпочалася практично відразу ж після ухвалення 17-го пакету обмежень, який виявився досить м'яким. Новий пакет був представлений як рішуча реакція на дії Росії в умовах відмови від перемир'я. Проте Дональд Трамп дав зрозуміти, що наразі не планує посилювати тиск на Москву, сподіваючись на можливий успіх у переговорах. В цій ситуації, без підтримки з боку США, ЄС може вагатися перед прийняттям самостійних рішень.

Нова порція санкцій повинна охопити енергетичний та фінансовий сектори, а також поставки товарів і технологій, що мають подвійне призначення. В рамках цього пакету пропонується заборонити будь-які операції, пов'язані з газопроводами "Північний потік", а також розширити перелік тіньового флоту, що використовується Росією для транспортування нафти, включивши до нього 77 додаткових нафтових танкерів.

Також рекомендується заборонити експорт нафтопродуктів, виготовлених з російської нафти, до третіх країн. Найважливіше - в рамках цього пакету передбачено зниження граничної ціни на нафту, що продається Російською Федерацією, з 60 до 45 доларів за барель.

Початковою ідеєю всього пакета було скорочення доходів РФ від реалізації енергоресурсів і посилення фінансової ізоляції країни-агресора. Новий пакет санкцій мав стати одним із найжорсткіших із уже чинних.

"Сила - це єдина мова, яку чує Росія," - зазначила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, представляючи деталі нового пакета санкцій 11 червня.

Зниження стелі ціни на нафту, яка є найефективнішим інструментом для скорочення доходів Росії, має бути ухвалено спільно країнами G7. Але на саміті "Великої сімки", який відбувся цього тижня в Канаді, рішення про зниження стелі цін так і не було погоджено. Проти виступили США, а представники ЄС і Великобританія поки що не ризикнули взяти на себе таку ініціативу.

Зустріч G7 в Канаді (зображення: Getty Images)

Додатковим чинником, що ускладнює зниження цінової стелі на нафту, є конфлікт між Ізраїлем та Іраном, внаслідок якого спостерігається підвищення вартості нафти.

За останні два тижні марка Brent подорожчала на 10 доларів. Зараз вона коштує майже 77 доларів за барель. Російська нафта марки Urals зросла з 60,6 до 74,7 доларів.

Таким чином, схвалення нової стелі цін на нафту в 45 доларів за барель у ЄС поки що не виглядає реальним. Якщо цього все-таки не станеться, то ідея "задушити" доходи Москви фактично провалиться.

Нова цінова межа нафти на рівні 45 доларів, безумовно, може суттєво знизити прибутки Росії від нафтових продажів, але не призведе до їх повного зникнення.

Встановлення граничної ціни на рівні 30 доларів, яке пропонувала Україна, може суттєво знизити рентабельність нафтоторгівлі РФ до повної нерентабельності. Ця ціна наближається до середньої собівартості видобутку нафти на родовищах. Якщо врахувати витрати на транспортування до порту та перевалку, кінцева ціна може зрости до приблизно 45 доларів.

"Обмеження ціни на рівні 30 доларів є вище середніх витрат на видобуток. За таких умов видобуток залишиться прибутковим для російських компаній, але бюджет країни фактично не отримає нічого. Росіяни не зможуть обійтися без експорту, оскільки у них немає інших джерел доходу", - зазначив у коментарі для РБК-Україна Владислав Власюк, уповноважений президента України з питань санкційної політики.

Він підкреслив, що для того, щоб обійти встановлену цінову межу в 60 доларів, Російська Федерація створила тіньовий флот, що дозволяє їй реалізовувати нафту за цінами, що перевищують цю межу. За його словами, така діяльність з обходу санкцій приносить Росії щонайменше 16 мільярдів доларів щорічно.

Наразі тіньовий флот складається з понад 650 суден, які здатні функціонувати без залучення країн G7. "Тіньовий флот - це не винахід Росії. Він також обслуговує іранську та венесуельську нафту. Приблизно 21% суден, що займаються іранською нафтою, також задіяні у роботі з російською нафтою," - підкреслив Власюк.

Більше 500 танкерів підпадають під санкції США, Канади, Великої Британії або ЄС (принаймні одного з цих учасників). Це дозволяє "виключити" з ринку близько 40-50% "тіньових" суден, які обслуговували Росію. Проте залишок продовжує свою діяльність, переміщаючись між портами Росії, Індії, Китаю, Туреччини та інших країн. Крім того, Росія активно залучає нові танкери для транспортування нафти, що допомагає їй підтримувати обсяги експорту, зазначив Власюк.

Щоб ефект від цінових обмежень був максимальним, потрібно суттєво знизити можливості для використання тіньового флоту. "Для того, щоб зниження прайс-кепу дало результати, потрібно вичавлювати тіньовий флот і контролювати, щоб білий флот не порушував прайс-кеп. Інакше ефект буде нульовим, якою б не була стеля цін", - заявив Власюк у коментарі виданню.

Уповноважений президента України з питань санкцій Владислав Власюк (зображення: Віталій Носач/РБК-Україна)

За його даними, якщо 25% російської нафти, яка на сьогоднішній день перевозиться білим флотом, продавати за новим прайс кепом у 45 доларів за барель, то за рік Росія втратить додатково 6,3 млрд доларів доходів.

"Зі зменшенням частки тіньового флоту в перевезеннях російської нафти до 50%, 25% та 0%, а також з дотриманням цінових обмежень, збитки Росії можуть зрости до 12,6, 18,9 і, зрештою, до 25,2 мільярда доларів на рік", - підкреслив уповноважений президента України з питань санкцій.

Чому Європейський Союз відхиляє українську ініціативу про встановлення граничної ціни на нафту на рівні 30 доларів за барель, натомість розглядаючи лише варіант у 45 доларів? Геннадій Рябцев, директор центру "Психея", вважає, що причина криється в економічних інтересах деяких країн, які залежать від транспортування російської нафти.

"Я думаю, є певні економічні інтереси низки країн ЄС, наприклад, Греції, Кіпру, Мальти. Можливо, ще якихось, де є великі компанії, що займаються або пов'язані з морськими перевезеннями. Для рішення ЄС щодо цінової стелі потрібен консенсус усіх країн, якого немає в ЄС", - сказав Рябцев у коментарі РБК-Україна.

Цікаво, що Греція, Кіпр та Мальта з 2022 року виступали проти обмежень на транспортування російської нафти. "Ці держави висловлювали своє незадоволення ще тоді, коли була введена цінова стеля на рівні 60 доларів за барель у 2022 році. Вони хвилювалися, що такі заходи можуть суттєво негативно вплинути на їхні доходи від надання транспортних і логістичних послуг", – підкреслив Рябцев.

Of course! Please provide the text you'd like me to make unique.

Якщо Європейський Союз все ж вирішить реалізувати заплановані ініціативи, незважаючи на брак підтримки з боку Сполучених Штатів, це може призвести до значного, хоча й не фатального, удару по російській економіці. Імовірно, межа рецесії, яку вже офіційно визнають в Росії, буде перейдена. Це створить ризики не лише для металургійних підприємств, про які вже попередив керівник "Северстали", але й призведе до суттєвих скорочень в інших секторах, що неминуче вплине на державні доходи, необхідні для ведення війни.