Між Європейським Союзом та Сполученими Штатами Америки більше не існує єдності щодо економічного тиску на Росію, як зазначається у внутрішньому звіті німецького Міністерства закордонних справ. Раніше обидві сторони діяли спільно, проте нині їх співпраця фактично зупинилася.
Про це йдеться у статті Süddeutsche Zeitung.
Угоди з президентом США Дональдом Трампом, як з гумором зазначають навіть у німецькому Міністерстві закордонних справ, нині переживають свій "період напіврозпаду".
Напередодні міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що "це матиме серйозні фінансові наслідки для Росії". Це стосується розробки нового, вже 18-го пакету санкцій, які будуть введені у відповідь на нещодавні російські удари по українських містах.
"Західна реакція буде однозначною, і, на мою думку, до цього приєднаються й Сполучені Штати," - зазначив німецький міністр, хоча, враховуючи ситуацію, навіть у нього виникають сумніви.
Як повідомляють Süddeutsche Zeitung, NDR і WDR, перемовини з американською стороною щодо спільних дій проти механізмів обходу санкцій зазнали краху. У звіті МЗС Німеччини, присвяченому засіданню Ради ЄС із закордонних справ 20 травня у Брюсселі, зазначено, що ЄС-координатор із санкцій Девід О'Салліван підтвердив розрив трансатлантичної співпраці у цьому напрямі.
"Жодної спільної зовнішньої комунікації більше не відбувається", -- зафіксовано в документі. Навіть у межах G7 координація "втратила динаміку".
В таких обставинах досягнення консенсусу щодо наступного пакету санкцій проти Росії виглядає дедалі менш імовірним. Це особливо підкреслюється тим, що, за словами деяких аналітиків, Трамп може бути зацікавлений у якнайшвидшому відновленні економічних зв'язків з Росією.
Депутат Європарламенту від партії "Зелених" Сергій Лагодінський попереджає про безпекові ризики, які виникають на тлі ослаблення співпраці між ЄС і США.
"Суть справи полягає в тому, що Сполучені Штати стали основною рушійною силою санкційної стратегії," -- підкреслив політик.
Він переконаний, що якщо Трамп вирішить налагодити стосунки з Москвою, "це стане початком кінця всесвітньої системи санкцій".
Проте, певні результати вже очевидні: за інформацією О'Саллівана та керівника розвідувального координаційного центру ЄС Даніеля Маркіча, санкції суттєво вплинули на економічну ситуацію в Росії. Крім того, Європейський Союз зумів частково обмежити військово-промисловий експорт через країни-сателіти, такі як Вірменія, Сербія, Узбекистан та Індія. Проте, шляхи через Казахстан, Об'єднані Арабські Емірати та Туреччину залишаються викликом.
За словами О'Саллівана, Китай і Гонконг виступають основними "центрами" для ухилення від санкцій. Він зазначив, що близько 80% таких дій відбувається через Китай, хоча Пекін це заперечує. Крім того, у звіті йдеться про залучення деяких європейських компаній у незаконні торговельні схеми з Росією, що послаблює позиції Єврокомісії під час переговорів.
Українська розвідка також підтверджує важливість ролі Китаю. Зокрема, керівник Служби зовнішньої розвідки України Олег Іващенко зазначив, що Китай продовжує забезпечувати Росію товарами, які мають критичне значення.
"Відомо, що Китай забезпечує верстати, специфічні хімічні речовини, порох та елементи для підприємств оборонної промисловості," — зазначив він.
Українські спецслужби мають докази щодо щонайменше 20 таких підприємств у РФ.
У грудні 2024 року Брюссель запровадив санкції проти семи китайських компаній та фізичних осіб через ймовірну підтримку російської військової економіки. Однак докладних даних про обсяги та маршрути постачання досі не було оприлюднено. На момент публікації китайська сторона не надала відповіді на запит.
О'Салліван також звітував про досягнення в боротьбі з російським "підпільним флотом" — судами, які формально зареєстровані в інших країнах, але насправді під контролем Москви. Кілька країн вже позбавили ці судна можливості плавати під своїми прапорами після втручання Європейського Союзу. Проте представник ЄС, відповідальний за санкції, закликав до більш рішучого підходу: "необхідно вжити жорсткіші заходи проти всього підпільного флоту". Зокрема, було запропоновано провести перевірки діяльності портів у Туреччині, Індії та Малайзії, які часто приймають ці судна.
Наступним етапом, згідно з урядовим звітом Німеччини, стануть санкції, спрямовані на російський енергетичний та фінансовий сектори. Однак і тут виникають суперечки: Угорщина знову блокує цю ініціативу, демонструючи "повну відсутність бажання до компромісу". Участь США в цих заходах також викликає питання, враховуючи нинішні політичні сигнали з Вашингтона.
Нагадаємо, 20травня Євросоюз ухвалив черговий -- уже 17-й -- пакет санкцій проти Росії. Нові обмеження стосуються майже 200 кораблів тіньового флоту РФ, а також спрямовані проти гібридних загроз та на захист прав людини.
За повідомленнями The New York Times, Сполучені Штати Америки не планують приєднуватися до нових санкцій Європейського Союзу щодо Росії. Більше того, президент США Дональд Трамп почав обговорювати торговельні перспективи з Москвою після завершення конфлікту в Україні.
26 травня стало відомо, що у Євросоюзі готують нові санкції проти Росії у відповідь на нові масовані атаки по території України.
Варто зазначити, що напередодні Дональд Трамп висловив різку критику на адресу президента Росії Володимира Путіна через його агресію щодо України та вчинені ним вбивства. Після цього видання The Wall Street Journal, посилаючись на свої джерела, повідомило, що американський президент обмірковує введення нових санкцій проти Росії, які можуть бути оголошені вже цього тижня.
#Дональд Трамп #Казахстан #порт #Європейський Союз #Росія #Економіка #Президент (державна посада) #Москва #Європейський парламент #Китай (регіон) #Північна та Південна Америка #Європейська комісія #Брюссель #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Експорт #Німеччина #Політик #Володимир Путін #Вашингтон, округ Колумбія #Західна Європа #Туреччина #Індія #Угорщина #Українська мова #Пекін #The New York Times #Компроміс #Вірменія #Зелені #The Wall Street Journal #Об'єднані Арабські Емірати #Міністерство закордонних справ (Україна) #Малайзія #Сербія #Рада Європейського Союзу #Міністерство закордонних справ #Військова розвідка #Гонконг #Двигун #Узбекистан #Корабель #Süddeutsche Zeitung #Служба зовнішньої розвідки (Росія) #Секретна служба #Федеральне міністерство закордонних справ #Північнонімецьке радіомовлення #Західнонімецьке радіомовлення
