Війна в Україні та напруженість на Близькому Сході яскраво ілюструють, як швидко витрачаються боєприпаси у умовах інтенсивних бойових дій. У відповідь на ці виклики Франція терміново інвестує мільярди євро для поповнення своїх запасів озброєнь та розробки нових військових технологій.
Видання Politico повідомляє про значний план переходу держави до "воєнної економіки" та суттєве підвищення витрат на оборону, посилаючись на проект закону, що стосується військового планування.
Французький уряд 8 квітня представить оновлений закон про військове планування, який є багаторічною фінансовою базою. Документ виділяє 8,5 мільярда євро виключно на закупівлю безпілотників та ракет до 2030 року.
Прем'єр-міністр Себастьян Лекорню нещодавно підкреслив перед законодавцями, що країна терміново потребує боєприпасів. Це заява звучить на фоні зростаючих європейських тривог щодо ймовірності військового протистояння з Росією до кінця цього десятиріччя.
Проект закону, що налічує 64 сторінки, чітко вказує, що ці інвестиції спрямовані на підготовку до "воєнної економіки". Планується, що витрати на оборону у Франції будуть поступово зростати: з 63,3 мільярда євро у 2027 році до 76,3 мільярда євро у 2030-му.
Цільові показники зростання арсеналів вражають уяву. Франція має намір збільшити запаси баражуючих боєприпасів, зокрема дронів-камікадзе, на неймовірні 400%. Окрім цього, запаси керованих бомб AASM Hammer повинні зрости на 240%, а запаси зенітних ракет Aster і Mica — на 30%.
Ці амбіційні плани виникли на фоні взаємних звинувачень між урядом Франції та оборонними компаніями, які вказували на проблеми з масовим виробництвом зброї. Виробники висловлювали незадоволення через недостатню кількість замовлень, в той час як держава наполягала на необхідності інвестицій у виробничі потужності ще до укладення угод.
На сьогоднішній день ситуація змінилася: генеральний директор ракетного концерну MBDA Ерік Беранже оголосив, що у 2023 році обсяги виробництва зростуть на 40%. Це зокрема стане можливим завдяки подвоєнню випуску ракет Aster, які використовувалися військовими для знищення іранських дронів у Перській затоці.
Незважаючи на збільшення запасів боєприпасів, проект документа вказує на те, що Франція наразі не має наміру розширювати свої збройні сили. У планах не передбачено придбання додаткових винищувачів Rafale чи фрегатів, попри попередні зобов'язання уряду.
Замість цього Париж активно вивчає можливість створення нового танка. Заплановано провести дослідження, щоб визначити, яка бойова машина зможе стати наступником теперішнього лідера — танка Leclerc, який буде поступово виведено з експлуатації наприкінці 2030-х років.
Ця ситуація є наслідком можливих затримок у розробці спільного танка франко-німецького виробництва нового покоління (MGCS). Водночас, Франція, судячи з усіх ознак, вирішила відмовитися від проекту Eurodrone — безпілотного літального апарата великої дальності, що спільно розроблявся з Німеччиною, Італією та Іспанією, оскільки на нього не було виділено жодного євро з бюджету. У країні існує настільки сильний консенсус щодо оборонних витрат, що навіть лідер ультраправої партії Жордан Барделла нещодавно ініціював підвищення витрат на оборону до 3,5% від ВВП.
Повномасштабна війна в Україні та конфлікт на Близькому Сході змусили європейські країни усвідомити реальність глобальної загрози. Виступ Володимира Зеленського в Давосі став справжнім "холодним душем" для лідерів ЄС: він різко розкритикував континент за повільність та залежність від США у питаннях безпеки.
Риторика, що виходить від Вашингтона, лише погіршує ситуацію. Дональд Трамп прямо висловлює думку, що європейські країни мають навчитися самостійно захищатися, підвищити свої оборонні витрати та зменшити залежність від американської "ядерної захисту".
В цей час український фронт перетворився для західних країн на основну платформу для вивчення сучасних воєнних стратегій. Українські збройні сили нині ілюструють, як важливо швидко реагувати на виклики, впроваджувати інноваційні технології та виживати в умовах постійної небезпеки, а також встановлювати нові стандарти для армій по всьому континенту.
У контексті військового переозброєння Європейська комісія звертається до цивільних громадян з закликом підготуватися до можливих кризових ситуацій. Людям рекомендують запастися водою, продуктами, медикаментами та іншими важливими речами, щоб мати можливість самостійно пережити принаймні перші 72 години у випадку надзвичайних обставин.
У Німеччині уряд випустив нову версію брошури, в якій вперше надаються детальні інструкції щодо дій під час повітряних атак та рекомендації стосовно безпечних місць для укриття від вибухів. У той же час, у польських супермаркетах розпочато активний продаж готових "евакуаційних рюкзаків", що містять основні засоби для виживання.
Країни Північної Європи активно готуються до ймовірних військових дій. Всього десять держав спільно працюють над планами евакуації цивільних осіб, які включають створення безпечних транспортних маршрутів та систем розміщення населення на випадок відкритого конфлікту з Росією.
#бюджет #Дональд Трамп #Європейський Союз #Європа #Росія #Економіка #Боєприпаси #Україна #Володимир Зеленський #Інвестиції #Європейська комісія #Євро #Німеччина #Збройні сили України #Вашингтон, округ Колумбія #Прем'єр-міністр #Політика #Близький Схід #Озброєння #Безпілотний літальний апарат #Іспанія #Документ #Іран #Збройний конфлікт #Італія #Франція #Танк #Бойові дії #Париж #Промисловість (виробництво) #Перська затока #Давос #Континент #Америка #Ракета #Зенітна ракета #Військові #мексиканець-американець #«Арсенал»
