Експерти одностайні в тому, що без підтримки США Європейський Союз навряд чи зможе витримати тривалі виклики.
Якщо Росія у 2027 році нападе на одну із країн НАТО, наприклад Латвію, і США відмовляться брати участь у війні, то Європа зможе протистояти Росії лише у короткій війні. Такого висновку, змоделювавши ситуацію, дійшли професор кафедри воєнних досліджень Королівського коледжу Лондона, академічний директор Кембриджської ініціативи з безпеки Девід Джіо та колишній заступник начальника штабу оборони Великої Британії, викладач коледжу Еммануеля Кембриджського університету Даг Чалмерс. Своїми міркуваннями вони поділилися на шпальтах The Economist.
Американський генерал критикував російську систему протиповітряної оборони у Венесуелі.
Експерти представили потенційний сценарій, згідно з яким у березні 2027 року російські танкові підрозділи можуть перетнути латвійський кордон неподалік Резекне, захопити залізничну станцію та просунутися в бік Даугавпілса – другого за величиною міста Латвії, де близько половини населення складають етнічні росіяни.
"Їхня ціль полягає в захопленні невеликої ділянки території, прикриваючись аргументом, що "російськомовні громади" потребують підтримки з боку Москви. Російські збройні сили оперативно створюють укріплені пункти та розгортають мобільні системи протиповітряної оборони, в той час як їхній президент Володимир Путін... спостерігає за реакцією НАТО", - зазначають автори.
Проте, згідно з сюжетом, президент Сполучених Штатів Дональд Трамп заявляє, що Америка не братиме участі у війні за невелику частину Латвії, яку, на його думку, "по суті, вже контролює Росія". Він зазначає, що Росія є занадто сильною для конфлікту. Крім того, Трамп вважає, що слабкість європейських країн фактично сприяла цьому вторгненню, стверджують аналітики.
"Цей уявний акт анексії території в Латвії примушує НАТО розглянути питання, яке раніше здавалося абсолютно неможливим: чи здатен Альянс обійтися без підтримки США в стримуванні, а згодом і в протидії російській агресії?" - зазначено в статті.
Згідно з висловленнями авторів, будь-яка концепція успіху НАТО без участі американських військ базується на розумінні, що Європа може вести лише короткострокові конфлікти, але не здатна витримувати тривалі війни.
"Як зазначили Джіо та Чалмерс, без важких транспортних засобів, повітряного дозаправлення, систем управління та контролю, супутникової розвідки і значних запасів боєприпасів, що їх надають США, європейські сили не зможуть підтримувати інтенсивні бойові дії більше ніж кілька тижнів."
Вони наголосили, що це не означає неминучого програшу Європи, адже Європа без Америки має величезні демографічні та економічні переваги, але проблема в тому, що економіка і суспільство Росії вже налаштовані на війну, і щоб європейським країнам НАТО відбитися від загарбників якомога швидше, доведеться терміново ухвалювати політичні рішення, оперативно посилювати східний фланг та перехоплювати ініціативи ще до того, як Росія зможе скористатися промисловими й логістичними можливостями Європи.
На жаль, Путін виявив готовність до тривалих конфліктів, якщо Китай надає свою підтримку. Він менш уважний до втрат і матеріальних витрат, ніж його демократичні противники. Якщо Кремль помітить, що внутрішня політична ситуація в Західній Європі починає коливатися, він може витримати початкові невдачі й продовжувати тиск, як це спостерігається в Україні. Чим довше затягнеться війна, тим менш ймовірно, що Європа зможе обійтися без Америки, яка є "арсеналом демократії", - підкреслили аналітики.
Згідно з їхніми висловлюваннями, на початковому етапі конфлікту акцент буде зроблено на стримуванні та обмеженні первинного нападу з боку Росії.
Збройні сили європейських країн, зокрема Польщі, північних країн, Балтії та Німеччини, оснащені сучасними системами озброєння, мають добре розроблені стратегічні плани та доступ до розвиненої мережі залізниць і автомобільних шляхів. Це дозволяє їм швидко перекидати підкріплення на схід. Якщо Європі вдасться уникнути катастрофи в перші дні конфлікту, вона зможе ефективно стримувати агресію достатньо довго, щоб підсилити свої війська, - зазначається у матеріалі.
Утім, на думку Джіо і Чалмерса, повернення захоплених територій буде складним, адже для цього Європі знадобиться не лише локальна перевага, а й придушення російської ППО на території самої Росії - крок, на який багато членів НАТО можуть не піти. А Путін, зазначається, добре розуміє цю логіку і, звісно, скористається нею.
Також можуть виникнути напруження в політичних позиціях країн НАТО. У той час як Велика Британія, Польща, країни Балтії та північної Європи розглядають Росію як основну загрозу, багато середземноморських держав відчувають меншу небезпеку і, відповідно, більш обережні у своїх діях.
Автори підкреслюють, що різноманітні погляди на загрози можуть призвести до того, що НАТО стане більш обмеженою "коаліцією бажаючих" з нижчими можливостями для ведення бойових дій. Не складно уявити, що країни, як-от Угорщина чи Словаччина, можуть вирішити не брати участь; Туреччина, яка також є членом НАТО, може натомість намагатися виступити в ролі посередника.
Європейські можливості в оперативному вимірі також мають свої відмінності, відзначають Джіо і Чалмерс. Вони стверджують, що на суші Європа в цілому готова до короткочасних конфліктів. У повітряному просторі європейські винищувачі перевершують російські, але континент стикається з нестачею літаків для дозаправлення та систем управління й контролю, які тривалий час забезпечувалися США. На морі ж Європі довелося б розподілити свої ресурси для підтримки домінування одночасно в Балтійському та Чорному морях, а також на північних підступах.
"У сфері кібероперацій Європа демонструє стабільність, хоча значна частина критично важливої інфраструктури контролюється американськими компаніями, співпраця з якими може бути обмежена рішеннями уряду США. Ще однією вразливою сферою є космос. Без підтримки американської супутникової розвідки Європі довелося б покладатися на різноманітність національних ресурсів і потенційно ненадійні приватні постачальники, такі як Starlink", - зазначено в статті.
За висновком авторів, Європа має терміново інвестувати у власні оборонні спроможності, розширювати оборонно-промислову базу та готуватися діяти без американського лідерства, інакше ставка на автоматичну допомогу США залишатиметься небезпечним ризиком.
#НАТО #Дональд Трамп #Лондон #Європейський Союз #Європа #Росія #Економіка #Боєприпаси #Президент (державна посада) #Москва #Китай (регіон) #Польща #Німеччина #Кремль (фортифікаційна споруда) #Володимир Путін #Західна Європа #Російська мова #Туреччина #Угорщина #Озброєння #Суспільство #Словаччина #Країни Балтії #Північна Європа #Латвія #Наступальні (військові) #Бойові дії #Балтійське море #Військова розвідка #Венесуела #Протиповітряна оборона #The Economist #Арсенал #Фланг #Середземне море #Кембриджський університет #Начальник штабу #Даугавпілс
