Які зміни чекають на статус українців у Європейському Союзі в умовах можливого перемир'я: які ініціативи розробляють різні країни?

Тимчасовий захист для українців у країнах Європейського Союзу (ЄС) триватиме до березня 2026 року, проте питання про його подовження після можливого "перемир'я" залишатиметься на розсуд кожної окремої держави. Фахівці рекомендують українцям заздалегідь підготуватися до нових умов життя, враховуючи аспекти роботи, навчання та інтеграції в місцеві громади.

Як повідомляє RFI, у контексті переговорів про можливе завершення бойових дій в російсько-українській війні, в Європейському Союзі почали активно обговорювати питання майбутнього українців, які отримали тимчасовий захист.

Наразі в межах цієї програми в ЄС проживає близько 4,5 мільйона громадян України, і хоча захист офіційно продовжено до березня 2026 року, Брюссель готує кілька сценаріїв на випадок досягнення перемир'я. Речник Єврокомісії з питань внутрішніх справ Маркус Ламмерт заявив, що потрібне спільне рішення, яке збалансує вплив на країни-члени ЄС.

На сьогоднішній день важливим аспектом є забезпечення правової визначеності як для українців, так і для країн, що їх приймають. Продовження терміну дії Директиви до 2026 року є кроком у правильному напрямку, однак в умовах зміни безпекової ситуації можливе перегляд рішення на більш ранній термін. Як повідомляють деякі джерела, кілька країн вже працюють над новими ініціативами, зокрема:

Чехія пропонує новий п'ятирічний дозвіл на проживання для тих, хто інтегрувався в суспільство: має роботу, дітей у школі, і проживає в країні щонайменше два роки. Проте чинний тимчасовий захист припиниться наступного дня після завершення війни.

Польща працює над впровадженням трирічного національного статусу "CUKR" для українців, які протягом року мають PESEL UKR. Однак процес ухвалення цього рішення затягується.

У Німеччині вже є розроблені сценарії, але остаточні кроки залежать від нового уряду. Ймовірно, Берлін діятиме згідно з узгодженим європейським підходом.

Доктор економічних наук Андрій Гайдуцький висловлює прогноз, що в разі досягнення мирної угоди політика тимчасового захисту може змінити свій статус з рівня Європейського Союзу на національний. В результаті кожна країна матиме можливість самостійно ухвалювати рішення: Північна Європа, швидше за все, залишить чинним захист, тоді як інші держави зосередяться на заохоченні інтеграції тільки для економічно активних осіб.

Експерт підкреслює, що українці, які вже адаптувалися, продовжать перебувати в країні на загальних умовах, з більшим залученням роботодавців та місцевих громад у процес легалізації їхнього статусу. Жінки з Польщі, Румунії та Німеччини поділилися з медіа своїми труднощами щодо легалізації та інтеграції. Деякі з них шукають нові шляхи для легального перебування, тоді як інші сподіваються на гуманітарні виключення для матерів з дітьми або літніх людей. Люди усвідомлюють, що повернення в Україну наразі не є практично можливим.

Українська влада наполягає: тимчасовий захист має діяти до настання стійкого миру. Міністр національної єдності Олексій Чернишов наголошує, що говорити про зміну статусу українців передчасно. Водночас парламент підкреслює - повертати людей примусово не можна, але і заохочення за рахунок тих, хто залишився в країні, має бути обґрунтованим.

За словами експертів, економічних умов для масового повернення немає. Основні винятки - пенсіонери з власним житлом та школярі, які прагнуть вчитися в Україні. Водночас працевлаштовані українці продовжують наповнювати економіки європейських країн, що створює взаємну зацікавленість у їхньому подальшому перебуванні.

Як раніше повідомляв OBOZ.UA, Німеччина прийняла рішення призупинити прийом біженців у рамках програми ООН з переселення та не буде створювати нових федеральних ініціатив. Важно зазначити, що це не стосується українців — в межах Європейського Союзу громадяни України мають офіційний статус "тимчасового захисту", який не є статусом біженців, і, отже, не підпадають під програму переселення ООН.