Снєгирьов: Чи мають право в ЄС затримувати наших громадян без надання причин | Еспресо

У ніч з 5 на 6 березня Національний банк України оголосив про затримання угорськими правоохоронцями інкасаторів українського державного "Ощадбанку".

У складі інкасаторських груп працювали семеро співробітників банку. Згідно з даними "Ощадбанку", інкасатори здійснювали транспортування готівкових коштів та банківських металів, серед яких були 40 мільйонів доларів, 35 мільйонів євро та 9 кілограмів золота. Ці кошти і золото переміщалися відповідно до міжнародної угоди між "Ощадбанком" та Raiffeisen Bank International. За інформацією української сторони, вантаж було оформлено згідно з міжнародними стандартами перевезення та діючими європейськими митними процедурами.

В Raiffeisen Bank International повідомили, що відповідно до австрійських норм, що регулюють банківську таємницю, вони не можуть розголошувати інформацію про своїх клієнтів. Проте, представники банку підкреслили, що група в курсі даного інциденту і зазначили, що сама RBI не зазнала збитків від нього.

Натомість Національна податкова та митна служба Угорщини повідомила про розслідування щодо відмивання коштів. Сім громадян України - підозрювані. Серед них - колишній генерал української спецслужби.

На даний момент українські інкасатори, затримані в Будапешті, вже повернулися на батьківщину. І це, безперечно, є найважливішим аспектом.

Але сама історія від цього не стала менш тривожною. Бо ми фактично побачили ситуацію, коли громадян України можуть затримати в центрі столиці країни Європейського Союзу, а пояснення з'являються значно пізніше.

Читайте також: Російсько-угорська провокація приречена на провал

Глава Міністерства закордонних справ Андрій Сибіга рішуче засудив ситуацію, охарактеризувавши вчинки Угорщини як "державний тероризм і рекет". Він також зазначив, що інкасаторів можна вважати "викраденими заручниками", оскільки, за словами представників МЗС, українських консулів не допускають до них.

На моє переконання, Україна має вимагати не лише пояснень, а й повноцінного розслідування самого факту викрадення людей і транспорту. Бо коли зупиняють інкасаторські машини, це означає, що хтось знав маршрути їхнього пересування.

З'явлення нових фактів викликає ще більше запитань, адже цього року через угорську територію в Україну було переведено понад 900 мільйонів доларів США, 420 мільйонів євро та 146 кілограмів золота. Угорські правоохоронці проводять розслідування в рамках кримінального процесу за участю Антитерористичного центру.

Проте насправді цю ситуацію не варто сприймати виключно як фінансовий випадок.

На мою думку, події розвиваються за певною політичною логікою. Спочатку Володимир Зеленський зробив різкі заяви проти Віктора Орбана, а вже потім угорська сторона вжила відповідних заходів.

Український президент, коментуючи блокування допомоги Україні, заявив, що сподівається: "одна людина в Європейському Союзі не блокуватиме 90 мільярдів євро". Інакше, за його словами, можна буде "дати контакти цієї людини українським військовим, щоб вони з ним поспілкувалися своєю мовою".

Йшлося про позицію Угорщини, яка блокує 90 мільярдів євро допомоги Україні.

Ці ресурси є вкрай суттєвими — вони фактично слугують підтримкою для української економіки та фінансуванням оборонних сил. Коли навколо такого важливого питання виникають політичні суперечки, українські військові й економіка можуть опинитися в складному становищі, ставши жертвами цієї ситуації.

На ці слова відреагували навіть представники угорської опозиції. Зокрема, лідер партії "Тиса" Петер Мадьяр заявив, що жодному угорцю, а тим більше угорському політику, не можна погрожувати, незалежно від його політичних поглядів.

Висловлювання президента Зеленського щодо Орбана та ЗСУ отримали критику і в Європейській комісії. "Подібні висловлювання є недопустимими. Не можна дозволяти погрози стосовно країн-членів ЄС", - зазначив прес-секретар Єврокомісії Олоф Гілл.

Тобто ситуація отримала резонанс не лише в уряді Орбана, а й у всій європейській політичній системі.

Коли такі теми починають активно висвітлюватися в засобах масової інформації та політичних середовищах, це може викликати несподівану реакцію. Адже в такій ситуації теперішня угорська влада може заявити про "вплив ззовні" і активізувати підтримку серед своїх виборців.

Читайте також: Україна та Угорщина. Неприпустимі експромти.

І саме це зараз може відбуватися.

Такий тип риторики насправді активізує виборців Орбана, дозволяючи йому виступати в ролі політика, який оберігає угорські інтереси від іноземного впливу.

Саме тому я переконаний: ці події взаємопов'язані.

Примітно, що після заяв Зеленського з'явилися нові заяви Віктора Орбана. Зокрема, він говорив про можливість силового розв'язання питання розблокування нафтопроводу "Дружба".

Якщо об'єднати всі ці події — висловлювання Зеленського, позицію Орбана та ситуацію з інкасаторськими автомобілями — можна отримати цілком зрозумілу політичну картину.

До цієї картини додається ще один фактор -- позиція США.

Дональд Трамп відкрито висловив свою підтримку Віктору Орбану. Після цього він стверджував, що Україна, мовляв, затримує переговори, що мають на меті завершення війни.

Тобто конфлікт довкола Угорщини фактично виходить на рівень ширшої політичної дискусії між Києвом і Вашингтоном.

Ось чому Україні необхідно бути вкрай обережною у своїх діях щодо внутрішньої політики сусідніх країн.

Але водночас -- максимально жорстко у питанні захисту своїх громадян.

Міністерство закордонних справ повинно активізувати всі доступні дипломатичні інструменти. Більш того, важливо скористатися політичним впливом наших американських союзників.

Ознайомтеся також із цим: Хіба ми справді прагнемо підтримати Орбана в його виборчій кампанії?

Це питання стосується не лише одного випадку.

Йдеться про принципову річ: чи можуть українських громадян затримувати на території країни ЄС без чітких і прозорих пояснень.

І відповідь на це питання Україна має отримати.

Спеціально для Еспресо

Про автора. Дмитро Снєгирьов — фахівець у військових питаннях та співголова громадської організації "Права Справа".