Спілка українських бізнесменів висловила незгоду з пропозицією створення страхового фонду шляхом збільшення податкових ставок.

Спілка українських підприємців (СУП) виступає за розробку комплексного механізму страхування та компенсації ризиків, пов'язаних із війною. Проте організація проти фінансування цього механізму через підвищення податків. Як альтернативу компенсації бізнес-втрат, СУП пропонує враховувати документально підтверджені військові збитки при розрахунку майбутніх податкових зобов'язань на прибуток.

"Держава не має права постійно перекладати необхідність у додаткових фінансах на тих, хто вже відповідально виконує свої податкові зобов'язання. Зростання податкових ставок без адекватних заходів проти тіньової економіки лише посилює тиск на легальний бізнес і зберігає конкурентні переваги для тих, хто ухиляється від сплати податків", - зазначається у заяві, яку опублікувала асоціація на своєму веб-сайті.

Вона підкреслила, що збільшення податкового тягаря в умовах війни обмежує здатність підприємств функціонувати, підтримувати робочі місця та відновлювати знищені виробничі потужності.

СУП додала, що запропоноване Міністерством економіки та довкілля у якості джерела підвищення податку на додану вартість (ПДВ) з 20% до 21% призведе до зростання цін, яке знижуватиме купівельну спроможність населення, а зміна ставки не усуває проблем адміністрування цього податку, зокрема щодо реєстрації податкових накладних і відшкодування ПДВ.

На думку асоціації, одним із головних завдань для держави має стати забезпечення справедливого збору податків від тих, хто систематично їх уникає. Згідно з "опублікованими дослідженнями", вона прогнозує, що в 2025 році бюджет може втратити 237-262 млрд грн через виплату заробітних плат "в конвертах", 110-125 млрд грн через порушення митних правил, контрабанду та корупційні дії на кордоні, а також 37-41 млрд грн через контрафактні товари і нелегальну торгівлю підакцизними продуктами.

"Разом із заходами щодо детінізації та підвищення ефективності податкового та митного адміністрування, держава повинна надати конкретні результати оптимізації власних витрат: зменшити витрати на утримання державного апарату та ліквідувати дублювання функцій. Ці дії, у поєднанні з залученням міжнародного фінансування, повинні передувати будь-яким рішенням про підвищення податкового навантаження", - зазначено в заяві СУП.

Асоціація зазначила, що готова долучатися до напрацювання моделі, яка забезпечить реальну компенсацію воєнних збитків і водночас не створюватиме нового податкового навантаження на економіку.

На початку цього тижня Данило Гетманцев, який очолює комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, висловив свої прогнози на Форумі економічної стійкості "Forbes Україна", що відбувся 23 вересня. Він зазначив, що ініціатива уряду щодо проведення через парламент моделі фінансування страхових фондів для компенсації збитків бізнесу від обстрілів, фінансованої за рахунок підвищення ПДВ та акцизів, може зазнати невдачі через відсутність необхідної підтримки з боку представників бізнесу.

За словами голови комітету, потенційні можливості для збільшення доходів державного бюджету через детінізацію можуть перевищити 1 трлн грн у 2026 році, а у 2027 році ця сума ще зросте, проте досі залишається невикористаною. Як зазначає Гетманцев, у 2023 році детінізація забезпечила бюджету додаткові $1,5 млрд, у 2024 році - $2,5 млрд, в той час як у 2026 році доходи навпаки зменшилися на $1 млрд.

Голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа під час дискусії, організованої Центром економічної стратегії 24 вересня, висловила свою позицію, зазначивши, що, як і багато її колег, не підтримує цю ініціативу і вважає її неефективною.

Згідно з інформацією, оприлюдненою раніше, Кабінет Міністрів у затвердженому проекті державного бюджету на 2027 рік планує створити два спеціалізовані фонди з обсягами 58,7 млрд грн та 8,3 млрд грн. Ці фонди призначаються для страхування бізнесу від ризиків, пов'язаних з війною, а також для надання фінансової підтримки і захисту підприємств паливного сектора від таких загроз. Формування внесків до цих фондів планується здійснити шляхом підвищення податку на додану вартість (ПДВ) та акцизів на пальне. Однак наразі відповідні законопроекти не були представлені.

Згідно з останніми новинами, ідею Міністерства економіки щодо створення страхових фондів через збільшення податкових ставок наразі підтримали Федерація роботодавців України (ФРУ), Нафтогазова асоціація України (НАУ) та Український альянс роздрібної торгівлі продуктами харчування (UFRA).

Федерація роботодавців України висловила свою позицію щодо можливого підвищення основної ставки ПДВ з 20% до 21% на період воєнного стану, зазначивши, що не заперечує проти цього кроку, якщо кошти будуть акумульовані на спеціально відведеному рахунку. Водночас, організація пропонує ввести тимчасовий імпортний збір, подібно до практики 2015 року, з метою залучення додаткових $3 млрд. При цьому пропонується розширити перелік винятків для критичного імпорту та потреб оборони.

Нафтогазова асоціація України додатково нагадує про свою ініціативу щодо створення спеціалізованого фонду відновлення паливної інфраструктури через цільовий внесок у розмірі $20 за кожну тонну введеного в обіг пального та вимагає залучити своїх представників до робочої групи з розробки нормативних актів для гарантування прямого доступу підприємств реального сектору до компенсацій.

Зі свого боку, UFRA наголошує, що компенсація не повинна обмежуватися лише основними засобами. Для галузі важливо покривати знищені товарні запаси, зокрема на орендованих складах, а також вимагає тимчасовості підвищення ПДВ та прозорості виплат.

Ще дві значні українські бізнес-асоціації — Американська торгова палата (AmCham) та Європейська бізнес асоціація (EBA) — поки що не висловили свої думки з цього питання, хоча активно обговорюють запропоновану Міністерством економіки модель фінансування фонду. Як повідомляє агентство "Інтерфакс-Україна", наразі всередині цих асоціацій не спостерігається достатньої підтримки даної моделі.