Повномасштабна війна оголила слабке місце більшості українських громад -- відсутність реального бачення розвитку, яке працює не лише на рівні документів, а й у щоденних управлінських рішеннях. Формальні стратегії часто не відповідають реальності, а ситуативні кроки, продиктовані кризами, не вибудовуються в довгострокову логіку.
Тим часом громади змушені одночасно відповідати на щоденні потреби мешканців і ухвалювати рішення, що визначатимуть їхнє майбутнє. За цих умов планування має бути водночас стратегічним і гнучким -- спрямованим на стійкість та створення умов, за яких люди можуть залишатися, комфортно жити й бачити перспективу розвитку у своїй громаді.
Цей проект "Спільне майбутнє" прагнув усунути розрив між офіційним плануванням і фактичними управлінськими методами. Його результати дозволяють стверджувати, що мова йде не лише про конкретні приклади, а про підходи, які є релевантними для багатьох українських громад.
Проєкт охопив п'ять різних громад у нашій країні, зокрема Перещепинську, Верхньодніпровську, Чугуївську, Зміївську та Коростенську, які були обрані в результаті відкритого конкурсу. Реалізацію ініціативи здійснювала команда Urban Reform, що спеціалізується на просторовому розвитку і вже понад десять років співпрацює з громадами для створення сталих, орієнтованих на людей підходів до розвитку територій. Варто зазначити, що ці громади не є лише "показовими" чи винятковими, а представляють собою різноманітні за своїм масштабом та контекстом території, які стикаються з типовими для України викликами.
Попри відмінності в історії та розмірах, усі п'ять громад опинилися в подібних умовах: під час війни рішення щодо відновлення й розвитку потребують узгоджених дій та якісної взаємодії між мешканцями, місцевою владою, бізнесом і підприємцями. Саме тому спільним запитом стало формування зрозумілого орієнтира руху вперед -- визначення пріоритетів розвитку, ідей для відновлення та спільного бачення майбутнього.
"Наша мета полягала в тому, щоб підтримати громади у створенні зрозумілої системи прийняття рішень, що включає в себе візію та серію пілотних проектів, які можна впроваджувати поетапно", - зазначає Анастасія Палій, урбаністка та керівниця проектів Urban Reform.
Основним досягненням проєкту став документ під назвою "Спільне бачення розвитку". У ньому зафіксовано не лише уявлення про бажане майбутнє громади, а й початкові практичні кроки для його досягнення. На відміну від традиційних стратегій, цей документ сприймається не як формальна вимога, а як практичний інструмент для прийняття щоденних управлінських рішень.
Візія описує те, якою громада може бути в майбутньому, та визначає основні напрями розвитку -- зміни, що поступово наближають до цього образу. Вона спирається на цінності та запити мешканців, а також на результати комплексного дослідження. Окремим блоком визначено перелік пріоритетних проєктів -- конкретних кроків, із яких громада може розпочати втілення візії: від оновлення публічних просторів і вулиць до розвитку культурних інституцій, комунікації та механізмів участі мешканців.
"Спільне майбутнє -- це коли громада має спільну мету та розуміння, куди рухатися. Це означає постійний діалог між мешканцями і владою, визначення пріоритетів і планування конкретних кроків. Без цього розвиток залишається фрагментованим і несистемним", -- каже депутат Верхньодніпровської міської ради дев'ятого скликання Сергій Анашкін.
Головним принципом ініціативи "Спільне майбутнє" є активна участь громадян на кожному етапі процесу – від проведення досліджень до ухвалення остаточних рішень. Залучення людей стало фундаментом для створення довіри та спільного усвідомлення пріоритетів розвитку.
Для досягнення цієї мети були організовані воркшопи, фокус-групи, зустрічі з представниками бізнесу та місцевої адміністрації, а також проведені онлайн-опитування і інтерв'ю. У процесі брали участь різноманітні соціальні групи: молодь, підприємці, чиновники, а також представники культурної та освітньої сфери, і люди похилого віку.
"Після воркшопів і зустрічей ми почали отримувати конкретні пропозиції від мешканців. Люди пропонували ідеї розвитку публічних просторів, нових маршрутів і місць для молоді. Це допомагає точніше визначити пріоритети й побачити, що саме є важливим для громади сьогодні", -- зазначає головна спеціалістка відділу містобудування та архітектури Чугуївської міської ради Тетяна Строля.
Водночас команда стикалася з типовими обмеженнями: нерівною залученістю різних груп, браком часу в посадовців і високими очікуваннями мешканців щодо швидких результатів. Це вимагало постійного балансування між глибиною процесу та реаліями воєнного часу.
"Я проживаю в Перещепиному вже більше 50 років і довгий час не спостерігала суттєвих позитивних змін. Саме тому для мене важливо брати участь у таких ініціативах. Спільне майбутнє — це коли місцеві мешканці самостійно визначають пріоритети розвитку та мають можливість впливати на прийняття рішень. Без цього громада ризикує втратити своїх людей — молодь їде, оскільки не бачить для себе перспектив", — ділиться думками фермерка соціального напрямку та керівниця проєктів ГО "Перспективи" в Перещепиному, Олена Самарська.
В рамках проєкту було активно залучено не менше 2038 жителів п'яти громад, що свідчить не лише про значний рівень участі, а й спростовує стереотипи щодо бездіяльності населення малих громад у питаннях розвитку.
Іще однією принциповою рисою підходу стало поєднання соціологічного та просторового дослідження. Саме така комбінація дала змогу уникнути двох крайнощів: рішень, ухвалених без розуміння середовища, та суто технічного планування, відірваного від реального досвіду людей.
"Ми зосередилися на вивченні історичних аспектів та місцевої ідентичності, архітектурного середовища й інфраструктури, природних ресурсів і ландшафтів, економічних чинників, соціальних зв'язків, а також на дозвіллі та повсякденних маршрутах мешканців", -- зазначає Анастасія Палій.
"Співпраця з п'ятьма різними громадами дозволила виявити, що, незважаючи на їхні особливості, основні проблеми зазвичай є схожими," -- підкреслює архітекторка та урбан-дизайнерка Urban Reform Олена Мельник.
Попри різні масштаби й контексти, у всіх п'яти громадах повторювалися схожі структурні проблеми: фрагментованість простору, нерівний доступ до сервісів, слабка зв'язність між районами та дефіцит якісних публічних просторів. Саме ці спільні виклики по-різному трансформувалися в конкретні рішення.
Для Коростенської громади таким рішенням стало формування мережі субцентрів у мікрорайонах міста -- відповідь на надмірну концентрацію сервісів у центрі та складний доступ до них у віддалених районах. Паралельно громада сформулювала запит на ревіталізацію промислових територій як потенційних багатофункціональних просторів.
Для Верхньодніпровської громади важливим стало прагнення до створення кампусу, який стане освітнім і інноваційним кластером. Це ініціатива, що має на меті вирішити проблему нестачі сучасних спеціалістів і обмежених можливостей для молоді самореалізуватися, не залишаючи громаду. Кампус сприймається як універсальний простір, де освіта, перепідготовка та співпраця з бізнесом об'єднуються в єдину екосистему.
У Зміївській громаді акцентують увагу на природних і туристичних можливостях, займаючись ландшафтами, розробкою рекреаційних маршрутів та створенням привабливих природних зон, які можуть слугувати ресурсом для розвитку.
У Перещепинській громаді поряд із соціальними ініціативами значну увагу приділили природоорієнтованим проєктам: розвитку парків і набережної, очищенню річки та покращенню доступу мешканців до води.
Для Чугуївської громади ключовим результатом стала Концепція мережі публічних просторів -- цілісної системи взаємопов'язаних вулиць, парків, набережних і зелених коридорів. Пілотним проєктом став парк імені І.Рєпіна як приклад переходу від стратегічної візії до конкретних рішень.
"Мені найбільше відгукнулася ідея створення простору для мешканців громади, де можна проводити час із користю -- поєднання рекреаційної зони з культурними об'єктами. Напрацьована дорожня карта розвитку Чугуївської громади дасть змогу врахувати потреби мешканців і стане основою для сталого економічного та культурного розвитку в майбутньому", -- каже представник Молодіжної ради при виконавчому комітеті Чугуївської міської ради Харківської області Євген Бондаренко.
Досвід програми "Спільне майбутнє" є важливим не стільки через можливість його безпосереднього копіювання в усіх громадах, скільки завдяки демонстрації підходу, що навіть в умовах війни спільноти можуть проявляти стратегічне мислення і приймати рішення, які виходять за рамки простого реагування на кризові ситуації.
У період, коли більшість регіонів зосереджені на відновленні та виживанні, ключовим фактором, що може вплинути на якість місцевого самоврядування в Україні в найближчі роки, стане здатність реалізовувати заявлені ініціативи в практичні управлінські процеси.
Це питання виходить за межі п'яти громад. Мова йде про можливість українських територій будувати своє майбутнє не лише в контексті поточних викликів, а й у рамках системного підходу, орієнтуючись на людей, ресурси та власну відповідальність.
#Бізнес #Комунікація #Стратегія #Документ #Парк #Інновації #Соціальна група #Друга світова війна #Харківська область #Міське планування #Діалог #Екосистема #Архітектор #Громадська організація #Логічно #Ландшафт #Commons (журнал) #Перещепине #Верхньодніпровськ #Ілля Рєпін #Дозвілля #Відпочинок #Природні ресурси
