Американські розвідувальні служби прийшли до висновку, що Куба має більше спільного з Іраном, ніж з Венесуелою.
Адміністрація президента США Дональда Трампа шукає серед чинних або колишніх посадовців Куби людину, яку можна було б переконати очолити уряд у Гавані, у той час, як Вашингтон посилює кампанію тиску, повідомляє NYT.
Адміністрація Трампа наполягає на тому, щоб розвідувальні служби США знайшли когось на кшталт Делсі Родрігес, яка стала тимчасовою президенткою Венесуели після того, як у січні американські війська захопили попереднього лідера Ніколаса Мадуро.
Американські чиновники розглядали Родрігес як прагматичну лідерку, яка могла б безперешкодно взяти владу у свої руки та була б готова тісно співпрацювати з США. Деякі представники адміністрації Трампа вважають, що на Кубі можна знайти такого ж прагматичного лідера. Однак американські розвідувальні служби дійшли висновку, що Куба більше схожа на Іран, ніж на Венесуелу.
За словами чиновників США, на Кубі майже немає прагматичних посадовців, які були б готові взяти владу, якби американські війська захопили Рауля Кастро -- колишнього лідера Куби, який досі має величезний політичний вплив, -- або якимось чином усунули нинішнє керівництво.
Водночас кубинські чиновники, що очікують на свою чергу, схожі на своїх іранських колег, є представниками більш радикальних груп.
Адміністрація Трампа коливається між бажанням співпрацювати з комуністичним урядом Куби та розробкою планів щодо його повалення.
В останні кілька тижнів представники американського уряду надали кубинським керівникам список умов, пропонуючи заохочення у разі досягнення позитивних результатів. Адміністрація Трампа прагне, щоб Куба провела економічні реформи, відкрилася для інвестицій з США, почала купувати нафту в Америки та усунула російських і китайських шпигунів.
Інформації про стимули, які запропонував Вашингтон, небагато, проте відомо, що серед них є плани щодо збільшення гуманітарної допомоги та можливого послаблення американських санкцій.
Нинішній кубинський уряд, принаймні наразі, не виявляє готовності йти на такі поступки, що надає особливої актуальності пошуку альтернативних лідерів.
Куба оголосила про значні економічні зміни, що передбачають розширення діяльності приватних підприємств, але ці заходи, схоже, не відповідають вимогам адміністрації Трампа.
Білий дім відмовився від коментарів. Однак один із чиновників адміністрації Трампа зазначив, що, хоча США готові розпочати новий етап у відносинах із Кубою, уряд у Гавані "стоїть на заваді кращому майбутньому".
В умовах браку прагматичних політиків залишається незрозумілим, кого Білий дім може розглядати як найкращу альтернативу. Кубинська влада, здається, виявляє підтримку Оскару Пересу-Оліву Фрага, онучатому племіннику Фіделя Кастро, в якості можливого наступника. Останнім часом він все частіше з'являється на державному телебаченні, у офіційних заявах, а також дав рідкісне інтерв'ю міжнародним медіа.
Однак кандидатура Перес-Оліва Фрага, майже напевно, буде неприйнятною для США. Адміністрація Трампа могла б розглянути іншого родича Кастро -- Рауля Родрігеса Кастро, онука Рауля Кастро. Він тривалий час був охоронцем колишнього лідера, але ніколи не обіймав державних посад. Нинішній міністр внутрішніх справ Куби Лазаро Альберто Альварес Касас також може бути прийнятним для американських чиновників.
Цього року під час свого візиту на Кубу директор ЦРУ Джон Реткліфф мав зустрічі з Родрігесом Кастро та Альваресом Касасом.
Американські та ізраїльські чиновники обмірковували план зміни режиму в Тегерані, коли понад п'ять місяців тому розпочали спільну війну проти Ірану.
У той час Трамп був одержимий ідеєю відтворити венесуельську модель в Ірані, вірячи, що його адміністрація зможе знайти лідера, готового співпрацювати зі Сполученими Штатами, який міг би прийти до влади після військових ударів. Деякі іранські чиновники, яких американські посадовці вважали більш прагматичними, загинули під час перших військових ударів, спрямованих на усунення верховного лідера Алі Хаменеї.
Ізраїльський задум, підтриманий деякими членами американського уряду, мав на меті відновити на політичну арену колишнього президента Ірану Махмуда Ахмадінежада. Цей політик ніколи не відзначався поміркованістю і під час свого президентства публічно закликав до знищення Ізраїлю. Проте після завершення терміну його повноважень Ахмадінежад почав все більше критикувати іранських духовних лідерів. Ізраїль вирішив налагодити з ним контакти, вважаючи його потенційним кандидатом на посаду нового глави іранського уряду. Однак Ахмадінежад виявився розчарованим ізраїльським планом і врешті-решт залишив укриття, куди його доставили ізраїльські розвідники.
З огляду на минуле, стратегії США та Ізраїлю щодо зміни влади в Ірані виглядають менш обґрунтованими, ніж операція з захоплення Мадуро у Венесуелі.
Конкретні плани стосовно Куби залишаються невизначеними. Уряд США встановив де-факто блокаду цієї острівної країни, що спричинило кризу, оскільки запаси енергії майже вичерпалися.
Також незрозуміло, як далеко може зайти адміністрація Трампа, щоб домогтися зміни керівництва Куби. Міністерство юстиції США оприлюднило обвинувальний акт проти Рауля Кастро. Уряд США використав обвинувальний акт проти Мадуро, щоб виправдати рейд у Венесуелі.
Однак Мадуро був чинним президентом Венесуели. Його усунення призвело до приходу до влади Родрігес, яка на той час обіймала посаду віцепрезидента. На відміну від цього, 95-річний Кастро не обіймає жодної офіційної посади, а його арешт сам по собі не спричинить зміни керівництва.
За інформацією деяких американських урядовців, після проведення рейду у Венесуелі, Куба вжила заходів для посилення оборони, щоб ускладнити американським військовим здійснення подібних операцій, спрямованих на захоплення або ліквідацію Кастро чи чинного президента Мігеля Діаса-Канеля.
Раніше повідомлялося, що ЦРУ таємно створило оперативну групу з питань Куби, що свідчить про те, що адміністрація Трампа розпочала реалізацію планів щодо узгодженої кампанії тиску на кубинський уряд з метою домогтися змін, яких вимагає президент США.
У статті "Трамп і Куба: чи планує Білий дім 'маленьку переможну війну'?" Олег Шамшур розглядає, яким чином адміністрація США намагається змінити політичний курс у Гавані, як на це можуть зреагувати Китай і Росія, а також чи готові самі кубинці відстоювати режим, що призвів до економічної кризи в країні.
#
