Сполучені Штати та Ізраїль прагнуть зміни влади в Ірані, проте режим виявляється занадто потужним. Експерт зазначає, що регіон може бути свідком тривалої війни.

Для виживання в цьому режимі існують всі необхідні мотивації.

Убийство верховного лідера Ірану Алі Хаменеї, яке стало наслідком атак з боку Ізраїлю та США, є серйозним ударом по іранському режиму, хоча і не є фатальним для нього. Історично, іранських керівників уже усували з життя, але режим завжди знаходив спосіб вижити. Тепер, за словами почесного професора близькосхідних досліджень в Австралійському національному університеті Аміна Сайкала, регіон, ймовірно, очікує на затяжну війну, про що він пише у своїй статті для The Conversation.

Згідно з думкою експерта, відхід Хаменеї навряд чи призведе до швидкого падіння ісламського режиму. Лідер, усвідомлюючи цю ймовірність, нещодавно вживав заходів для забезпечення плавного переходу влади в країні, враховуючи можливість, що й інші високопосадовці можуть стати "мучениками".

Водночас Хаменеї був одночасно політичним і духовним лідером Ірану. Він мав послідовників не лише всередині країни, але й серед багатьох шиїтів у всьому регіоні. Його вбивство спонукає деяких до помсти, що потенційно може спровокувати хвилю екстремістських насильницьких дій на Близькому Сході та світі.

Згідно з іранською Конституцією, Асамблея експертів має право призначати верховного лідера. Незабаром вона проведе засідання для вибору або тимчасового, або постійного лідера. На цю важливу посаду можуть претендувати троє потенційних кандидатів:

Режим має всі необхідні умови для підтримки власної влади. Країна володіє численними силовими структурами та захисниками режиму, зокрема під проводом Корпусу вартових Ісламської революції. Їхні життя тісно переплетені з режимом, який безжально придушував протести. Це також стосується багатьох бюрократів та звичайних людей, які підтримують режим. Їхня відданість зумовлена поєднанням шиїтських цінностей та сильного націоналізму, що спонукає їх залишатися вірними владі.

"Чи можливе в даний момент виникнення народного бунту? На сьогоднішній день державний апарат, який функціонує на основі примусу та адміністративного контролю, виглядає досить стабільним у підтримці чинного режиму. Якщо в рядах таких структур, як Корпус вартових ісламської революції (КВІР), не виникнуть суттєві розбіжності, то, за прогнозами професора, режим зможе подолати цю кризу."

Режим швидко відреагував на атаки з боку США та Ірану, завдавши удару у відповідь по військовим об'єктам Ізраїлю та США в різних точках Перської затоки. Використовуючи ракети та безпілотники, деякі з них досягли цілей, завдавши значних збитків.

Крім того, КВІР прагнув заблокувати Ормузьку протоку – ключовий маршрут, через який щоденно проходить 20% світового обсягу нафти та 25% зрідженого газу. Сполучені Штати запевнили, що забезпечать її відкритість, але у КВІР є значні можливості для реалізації блокади. Це може призвести до серйозних наслідків для глобального енергетичного постачання та економіки в цілому.

Вашингтон та Єрусалим помилялися, якщо думали, що удари не призведуть до регіональної війни. Вона вже почалась, вважає Сайкал. На його думку, повернення до переговорів має зараз небагато шансів.

Трамп та Нетаньягу відчули, що зараз -- найкращий час для удару по Ісламській Республіці, щоб знищити не лише її ядерну програму, але й її військовий потенціал. Ізраїль нещодавно послабив деяких проксі Тегерана, зокрема ХАМАС і Хезболлу, а також розширив свій вплив у Лівані та Сирії.

"Хоча важко точно передбачити, до яких наслідків призведе війна, очевидно, що конфлікт затягнеться. Він може тривати не лише дні, а й тижні. США та Ізраїль прагнуть виключно до зміни влади, в той час як чинний режим налаштований на виживання. Через цей конфлікт адміністрація Трампа також демонструє своїм опонентам, зокрема Китаю, що США залишаються ключовою світовою силою, тоді як Нетаньяху намагається зміцнити позиції Ізраїлю як провідного гравця у регіоні," - зазначає професор.