14-15 листопада в Києві пройшли шості "Медіадні Премії імені Георгія Ґонґадзе" — щорічна конференція, що об'єднує журналістів, редакторів, науковців, меценатів та всіх тих, хто впливає на розвиток українських медіа.
Цього року на Медіаднях обговорювали основні виклики, з якими стикається сучасна журналістика, функціонування медійної сфери в Силах оборони, питання інституційності, вплив грантового фінансування, а також значення медіа у формуванні колективної пам'яті про війну.
Ви можете знайти повну відеоверсію Медіаднів, скориставшись цими посиланнями: перший день та другий день.
В рамках Медіаднів відбулися два відкриті інтерв'ю: одне з журналістом і публіцистом Віталієм Портниковим, а інше з журналістом Дмитром Хилюком, який під час окупації Київщини у 2022 році був викрадений російськими військами і провів більше трьох років у незаконному ув'язненні.
Під час заходу Премія імені Георгія Ґонґадзе приєдналася до ініціативи "Порожні стільці", розмістивши на кожному з активностей порожній стілець. Ця акція символізує підтримку журналістів, письменників, культурних діячів та правозахисників, які зникли безвісти, зазнали ув'язнення або залишаються в полоні через агресію Росії проти України.
Також під час події відвідувачі змогли переглянути виставку у форматі плакатів "Щоденник Ґонґадзе" - до 25 роковин трагічної загибелі журналіста. Це серія знакових цитат Георгія з поясненнями контексту та ілюстраціями українських художників Інги Леві і Антона Логова.
Окрім того, одна з секцій Медіаднів була присвячена подкастам "Синхрони війни", які висвітлюють історії окремих людей та їхній досвід служби на фронті. Гості заходу мали можливість послухати подкасти української журналістки, воєнної документалістки та письменниці Євгенії Подобної, в яких брали участь військові кореспонденти, слідчі, документалісти, фіксери, журналісти з іноземних медіа та пресофіцери.
У процесі реєстрації всі учасники отримали на згадку поштову листівку з однією з відомих цитат журналіста Георгія Ґонґадзе. Цей унікальний мерч Медіаднів був створений, щоб підкреслити важливість слова та принципів.
Відкривали Медіадні представники команди Премії.
"Наша витривалість - це не лише про індивідуальну силу. Це про мережу наших взаємозв'язків і те, що ми здатні створити спільно. Ми формуємо спільноту, засновану на цінностях, які представляє Премія Ґонґадзе: свобода, гідність і відповідальність", - зазначила директор Премії Анастасія Абрамець.
"Вже протягом шести років Медіадні проходять у Києві, сприяючи розвитку колективного емоційного інтелекту в медіа та налагодженню зв'язків між журналістами. Це надзвичайно важливо для нашої спільноти, оскільки справжня сила держави полягає в єдності людей", - зазначив програмний директор Премії Владислав Зінкевич.
Основна увага цьогорічних Медіаднів зосереджена на інституціях і їх ролі в суспільстві. Одинокий індивід може справити значний вплив, і ми в Премії Ґонґадзе це добре знаємо, адже маємо за приклад таких людей. Проте, зміни не можуть відбутися без підтримки інституцій, які забезпечують тривалість ініціатив, започаткованих окремими особами. Саме ці інституції потребують нашого захисту і підтримки — українського суспільства та громадян, які прагнуть отримувати чесну та правдиву журналістику в Україні, - підкреслила Тетяна Терен, голова наглядової ради Премії імені Георгія Ґонґадзе, засновниця культурної агенції "Терени", журналістка, культурна менеджерка, кураторка книжкових проєктів та літературних програм, а також колишня виконавча директорка Українського ПЕН.
Щемку та життєствердну промову на початку Медіаднів також виголосив лауреат Премії (2025), фотограф, оператор і воєнний кореспондент Іван Любиш-Кірдей.
"Журналістика має величезне значення, адже її основна мета – фіксувати та передавати правду, щоб національна пам'ять залишалася живою. Це стосується не тільки військової журналістики, а також культурних і політичних аспектів. Росія всіма можливими способами намагається знищити пам'ять як окремих людей, так і нації в цілому, тому роль журналіста в наш час є надзвичайно важливою і небезпечною," – підкреслив він.
Щоб бути почутими - треба говорити
Перший день Медіаднів у Києві розпочався з панельної дискусії на тему "Феномен медійного представлення підрозділів Сил оборони", яку вела журналістка та документалістка Євгенія Подобна. Участь у розмові взяли:
▪️керівник відділу медійної взаємодії другого корпусу НГУ "Хартія" Володимир Дегтярьов
▪️Керівник комунікаційного відділу Третього Армійського корпусу, офіцер Збройних сил України Христина Бондаренко.
▪️Євген Самойленко, головний редактор телеканалу Армія TV
▪️фахівець з візуальних комунікацій Сил безпілотних систем ЗСУ Владислав Рибалко
Вони обговорювали, яким чином можна презентувати війну суспільству, при цьому не завдаючи шкоди ані глядачам, ані військовим; як спонукати людей звернути увагу на матеріали про конфлікт; а також, як силам оборони налагоджувати ефективну взаємодію з медіа.
"Наше об'єднання прагне бути активним у всіх сферах суспільного життя, адже ми усвідомлюємо, що загроза російської агресії залишається актуальною. Тому ми активно взаємодіємо з культурною та освітньою галузями, намагаючись наблизитися до нашої аудиторії і стати частиною загального контексту. Ми започатковуємо власні хаби, в яких проводимо просвітницькі заходи, книжкові клуби, кіноперегляди, тренінги та лекції. Все це є невід'ємною частиною нашої ідентичності", - зазначив Володимир Дегтярьов.
Він зазначив, що представники військових активно взаємодіють з медіа та спільно з журналістами формують механізми боротьби з російськими наративами в Україні.
За інформацією Христини Бондаренко, на сьогоднішній день ключовими завданнями медійного напрямку Сил оборони є набір нових кадрів та залучення фінансової підтримки.
"Ми є першою командою, що розпочала знімати військову документалістику. Наші оператори служби пройшли ті ж курси підготовки, що й інші військовослужбовці, і добре усвідомлюють, як відбуваються штурми та інші дії під час бою," - зазначила вона.
Як додав Євген Самойленко, наразі його команда приділяє значну увагу репортажистиці та історіям військових, але працює не у класичному форматі журналістського репортажу, а й більш модерновому та живому. Також на Армія TV створюють багато контенту для соцмереж, щоб залучати більшу аудиторію.
На важливості публікувати контент на різних платформах та каналах комунікації наголосив Владислав Рибалко.
"Для того, щоб донести свою думку, потрібно висловлюватися. Ми розрізняємо комунікаційні канали і публікуємо різноманітний контент, враховуючи його чутливість," - зазначив він.
Чи українські медіа стали інституціями?
Наступну дискусію на тему першого Медіадня "Медіа як інституція: стійкість, виклики, майбутнє" вела Анна Бабінець, редакторка та співзасновниця "Слідство.Інфо", яка є фіналісткою Премії Ґонґадзе 2024 року.
▪️головна редакторка "Української правди" Севгіль Мусаєва
▪️Оксана Романюк, керівниця Інституту масової інформації
▪️Наталія Лігачова, лідер громадської організації "Детектор медіа"
▪️комунікаційник мілітарного простору "Гальт", ексголовний редактор незалежного медіа "Море Людей" Ігор Філіппов
На думку Севгіль Мусаєвої, наразі більшість українських медіа вже сформовані як інституція.
"Якби медіа не стали інституційною структурою, то те, що ми спостерігаємо сьогодні, зокрема резонансні розслідування антикорупційних органів щодо корупційних схем в енергетичній сфері, не відбулося б," - зазначила вона.
У той же час Оксана Романюк підкреслила, що не всі українські засоби масової інформації дотримуються суспільного договору, що повинен існувати між інституцією та громадою.
"Зокрема, наші медіа не вважають Telegram-канали, навіть якщо це їх власні, невід'ємною частиною своєї структури та не дотримуються там принципів суспільного договору. Медіа, здається, прагнуть приєднатися до цього хайпового тренду. Проте це неправильно, оскільки в соціальних мережах все ще існує простір для розвитку відповідальної журналістики", - стверджує вона.
Підтримала цю думку і Наталія Лигачова, підкресливши, що якісному медіа слід активно розвиватися в Telegram та інших соціальних мережах, аби залучити нову аудиторію.
"Важливо не боятися розповідати про те, що не все у нашому житті чорне та біле", - додала голова ГО "Детектор медіа".
Як зазначив Ігор Філіппов, зараз українським медіа важливо створювати власні спільноти та залучати фінансування від власної аудиторії, щоб ставати більш незалежними.
"Але тут важливо розуміти, що медіа можуть дати взамін. Найкраще, що може відчути людина, коли долучається до спільноти - це співпричетність. Вона й може приводити людей, які готові підтримувати контент", - вважає він.
Відповідальність журналістів у часи війни не завершується на інформуванні
Однією з ключових подій першого Медіадня в Києві стала відкрита дискусія на тему "Пам'ять про війну: роль медіа у фіксації правди та сприянні правосуддю". У заході взяли участь: керівниця відділу партнерств Архіву Війни Ірина Павлюковська, спеціалістка з розвитку Архіву Війни Ольга Фокаф, а також Анна Овчаренко, директорка та співзасновниця онлайн медіа "Точка Сходу". Учасниці обговорили діяльність Архіву Війни та дослідили, яким чином медіа можуть допомогти зберегти пам'ять про війну та сприяти досягненню правосуддя щодо агресора.
"Журналістська відповідальність під час війни виходить за межі простої інформації. Їхні роботи можуть стати основою для подальшого аналізу та досліджень. Історики, науковці та художники можуть черпати з них натхнення. Окрім того, ці матеріали можуть бути представлені в судових розглядах як свідчення, а також слугувати важливим свідченням цієї війни," - підкреслила Ірина Павлюковська.
Її колега, Ольга Фокаф, також підкреслила, що для роботи над своїми матеріалами журналісти та дослідники можуть використовувати Архів Війни, завдяки чому зменшити власну травматизацію через перегляд чутливого контенту. Адже на платформі не потрібно передивлятися усі відео, щоб знайти те, що потрібно. Можна прочитати транскрипт до нього та зменшити тиск на себе.
"Збори медіа-матеріалів з окупованих регіонів, зокрема з Маріуполя, де я раніше працювала, можуть слугувати значним доказом провини колаборантів і навіть вплинути на ухвалення рішення суду. Саме тому для медіа критично важливо створювати власний архів і зберігати ці матеріали," - наголосила Анна Овчаренко.
Прес-конференція з журналістом Дмитром Хилюком.
Фінальною подією першого Медіадня в Києві стало інтерв'ю з журналістом Дмитром Хилюком, котрий понад три роки провів у незаконному ув'язненні в Росії. Його співрозмовницею виступила журналістка "Радіо Свобода" Ольга Сніцарчук.
"Впевнений, що моя професія журналіста стала для мене певною перевагою під час ув'язнення. Хоча не можу стверджувати, що до мене ставилися більш поблажливо, все ж удари були менш жорстокими... Проте, спілкування з нами було відсутнє. Там не ведуть бесід, а лише ображають, лають і принижують", - поділився він.
Дмитро поділився, що після звільнення і повернення додому йому знадобилося чимало часу, щоб адаптуватися до звичних речей. Він знову вчився користуватися мобільним телефоном і гаманцем, які раніше були для нього буденними.
"Росіяни ізолювали нас від будь-якої інформації. Ми отримували новини лише від тих, хто щойно прибув. Нам було цікаво все: вартість хліба, курс долара, ціна на електрику та як живе країна," - поділився він.
За словами репортера, в даний час він прагне відновити свій звичний робочий графік, оскільки за три роки війни спосіб роботи журналістів зазнав значних змін.
Стратегія є ключовим елементом функціонування медіа.
Другий Медіадень у Києві розпочався живою дискусією на тему "Від грантів до стратегій". Учасники обговорювали способи диверсифікації доходів медіа та те, як гранти можуть перетворитися на інвестиції, що сприяють розвитку медійної сфери, а не лише слугувати підтримкою для її виживання. Модератором цього обговорення виступила операційна директорка Media Development Foundation Тетяна Кулькова.
Спікери:
▪️ Інна Підлуська, заступниця виконавчого директора Міжнародного фонду "Відродження"
▪️Меценат премії, присвяченої Георгію Ґонґадзе, Адам Харлампович
▪️Ольга Мирович, керівник громадської організації "Львівський медіафорум"
▪️COO The Kyiv Independent Захар Процюк
"Медіа є невід'ємною складовою суспільної екосистеми. Вони сприяють стабільності нашого суспільства та підтримують демократичні процеси в країні. Сьогодні донори все більше звертають увагу на розвиток медіа як інститутів. Вкрай важливо усвідомлювати, яку роль відіграє ваша діяльність у формуванні локальної суспільної екосистеми," - зазначила Інна Підлуська.
Вона запропонувала медіа досліджувати нові горизонти для свого стратегічного зростання.
"У медіа часто відсутня стратегія - вони не розуміють, що вони роблять і для кого... Медіа мають дуже тісно інтегруватися зі спільнотами. Тоді у них не буде проблем з ідеями, що робити... Якщо медіа виходитимуть за межі стандартної моделі, то вони можуть без посередників вибудовувати ланцюжки, зокрема, у послугах PR", - підкреслив Адам Харлампович.
Ольга Мирович зазначила, що поточна криза у сфері грантового фінансування не лише представляє собою кризу, але й відкриває нові горизонти для можливостей.
"Для багатьох редакцій цей удар став нищівним. Але редакції, які мали стратегію, візію та своє бачення ролі, яку вони відіграють для аудиторію, отримали нагоду. Ми почали говорити про медіа як про частину економіки і про структуру", - уточнила вона.
Доповідачі також дійшли спільної думки, що не тільки для медіа, а й для будь-якої організації ефективна стратегія формується через простий процес: важливо усвідомити, в якому стані перебуває медіа, що робить його особливим, а також які зміни воно планує реалізувати.
"В даний час новинні медіа переживають значні зміни не лише в Україні, а й на глобальному рівні... Українська журналістика намагається знайти своє місце в умовах війни, стикаючись із фінансовими труднощами. Усе це відбувається одночасно, створюючи складний пазл, у якому ми зараз знаходимося. Проте кожна трансформація, кожен зсув – це водночас загроза та шанс. І цю можливість потрібно активно шукати", - зазначив Захар Процюк, підтримуючи думки попередніх доповідачів.
За його словами, зараз медіа важливо бути креативними та шукати різні джерела доходів.
Журналістика поступово змінює свій курс, переходячи від традиційних форм до нових медійних інтерпретацій.
Другий Медіадень продовжився панельною дискусією на тему "Влада уваги: хто контролює нашу інформаційну реальність". Модератором заходу виступив Владислав Зінкевич, програмний директор премії імені Георгія Ґонґадзе.
Спікери:
▪️медіаекспертка, авторка проєкту "Як не стати овочем?" Оксана Мороз
▪️експерт у галузі політичних наук Микола Давидюк
▪️Відеоблогер та творець медіа-платформи Ґрунт - Олександр Нотевський.
"На сьогоднішній день важливо відновити довіру громадськості до медіа, яке виконує роль зв'язку між владою та суспільством. Люди схильні звертатися до тих, хто найбільше резонує з їхніми поглядами," - зазначила Оксана Мороз.
Як зазначив Микола Давидюк, сьогодні світ переживає еру брендів.
"Не має значення, яку спеціальність ви обрали, головне — стати впізнаваним брендом. Саме це сприяє зростанню ваших доходів та розширенню вашого впливу," - зазначив він.
Олександр Нотевський зазначає, що журналістика нині поступово трансформується від традиційних форм до медіа інтерпретацій. У сучасному світі акцент робиться не стільки на самій правді, скільки на її інтерпретації. Проте він переконаний, що блогери не зможуть повністю витіснити класичні медіа, так само як і традиційні медіа не зможуть повністю знищити тих, кого вони вважають аматорами.
Завершення епохи класичної журналістики
Завершився шостий етап Медіаднів, під час якого відбулося публічне інтерв'ю з журналістом і публіцистом Віталієм Портниковим. Інтерв'ю провела політична кореспондентка BBC News Україна Софія Середа.
"Ми з вами присутні при смерті класичної журналістики та є останньою генерацією людей, яких можна вважати класичними журналістами", - вважає він.
Віталій Потрников вважає, що в Україні спостерігалася тенденція до споживання неперевірених новин ще до початку війни. Він переконаний, що ключова проблема української журналістики полягає в тому, що більшість громадян отримують інформацію через Telegram-канали.
"Наразі у медіа спостерігається не стільки самоцензура, скільки брак військової цензури. Журналісти діють відповідно до своїх власних уявлень про те, що є доречним... Наприклад, вони можуть уникати висвітлення певних тем, пов'язаних із чинною владою, через побоювання завдати шкоди, водночас здійснюючи репортажі з військових об'єктів, куди згодом можуть завітати," - зазначив журналіст.
Він також зазначив, що сьогоднішні технології передачі інформації надають можливість будь-кому безпосередньо взаємодіяти з аудиторією, без необхідності залучення традиційних медіа. Таким чином, головним викликом для медіа є довести свою значимість і необхідність у сучасному світі.
Захід відбувся за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" та Taiwan Foundation for Democracy.
Організаційний партнер: Медіацентр Україна.
Партнери з інформаційної сфери: видання "Українська правда", Український ПЕН, Lviv Media Forum, "Суспільне мовлення", Інститут масової інформації (ІМІ), "Детектор медіа", Комісія з журналістської етики та Медіацентр Україна.
Премія імені Ґонґадзе була створена в 2019 році за ініціативою Українського ПЕН, родичів Георгія Ґонґадзе, редакцією "Української правди", а також Києво-Могилянською бізнес-школою та її колишніми студентами.
Стійкість і прогрес Премії Ґонґадзе забезпечуються завдяки благодійникам. У ролі меценатів виступають лише випускники Києво-Могилянської бізнес-школи, які поділяють цінності цієї премії та прагнуть трансформувати українське суспільство через високоякісну професійну журналістику.
#Росія #Українська правда #Україна #Київ #Збройні сили України #Росіяни #Комунікація #Журналіст #Львів #Суспільство #Організація громади #Медіа (комунікація) #Соціальна мережа #Нація #Маріуполь #Інформація #Художник. #Софія #Тайвань #Оглядач #Тренінг #Детектор медіа #Журналістика #Редагування #Лигачова-Чернолуцька Наталія Львівна #Меценатство #Георгій Гонгадзе #Український ПЕН-клуб #Інститут масової інформації #Усний переклад (лінгвістика) #Бабінець Анна Володимирівна
