Чотири дні після початку масштабного вторгнення Росії в Україну, адміністрація США разом з іншими західними партнерами впровадила низку фінансових санкцій, щоб змусити Кремль відповісти за цей агресивний акт.
Центральний банк РФ здійснив значний вплив.
Аналогічно до багатомільярдного суверенного інвестиційного фонду, відомого як "Російський фонд прямих інвестицій" (РФПІ), що його просуває Кремль.
Адміністрація Білого дому охарактеризувала це як "приватний фонд президента Володимира Путіна, що уособлює загальну корупцію в Російській Федерації".
Після тривалого періоду бездіяльності американські дипломати знову почали активно працювати над пошуком шляхів для мирного врегулювання, що могло б завершити військові дії Росії в Україні та сприяти нормалізації відносин між США і Росією.
Мирні пропозиції різняться між собою. Багато з них значною мірою вигідні Росії, про що свідчать також висловлювання Путіна на адресу європейських лідерів на початку цього тижня.
Серед інших питань обговорюється також питання про скасування санкцій проти РФІП, очолюваної Кирилом Дмитрієвим, який виконує роль головного представника Кремля в переговорах із США.
"Ці переговори тривають", - заявив російським журналістам помічник Кремля з питань зовнішньої політики Юрій Ушаков. "Вони тривають вже деякий час, хоча я не знаю, яким буде їхній результат".
"Дмитрієв, зокрема, активно встановлює нові зв'язки, і саме з цієї причини це питання виникло та обговорюється наразі", - зазначив Ушаков 28 жовтня, підтвердивши дані, оприлюднені New York Times напередодні.
Замість підтримки України?
Американські фахівці з санкцій підходили до цього питання з обережністю.
"З моменту свого заснування на початку 2010-х років Російський фонд прямих інвестицій виконує роль інструменту для інвестування в компанії та галузі, які мають стратегічне значення для Путіна", - підкреслив Пітер Гарелл, який займав посаду старшого директора в Раді національної безпеки Білого дому в 2021-2022 роках.
"Нам усім слід чітко усвідомлювати, що означатиме скасування санкцій щодо РФПІ: це означатиме надання пріоритету американським інвестиціям у проєкти, пов'язані з Кремлем, замість підтримки України", - сказав він.
А що взагалі таке РФПІ?
Фонд був створений у 2011 році, під час переходу влади, коли Дмитро Медведєв, близький до Путіна, займав президентську посаду, а Путін сам виступав у ролі прем'єр-міністра.
Це відбулося в період, коли російський державний бюджет переповнився доходами, отриманими внаслідок високих світових цін на нафту, а експерти з бюджетного планування вжили заходів для створення надзвичайно стабільної фінансової основи для країни.
У той час в Росії функціонував єдиний традиційний суверенний фонд, який згодом був поділений на дві окремі частини: Стабілізаційний фонд та Національний фонд добробуту.
Обидва ці фонди, так чи інакше, відіграли важливу роль у тому, щоб надлишкові доходи від нафти не стали причиною економічної нестабільності, а також сприяли покриттю бюджетного дефіциту, зокрема в сфері пенсійного забезпечення.
В цілому, немає нічого спірного чи надто політизованого.
Проте Російський фонд прямих інвестицій (РФПІ) мав дещо іншу мету: він фокусувався на цільових вкладаннях у російські підприємства, зокрема в галузях будівництва, телекомунікацій, фінансів, охорони здоров'я та молочної промисловості. Згідно з інформацією фонду, з моменту його заснування було здійснено інвестиції на загальну суму 2,3 трлн рублів (еквівалентно 29 млрд доларів), причому близько 80% цієї суми надійшло від "партнерських фондів".
Експерти відзначають, що його методи управління скоріше схожі на стратегії приватних інвестиційних фондів. Серед найвідоміших інвесторів, які відкрито інвестували в РФПІ або стали його партнерами, можна виділити Суверенний інвестиційний фонд Саудівської Аравії.
Російський фонд прямих інвестицій (РФПІ) опинився під ретельним контролем американських регуляторів у 2015 році, приблизно через рік після незаконної анексії Криму Росією. Тоді фонд був тісно пов'язаний з державним інвестиційним банком "ВЕБ.РФ". Адміністрація президента Барака Обами ввела заборону для американських громадян і компаній на надання кредитів РФПІ або купівлю його акцій.
З часом російська влада відокремила цей фонд від "ВЕБ.РФ", надавши йому статус незалежної організації.
Ікка Корхонен, глава дослідницького підрозділу Інституту країн з перехідною економікою при Банку Фінляндії, підкреслив, що цей фонд має відносно скромні розміри у порівнянні з іншими аналогічними ініціативами.
"Обсяг фонду є мізерним - у макроекономічному масштабі - і вони стверджують, що допомогли залучити до Росії чимало інвестицій. Але я не знаю, чи вони взагалі щось робили протягом тривалого часу", - сказав він Радіо Свобода.
"Спутник": вакцина (а не супутник)
Найзначніша інвестиція фонду була здійснена у 2020 році, під час спалаху пандемії COVID-19.
У той час уряди і приватні підприємства з усіх куточків планети змагалися у створенні дієвої вакцини проти коронавірусу.
У Росії уряд Кремля зосередився на створенні власної вакцини, яку назвали "Спутник V", на честь першого штучного супутника, запущеного в космос.
Крім підтримки національних наукових досліджень, фонд активно популяризував вакцину "Спутник V", підкреслюючи - а іноді й перебільшуючи - її переваги, водночас висловлюючи критику на адресу західних вакцин та розповсюджуючи негативні наукові результати.
Фонд також сприяв передачі 45 російських апаратів штучного дихання до США в рамках гуманітарної ініціативи, однак з якихось незрозумілих причин ці апарати так і залишилися без використання.
Як повідомлялося на той час, влада США була занепокоєна тим, що РФПІ заявив, ніби оплатив половину вантажу. Ця інформація була спростована Держдепартаментом. Також називали ще один чинник: подібні моделі апаратів ШВЛ вибухали й спалахували в російських лікарнях.
Врешті-решт, вакцина "Спутник V" почала активно використовуватися по всій території Росії, хоча значна частина населення ставилася до неї з великим недовірою, як до самої "Спутник V", так і до вакцин проти коронавірусу в цілому.
Проте за межами Російської Федерації ця вакцина не здобула популярності, оскільки західні вакцини викликали значно більше зацікавлення.
Хто такий Кирило Дмитрієв?
51-річний Дмитрієв, який народився в Києві та здобув освіту в Стенфорді, а потім у Гарварді, короткий час працював на Уолл-стріт в інвестиційному банку Goldamn Sachs, а також у консалтинговому гіганті McKinsey and Company.
РФПІ не надав миттєву відповідь на електронне повідомлення Радіо Свобода, в якому було запитано коментар.
Його дружина, Наталія Попова, відзначається як близька знайома Катерини Тихонової, молодшої з двох дочок Володимира Путіна. Дмитрієв є членом ради директорів інноваційного фонду "Іннопрактика", що знаходиться під керівництвом Тихонової.
Він став першим керівником Російського фонду прямих інвестицій відразу після його заснування. У 2012 році, в інтерв'ю для бізнес-видання "Ведомости", він поділився своєю інвестиційною філософією.
"Ми прагнемо уникати поспіху. Наш підхід до управління фінансами є вкрай обережним і консервативним, особливо у питаннях інвестицій. Нам не хочеться вкладати кошти лише для того, щоб потім опинитися в ситуації, коли друга хвиля кризи призведе до різкого зниження вартості всіх активів, включаючи наші", - зазначив Дмитрієв.
Перед президентськими виборами в США 2016 року, які в підсумку виграв Дональд Трамп, Дмитрієв став одним з небагатьох російських官员, які брали участь у закритих переговорах з представниками команди Трампа.
Дмитрієв зустрівся з Еріком Принсом, засновником приватної військової компанії Blackwater та спонсором передвиборчої кампанії Трампа, на Сейшельських островах за кілька тижнів до вступу Трампа на посаду - цю зустріч зафіксував спеціальний прокурор Роберт Мюллер, який розслідував зв'язки адміністрації Трампа з російськими чиновниками.
Після того, як Трамп знову зайняв посаду в Білому домі в 2025 році, Путін призначив Дмитрієва економічним посланцем Кремля. Одночасно він встановив тісні зв'язки з головним представником Білого дому, забудовником нерухомості Стівом Віткоффом.
Відтоді Дмитрієв взяв на себе провідну роль у переговорах щодо відновлення ділових відносин з американськими компаніями, а також щодо припинення війни в Україні.
Протягом останніх 16 місяців він неодноразово зустрічався в Москві з Віткоффом та зятем Трампа Джаредом Кушнером - зокрема, на початку цього місяця, під час звільнення з російської в'язниці американського вчителя на пенсії Стівена Хаббарда.
РФПІ та Дмитрієв також відіграли ключову роль в укладенні угоди, про яку нещодавно оголосила адміністрація Трампа, щодо дозволу на імпорт російського дизельного палива до Сполучених Штатів.
Ця угода отримала різке засудження від законодавців-демократів, а також деяких представників Республіканської партії у Вашингтоні. Вони вважають, що вона йде врозріз із духом нещодавно прийнятого закону про санкції. Деякі з них навіть висловили загрози щодо можливого кримінального переслідування для американських компаній, які займаються імпортом російського дизельного пального.
"На мою думку, скасування санкцій без жодних компромісів з боку Росії є яскравим прикладом абсолютно нелогічної політики", - зазначив Корхонен.
Виступаючи 16 жовтня на енергетичній конференції в Москві, Дмитрієв розкритикував американський закон про санкції, назвавши його "неправильним", і розповів про інші ділові угоди, які, за його словами, наразі готуються між Москвою та Вашингтоном.
"Безумовно, рухатися вперед не є простим завданням; існує значний опір з багатьох сторін. Однак, як свідчить випадок з дизельним паливом, я впевнений, що незабаром ми анонсуємо ще кілька важливих проектів," - зазначив він. "Лід вже насправді почав тріскатися."
#Дональд Трамп #вакцина #кредит #Нафта #Росія #Економіка #Україна #Київ #Радіо «Свобода» #Інвестиції #Москва #Республіканська партія (США) #Російський рубль #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Московський Кремль #Кремль (фортифікаційна споруда) #Володимир Путін #Центральний банк #Вашингтон, округ Колумбія #Прем'єр-міністр #Стратегія #Білий дім #Зовнішня політика #Фінляндія #Крим #Дмитро Медведєв #Барак Обама #Гарвардський університет #Саудівська Аравія #Дизельне паливо #Стенфордський університет #Дефіцитне фінансування #Генеральний директор #Телекомунікації #Кабінет міністрів Сполучених Штатів #«Нью-Йорк Таймс» #Сполучені Штати Америки #Рада національної безпеки Сполучених Штатів #McKinsey & Company
