Трамп не чинить тиску, а Путін продовжує наступ: чому конфлікт в Україні може затягнутися до 2026 року.

Поки Росія активізує літні наступальні дії на фронті та посилює обстріли українських міст, США не виявляють бажання ані збільшувати військову підтримку Україні, ані вводити нові санкції щодо Москви. Чи свідчить це про те, що, незважаючи на обіцянки Дональда Трампа, війна не завершиться у 2025 році? Про це в матеріалі військово-політичного оглядача РБК-Україна Уляни Безпалько.

Головне:

Після другого раунду перемовин між Україною та Росією в Стамбулі, Сполучені Штати повинні зрозуміти, що етап "мирних" переговорів з Москвою закінчився. Путін не має наміру йти на жодні компроміси або прийнятні умови для завершення конфлікту.

Адміністрація Дональда Трампа повинна була б вжити рішучих заходів, щоб змусити Кремль зупинити вогонь і приборкати свої амбіції. У свою чергу, президент США та Конгрес могли б виділити новий рекордний обсяг військової підтримки для України.

Трамп міг би висунути ультиматум Путіну: або той негайно припиняє вогонь і всерйоз веде перемовини з адекватними умовами, або вже впродовж доби Білий дім вводить свою частину болючих санкцій проти РФ, а Конгрес починає розгляд законопроекту сенаторів Грема - Блюменталя, який буде ухвалений протягом кількох тижнів. Кремль би поступився - розпочав безстроковий режим ceasefire та підготовку оновленого меморандуму зі своїм баченням повного припинення війни.

Це міг би бути цілком реальний прогноз розвитку війни щонайменше на першу половину 2025 року. Проте перші пів року вже позаду, і тепер очевидно, що події пішли за іншим сценарієм.

Ймовірність закінчення конфлікту цього року значною мірою залежить від дій (або їх відсутності) американського президента. У Вашингтоні усвідомлюють, що між Україною та Росією немає жодних видимих можливостей для мирного вирішення війни.

Відкрито змусити Київ до поступок Москві США не можуть, а зробити навпаки - схоже, не хочуть. Чи то через віру Дональда Трампа у те, що він ще зможе закінчити цей конфлікт шляхом дипломатії. Чи то через небажання йти в конфронтацію з Росією, щоб не затьмарити перспективи майбутніх спільних бізнес-проектів.

"Іноді можна спостерігати, як двоє малих дітей запекло сваряться - їхня ненависть одна до одної очевидна, вони змагаються у парку, і ти намагаєшся їх розвести. Іноді є сенс дати їм можливість трохи побитися, перш ніж втручатися," - зазначив Трамп на початку червня.

Його нинішня логіка - якою цинічною вона б не здавалась - може виглядати так: нехай Росія та Україна ще повоюють, поки хтось з них "дозріє" до більших компромісів. І зараз, поки Москва розвиває свою літню наступальну кампанію і нарощує масовані обстріли прифронтових та тилових міст, кінець війни більше не виглядає таким близьким.

Росія може зосередити свої зусилля влітку для наступу на Костянтинівку (карта: DeepState)

11 березня Україна офіційно оголосила про готовність на 30 днів припинити вогонь без жодних умов. Однак Росія відмовилася від цієї пропозиції і натомість займається імітацією переговорного процесу. Володимир Путін, його генерали та представники старої еліти вірять, що без військової допомоги від Трампа вони зможуть зламати опір України. Який сенс їм йти на поступки? Саме тому їхні вимоги є максимально жорсткими і нагадують ультиматум, висунутий у лютому 2022 року, - зазначає директор платформи New Geopolitics Research Network Михайло Самусь.

Американський Інститут вивчення війни (ISW) теж не вважає, що повне припинення бойових дій у 2025 році є ймовірним, з огляду на рішучість Росії продовжувати військову кампанію в Україні та відсутність у неї зацікавлення у досягненні змістовної угоди про припинення вогню.

"Росія продовжуватиме наступальні дії в Донецькій області та шукатиме вразливості в українській обороні. Ймовірно, що російські війська активізують наступальні операції тоді, коли буде вичерпано останні ресурси президентської допомоги США Україні, виділеної ще у 2024 році. Росія, ймовірно, спробує посилити наступи на певних напрямках, таких як Костянтинівка, Запорізька область або Сумщина, з метою виснаження української оборони", - каже РБК-Україна аналітик по Росії та заступниця керівника аналітичної групи ISW Катерина Степаненко.

В Інституті вивчення війни вважають, що літній наступ Росії буде зосереджений на напрямку Костянтинівки. Російські війська, ймовірно, зможуть досягти деяких тактичних успіхів, захоплюючи поля та села, але навряд чи зможуть здійснити значні оперативні прориви, зазначає Степаненко. Ці наступальні дії можуть бути частиною інформаційної кампанії Кремля, спрямованої на те, щоб переконати Захід у безглуздості подальшої підтримки України та неминучості перемоги Росії, вважають експерти ISW.

Проте, навряд чи російські війська зможуть досягти значних успіхів, оскільки вони продовжують зазнавати великих втрат серед особового складу та техніки заради незначних територіальних здобутків. Крім того, очікується, що Росія посилить свої атаки дронами і ракетами по Україні, особливо в зимовий період, сподіваючись підірвати український дух боротьби та змусити країну до капітуляції, — зазначає Степаненко.

Для заморозки війни необхідно, щоби Путін відчув справжню загрозу втрати ресурсів на продовження бойових дій та наповнення казни, каже Самусь. Якщо перед ним стоятиме неминучий вибір поміж непоганим та дуже поганим варіантами - поступове зняття санкцій та спільний бізнес зі США або ж значне урізання фінансів через нові санкції - лише тоді у нього з'явиться мотивація припиняти вогонь.

На думку Самуся, Путін, безсумнівно, спробує продовжити свою літню військову кампанію, проте вже сьогодні зрозуміло, що вона не принесе йому успіху. Його єдине можливе рішення – це й далі тероризувати українські міста за допомогою своїх "шахедів". Однак навряд чи це матиме суттєвий вплив на фронті або загальну ситуацію в Україні. Якщо з Путіним продовжувати вести розмови лише про хокей, а він у цей час буде заробляти величезні суми та продовжувати вбивати українців, то у нього не залишиться жодних підстав навіть задумуватися про припинення війни.

Чи свідчить усе, про що йдеться, що перехід війни у 2026 рік є вже встановленим і незворотним фактом? Ні. Існує, принаймні, дві змінні, які можуть вносити корективи та мати вплив на цю ситуацію.

На сьогоднішній день Трамп не виявляє наміру збільшувати військову підтримку Україні більше, ніж це було затверджено за попередньої адміністрації. Крім того, наразі не спостерігається його прагнення запроваджувати нові санкції проти Росії. У ЗМІ вже з'являлася інформація про те, що президент США звернувся до сенаторів із проханням відкласти обговорення законопроекту щодо так званих "пекельних" антиросійських санкцій до липня. Таким чином, до вересня ухвалення цього законодавчого акту виглядає маловірогідним, хоча до кінця року Конгрес може почати його розгляд, як зазначає експерт Самусь.

Американські сенатори Річард Блюменталь, представляючи Демократичну партію, та Ліндсі Грем від Республіканської партії, відвідали Київ (фото: РБК-Україна, Віталій Носач).

Цієї осені в США розгортається активна політична боротьба між республіканцями і демократами, зосереджена на довиборах до Конгресу, що заплановані на листопад 2026 року. Вже зараз результати опитувань свідчать про негативні тенденції для Республіканської партії та Дональда Трампа. Якщо така ситуація зберігатиметься, вони можуть зіткнутися з втратою контролю над Палатою представників і Сенатом восени наступного року. Самусь вважає, що одним із найефективніших способів уникнути цього ризику є показати силу Трампа у відносинах з Путіним.

"В усіх інших аспектах — будь то тарифи, внутрішня політика чи навіть конфлікт між Іраном та Ізраїлем — адміністрація США може зіштовхнутися з серйозними негативними наслідками. У цьому контексті російсько-українська війна виглядає менш болючою для Сполучених Штатів, оскільки не має безпосереднього впливу на їхні інтереси. Тому, на фоні загострення політичної боротьби у вересні-листопаді 2025 року, законопроект про санкції проти Росії може все ж бути представлений у Конгрес. І ближче до кінця року не виключено, що США почнуть процес введення нових санкцій", — стверджує експерт.

Політолог Аббас Галлямов вважає, що США можуть змінити свою політику щодо Росії раніше, ніж очікується. З одного боку, Москва пропонує Вашингтону інтереси, такі як можливі спільні бізнес-ініціативи, підтримку в питаннях, пов'язаних з Іраном, а також можливі домовленості стосовно Китаю. Ці фактори частково пояснюють обережний підхід Дональда Трампа до Путіна. Проте, Галлямов зазначає, що існують також вагомі аргументи на підтримку України.

"Україна підписала угоду щодо мінеральних ресурсів. До того ж громадська думка у США на боці України, тому відверта "здача" України Росії стане політичною поразкою для Трампа. І європейська громадська думка також однозначно підтримує Україну. Члени його команди можуть як завгодно висловлюватись про Європу, але це не скасовує факту, що вона є ключовим стратегічним партнером США протягом багатьох десятиліть. Якщо Трамп посвариться з Європою, зокрема через українське питання, вона може почати зближення з Китаєм", - зазначає політолог.

Зараз Трамп сфокусований на питанні Ірану - з цієї причини він може поводити себе більш поступливо з Москвою, щоб не підштовхнути її до прямої військової підтримки Тегерана. Але після врегулювання ситуації на Близькому Сході значущість Путіна для нього впаде, припускає Галлямов. І тоді, за його словами, Білий дім може знову взятися й за санкції проти Росії, і за постачання зброї Україні, або ж задіяти інші важелі тиску на Кремль з вимогою укласти мир.

Отже, Трамп може поставити Путіну вимогу: або зупинка війни на прийнятних умовах, або через місяць настануть санкції чи почнеться процес інтеграції України в НАТО. Додатково, якщо ситуація з Іраном виглядатиме як успіх Трампа — наприклад, якщо режим аятолів ослабне або відмовиться від ядерної програми — тоді він, почувши себе впевнено, може почати вживати більш рішучих заходів як проти Сі Цзіньпіна, так і проти Путіна та інших лідерів. В іншому випадку, якщо все закінчиться невдачею, Трамп, ймовірно, проявить обережність у своїх діях, зазначає співрозмовник.

Трамп разом із прем'єр-міністром Ізраїлю Нетаньягу (фото: Getty Images)

Інша змінна, яка може вплинути на сценарії припинення війни - економічна витривалість самої Росії. Численні аналітичні оцінки пророкували те, що за збереження нинішніх доходів та витрат Москві буде вкрай складно продовжувати війну з 2026 року. Видатки Росії на армію та "оборонку" вже "з'їдають" її інвестиції в освіту, інфраструктуру чи охорону здоров'я. Головна "подушка" її бюджету - Фонд національного добробуту - буде вичерпано до середини наступного року.

Москва стикається з труднощами у відновленні різних складних технологій через західні санкції, і запаси радянської бронетехніки можуть вичерпатися до кінця року. Росія вже відчуває брак робочої сили та людських ресурсів, необхідних для реалізації своїх планів на фронті. Головним джерелом економічної стабільності Кремля залишаються доходи від продажу нафти.

Попередні тренди показували, що за низьких цін на нафту російська економіка буде в дуже скрутному становищі вже наприкінці цього року, зазначає Самусь. Це, за його словами, в сумі з 500% митами на російську нафту давало обережний оптимізм для прогнозів, що Путін буде змушений до заморозки війни або припинення вогню. Адже якби до кінця року ціни за Urals були на рівні 40 доларів - у Москви була би порожня казна.

"Без різких стрибків цін на нафту, запас міцності в Росії був на межі. Для них було життєво важливо закінчити війну у 2025 році, бо інакше в їхній економіці можуть початися дуже серйозні проблеми і як наслідок - внутрішні кризові явища", - каже у розмові з РБК-Україна член комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський.

Проте, якщо напруга на Близькому Сході продовжить посилюватись і Іран вирішить заблокувати Ормузьку протоку, світові ціни на нафту можуть суттєво підвищитися, що також зміцнить позиції Росії. У протилежному випадку, якщо конфлікт між Іраном та Ізраїлем вщухне, шанси на завершення війни в цьому році збільшаться, вважає Веніславський.

"Якщо позиція Трампа зміниться і, навіть на фоні значного зростання цін на нафту, проти Росії будуть введені санкції, які пропонують прихильники України в Конгресі, це може стати серйозним ударом для Москви. Це, в свою чергу, може спонукати Путіна до завершення війни цього року. Таким чином, або Трамп підштовхне Росію до закінчення конфлікту, або падіння цін на нафту створить додаткові труднощі для Кремля. Однак ці фактори, ймовірно, діятимуть в комплексі", - розмірковує співрозмовник.

Зараз Путін керується вірою в те, що його аргументи на полі бою можуть змусити Україну прийняти капітуляційні вимоги Москви. Саме тому Кремль вирішив почати літню наступальну кампанію, відкидаючи на другий план переговори і власні економічні реалії.

Путін, безумовно, усвідомлює, що його економіка невпинно наближається до критичної точки, після якої їй буде важко відновитися, особливо якщо про це відкрито заявляють його міністри та голова Центрального банку. У такому випадку, якщо літній наступ Росії зазнає невдачі, цілком можливо, що Кремль перегляне свою позицію щодо ціни, яку він готовий заплатити за тривалість війни, і з реальних "потьомкінських" сценаріїв перейде до справжніх переговорів.