Минулого тижня у Парижі США представили Україні та європейським партнерам свою пропозицію щодо врегулювання війни та чекали на їхню відповідь на переговорах у Лондоні. Та зустріч високопоставлених представників України, Європи та США, яка мала подати спільний план мирного врегулювання, так і не відбулася. Цей не дивно, адже "план Трампа", на презентацію якого чекали вже давно, як виявилося, більше нагадує такий-собі путінський "конспект цілей "СВО", аніж перелік взаємних поступок.
Масштаб цієї вимоги свідчить про те, що переговорник Трампа, Стів Віткофф, ймовірно, вже досяг угоди з Путіним під час зустрічі в Санкт-Петербурзі. Тепер США намагаються нав'язати цю угоду європейським країнам та Україні. Вимоги Кремля, які, на жаль, отримують підтримку з боку США, фактично передбачають зміну міжнародно визнаних кордонів Європи на користь російського диктатора Путіна. Зрозуміло, що ані Європа, ані, тим більше, Україна, не можуть погодитися на такі дії. На пресконференції в Києві перед запланованою зустріччю в Лондоні президент України Володимир Зеленський підкреслив, що питання визнання Криму російським є абсолютно неприйнятним.
У будь-якому випадку, тепер виникає запитання: що чекає нас далі? Сполучені Штати, згідно з попередніми заявами, можуть припинити участь у переговорах, що стане першим зовнішньополітичним фіаско для президента Дональда Трампа. Чи продовжать вони тиснути на Україну та Європу?
Своїми думками щодо цих та інших актуальних питань в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA поділився український дипломат і політик Роман Безсмертний.
- У Парижі США представили Україні та європейським партнерам свою пропозицію щодо врегулювання війни та чекали на відповідь на переговорах у Лондоні, але зустріч так і не відбулася. Ще до початку зустрічі стало зрозуміло, що переговори у британській столиці не мають не тільки загального порядку денного, а й заявлених ключових учасників. Адже "план Трампа", на презентацію якого чекали вже давно, як виявилося, більше нагадує такий-собі путінський "конспект цілей "СВО", ніж перелік взаємних поступок. Не дивно, що у Росії вже заявили, що цей план президента США щодо завершення війни в Україні увійде до російських шкільних підручників.
Розгляньмо, що насправді означає термін "план Трампа" і чи існує він насправді. Які моменти були обговорені в Парижі під час попередньої зустрічі?
Якщо звернути увагу на офіційні джерела, основна суть переговорів зводилася до питання введення всеохоплюючого та безстрокового припинення вогню. Основна складність полягала в розгляді теми військових сил стримування, або, як зазначають європейці, "коаліції бажаючих". Щодо Криму, засоби масової інформації повідомляли різні версії. Одні стверджували, що мова йде про визнання Сполученими Штатами російського контролю над Кримом, тоді як інші повідомляли про визнання Україною російських прав на цю територію. Насправді, ці позиції суперечать одна одній, і говорити про те, що їх серйозно обговорювали, не можна, оскільки вони виключають одна одну. Скоріше за все, це був витік інформації або свідомий маневр.
Станом на ранок 23 квітня Україні не було надано жодних документів. Ні Париж, ні Берлін, ні Лондон не отримали відповідних матеріалів. Коли стало зрозуміло, що обговорення проходитиме у Великій Британії, з'ясувалося, що лише українська сторона підготувала проект документа, що стосується припинення вогню. Це свідчить про те, що Вашингтон не виконав своїх зобов'язань, не надіславши документи іншим учасникам переговорів, що вказує на намір зриву цих консультацій. Відомо, що ще 21 квітня в Лондоні, Берліні та Парижі вже усвідомлювали, що Вашингтон, ймовірно, планує зірвати процес. Крім того, згодом стало очевидно, що Білий дім намагатиметься покласти провину на українську сторону. Адже не існує жодного узгодженого плану або хоча б проекту документа, про які зараз говорить преса. Україна та європейські столиці не отримали жодних проектів чи документів.
Я розумію, що таке вести переговори. Коли ви сідаєте за стіл, і перед вами немає паперів, про що ви будете спілкуватися? Які питання потребують узгодження? Тому всі ці розмови, що ведуться зараз, базуються на інформації з медіа. Я хочу ще раз підкреслити: під час зустрічі в Парижі обговорювалися питання припинення вогню та можливі варіанти подальших переговорів щодо мирної угоди. Жоден документ, абсолютно жоден, не був направлений ані до Києва, ані до столиць Європи.
Так чи інакше, але тепер виникає питання: що чекає нас попереду?
Зверніть увагу на один важливий факт. Україна оприлюднила заяву, згідно з якою під час президентства Трампа та на посаді державного секретаря Помпео, Сполучені Штати не визнавали окупацію Криму російськими збройними силами. Ця заява, підписана керівником Державного департаменту в присутності українського посла та представника кримськотатарського народу, тодішнього голови Меджлісу Мустафи Джемілєва, була заснована на декларації Веллеса. Цей документ був затверджений Державним департаментом у 1940 році після анексії балтійських держав Радянським Союзом, в якому було зазначено, що США більше не визнають жодного силового захоплення територій.
А тепер дивіться, що відбувається. Wall Street Journal каже, що Сполучені Штати визнають право суб'єктності Росії над Кримом, але вони по їх же законах не можуть цього зробити. Друге - цього не може зробити й Україна у силу того, що це злочин кримінальний, це державна зрада. Тому ситуація виглядала так, що на момент, коли домовилися у Парижі, що американці підготують проєкт документу, але вони вже знали, що не можуть прописати подібні речі, це не буде виконано, бо його неможливо виконати. Ці люди настільки нефахові, мало того, що вони вбивають Сполучені Штати Америки, вони ще й руйнують довіру до себе й створюють абсолютно нестерпну ситуацію у міжнародних відносинах.
Чи можуть американці відсторонитися від переговорів, тим самим визнати першу зовнішньополітичну невдачу Трампа?
Зараз вже пізно, і Трамп не зможе уникнути відповідальності. Раніше він сподівався, що зможе досягти певних успіхів і вирватися з цієї ситуації, але тепер його не відпустять. Трамп зробив стільки помилок у цій справі, що, як тільки спробує відійти, вся інформація, про яку я згадую, а також інші деталі, пов’язані з Іраном та Близьким Сходом, стануть відомими. Всі дізнаються, хто насправді зірвав цей переговорний процес. Тому Трамп не має можливості втекти від цієї проблеми. Зверніть увагу, як нещодавно він почав звинувачувати своїх радників у тому, що вони не бажають займатися цим процесом. Отже, він залишиться у цій ситуації надовго.
Але одна із проблем, що він не здатен впливати позитивно на цей процес, і він цього не розуміє. Більше того, такі люди як Віткофф, його просто підставляють, граючи то на боці Росії, то на боці Ірану, то на боці терористів Близького Сході. Цей спецпредставник не розуміється на цих питаннях, і це вже давно помічено. Віткофф є тією особою, яка шкодить національним інтересам Сполучених Штатів Америки, підставляючи Дональда Трампа. У цьому випадку мають працювати Держдеп, радники президента, але ми маємо справу з ситуацією, коли вони не здатні управляти цим процесом. І тому, вони провалили зустріч у Лондоні.
Які події слід очікувати найближчим часом у контексті мирного процесу?
Щодо найближчих кількох днів, видно, що бездарні помічники Трампа, намагаючись захистити себе, будуть вводити президента США в оману. Водночас Трамп продовжить свою агресію по відношенню до України та Володимира Зеленського. На мою думку, у цей період немає сенсу ні аналізувати, ні реагувати на події. Очевидно, що варто зосередитися на відновленні роботи після того, як Віткофф повернеться з Москви з якимись новинами.
Цілком очевидно, що в даній ситуації Україна та її європейські партнери займають вирішальну позицію. Необхідна чітка координація дій та вироблення спільної стратегії. Зараз ми спостерігаємо відповідь Європи, яка ґрунтується на принципі територіальної цілісності та суверенітету України, що має бути основою для будь-яких переговорів та угод. Це надзвичайно важливо, оскільки є спільною реакцією на спроби Вашингтона торгувати українською територією. Звісно, що Москва спробує скористатися ситуацією, якщо між Європою та США виникнуть розбіжності в їхньому підході до України.
Чи буде посилюватися цей реальний розрив, про який ви згадали, між Сполученими Штатами та Європою? Адже в цьому контексті йдеться не лише про питання територіальної цілісності України. США не прагнуть підтримувати "коаліцію охочих", яку ініціює Європа, і вже відкрито заявляють про намір зменшити свою присутність на континенті. Нещодавно міністр оборони США Гегсет підкреслив, що "США більше не можуть виступати в ролі гаранта безпеки для Європи".
У даній ситуації Дональд Трамп має два можливі шляхи. Перший - це шлях, що веде до імпічменту та втрати президентської посади, тоді як другий - можливість знайти компроміс із партнерами, з Європою та Україною. Йому необхідні ці зв'язки для того, щоб завершити конфлікт на Близькому Сході, зупинити іранську ядерну програму та протистояти таким викликам, як режим у Росії. Однак, якщо Трамп продовжить обраний курс, це може призвести до руйнівних наслідків для Сполучених Штатів. Цей шлях загрожує спровокувати континентальні війни, а згодом і глобальний конфлікт.
Настає час, коли особи на кшталт Рубіо та радника з національної безпеки Майка Волца повинні не просто потурати примхам Трампа, а відверто висловити реальний стан справ. Люди на зразок Віткоффа мають бути відсторонені від президента США.
У даній ситуації чітко простежується потреба в тому, щоб хтось із представників Європи взяв на себе ініціативу й допоміг усвідомити справжню картину подій у світі. Я сподіваюся, що цю роль виконає майбутній канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.
На церемонії поховання Папи Римського Франциска, яка відбудеться в суботу, очікується присутність Дональда Трампа, провідних європейських лідерів та Володимира Зеленського. Чи відбудеться їхня зустріч і чи зможе вона дати якісь результати?
- З моєї точки зору, будь-який шанс варто використовуватись для спілкування, у тому числі і похорони Папи Римського необхідно, даруйте, використати для того, щоб провести якийсь діалог, якщо він можливий. Річ у тому, що не треба думати, що те, що виголошено сьогодні і зараз Дональдом Трампом, тим більше написано за нього, ним акцептовано. Тому якщо зараз, умовно, президенту Фінляндії взяти ключку для гольфу і піти зіграти із Трампом у гольф, й деякі речі йому сказати, він їх почує.
Сьогодні є багато лідерів, які певною мірою можуть це зробити. У цьому ряду і прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні. Це і президент Франції Емманюель Макрон. Не випадково Париж обирається містом зустрічей, коли вже для США стає зрозуміло, що ситуація пропаща. Це, безумовно, вже згаданий вище Фрідріх Мерц. Тому цю роботу треба зараз організувати.
На вашу думку, чи варто підписувати угоду про надра з американськими партнерами в умовах, які склалися? Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль наразі перебуває у Вашингтоні, де займається доопрацюванням фінального варіанту угоди. Кажуть, що це може відбутися вже найближчим часом.
- Підписувати можна лише те, що відповідає національним інтересам України. Якщо там немає Дональда Трампа і його мародерів, то це достойно уваги. Це те, що потрібно і Україні, і Сполученим Штатам Америки. Ще раз хочу повторити те, про що я вже не один раз казав. Америка - це не тільки Дональд Трамп, не тільки його команда мародерів. Це ще й великий народ, велика економіка, все ще один із ключових стовпів коаліції демократії і свободи. Заради цього з Америкою треба працювати. Розуміючи, що Дональд Трамп не вічний президент, та й людина він не вічна. Тому в цьому відношенні необхідно відпрацьовувати, але при цьому ще раз акцентую увагу, не допустити речей, у яких можуть бути ознаки втрати національного інтересу України.
#Дональд Трамп #Лондон #Європа #Росія #Україна #Президент (державна посада) #Київ #Володимир Зеленський #Президент України #Москва #Північна та Південна Америка #Сполучене Королівство #Кремль (фортифікаційна споруда) #Радянський Союз #Політик #Володимир Путін #Злочин #Вашингтон, округ Колумбія #Берлін #Білий дім #Українська мова #Країни Балтії #Міністр оборони #Канцлер Німеччини (1949 - дотепер) #Сполучені Штати #Іран #Фінляндія #Дипломат #Крим #Італія #Прем'єр-міністр України #Папа! #Папа Франциск #Суверенітет #Санкт-Петербург #Фрідріх Мерц #Диктатор. #Париж #Еммануель Макрон #Військова окупація #Роман Безсмертний #Державний департамент США #Меджліс кримськотатарського народу #Кримські татари #Зрада. #Ризький мирний договір #Мустафа Джемілєв