У Києві відбулася дискусія щодо застосування штучного інтелекту в сфері бізнесу та потенційних загроз - новини на Depo.ua.

На заході, що був організований редакцією "Комерсант український", зібралися фахівці з різних галузей, включаючи корпоративні комунікації, маркетинг, право та журналістику.

Зокрема, Олег Давиденко, директор з корпоративних комунікацій Групи Метінвест поділився практичним досвідом використання ШІ в роботі PR-фахівців.

"Ми розділяємо процес на фронтенд — тексти, графіку та візуальні елементи, і бекенд — аналіз даних і автоматизацію. Штучний інтелект вже підтримує нашу роботу, але не може повністю її замінити. Якість залишається на плечах людей", — підкреслив він, додавши, що ШІ відкриває нові горизонти, зокрема, в сфері створення контенту, згенерованого користувачами.

Тимофій Милованов, президент Київської школи економіки та колишній міністр розвитку економіки, поділився думками про освітні експерименти з застосуванням штучного інтелекту. Він вважає, що цей новий інструмент має потенціал змінити основи традиційної вищої освіти. Більше того, штучний інтелект також трансформував підходи до особистого брендингу.

"Завдяки систематизованій обробці даних, ми досягаємо 690 мільйонів переглядів щорічно. Щодня я отримую аналітичні звіти та вирішую, які напрямки розвивати далі – все це відбувається за допомогою штучного інтелекту," - поділився Милованов.

Альона Капліна, менеджерка з PR та комунікацій мережі супермаркетів ЕКО МАРКЕТ, підкреслила потенційні ризики, пов'язані з неналежним використанням штучного інтелекту працівниками. Вона закликала бізнес до розробки внутрішніх етичних стандартів і корпоративних політик, що забезпечать безпечне впровадження технологій ШІ.

З іншого боку, Віталій Іванов, керівник відділу маркетингу з утримання клієнтів у Netpeak Agency, навів приклади успішного застосування штучного інтелекту в маркетингових стратегіях: "Чат-бот, побудований на основі ChatGPT, не тільки полегшує комунікацію з клієнтами, але й робить її більш персоналізованою та релевантною. Це дозволяє зекономити час і підвищити продуктивність".

Дмитро Самолюк, Head of Digital медіагрупи "Ми - Україна", звернув увагу на проблему зниження видимості контенту, створеного за допомогою ШІ, на платформах YouTube і Google.

Юлія Мальцева, Senior PR Specialist у компанії SoftServe, поділилася практичним досвідом впровадження штучного інтелекту (ШІ) в роботу ІТ-компанії.

"Використання ШІ може підвищити продуктивність в розробницьких командах на 45%. Наприклад, ШІ-асистентка SOFI, з допомогою якої час на пошук потрібних документів зменшився на 66,7%", - розповіла Мальцева.

Своєю чергою, Олена Дерев'янко, доктор економічних наук і віце-президент Української PR-Ліги, закликає не драматизувати вплив ШІ на креативну індустрію. На її думку, це не революція, а логічне продовження технологічного розвитку, подібно до появи комп'ютерів чи електронної пошти.

"Штучний інтелект не є суб'єктом -- це інструмент, яким би розумним він не був. Ми його інтегруємо у процеси, але вимагаємо, щоб його слідів не було видно", - наголосила Дерев'янко.

Дмитро Палющенко, керівник практики супроводу бізнесу юридичної компанії Juscutum звернув увагу на правовий статус контенту, створеного ШІ. За сучасним українським законодавством, такий контент не може бути об'єктом класичного авторського права. Крім того, Палющенко радить звертати увагу на політики використання AI-сервісів.

Микола Підвезяний, редактор "Главкома", підкреслив необхідність створення чіткої політики щодо штучного інтелекту в медіа. Він також зауважив, що деякі ЗМІ вже використовують ШІ як джерело інформації, що може стати причиною поширення масштабних маніпуляцій.

Олександр Краковецький, автор праці "ChatGPT, DALL·E, Midjourney: Як генеративний штучний інтелект трансформує світ", є прихильником штучного інтелекту. Він впевнений, що ШІ сьогодні не лише виступає в ролі допоміжного інструменту, а й радикально змінює основи професійних сфер та медіапейзажу.

"Сьогодні ми живемо в епоху AI-assistant, але вже завтра -- це буде AI-first", -- наголосив Краковецький.

Він підкреслив, що сучасні моделі штучного інтелекту показують вражаючий розвиток за різними показниками. Наприклад, на одному з тестових наборів за чотири місяці точність зросла з 13% до 83%. Експерти просто не встигають розробляти нові методи для вимірювання цього прогресу.

Микола Корчага, який обіймає посаду виконавчого продюсера "Апострофа", наголосив на важливості регуляції: "Без чіткого законодавчого врегулювання нічого не вдасться досягти. Контент, створений за допомогою штучного інтелекту, потребує маркування". Він також підтримав ідею впровадження системи метаданих та блокчейн-трекінгу для підтвердження автентичності матеріалів.

Світлана Шереметьєва-Турчин, яка обіймає посаду заступниці генерального директора "РБК-Україна", поділилася своїми тривогами щодо того, як штучний інтелект може вплинути на медіаіндустрію.

"Шереметьєва-Турчин підкреслює, що штучний інтелект надає організовані відповіді миттєво, внаслідок чого користувачі часто не відвідують веб-сайти. Це призводить до зниження кількості переглядів, скорочення рекламних доходів, зменшення редакційних команд — і це лише початок негативного циклу."

На її думку, проблема полягає не лише у зниженні трафіку, а й у якості створюваного контенту. Адже відповіді, які генерує штучний інтелект, часто є фрагментами, вийнятими з контексту.

Головна редакторка українського видання Комерсант, Оксана Щербак, підкреслила важливість критичного мислення при застосуванні штучного інтелекту. Вона зазначила, що без втручання людини та журналістського досвіду матеріал стає неживим.

Вона підкреслила, що навіть коли AI імітує живий текст, його шаблонність і клішованість видають машину. Часом усе звучить однаково -- незалежно від теми.