У Трампа виникла унікальна нагода "поставити на місце" Путіна. Чи використає він цю можливість, залежить від одного ключового чинника. Інтерв'ю з Шамшуром.

У своєму нещодавньому інтерв'ю президент США Дональд Трамп знову підкреслив, що йому потрібно "місяць або два тижні", щоб зрозуміти, як діяти стосовно Росії. Він зазначив, що нещодавно провів "дуже продуктивні бесіди" з питань Росії та України. При цьому він визнав, що мир, який він сподівався досягти швидко, може виявитися недосяжним, не виключаючи можливості виходу США з переговорного процесу. Президент України Володимир Зеленський також відзначив, що в США виникають думки про можливий вихід з переговорів, адже ситуація дійсно є складною. У свою чергу, Державний департамент США вже відкрито заявляє, що країна більше не буде виконувати роль посередника в переговорах між Росією та Україною, зазначаючи, що "настав час для України та Росії представити конкретні пропозиції щодо вирішення конфлікту".

Немає чіткості і у питання продовження військової допомоги з боку США. Після підписання угоди щодо корисних копалин, цей процес ніби отримав певний позитивний імпульс - схвалено контракт на 310,5 млн доларів на обслуговування F-16 для України та інше. Однак особисто Трамп відмовився відповідати на запитання, чи скасує він військову допомогу Україні у випадку виходу з переговорного процесу. "Я не хочу зараз цього казати. Поки що рано про це говорити", - сказав президент США.

Щодо подальших дій Росії та її диктатора Володимира Путіна, то з одного боку, розвідка США вважає, що він нібито змінив свої позиції та короткострокові цілі, демонструючи "велику готовність до досягнення мирної угоди". В той же час більшість аналітиків вважають, що Кремль продовжує висувати максимальні умови свого бачення припинення вогню, що йде в розріз з пропозиціями Трампа, а останні заяви Путіна вказують на те, що він не має наміру уповільнювати наступ і переходити до оборони в Україні. Натомість намагається ідеологічно підготувати внутрішнє російське суспільство до тривалої війни. На цьому фоні Україна та її союзники закликають США посилити тиск на Москву.

Своїми думками щодо цих та інших питань у ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA поділився надзвичайний і повноважний посол України в США та Франції Олег Шамшур.

Дональд Трамп знову підкреслив, що йому потрібно "місяць або два тижні", щоб прийняти рішення щодо стратегії взаємодії з Росією, і додав, що в останні дні у нього відбулися "дуже продуктивні бесіди" про ситуацію в Росії та Україні. "Ми близькі до досягнення угоди з однією стороною, але з іншою - не так вже й близько", - зазначив він. Разом із цим, президент США визнав, що мир, якого він сподівався досягти швидко, може виявитися недосяжним. Як ви вважаєте, чи є в адміністрації президента чітке уявлення про подальші кроки щодо Росії та загалом стратегію дій? Що, на вашу думку, намагаються досягти Трамп і його команда на даному етапі?

- Ми вже звикли до того, що це така фішка Трампа, характерна для нього риса - постійний потік інформації. Тому виокремити і зробити висновки про якусь однозначну лінію поведінки досить важко. Як на мене, я не бачу підстав для того, щоб говорити що він на сьогодні кардинально змінив своє бачення. Його головна ціль незмінна - припинення війни за будь-яких умов, в тому числі, за рахунок інтересів України та бажання переформатувати відносини з Росією. Світоглядна близькість до Путіна, в принципі, залишається. На що дійсно треба звернути увагу? На те, що він очевидно розраховував, що буде легше домовитися, і всі його ідеї, побажання будуть виконані сторонами у війні. Цим пояснюються його такі критичні вислови щодо Путіна, хоча він довгий час не робив цього. Однак чи це зміниться у більший тиск на Росію, то поки що важко прогнозувати. На даний час всі його заяви про готовність використати санкції однозначно висять в повітрі. При цьому треба мати на увазі, що дійсно російська економіка нарешті захиталася. Це стосується в першу чергу цін на нафту, які просто таки покотилися униз, але є й інші серйозні фактори. Тому зараз є дуже такий слушний момент, коли можна не просто посадити Путіна за стіл переговорів і примусити його до припинення вогню, а взагалі задати серйозної та масштабної шкоди, якщо взагалі не зруйнувати російську військову економіку. Однак я так розумію, що цієї мети немає.

Щодо санкцій, то всі ці заяви про впровадження жорстких заходів проти Росії виглядають лише як спроба змусити Путіна сісти за стіл переговорів. Проте, на мою думку, ключове питання полягає в тому, що відбуватиметься після досягнення перемир'я. Наразі я не бачу жодних змін у нинішньому плані Трампа щодо України, який містить елементи, неприйнятні для нас і близькі до вимог Путіна. Також немає жодних ознак, що ситуація може змінитися.

- Ви зазначили, що Трамп не хоче використовувати слушну можливість сильно надавити на Путіна. На ваш погляд, що може змінити думку стосовно цього питання?

Щоб ухвалити рішення про запровадження санкцій, потрібно, щоб світогляд стосовно війни зазнав змін. На мою думку, це може відбутися у разі, якщо поведінка Путіна стане ще більш зухвалим. Саме цей фактор може виявитися вирішальним, адже для Трампа важливо, як до нього ставляться – з повагою чи зневагою. Крім того, якщо ситуація на фронті зміниться на нашу користь, це також може вплинути на позицію США, адже американці, як відомо, схильні підтримувати тих, хто має успіх. Тобто така ймовірність існує, але це поки що лише перспектива. Всього кілька днів тому Трамп висловлював зовсім інші думки, які свідчать про його намір максимально затримати налагодження відносин з Росією. І на сьогоднішній день ніхто не підтвердив, що його позиція змінилася.

- Щодо виходу США з переговорного процесу, про який говорять вже декілька тижнів. Ось і президент України Володимир Зеленський зазначив: "Є такі думки у Штатів, тому що дійсно все дуже важко". Зі свого боку, Держдеп США говорить про те, що Америка більше не буде виконувати роль посередника у переговорах РФ та України, "сторони мають подати та розробити конкретні ідеї щодо того, як цей конфлікт має закінчитися". Чого все ж чекати - виходу Трампа з переговорів - чи продовження цього процесу, і якщо так, то в якому форматі?

Вихід з переговорного процесу дійсно є одним із можливих шляхів. Трамп, у своєму розумінні, намагається досягти етапу припинення вогню, проте, якщо ситуація залишиться такою ж складною, він може заявити, що це не його проблема, а питання для українців, росіян і європейців. Він може підкреслити, що це його більше не цікавить, оскільки це європейська війна. Підхід Трампа до цього питання не зазнав значних змін, оскільки він не вважає, що інтереси США тут є настільки важливими. Тому він може повідомити своїм виборцям, що не бажає витрачати свої ресурси та політичний капітал на цю ситуацію, а краще зосередиться на проблемах, які мають першочергове значення для них. Це цілком ймовірно, особливо враховуючи, що існує безліч аргументів на підтримку такого рішення. Чи відбудеться цей крок, знову ж таки, залежить від, на мій погляд, ілюзорного і абсурдного плану переформатування американо-російських відносин, що навряд чи призведе до якихось суттєвих змін.

Щодо угоди про корисні копалини, міністр фінансів США Скотт Бессент зазначив, що її підписання президентом США стало для президента України "роял-флеш" у відносинах з РФ. Держсекретар США Марко Рубіо охарактеризував цю угоду з Україною як "значний крок до завершення конфлікту". Чи дійсно це надає Україні перевагу у переговорах з Росією?

- Стосовно цієї угоди, то її ефективність для України багато в чому залежить від того, які будуть подальші кроки, яким чином буде діяти ця рамкова угода. В принципі, я вважаю, що це досягнення нашої дипломатії, в тому плані, що головна мета цієї угоди, як на мене, полягала в тому, щоб утримати адміністрацію Трампа в полі діалогу з Україною, і не дати якраз грюкнути кулаком по столу, сказати, раз ви не хочете домовлятися, то і ми не будемо далі з вами нормально спілкуватися, а значить ви не можете розраховувати ні на яку зброю та іншу допомогу. Цього не відбулося.

Перед підписанням угоди високі чиновники США неодноразово зазначали, що ця угода не має безпосереднього зв'язку з припиненням бойових дій. Зважаючи на те, що нам вдалося зберегти комунікацію та усунути суперечливі вимоги Трампа, це вже позитивний сигнал. Нам потрібно зробити все можливе, щоб ця угода вплинула на позицію президента США у контексті врегулювання конфлікту на цьому етапі. Якщо ми досягнемо успіху, це може відкрити нові можливості, але принаймні важливо, щоб Україна була сприйнята Трампом як стратегічний партнер, а не лише як тимчасовий союзник. Чи вдасться це реалізувати, стане зрозуміло найближчими тижнями.

Щодо військової підтримки від Сполучених Штатів, чи вважаєте ви, що ця угода може дати поштовх у цьому напрямку? Ми стикаємося з серйозними труднощами в комунікації з чинною адміністрацією з цього питання. Проте після підписання угоди з'явилися новини про те, що Державний департамент США затвердив контракт на обслуговування літаків F-16 для України, і наші партнери обговорюють можливість постачання додаткових систем протиповітряної оборони "Patriot". Звичайно, без узгодження з Вашингтоном, це питання навряд чи вдалося б реалізувати.

- В угоді є згадка про можливість надання військової допомоги Сполученими Штатами. Безумовно, треба, мабуть, забути про можливість отримання цієї допомоги безплатно. Очевидно, буде це буде на кредитній основі, на основі закупівель американської військової техніки і озброєння. І тут мали б сказати своє вагоме слово наші європейські партнери. Це мені видається найбільш реальним варіантом. Але поки що, знову ж таки, це лише можливість. Реальність полягає в тому, що поки що в основному виконуються ті контракти, які були проплачені чи ухвалені адміністрацією президента Байдена.

Стосовно Росії та її лідера Володимира Путіна, деякі американські медіа, посилаючись на дані розвідки США, зазначають, що Путін переглянув свої позиції та короткострокові цілі, проявляючи більшу готовність до укладення мирної угоди. Водночас інші джерела вважають, що Кремль продовжує висувати жорсткі умови щодо своїх вимог для припинення вогню, що суперечить пропозиціям Трампа. Путін, як і раніше, не має наміру знижувати темп наступу, а, навпаки, намагається ідеологічно підготувати російське суспільство до тривалої війни.

Я переконаний, що плани Путіна щодо України залишаються незмінними. Проте на цьому етапі конфлікту він може прагнути до тимчасового припинення вогню. Це зумовлено тим, що економічна ситуація в Росії, стан її збройних сил і величезні втрати спонукають його до необхідності зробити паузу — для відновлення ресурсів, перебудови і нарощування виробництва військової продукції. Саме для цього йому може знадобитися перемир'я. Важливим аспектом є те, що якщо Путін матиме впевненість у підтримці з боку американської адміністрації, зокрема щодо територіальних поступок України, питань НАТО та інших "червоних ліній", він може бути більш мотивованим досягти перемир'я, щоб використати його для вигідних для себе умов. У даний момент Путін може бажати отримати певну паузу. Однак варто підкреслити, що будь-яке так зване перемир'я в нинішніх умовах буде лише завершенням чергового етапу війни між Україною та Росією.