У випадку України, термін виконання подібної угоди може затягнутися через кілька факторів, зокрема через війну.
Сполучені Штати та Україна можуть очікувати роки, а можливо, навіть десятиліття, перш ніж зможуть отримати фінансові переваги від угоди щодо надр. Війна, знищена інфраструктура та брак геологічних досліджень ставлять під сумнів можливості розробки родовищ, як повідомляє агентство Reuters.
Згідно з думкою фахівців, процес розробки у країнах з високорозвиненим гірничим сектором, таких як Канада чи Австралія, триває від 10 до 20 років. В Україні ж цей термін може виявитися ще більшим через ряд існуючих труднощів, зазначає агентство.
Енергетична, транспортна та логістична інфраструктури України зазнали значних руйнувань через війну. Більшість родовищ досі не мають повноцінних геологічних досліджень для підтвердження економічної доцільності їх розробки. Водночас може виникнути проблема із залученням інвесторів, які побоюватимуться інвестувати у державу, де триває війна.
"Якщо хтось вважає, що Україна раптом стане великим експортером корисних копалин, то це лише мрії. Справжня картина така, що інвесторам буде нелегко обґрунтувати свої вкладення в Україну, коли існують альтернативи - вкладати в критично важливі мінерали в країнах, де немає воєнних конфліктів", - зазначив Адам Вебб, керівник відділу мінералів консалтингової компанії Benchmark Minerals Intelligence.
Експерт зазначає, що ще однією суттєвою проблемою є те, що деякі перспективні родовища знаходяться на територіях, які перебувають під російською окупацією, а укладена угода не містить жодних запевнень щодо безпеки.
За даними Міністерства фінансів України, у 2024 році держава отримала 47,7 мільярда гривень (близько 1 мільярда доларів США) у вигляді роялті та інших платежів, пов'язаних з використанням природних ресурсів. Водночас новий спільний фонд зі США акумулюватиме кошти лише від ліцензій, укладених за новими правилами.
За інформацією Reuters, процес видачі ліцензій на видобуток корисних копалин в Україні відбувається дуже повільно. Зокрема, в період з 2012 по 2020 рік країна надала лише близько 20 ліцензій на нафту та газ, одну на графіт, одну на золото, дві на марганець та одну на мідь.
Напередодні США і Україна підписали угоду про доступ до українських природних ресурсів. Від української сторони підписантом була перша віцепремʼєрка - міністерка економіки Юлія Свириденко. З боку Штатів - міністр фінансів Скот Бессент.
Відповідно до досягнутої угоди, Київ і Вашингтон заснуватимуть Інвестиційний фонд для відновлення України, який буде спрямовувати міжнародні інвестиції в нашу країну. Керівництво фондом здійснюватиметься спільно представниками України та США. Жодна з країн не матиме вирішального голосу, що підкреслює принципи рівноправного партнерства.
Водночас, у адміністрації президента США повідомляють, що країна отримала повноваження визначати, хто зможе придбати українські природні ресурси. Це стосуватиметься нових ліцензій на їх видобуток.
Президент України Володимир Зеленський підкреслив, що угода щодо природних ресурсів є справедливою. Він відзначив, що зміст цього документа зазнав істотних змін під час підготовки до його підписання.
#Канада #Природний газ #Українська гривня #Нафта #Росія #Економіка #Україна #Київ #Володимир Зеленський #Президент України #Інвестор #Інвестиції #Міністерство фінансів (Україна) #Інфраструктура #Вашингтон, округ Колумбія #Білий дім #Долар США #Ліцензія #Держава (політичний устрій) #Австралія #Природний ресурс #Корисні копалини #Мідь #Родовище (родовище корисних копалин) #Надра #Марганець #Графіт