Київ має намір заключити угоду, що відображатиме стратегічні інтереси держави, повідомляють джерела з видання.
На минулому тижні президент України Володимир Зеленський відмовився виконати запит адміністрації Дональда Трампа про передачу половини своїх мінеральних ресурсів. Ця вимога викликала великі суперечки, оскільки могла загрожувати подальшій американській допомозі Україні, повідомляє The Washington Post.
В українському уряді обговорюють нову ініціативу, що надасть Сполученим Штатам можливість доступу до природних ресурсів, одночасно зміцнюючи безпекові гарантії для України. За інформацією осіб, обізнаних з ходом переговорів, Київ має намір укласти угоду, яка відображатиме стратегічні інтереси держави.
Зеленський заявив журналістам, що відхилив пропозицію, оскільки вона ще не була належним чином підготовлена:
"Ми можемо розглянути, як розподілити прибуток, коли гарантії безпеки будуть чіткими. Поки що я не бачив цього в документі".
Він підкреслив, що будь-яка угода з американською стороною повинна містити зобов'язання щодо забезпечення безпеки з боку США.
Запит з боку Вашингтона надійшов під час візиту міністра фінансів Скотта Бессента до Києва, що зробило його першим представником кабінету Трампа, який зустрівся з українським лідером. Троє високопосадовців України, два європейські дипломати та ще два обізнаних джерела підтвердили факт переговорів. Вони підкреслили, що тема обговорень є надзвичайно чутливою.
У дипломатичних колах Європи ця ініціатива викликала тривогу не лише через її обсяги, а й через бажання Києва досягти компромісу, який зміцнить підтримку з боку США в боротьбі проти Росії. Один з українських урядовців іронічно зауважив, що країна готова згадати про можливість "масового експорту українських яєць", враховуючи їхню значну вартість на американському ринку.
У той же час, інший консультант виявив подив від амбіційних вимог адміністрації Трампа, провівши паралель із європейським розподілом колоній в Африці XVIII століття. Він підкреслив, що така угода може призвести до передачі права на видобуток українських ресурсів без жодних гарантій їх фактичної розробки.
Білий дім наразі не висловлювався з приводу цієї ситуації.
Раніше Дональд Трамп висловив зацікавленість Сполучених Штатів у видобутку корисних копалин в Україні, що викликало певне непорозуміння, оскільки країна не має великих запасів цих ресурсів.
"Україна потребує глобального партнерства в галузі видобутку природних ресурсів, оскільки це може забезпечити справедливий та стійкий мир у майбутньому. Угода повинна бути взаємовигідною для всіх учасників, а не сприйматися як форма компенсації," - підкреслив Володимир Ланда, економіст Центру економічної стратегії.
Згідно з інформацією від українських офіційних осіб, Київ отримав пропозицію всього за чотири години до запланованої зустрічі Зеленського з Бессентом. Міністр фінансів США "настояв" на тому, щоб український президент терміново її підписав, але Зеленський відмовився це зробити.
Під час переговорів у Мюнхені Зеленський зустрівся з віце-президентом Джей Ді Венсом та держсекретарем Марко Рубіо, підкресливши юридичні обмеження України щодо запропонованої угоди. Українці висунули альтернативні варіанти, оскільки документ, представлений адміністрацією Трампа, був "коротким меморандумом про взаєморозуміння" і не містив юридичних механізмів виконання.
Зеленський вперше висловив ідею співпраці з США у сфері видобутку корисних копалин ще в вересні, під час зустрічі з Трампом. Президент України підкреслив, що Київ прагне залучити не лише американських, а й європейських партнерів до цього процесу.
Європейські керівники висловили своє обурення щодо наміру адміністрації Трампа проводити перемовини з Путіним без їхньої участі, незважаючи на можливу потребу у військовій підтримці з боку Європи.
"Це має відношення до меж в Європі," - зазначила прем'єр-міністр Ісландії Катрін Якобсдоттір.
Сенатор Ліндсі Грем, висловлюючи свою думку щодо цієї ситуації, акцентував на тому, що:
"Україна володіє справжньою цінністю. Вона дійсно є цінною."
Він підкреслив, що надання США мінеральних ресурсів викликатиме економічний інтерес, який стане справжнім "кошмаром для Путіна".
Однак критики вказують, що вимога передати 50% мінерального сектору є непропорційною до отриманої Києвом допомоги.
"Зараз інвестиції в український сектор критичних корисних копалин можуть мати великий сенс. Але початкова пропозиція президента Трампа здається нерозумною, експлуататорською та навряд чи допоможе припинити війну. Це поганий спосіб просування американських інтересів", - зазначив Саймон Джонсон, економіст Массачусетського технологічного інституту. "Я очікую, що українська реакція буде розчаруванням і недовірою".
Згідно з повідомленням NBS News, яке спирається на інформацію від чотирьох представників американського уряду, Сполучені Штати висунули Україні пропозицію передати їй 50% прав на корисні копалини.
Financial Times, посилаючись на декілька джерел, повідомили, що Зеленський відмовився від цієї пропозиції і наразі прагне укласти більш вигідну угоду.
Зазначається, що президент України хоче, щоб американські та європейські гарантії безпеки були безпосередньо пов'язані з будь-якою угодою щодо українських запасів. Він також хоче, щоб інші країни, включно з державами ЄС, були залучені в майбутню експлуатацію природних ресурсів.
#Дональд Трамп #Економіст #Європейський Союз #Європа #Росія #Україна #Президент (державна посада) #Київ #Українці #Володимир Зеленський #Президент України #Інвестиції #Північна та Південна Америка #The Washington Post #Володимир Путін #Вашингтон, округ Колумбія #Financial Times #Білий дім #Документ #Компроміс #Африка #Ліндон Б. Джонсон #Сенат Сполучених Штатів Америки #Мюнхен #Природний ресурс #Колонія #Корисні копалини #Міністерство фінансів Сполучених Штатів Америки #Массачусетський технологічний інститут #Прем'єр-міністр Ісландії #Національний інститут стандартів і технологій
