Багато українських підприємств експлуатують старе обладнання і стикаються з труднощами у швидкій модернізації в умовах війни, що заважає їм відповідати новим вимогам Європейського Союзу.
Український металургійний сектор може зазнати значних фінансових втрат, оцінюваних у мільярди доларів, а також втратити важливий ринок збуту через повне впровадження механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) в Європейському Союзі. Цю інформацію повідомляє LIGA.net.
Зазначено, що новий екологічний збір вже вступив в силу і для України. Незважаючи на те, що наша країна може скористатися правом на відстрочку, поки що не вдалося досягти угоди щодо цього питання.
Металургійні компанії вже почали оголошувати про перші наслідки. Наприклад, АрселорМіттал Кривий Ріг прийняв рішення закрити один з прокатних цехів, вказавши на збільшення витрат внаслідок впровадження CBAM. У Європейському Союзі податок може досягати 86-100 євро за тонну викидів, в той час як в Україні плата за викиди становить приблизно 30 гривень за тонну.
Згідно з оцінками GMK Center, Україна може понести втрати в розмірі до $5 мільярдів від експортних доходів протягом наступних п'яти років. Основна проблема полягає в тому, що більшість українських промислових підприємств використовують старе обладнання, а в умовах війни немає можливостей для швидкої модернізації.
Експерти підкреслюють, що єдиним ефективним способом зниження CBAM-платежів є комплексна модернізація. Однак, як зазначає аналітик Dragon Capital Денис Саква, досягнення повної декарбонізації вимагатиме значних інвестицій на мільярдні суми та тривалого часу, що наразі є недосяжним для українських підприємств.
Ситуація ускладнюється також через структуру експорту: приблизно 80% української металургійної продукції постачається до країн Європейського Союзу. Металургійний сектор разом із гірничодобувною промисловістю забезпечує близько 7% валового внутрішнього продукту, 15% експорту та до 30% вантажних перевезень. У компанії Метінвест підкреслюють, що українські виробники опиняються в менш вигідних умовах порівняно з іншими експортерами в ЄС та не мають можливостей для перенаправлення продукції з високими викидами на інші ринки.
У компанії наголошують: для України критично важливо добитися від ЄС особливого або перехідного режиму застосування CBAM.
Уряд України підтверджує, що переговори з Європейською комісією продовжуються, і українська сторона ретельно вивчає документи, що стосуються впливу механізму на економіку країни. Також запланована зустріч із єврокомісаром у справах клімату Вопке Гукстрою, однак точні дати наразі не оголошені. Тим часом, до потенційних втрат готуються не лише представники металургійної галузі: під дію CBAM також потраплять цементна і хімічна промисловості, а також виробники алюмінію та електроенергії.
"Журналісти застерігають, що відсутність системних рішень та фінансової підтримки може призвести до значних економічних наслідків для країни у разі втрати ринку ЄС."
Відомо, що в останній пропозиції Єврокомісії щодо зміцнення механізму CBAM не передбачено жодних винятків для України, незважаючи на триваючу війну. Представники ЄК стверджують, що вплив СВАМ на українську економіку буде "незначним". Проте, такі оцінки, на думку Станіслава Зінченка, директора GMK Center та голови Комітету промислової екології EBA, не відповідають дійсності. Україна продовжує залишатися найбільшим постачальником CBAM-товарів до ЄС за фізичними обсягами. В цілому, CBAM-товари складають приблизно 2% українського ВВП.
В свою чергу, представник українського бізнесу та економічний фахівець Андрій Забловський зазначив, що, незважаючи на формальну відмову Європейської комісії від перенесення термінів введення екомита СВАМ для України, наша країна все ще має законні підстави для такого відтермінування. Тому Україні варто прискорити переговори з Єврокомісією, щоб скористатися цим правом.
Раніше ЗМІ інформували про те, що європейське мито CBAM почало негативно впливати на присутність України на ринку ЄС, оскільки були введені нові адміністративні та фінансові перешкоди.
А згідно з оцінками Федерації роботодавців України, через дію СВАМ вже у 2026 році Україна може втратити 4,6% ВВП. Також Україну чекає зменшення податкових надходжень та соціальних внесків до бюджетів та фондів усіх рівнів унаслідок скорочення ділової активності - воно може становити $2,8 млрд у 2026 році, і сягнути $3,6 млрд у 2034 році.
СВАМ (англ. Carbon Border Adjustment Mechanism) -- це європейське мито на імпорт товарів, під час виробництва яких виділяється багато CO₂ (наприклад, сталі, цементу чи електроенергії). Його ввели в межах Європейської зеленої угоди, щоб підштовхнути промисловість ЄС швидше переходити на чистіші технології. Ідея проста: європейські заводи витрачають великі гроші на екологічні вимоги, а імпорт із країн без таких правил - ні. Тож СВАМ має вирівняти умови, щоб виробники в ЄС не програвали конкуренцію дешевшому імпорту. Механізм був розроблений Єврокомісією у 2019-2020 роках та ухвалений у 2022 році.
У середині липня 2025 року Україна звернулася до Європейської комісії з проханням про продовження терміну звільнення від СВАМ для своїх експортерів, надіславши всі необхідні документи. Проте на 1 січня відповідне рішення в Брюсселі ще не було ухвалено. Таким чином, з початку року українські компанії, що експортують до ЄС, змушені сплачувати "вуглецевий податок".
#Метинвест #Електрична енергія #Європейський Союз #Економіка #Імпорт #Україна #Інвестиції #Бізнес #Європейська комісія #Брюссель #Експорт #Валовий внутрішній продукт #Клімат #Dragon Capital (компанія) #Експортер #тонна #Івано-Франківськ #Цемент #АрселорМіттал Кривий Ріг #Металургія #Мито (податок) #Корпорація (феодальна Європа) #Метал #Держава (політика) #Чому #Підприємство
