Українська тема продовжує залишатися актуальною.

Що найбільше турбує європейських партнерів? Підсумки економічного огляду з Весняних зборів МВФ та Світового банку.

Останній день Весняних зборів Міжнародного валютного фонду та Світового банку у Вашингтоні. У великій конференц-залі зібралися десятки міністрів фінансів та керівників центральних банків, які представляють країни Центральної, Східної та Південно-Східної Європи (CESEE), разом із своїми колегами з МВФ.

Незважаючи на те, що за плечима вже п’ять інтенсивних днів (делегація НБУ провела близько 60 зустрічей), усі учасники готові до конструктивної дискусії, оскільки ця розмова суттєво вплине на стратегії роботи протягом найближчих шести місяців.

Директор Європейського департаменту МВФ Альфред Каммер підіймається з місця, щоб розпочати Регіональний економічний огляд (REO), який, якщо забігти наперед, супроводжуватиметься дуже активною дискусією.

Найважливіші висновки цього обговорення як орієнтири на майбутнє.

Альфред Каммер акцентував на складній зовнішній обстановці, викликаній посиленням торговельного конфлікту, особливо між Сполученими Штатами та Китаєм. Його колеги зазначали, що негативні наслідки викликані не лише введенням тарифів, а й значним зростанням невизначеності, яке вже вплинуло на бізнес-очікування, інвестиційні рішення та загальну макрофінансову ситуацію в Європейському Союзі.

Невизначеність перетворюється на один із найпоширеніших ризиків, що особливо відчувається в малих відкритих економіках. У таких обставинах важливість надійності та передбачуваності дій центральних банків і урядів стає надзвичайно актуальною.

У квітневому Інфляційному звіті ми представили нашу оцінку можливих наслідків світових торговельних конфліктів для економіки України. На даний момент прогнозується помірний ефект, який вже відображено в наших нових оцінках.

Попри численні труднощі, експерти Міжнародного валютного фонду та європейських держав очікують на зростання світової економіки, хоча й з уповільненими темпами. Подібні тренди прогнозуються також у країнах Центральної та Східної Європи.

Країни, такі як Хорватія, Литва та Естонія, продемонстрували міцність своїх економік завдяки активізації співпраці з основними партнерами та реалізації реформ. Проте існуючі ризики рецесії залишаються суттєвими через глобальні торговельні конфлікти, інфляційний тиск та продовження війни Росії проти України.

Важливо об'єднати зусилля на регіональному та європейському рівнях для досягнення максимальної ефективності у використанні можливостей і зменшення ризиків, пов'язаних із торговими конфліктами на глобальному рівні.

На даний момент оцінки експертів виглядають наступним чином: навіть у випадку повного розриву торгових зв'язків між США та Китаєм, вплив на Європу залишиться мінімальним. Прогнозується, що імпорт до Європейського Союзу зросте приблизно на 3%. Цей рівень не є катастрофічним, і виклики, які виникнуть, можна буде подолати.

Водночас деякі учасники розмови висловлювали стурбованість через посилення глобального протекціонізму, що може довгостроково послабити конкурентоспроможність Європи та призвести до серйозніших наслідків для економіки регіону.

Колеги з МВФ представили дослідження про вплив євроінтеграції. Висновок звучить так: країни, що приєдналися до ЄС, через 15 років мали ВВП на 30% вищий, ніж ті, що залишилися поза ЄС. Імпульс розвитку надали структурні реформи, що впроваджувалися в межах наближення до членства в блоці.

У цьому підсумку я вбачаю ще один доказ необхідності прискорення процесу євроінтеграції України. На сьогоднішній день існує безліч можливостей, а також підтримка з боку партнерів з Європейського Союзу.

У рамках дослідження Міжнародного валютного фонду варто звернути увагу на аналіз експертів Національного банку України, представлений у Інфляційному звіті за січень 2024 року. Цей звіт підтверджує, що можливість вступу до Європейського Союзу та виконання необхідних умов можуть вже на етапі підготовки позитивно впливати на економічний розвиток країни, навіть до офіційного приєднання. Крім того, процес євроінтеграції сприяє активізації зовнішньої торгівлі та залученню іноземних інвестицій.

Єврозона оголосила про досягнення запланованого рівня інфляції (приблизно 2%), що створює умови для обережного ослаблення монетарної політики.

Ситуація в країнах з ринками, що розвиваються, є більш складною, оскільки інфляція тут проявляється як стійкіша і вища. Колеги висловлюють занепокоєння щодо постійного зростання реальних заробітних плат, яке негативно впливає на конкурентоспроможність і підсилює інфляційний тиск. Однією з ключових рекомендацій для центробанків цих країн є необхідність надзвичайної обережності при проведенні політики пом'якшення.

Ці виклики є більш ніж актуальними для України, незважаючи на різницю в масштабі. Бачення колег багато в чому збігається з нашим власним та заявами НБУ. Буквально в понеділок оприлюднили підсумки дискусії Комітету з монетарної політики НБУ, у яких зазначається, що пом'якшення політики можливе лише після проходження піку цінового сплеску та отримання впевненості у стійкому зниженні інфляції до цілі. Водночас, ураховуючи невизначеність, НБУ залишається гнучким у своїй політиці.

Попередні кризові епізоди засвідчили, що вартість закріплення інфляції на високих рівнях є значно вищою за витрати центробанків на її приборкання. Побачив серед колег - і це гарний сигнал - готовність обходити граблі, на які наступили багато центробанків під час попередніх криз.

На фоні загострення глобальних торгово-політичних конфліктів це питання знову стає актуальним. Наголошувалася необхідність забезпечення незалежності центральних банків, особливо в часи значної інфляції та політичних коливань.

Важлива думка, озвучена під час огляду: "перемога над інфляцією значною мірою стала можливою завдяки незалежності монетарної політики". Колеги наголошували на необхідності постійно нагадувати суспільству про цінність незалежності центробанків, щоб запобігти ерозії підтримки у спокійні часи. Ця позиція максимально відгукується.

Україна, безумовно, продовжує залишатися важливою темою для наших європейських партнерів. Були підкреслені наслідки війни Росії проти України, які виходять за межі наших кордонів і мають суттєвий економічний вплив на весь регіон. Сусідні держави, такі як Молдова, зазнали значних енергетичних потрясінь, порушень в торгівлі та соціальних викликів, викликаних напливом біженців. Це лише один з численних прикладів.

Для України те, що такий посил лунає під час одного з основних оглядів Весняних зборів Міжнародного валютного фонду та Світового банку, є вагомим аргументом на підтримку справедливого використання заморожених активів Російської Федерації. Це також підкреслює легітимність згідно з концепцією контрзаходів, яку ми активно відстоюємо.