Українські дослідники вивчили, як короткострокова оренда впливає на індустрію готельних послуг.

Вчені зі Львова проаналізували конкурентне середовище у сфері тимчасового розміщення туристів та виявили значний вплив короткострокової оренди на доходність готелів

Дослідники зі Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького провели ґрунтовний аналіз впливу короткострокової оренди житла на традиційний готельний бізнес та дослідили можливості підвищення ефективності управління доходами готелів.

За даними Європейської Комісії, сегмент короткострокової оренди вже становить понад 23% сектору розміщування туристів і продовжує стрімко зростати. При цьому, якщо спочатку цей сегмент розвивався лише в середовищі "рівний-рівному", зараз до нього активно долучаються професійні провайдери послуг.

Дослідження виявило, що переваги короткострокової оренди в значній мірі обумовлені її діяльністю в рамках неформальної економіки, що дозволяє уникати сплати податків. На відміну від цього, готельний сектор змушений дотримуватися законодавчих норм і виконувати всі податкові зобов'язання. Це створює умови, за яких бізнес-модель короткострокової оренди набуває більшої конкурентоспроможності у порівнянні з традиційними готелями.

Про масштаби цього явища свідчать фінансові показники провідних онлайн-платформ бронювання. Так, загальний дохід Airbnb у 2024 році сягнув 11,1 млрд доларів США, що перевищило показники попереднього року. Booking Holdings у 2024 році досягла рекордного показника в 1,1 млрд заброньованих ночей, а її виручка склала 23,7 млрд доларів США, що на 11% більше ніж попереднього року. Чистий прибуток компанії сягнув 6 млрд доларів США. Expedia Group також продемонструвала зростання, отримавши у 2024 році виручку майже 13,7 млрд доларів США.

Попри сильну конкуренцію з боку короткострокової оренди, готельний сектор залишається стабільним. Згідно з даними Євростату, частка місць для ночівлі в готелях та подібних закладах у ЄС за період з 2015 по 2023 роки коливається між 42,7% та 43,7%. Проте частка ночей, проведених у готелях, перевищує 50% і варіюється від 55,9% до 65,4%. Це підтверджує, що туристи в Європейському Союзі все ще віддають перевагу готельному розміщенню.

Згідно з прогнозами аналітичної компанії Statista, до 2025 року світова виручка у готельному секторі підніметься до 443,07 мільярдів доларів США. Відзначається, що в період з 2025 по 2029 роки ринок демонструватиме середній річний ріст на рівні 3,68%, що призведе до підвищення прогнозованого обсягу ринку до 511,91 мільярдів доларів США до 2029 року. Також передбачається, що кількість споживачів у цій галузі сягне 1,81 мільярда людей, а середній дохід на одного користувача складе 325,08 доларів США.

Прогнози для України виглядають досить перспективно. Згідно з інформацією від Statista, дохід українського готельного сектора до 2025 року досягне 217,66 мільйона доларів США. Прогнозується, що річний темп зростання в період з 2025 по 2029 роки становитиме 7,57%, що дозволить ринку досягти обсягу в 291,43 мільйона доларів США до 2029 року. Очікується, що до цього часу кількість користувачів у сфері готельного бізнесу в Україні зросте до 3,88 мільйона осіб.

Дослідники наголошують, що в умовах посилення конкуренції особливої актуальності набуває питання ефективного управління доходами готелів. Для цього необхідне якісне аналітичне забезпечення, яке дозволяє приймати обґрунтовані управлінські рішення. У світовій практиці для цього використовується єдиний стандарт USALI (Uniform System of Accounts for the Lodging Industry), який дозволяє готельєрам автоматизувати фінансовий та управлінський облік, стандартизувати бухгалтерську звітність і фінансові показники.

Науковці рекомендують вітчизняним готельєрам активніше використовувати ключові показники ефективності управління доходами від експлуатації номерного фонду та проводити їх факторний аналіз. Це дозволить приймати більш обґрунтовані рішення щодо підвищення доходів від експлуатації номерів.

Дослідження провели науковці Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького: Тетяна Калайтан, кандидат економічних наук, доцент кафедри туристичного бізнесу та гостинності; Богдан Батюк, кандидат економічних наук, доцент кафедри менеджменту і бізнес-адміністрування; та Олег Гримак, кандидат економічних наук, доцент кафедри історії України та економічної теорії.