24 вересня Вашингтон став ареною для зустрічі лідерів провідних технологічних компаній США.
Ілон Маск, Джеф Безос, Сем Альтман, Марк Цукерберг, Тім Кук та Дженсен Хуанг, одягнені в елегантні смокінги і метелики, з'явилися у Білому домі на державному бенкеті, організованому Дональдом Трампом для вшанування візиту китайського лідера Сі Цзіньпіна.
В той же момент, на відстані 360 кілометрів від Вашингтона, в Мангеттені, прем'єр-міністр Австралії Ентоні Албаніз піднімався на трибуну Генеральної асамблеї ООН. Його виступ, як і очікувалося, мав бути типовим для подібних заходів, та, на жаль, не вирізнявся нічим особливим. Як і багато інших промов світових лідерів, його слова, ймовірно, швидко зникнуть з пам'яті слухачів ще до того, як прозвучать останні акорди.
Проте виступ Албаніза виділявся на цьогорічній Генеральній асамблеї і став, без перебільшення, одним з найзначніших. Промова австралійського прем'єра зосередилася на розробнику штучного інтелекту ChatGPT, який належить компанії OpenAI, хоча сам політик не згадав ані назви компанії, ані імені її керівника Сема Альтмана.
"Не так давно агент штучного інтелекту зумів отримати доступ до вебсайту уряду Австралії. Це абсолютно неприпустимо," - підкреслив Ентоні Албаніз.
Як з'ясувалося, у червні цього року ШІ-агент компанії OpenAI самостійно зламав портал державної програми загального медичного страхування Австралії - Medicare, яка надає безкоштовний або субсидійований доступ до лікування.
Ситуація виникла під час внутрішніх випробувань OpenAI, коли автономна штучна інтелектуальна система намагалася знайти інформацію щодо витрат Австралії на систему охорони здоров'я.
Обмеження і блокування порталу не зупинили ШІ-агента - він самостійно їх обійшов і несанкціоновано отримав доступ як до відкритих, так і закритих документів, а також записав власний файл на урядовому сервері.
У самій OpenAI про злам довідалися у серпні, а повідомили про це владу Австралії лише 10 вересня.
Прикметно, що для донесення такої делікатної і термінової звістки до уряду в Канберрі в OpenAI вирішили написати електронного листа на загальну урядову адресу, що ще більше затягнуло справу.
Голова OpenAI Сем Альтман вже приніс вибачення прем'єр-міністру Австралії. Більш того, напередодні він взяв участь у сесії, присвяченій штучному інтелекту, на Генеральній асамблеї ООН.
Альтман виступив на підтримку введення державних регуляцій і необхідності узгодження темпів розвитку штучного інтелекту, попереджаючи, що в іншому випадку людство ризикує втратити контроль над ним.
Інцидент із хакерським зломом медичного порталу в Австралії виявився першим задокументованим випадком несанкціонованого втручання штучного інтелекту в державні установи.
Однак за останні кілька місяців штучний інтелект швидко перейшов від ролі зручного цифрового асистента до ситуацій, коли неодноразово виявляв здатність обходити контроль та обмеження, встановлені людьми. Це, зокрема, продемонструвалося в випадку з помилковими висновками у звіті про ядерний слід, який з'явився в розвідувальному документі США під час аналізу китайського судна. Цей інцидент фактично наблизив США до початку військових дій проти Китаю.
Відтак ШІ перетворився зі способу швидкого аналізу даних до джерела надзвичайно серйозних викликів, які потребують осмислення і регуляції.
Але є одна надзвичайно впливова людина, яка відкидає подібні заклики і перестороги.
Це особа на ім'я Дональд Трамп.
Його історія захоплення штучним інтелектом є непересічною, зважаючи на любов Трампа до ретро, що відображена у поверненні США до парових катапульт задля запуску літаків на авіаносцях замість застосування новітніх електромагнітних.
За даними The New York Times, надсилати смс соратникам він почав лише у 2023 році.
Однак у розгарі президентських перегонів в червні 2024 року, коли його опонентом на виборах виступав чинний президент Джо Байден, компанія OpenAI звертається з проханням про зустріч із Дональдом Трампом.
У Лас-Вегасі Трамп проводить зустріч із колишнім операційним директором Бредом Лайткепом та співзасновником і президентом компанії Грегом Брокманом, оскільки Сем Альтман не зміг приїхати через COVID.
Деталі цієї зустрічі у своїй книзі "Зміна режиму" описують журналісти The New York Times Меггі Хаберман і Джонатан Сван.
Керівники OpenAI демонструють утомленому від кампанії і загалом доволі байдужому на ту мить до ШІ Дональду Трампу, як ChatGPT може перетворювати текст указу на вірш.
І в мить усе змінюється.
Політик вражений потенціалом штучного інтелекту і миттєво цікавиться, які бар'єри президент повинен усунути для сприяння розвитку цієї галузі.
У тому ж місяці під час розмови з Логаном Полом у подкасті Дональд Трамп висловлює своє захоплення: "Клік-клік-клік - і за якихось 15 секунд мені демонструють мою промову, написану неймовірно!"
Президент США впевнений, що штучний інтелект є тим "золотим гусаком", який здатен вивести американську економіку на новий рівень.
Фондовий ринок зміцнює погляди Трампа: з початку 2026 року майже весь приріст індексу S&P500, який охоплює 500 найбільших американських компаній за ринковою капіталізацією, був зумовлений розвитком індустрії штучного інтелекту, причому три провідні компанії забезпечили 70% цього приросту.
Чим вища ринкова капіталізація компанії, тим значніший її вплив на цей індекс. Тому не є дивним, що такі корпорації, як NVIDIA, Apple, Meta, Alphabet, Amazon, Tesla і Microsoft, займають у ньому лідируючі позиції.
Рідня Дональда Трампа активно долучається до прогресу у сфері штучного інтелекту.
Старший син Дональда Трампа - Дональд Трамп-молодший - є партнером фонду 1789 Capital. Цей фонд інвестує кошти у ШІ-компанії Perplexity, Cerebras та xAI.
Тим часом Ерік Трамп через компанію American Ventures інвестує розробки з обробки даних ШІ та оборонної галузі.
Обоє братів приєдналися до інвестиційної компанії Dominari Holdings, яка будує і розвиває дата-центри.
Також вони долучилися до кредитованого на $620 млн Пентагоном стартапу Vulcan Elements, який виготовляє з рідкісноземельних металів магніти для дронів, військових систем і дата-центрів.
Тим часом інвестиційний портфель Дональда Трампа вказує на активну торгівлю акціями компаній, що є лідерами індустрії ШІ.
Навіть його медіа-компанія Trump Media & Technology Group анонсувала наміри об'єднатися з фірмою TAE Technologies, яка спеціалізується на термоядерному синтезі, з метою розробки нових джерел енергії для дата-центрів, що обслуговують індустрію штучного інтелекту.
Навіть перша леді США Меланія Трамп створила спеціальну робочу групу Білого дому з питань ШІ-освіти задля інтеграції штучного інтелекту в американські навчальні заклади.
19 вересня в своєму акаунті на платформі Truth Social Дональд Трамп анонсував запуск "Сил ШІ", підкресливши, що штучний інтелект є новим етапом промислової революції. Він наголосив, що на позицію керівника цієї ініціативи повинні претендувати лише люди з високим рівнем інтелекту.
Проте, поряд із підвищенням цін на акції, існують також загрози виникнення "бульбашки штучного інтелекту".
Наприклад, загальні капіталовкладення – закупівля мікросхем і створення інфраструктурних об'єктів – вже обійшлися технологічним компаніям у $800 мільярдів. Однак пряма рентабельність продовжує залишатися на низькому рівні, що призводить до значного фінансового дефіциту.
Існує також ризик штучного завищення вартості та небезпека кругової поруки. Наприклад, компанія NVIDIA інвестує в OpenAI, а остання, у свою чергу, гарантує закупівлю графічних процесорів, тобто відеокарт від NVIDIA.
Крім того, існує неявне кредитне навантаження, коли стартапи в сфері штучного інтелекту та оператори дата-центрів отримують фінансування для придбання нових чипів у приватних кредитних фондах, використовуючи в якості застави саме ці чипи, що купуються.
Суть у тому, що традиційні банки не готові виділяти мільярди молодим стартапам у сфері штучного інтелекту, якщо ті не мають стабільного доходу.
Тож, приватне кредитування від фінансових компаній, які не є банками, стає практично єдиним способом залучення коштів для ведення бізнесу. Проте, якщо кредит не буде повернений, у стандартних умовах приватний кредитор може реалізувати заставу, якою в даному випадку виступають чипи.
Ситуація ускладнюється через вражаючу швидкість, з якою прогресує індустрія чіпів.
Наприклад, графічний процесор NVIDIA Р100, вартість якого становила $30-40 тисяч, нещодавно займав провідні позиції на ринку. Однак тепер на сцену вийшов новий чип Blackwell, який перевершує його за швидкістю та енергоефективністю.
Відтак застава у вигляді минулорічного чипа стрімко дешевшає. І якщо стартап не може платити за кредитом і оголошує дефолт, приватний фонд не здатен повернути собі кредит, адже старі чипи знецінилися в рази і за стару ціну їх уже ніхто не купить.
Таким чином, не тільки стартап перестає існувати, але й інвестор зазнає значних фінансових втрат.
Саме знецінення "заліза", надзвичайно короткий термін морального старіння чипів - близько 1-2 років - створює загрозу масових дефолтів.
Завдяки значній ролі індустрії штучного інтелекту в капіталізації S&P 500, будь-які зміни, невдачі чи регуляторні ініціативи можуть призвести до падіння фондового ринку як у США, так і в глобальному масштабі.
Фондовий ринок в даний час є, мабуть, єдиним свідченням успіху адміністрації Дональда Трампа, незважаючи на конфлікт в Ірані, а також на кризу вартості життя, яка виражається у різкому підвищенні цін на паливо, продукти харчування та житло.
Залишитися без цього "золотого гусака" надзвичайно непросто, особливо напередодні проміжних виборів до Конгресу 3 листопада.
Отже, Дональд Трамп у всіх своїх виступах, включно з промовою на Генеральній асамблеї ООН, відкидає пропозиції щодо регулювання штучного інтелекту, охарактеризувавши їх як "схему глобалістів".
Один з ключових доводів президента США полягає в тому, що Америка повинна зберігати лідерство у сфері штучного інтелекту перед Китаєм. Трамп стверджує, що якщо прогрес у розвитку ШІ зупинити, Китай має потенціал стати глобальним лідером у цій технологічній області.
А дистанція між Пекіном і Вашингтоном у царині штучного інтелекту дедалі скорочується.
Китай акцентує увагу на державному фінансуванні штучного інтелекту, прагнучи до доступності та широкого впровадження завдяки відкритим кодам. Сьогодні приблизно 60% усіх патентів у сфері штучного інтелекту отримують саме в цій країні.
На сьогодні в США зведено 5400 дата-центрів, що вдесятеро перевищує кількість таких об’єктів в інших країнах світу. Усі провідні технологічні компанії, що займаються штучним інтелектом, мають свої штаб-квартири саме в Америці.
У той же час Китай практично зрівнявся зі США у сфері штучного інтелекту — його розробки, такі як DeepSeek, відстають технологічно лише на приблизно 7 місяців.
Отже, сьогодні у світовій політиці розгортається значна технологічна суперечка, і вже сформувався новий розподіл - на блоки, що підтримують США та Китай.
Майже рік тому Сполучені Штати створили міжнародний альянс Pax Silica, ("Кремнієвий світ") задля розвитку штучного інтелекту і виробництва чипів серед довірених партнерів, і вимагають від союзників обрати сторону між ШІ-екосистемами.
До альянсу вже приєдналися такі країни, як члени Європейського Союзу, Велика Британія, Австралія, Індія, Японія, Південна Корея, Філіппіни, Катар, Об'єднані Арабські Емірати, Сінгапур та Ізраїль.
Головна мета - зменшення світової залежності від Китаю.
У липні цього року Китай заснував WAICO - Всесвітню організацію співробітництва у сфері штучного інтелекту, яка розташована в Шанхаї. До цієї ініціативи приєдналися більше 30 країн Глобального півдня, серед яких знаходиться й Росія.
Ця організація підтримує розвиток китайських моделей штучного інтелекту, зокрема тих, що мають відкритий вихідний код.
Проте, дві великі держави продовжують обговорення питань, пов'язаних зі штучним інтелектом.
Сполучені Штати запропонували Китаю розробити систему термінового реагування на критичні ситуації, пов'язані зі штучним інтелектом, які можуть становити загрозу національній безпеці. Цю ініціативу назвали "гарячою лінією ШІ".
Однак публічно Пекін досі не підтримав цієї ініціативи.
Відмова Дональда Трампа від будь-якого контролю над галуззю штучного інтелекту може незабаром стати неактуальною, оскільки можливий успіх демократів на виборах до Конгресу у листопаді ініціює розробку механізмів захисту у цій сфері.
Ще до виборів багато конгресменів виявляли незадоволення через призупинення роботи Конгресу та відсутність можливості швидко вирішити питання, пов'язані з штучним інтелектом.
Тим часом Євросоюз уже перейшов від слів до справи.
З серпня цього року в Європейському Союзі набрав чинності "Закон про штучний інтелект", який забороняє використання систем соціального рейтингу, технологій біометричної ідентифікації в реальному часі в громадських місцях, а також моделей, що створюють глибокі фейки інтимного змісту.
Усі матеріали, виготовлені за допомогою штучного інтелекту, повинні бути чітко позначені. Компанії мають до грудня, щоб виконати ці вимоги.
У разі порушення закону, компаніях загрожують штрафи до 35 млн євро, або 7% глобального річного обороту.
Водночас США діють набагато обережніше.
У березні цього року адміністрація президента США представила "Національну політику в галузі штучного інтелекту в рамках нової стратегії".
Вона настійно радить убезпечити дітей від впливу алгоритмічних систем і заборонити несанкціоноване відтворення зовнішності та голосу людини без її дозволу.
Проте цей документ не передбачає створення єдиного контролюючого органу, який би формулював політику в галузі штучного інтелекту та накладав санкції на порушників.
На Генеральній асамблеї ООН 20 країн висловили ініціативу щодо створення міжнародного органу, який здійснюватиме контроль за штучним інтелектом.
Таким чином, епоха самостійного регулювання підходить до завершення.
І хоча Дональд Трамп продовжує стояти на позиції максимальної свободи розвитку ШІ, багато держав уже усвідомили, що автономний штучний інтелект становить неабияку загрозу не лише їхній нацбезпеці, але й людству.
Після проведення проміжних виборів у листопаді, можливо, відбудуться зміни і у сфері штучного інтелекту в США.
#
