Якщо створити графік змін позицій Трампа щодо України та графік динаміки торговельних переговорів між Європою і Сполученими Штатами, можна виявити, що зміни в його позиції часто спостерігаються саме напередодні ключових моментів у переговорах з Європою.
Так сталося і протягом останніх двох тижнів. На жаль, минулого тижня переговори між США та ЄС не принесли істотних результатів, окрім врегулювання питань, що стосуються постачання омарів та інших видів морепродуктів. Щодо інших аспектів було вирішено продовжити обговорення, але це супроводжувалося публічним скандалом.
Фронт торговельної війни між Сполученими Штатами та Європейським Союзом залишається дуже напруженим. Міністр торгівлі США Говард Лутнік звернув увагу на цифрові регуляції ЄС, які створюють труднощі для американських компаній і які в США вважаються дискримінаційними щодо американського бізнесу. У відповідь, керівник європейського антимонопольного управління Тереза Рібера звинуватила США у шантажі, стверджуючи, що це стосується ослаблення технологічних норм. Фактично, США висловили готовність послабити цифрові вимоги ЄС в обмін на зменшення мит для європейських металургів.
Проте, конфлікт у ЗМІ між високими чиновниками США та ЄС щодо цифрових послуг є лише видимою частиною проблеми. Уряди країн Європейського Союзу прагнуть доповнити торгову угоду з США, укладену влітку цього року, положенням про можливість введення захисних мит у разі різкого зростання імпорту з Америки, якщо це стане загрозою для місцевих виробників у ЄС.
По суті, саме ця ідея по захисту внутрішнього ринку ЄС зараз потрапила в європейські бюрократичні жорнова. Тільки до кінця січня 26 року парламент має розглядати пропозиції щодо захисних заходів. Звісно, бажання ЄС захистити свій ринок від імпорту з США не подобається адміністрації Трампа, яка влітку вже святкувала перемогу у торговельній війні з Європою, але тепер знову повернулась до ризиків перегляду торговельних умов в не найкращий для США бік.
Американська адміністрація має всі можливості використовувати безпекову ситуацію в Україні як інструмент тиску на ЄС та інші європейські країни. Цей процес, хоч і виглядає досить простим, на практиці реалізується наступним чином: коли у торговельних переговорах з Європою виникають труднощі, на сцену виходять Віткофф-Дмітрієв та їхні "мирні" ініціативи, що викликають занепокоєння не лише в Україні, а й серед європейських країн.
З поганих новин: судячи з усього, торговельні переговори між США та ЄС будуть тривати ще досить довго, ЄС не схильна віддавати доступ США до своїх ринків без гарантій безпеки для національних економік країн-членів. Ціна питання - приблизно 150-170 млрд євро на рік. Це, до речі, приблизно річний ВВП України.
Існує висока ймовірність, що під час цих переговорів кореляція залишиться незмінною: з виникненням труднощів у США тиск на Україну буде зростати. Навпаки, якщо переговори будуть рухатися в напрямку, що відповідає інтересам американської адміністрації, "піджаки президента Зеленського" стануть дедалі більш прийнятними для Білого дому. Проте, поки настане "торговельне потепління", як у Зеленського, так і у його європейських колег з'явиться чимало сивини.
Ось деякі позитивні новини: американська стратегія щодо Європи має свої межі. Європейський ринок надзвичайно великий, і стан торговельних переговорів з ЄС може істотно вплинути на економічну ситуацію в США, особливо з наближенням виборів. Якщо США вирішать відмовитися від підтримки України, це значно звузить торгівельні можливості Трампа у переговорах з Європою. Таким чином, для США важливим є процес, а не лише поступки в питанні України. Якщо Вашингтон викликатиме невдоволення у Європі, наслідки однобічних дій з боку ЄС можуть виявитися значно серйознішими для США, ніж всі обіцянки, які може дати Росія.
Звісно, погано, що з ситуації в Україні зробили козирну карту, але США тут використовують не тільки Україну, а можливо і в більшій мірі рф. В Кремлі сьогодні не розуміють, що Ушаков та Дмітрієв стали такими собі хлопчиками-бармалеями по виклику, послугами яких користуються тоді, коли потрібно загострити ситуацію. Це добре видно з плівок Віткоффа. Російський диктатор путін на форумі в Киргизії взагалі виглядав повним дурнем, коли, відповідаючи на питання про прослуховування Ушакова та Дмітрієва, хіхікав і казав: "ми вообще не понимаем, че происходит". А вже мав би зрозуміти, що його використовують, і при цьому систематично видавлюють з важливих для рф ринків та напрямків.
На фоні загальних тенденцій у сфері перевзування, останні 3-4 місяці США демонструють широкий спектр потужних анти-російських заходів в економічній сфері. Вершиною тиску на Російську Федерацію стали санкції проти нафтових компаній, а також зусилля з витіснення РФ з ринків, де вона мала значну присутність. Наступним вагомим кроком стане зміна політичного режиму у Венесуелі, що відкриє шлях до доступу до її нафтових ресурсів, наприклад, для Індії.
Для Росії, яка сильно залежить від експорту енергоресурсів, ці зміни можна вважати справжнім економічним землетрусом. Дослідження свідчать, що США вже давно визначили своїх опонентів, тому Кремлю не варто мати ілюзій щодо свого похмурого майбутнього.
Україна та Європа повинні винести важливі уроки з цієї ситуації.
Україна не може собі дозволити бути слабкою у відповідальні моменти. Корупційні скандали (навіть якщо вони інспіровані Кремлем) як і сама корупція не мають права на існування. Думаю, що наших європейських колег бентежить не стільки сама корупція (вона є і в ЄС, згадайте історію Ніколя Сарказі), скільки дуже невдалий час виникнення корупційних скандалів в Україні.
Європа повинна оперативніше реагувати на безпекову ситуацію в Україні та забезпечити завершення війни на користь України, щоб позбутися використання цього конфлікту як інструмента в торгових переговорах. Саме цей підхід сприятиме посиленню суверенітету Європейського Союзу та його впливу в економічних дискусіях.
Але перемогу цю потрібно профінансувати, і краще джерело для цього - російські активи. І от тут не все гладко. Позиція уряду Бельгії, яка була озвучена на минулому тижні з відмовою від конфіскації росактивів, розчаровує.
Європа повинна самостійно подолати цю вразливість і страхи, пов'язані з юридичними ризиками. В іншому випадку, замість одноразової конфіскації 140 мільярдів євро активів агресора, ЄС щороку буде перераховувати США від 150 до 170 мільярдів євро у вигляді торгових преференцій і митних зборів.
#Дональд Трамп #Нафта #Європейський Союз #Європа #Економіка #Імпорт #Україна #Володимир Зеленський #Бізнес #Графіка #Північна та Південна Америка #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Євро #Кремль (фортифікаційна споруда) #Бюрократія #Валовий внутрішній продукт #Індія #Корупція #Парламент #Суверенітет #Киргизстан #Диктатор. #Бельгія #Торгівля #Металургія #Венесуела #Мито (податок) #Конфіскація #Морепродукти #Землетрус
