Економіка України відчуває значний тиск через різке зменшення кадрових ресурсів, що негативно позначається як на оборонній промисловості, так і на цивільних секторах.
Про це йдеться в матеріалі Радіо Свобода.
Згідно з інформацією, опублікованою в ЗМІ, мобілізаційні заходи, еміграція населення та випадки ухилення від військової служби призвели до значного браку робочої сили на підприємствах по всій території країни. У багатьох містах чоловіки призовного віку майже повністю зникли.
Економіст Олег Пендзин висловив свою думку для RFE/RL, зазначивши: "Нестача фахівців із технічними навичками та відповідною освітою є критичною". Згідно з даними Державного центру зайнятості, найбільші проблеми з браком кадрів спостерігаються в сферах освіти, транспорту, металообробної промисловості, меблевого виробництва та енергетики.
Політолог Костянтин Батозький зазначив, що підприємства перебувають у стані постійної невизначеності: "Вашого працівника можуть мобілізувати в будь-який момент, і це проблема".
У містечку Маків Хмельницької області чоловіків призовного віку можна зустріти рідко: частину мобілізовано, частина виїхала за кордон, а ті, хто лишився, уникають публічності. Місцева жителька Катерина розповіла Current Time: "Хлопці, які працюють за комп'ютером, можуть сидіти в квартирі. А робітники... виходять заробляти на сім'ю -- і їх заганяють, як худобу".
Катерина додає, що через відсутність чоловіків жінкам доводиться освоювати нетипові для себе навички: "Нема кому й яму викопати для померлого", -- каже вона.
Згідно з інформацією аграрного сектору, проблема нестачі кадрів також вплинула на фермерство. "Унаслідок посилення мобілізації трактористи та машиністи перейшли на військові професії. Ми спостерігаємо дефіцит, який досягає 15%", – зазначив директор Українського клубу аграрного бізнесу Олег Хоменко.
Згідно з даними Міжнародної організації праці, приблизно 1,6 мільйона українців, які знаходяться в працездатному віці, наразі виїхали за кордон. В основному це представниці жіночої статі.
Пендзин зазначає: "Якщо нам вдасться відновити хоча б 40% - це стане значною підтримкою для економіки".
17-річний Данило, який живе в Німеччині, заявив RFE/RL, що не планує повертатися: "Якщо поїду назад у своє місто -- доведеться починати з нуля. У мене буквально нічого там немає".
Україна розвиває за кордоном спеціальні Unity Hubs, які покликані підтримувати українців у процесі інтеграції та одночасно сприяти їх добровільному поверненню, коли на це з’явиться можливість.
Деякі компанії вже почали наймати робітників з-за кордону. Так, меблева фабрика Lamella в Тячеві у березні запросила працівників із Бангладеш.
Комерційний директор підприємства Ярослав Щербан пояснив ситуацію так: "У нас багато жінок -- близько 60% -- працюють на дрібних станках, але є позиції, де потрібна чоловіча сила".
Колишній міністр економіки Тимофій Милованов в інтерв'ю "Українській правді" заявив, що Україні можуть знадобитися до 10 мільйонів мігрантів, якщо прагнути активного економічного зростання. Водночас Батозький вважає, що робити такі прогнози зарано: "Спочатку треба пережити війну, а потім оцінювати потреби".
Пендзин підкреслює, що основним фактором для розв'язання цієї проблеми є припинення військових дій.
"Перше, що потрібно для усунення дефіциту робочої сили, -- це закінчити війну. Далі все вирівняється з часом".
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що українці масово обирають вакансії з бронюванням, також ми писали про те, як зміниться ринок праці.
#Транспорт #Економіст #Українська правда #Економіка #Україна #Хмельницька область #Мобілізація #Українці #Радіо «Свобода» #Економічне зростання #Енергетична галузь #Німеччина #Політолог #Робоча сила #Мігрант #Економіка України #Дефіцитні видатки #Бойові дії #Фермер #Підприємницька діяльність #Данило Галицький #Комп'ютер. #Бангладеш #Худоба #Радіо Свобода