Довіряйте надійному -- підпишіться на Telegraf у Google Новинах
В умовах війни українські банки значно залежать від Національного банку, адже саме через нього вони отримують близько 43% своїх доходів. Це свідчить про те, що фінансові установи більше покладаються на підтримку центрального банку, ніж на виконання своїх основних функцій, таких як кредитування, перекази та обмін валют. Іншими словами, через посередництво НБУ банки здебільшого отримують прибуток з державних ресурсів, хоча сама держава стикається з дефіцитом коштів для фінансування оборони та соціальних потреб.
"Телеграф" встановив, які банки отримують найбільший прибуток від Національного банку України та державного бюджету (з яких, власне, регулятор і отримує фінансування). Також стало відомо, які фінансові установи найбільше залежать від цього державного "джерела", що ставить під загрозу їхнє існування, аж до можливого закриття, якщо Нацбанк вирішить скоротити цей напрямок діяльності. Такий розвиток подій цілком можливий, оскільки у Національного банку в 2027 році прогнозуються серйозні труднощі з доходами — він знизив свої прогнозні показники на дві третини, і вже ясно, що НБУ не зможе внести до бюджету майже 100 мільярдів гривень або понад 2 мільярди доларів, які є вкрай необхідними.
Хто отримав суттєвий прибуток від депозитів у Національному банку?
Банківська система України -- зовсім не потужний локомотив, який витягує економіку в найважчі часи. Навпаки: наші банки більше схожі на наркоманів, які підсіли на державні гроші й продовжують тягнути їх навіть під час великої війни.
Розгляньмо, як звичайні громадяни примножують свої фінанси. Ви відвідуєте банк і оформляєте депозит, скажімо, на 6 або 12 місяців. Ви залишаєте свої кошти на узгоджений термін, без можливості дострокового зняття, а у відповідь банк виплачує вам відсотки.
В даний час для звичайних вкладників, які не служать у війську, процентні ставки в державному ПриватБанку коливаються в межах 10-13% річних до сплати податків, що становить приблизно 7,7-10% після оподаткування. У Ощадбанку ставки складають від 10,5% до 13% до оподаткування, що після сплати податків становить близько 8,1-10%.
Якщо ви лише зберігаєте кошти на своєму картковому рахунку, банк, як правило, не нараховує вам відсотків. Це означає, що ви отримуєте 0% річних, але при цьому маєте можливість вільно використовувати свої гроші.
Тепер давайте поговоримо про банки. Вони мають можливість інвестувати кошти під відсотки, але вже в Національному банку. Для цього вони придбають депозитні сертифікати, які випускає НБУ. За своєю суттю, цей процес нагадує традиційний депозит: банк передає гроші Національному банку на визначений термін і в обмін отримує відсоткові виплати.
Умови для фінансових установ значно вигідніші в порівнянні з простими вкладниками. Національний банк України пропонує їм річні ставки в діапазоні від 16% до 18,8%. Наприклад, банки отримують 16% річних за розміщення коштів на одну добу через депозитні сертифікати overnight. Якщо ж йдеться про розміщення коштів на термін три місяці, ставка зростає до 18,5-18,8% річних. Ці відсотки нараховуються пропорційно тривалості депозиту.
Тобто людині для заробітку доводиться залишати гроші на 6-12 місяців, а банк отримує значно вищу ставку, розміщуючи кошти на один день або лише на три місяці. НБУ дуже щедрий до банкірів.
Ця "щедрість" загострилася після початку повномасштабного вторгнення. Влітку 2022 року Нацбанк різко підвищив облікову ставку з 10% до 25% річних. Навіть після її зниження до нинішніх 16% ситуація не змінилася.
Основна проблема полягає в ставках на депозитні сертифікати НБУ, які наразі коливаються в межах облікової ставки або навіть перевищують її, досягаючи 16-18,8% річних. Раніше, до початку великої війни, ситуація була зовсім іншою: за цими інструментами ставки були на 1-2 процентних пункти нижчими за облікову ставку.
Механізм досить простий: фінансові установи вкладають свої кошти у Національний банк України, який, в свою чергу, пропонує їм привабливі відсоткові ставки. Таким чином, банки звикають до цього прибуткового способу заробітку, і саме на ці вигідні виплати вони стають залежними.
Дотепер про депозитні сертифікати та заробітки банків було відомо лише в загальних рисах: НБУ не деталізував цю інформацію. Але "Телеграф" зміг отримати детальну інформацію і тепер ми знаємо, які саме банки знімають усі вершки.
Десятка провідних банків, що на 1 серпня 2026 року отримали найбільші доходи від відсотків за депозитними сертифікатами НБУ:
Для кращого усвідомлення ситуації: Приватбанк інвестував 107 мільярдів гривень у депозитні рахунки Національного банку, що становить більше половини всіх коштів, які він залучив від бізнесу, а загалом це 197,8 мільярдів гривень. Банк отримав ці кошти від компаній за вигідними умовами і потім передав їх НБУ за вищою ціною. При цьому, ця сума інвестицій Приватбанку порівнянна з загальним обсягом кредитування, наданого населенню, яке за той же період склало 120 мільярдів гривень.
Усі знають, що за інформацією НБУ, Приватбанк налічує 24 мільйони вкладників-фізичних осіб, з яких 18 мільйонів активно користуються картками. Більшість із цих 18 мільйонів карток мають кредитні ліміти, що означає, що мільйони людей отримали кредитів на суму 120 мільярдів гривень. Проте, це зовсім не гарантує, що вони зможуть повернути ці гроші вчасно. У такій ситуації вкладення 107 мільярдів гривень у Національний банк виглядає як дуже вигідна перспектива. Це найпростіший спосіб заробітку: інвестувавши, можна бути впевненим, що до кінця року отримаєш 8,1 мільярда гривень. Без жодного ризику, великих зусиль та додаткових витрат.
Історія депозитів Сітібанку в Україні є досить захоплюючою, оскільки цей банк займає місце серед трьох найбільших і найдорожчих вкладників Національного банку. В Україні Сітібанк не відкриває рахунків для фізичних осіб, хоча в інших країнах він функціонує як роздрібний банк, а його діяльність зосереджена виключно на бізнес-сегменті. Проте, в цій українській установі утримують рахунки практично всі великі західні компанії, які продовжують працювати в нашій країні. Це пояснюється тим, що Сітібанк є дочірньою структурою американської Citigroup Inc. та вважається надійним, що є критично важливим для західних інвесторів. В результаті, ці компанії вклали в Сітібанк в Україні вражаючі 74,3 мільярди гривень.
Що ж отримали всі західні банки в результаті цього? Ви думаєте, що мова йде про значне кредитування? Виявляється, ні. З усіх 74,3 млрд грн, які були залучені, Сітібанк видав лише 8 млрд грн у вигляді корпоративних кредитів, а також трохи більше 9,9 млрд грн витратив на купівлю наших державних облігацій. ОВДП, в свою чергу, не є надто складним способом отримання доходу, який останнім часом став доступним багатьом звичайним громадянам завдяки мобільним додаткам. Проте, більша частина інвестицій Сіті була спрямована на депозитні сертифікати НБУ, що становлять 52,5 млрд грн (70,7% від усіх вкладів). Вклавши кошти, вони можуть спокійно розслабитися та не перейматись!
Хто швидко проїдає доходи від Нацбанку
Цікаво розглянути "подарунки" НБУ в контексті доходів великих банків перед оподаткуванням — це всі їхні заробітки, з яких вирахувані всі поточні витрати (такі як витрати на залучені депозити, резерви за кредитами, оплата праці, премії тощо). Завдяки цьому ми зможемо виявити, що в деяких великих банках, які хваляться значними успіхами в кредитуванні та технологічних послугах, основна частина доходу насправді походить не з інноваційних джерел, а з пасивних заробітків на депозитних сертифікатах НБУ.
"Телеграф" провів аналіз, щоб визначити, який відсоток від загального доходу (до сплати податків) складають заробітки, отримані від депозитів у національних банках станом на 1 серпня 2026 року. Цікаво, що існують банки, які отримали найбільші прибутки саме завдяки операціям з НБУ, а потім активно витрачали ці кошти.
* Державний Сенс Банк заробив на депозитних сертифікатах НБУ 2,3 млрд грн. А його загальний дохід від усієї діяльності після врахування витрат становив лише 2 млрд грн. Тобто за іншими напрямками чисті заробітки (за вирахуванням витрат) були не такими "жирними", при цьому частку нацбанкіського заробітку "сенсівці" проїли: поглинули витрати та результати інших операцій і на власне функціонування (зарплати та інші поточні оплати). Якби не було б "благодійсності" від НБУ, не було б і таких прибутків.
А - Банк, що належить братам Григорію та Ігорю Суркісам, показав результат 104,2%: він отримав 1,74 млрд грн з депозитних сертифікатів, в той час як загальний прибуток склав лише 1,67 млрд грн.
Французький Креді Агріколь Банк продемонстрував показник у 97,8%: прибуток від депосертифікатів склав 3,47 млрд грн, тоді як загальний дохід становив лише 3,54 млрд грн.
* Державний Ощадбанк -- 80,1%: заробив на депосертифікатах 6,2 млрд грн, а загалом на всьому -- 7,7 млрд грн.
Угорський ОТП Банк продемонстрував прибуток у розмірі 56,8%, заробивши 2,7 мільярда гривень на депозитних сертифікатах, а загальний дохід склав 4,7 мільярда гривень.
Універсал Банк (monobank), що належить Сергію Тігіпку, отримав 40% прибутку: він заробив 3,7 млрд грн на депосертифікатах, а загальний дохід склав 9,2 млрд грн.
Технічно відпрацювали. Зібрали гроші населення на картки, за якими нічого не платять (0% річних), віднесли в Нацбанк під 16% річних, і з рештою бізнесу можна не сильно напружуватися. Хоча інші заробітки теж були, але не такі солідні та прості. А тут все, як у старій приказці -- спритність рук і жодного шахрайства. Все законно, це все дозволяє поточна грошова політика Національного банку.
Які банки на межі закриття
Ситуації, що склалися в зазначених банках, досить складні — їх прибутки значною мірою залежать від Національного банку України. Однак це ще не можна назвати кризою. Є фінансові установи, які фактично не мають інших джерел доходу, окрім депозитів від нацбанку. У випадку, якщо регулятор несподівано скасує ці депозити, їх чекає не просто криза, а загроза ліквідації. Таким чином, їм знадобляться рішучі дії:
* Масове закриття філій та скорочення кадрів.
* Значного зменшення переважної частини інших витрат.
* Радикальної модифікації бізнес-плану та стратегії зростання.
* Реалізація або ліквідація фінансової установи.
На жаль, подібних випадків існує чимало, і кожен із цих банків добре усвідомлює свою ситуацію.
"Телеграф" має намір опублікувати списки банків, які найбільше залежать від НБУ, разом із їхніми показниками. Ці банки матимуть можливість самостійно пояснити свою політику до виходу матеріалу, а також повідомити про можливі зміни чи корекції в своїй стратегії. Прохання надсилати свої коментарі на електронну пошту "Телеграфу", адже отримані відповіді будуть ретельно розглянуті та можуть бути процитовані в статті.
Наприклад, на 1 серпня 2026 року італійський Правекс Банк отримав 450,5 млн грн прибутку від депозитних сертифікатів, інвестувавши 5,1 млрд грн. Це значна сума для такого фінансового інституту, особливо в контексті загального доходу до оподаткування, який склав лише 3,6 млн грн. Це свідчить про те, що Правекс практично не отримує доходів з інших джерел, проте має великі витрати. Подібна ситуація спостерігається й у Аккордбанку, що належить родині радниці президента Оксани Маркарової (чоловік володіє 74,8% акцій): банк заробив 1,1 млрд грн на сертифікатах, вклавши 12,5 млрд грн, але його дохід до оподаткування становив лише 50 млн грн.
Ситуація з Альянс Банком Олександра Сосіса виглядає зовсім невтішно. Незважаючи на отримані 37,9 млн грн від Національного банку при інвестиціях у 118 млн грн, за період семи місяців 2026 року банк зазнав збитків у розмірі 190 млн грн. Це викликає питання щодо ефективності їхньої бізнес-моделі та здатності генерувати прибуток. Водночас, очевидно, що витрати у банку явно перевищують розумні межі, і лише професійні аудитори можуть виявити справжні причини цього.
Загалом в Україні близько 20 із 59 чинних (майже третина) банків заробляють на депозитних сертифікатах понад 100% свого доподаткового доходу. Це проблема.
Якщо провести розрахунок середнього показника за сім місяців 2026 року, коли доступна повна фінансова звітність банків, можна отримати дані, що 43% від загального доходу (до оподаткування) банківської системи припадає на виплати Національного банку за депозитними сертифікатами. Таким чином, виплати регулятора склали 53,9 млрд грн при загальному доході (до оподаткування) у 125,4 млрд грн.
Ось як виглядає зміна загальних виплат НБУ за депозитними процентними ставками для всіх банків:
1 січня 2026 року - 72 мільярди гривень (з інвестованих 690 мільярдів гривень);
* 1 липня 2026 року -- 48,2 млрд грн (за вкладеними 579,2 млрд грн);
* 1 серпня 2026 року -- 53,9 млрд грн (за вкладеними 594,3 млрд грн);
1 вересня 2026 року – 57 мільярдів гривень (при інвестиціях у розмірі 490,1 мільярдів гривень).
Згідно з прогнозами на кінець 2026 року, ми можемо перевищити торішні 72 мільярди гривень у виплатах відсотків. Це викликає занепокоєння, адже ситуація виглядає вкрай нездоровою і навіть тривожною, що не може не турбувати команду "Телеграфу", особливо в умовах складної макроекономічної ситуації, фінансових труднощів державного бюджету та наростаючих атак ворога, які ускладнюють виплату кредитів. У період з 2014 по 2017 роки Україна вже зазнала закриття більш ніж 90 банків, що становило половину всієї банківської системи, і ніхто не бажає повторення подібного сценарію, особливо зараз.
Де Національному банку знайти 2 мільярди доларів?
Прем'єр-міністр Сергій Корецький постійно наголошує на серйозній бюджетній кризі, що охопила Україну. Він також зазначає про значну нестачу коштів у державному бюджеті, складні переговори з міжнародними партнерами для отримання фінансової допомоги, труднощі у виконанні вимог західних кредиторів, зокрема стосовно ухвалення ряду законодавчих актів, а також необхідність затвердження реалістичного державного бюджету на 2027 рік.
Нацбанк залучений до багатьох з цих процесів, а найкритичніше питання стоїть по останньому пункту. З наповненням держбюджету на 2027 рік у НБУ справжня халепа.
У 2027 році уряд планував, що Національний банк знову забезпечить прибуток, подібний до минулорічного, з передачею до державного бюджету не менше 146 мільярдів гривень. Проте, НБУ не зможе виконати ці очікування. Це підтверджується проєктом державного бюджету, згідно з яким регулятор обіцяє лише 48,7 мільярда гривень — на дві третини менше від запланованого. Таким чином, недостача становить майже 100 мільярдів гривень, або понад 2 мільярди доларів, що створює серйозні проблеми. Через це, зокрема, можуть зрости податки.
Тепер стає очевидним, що питання можливого підвищення податків в умовах жахливої війни виникає на фоні величезних витрат Національного банку на депозити для кредитних установ, які вважають за краще жити на широкій нозі за його рахунок, не шкодуючи коштів на власні потреби. Це викликає невдоволення як уряду, так і парламенту. Особливо з огляду на відсотки, які Кабінет Міністрів виплачує за державними облігаціями тому ж НБУ.
Тут вишенька на тортику. Багато хто вважав, що коли Нацбанк платить банкам відсотки за депозитними сертифікатами, то він друкує нові гроші, що це емісійна гривня. Але НБУ це заперечив у офіційній відповіді "Телеграфу". Це не так. Регулятор платить із власного доходу, а найбільшу частку в такого доходу складають урядові гроші -- відсотки, що Кабмін платить Нацбанку за внутрішніми держоблігаціями (ОВДП).
На певному етапі Національний банк здійснив масову купівлю державних облігацій Кабінету Міністрів на рекордну суму – 655,8 млрд грн. Це було необхідно для покриття бюджетного дефіциту та фінансування оборонних витрат. Уряд змушений продовжувати виплачувати значні відсотки, навіть у складні військові часи, несе цю ношу. Отримані відсотки поповнюють дохід НБУ, з якого банки потім отримують свої прибутки від депозитів.
Хоча з точки зору військової ситуації та здорового глузду Національному банку слід було б зменшити витрати і поступово передавати більшу частину прибутку до державного бюджету, він раптово стверджує, що в найскладніший період не буде можливості додати 100 млрд грн або $2 млрд.
Виявляється, що банкам відмовити у депозитних відсотках чи значно їх зменшити не можна, бо вони сильно підсіли на цю "голку", і раптом хтось з них закриється (навіть невеликий). А от відмовити всій державі, навіть за рахунок оборони, -- це, виявляється, нормально.
Аргументація Національного банку зосереджується виключно на монетарній політиці та контролі інфляції. Для НБУ банки виконують роль грошових «пилососів», які акумулюють заощадження громадян на рахунках, щоб запобігти їх витратам на товари та послуги, що могло б призвести до зростання роздрібних цін. Раніше ця логіка справді була дієвою, але зараз ситуація змінилася. Сучасні монетарні фактори вже не відіграють вирішальної ролі у формуванні цін і мають незначний вплив на їх підвищення.
Найвагоміше тепер:
* Здорожчання палива через війну США з Іраном.
Зростання агресивних нападів на склади та логістичні об'єкти.
* Підвищення витрат на забезпечення безпеки підприємства.
* Збільшення витрат бюджету в сферах оборони, енергетики та інших напрямків.
* Збільшення витрат на фонди оплати праці через кадровий дефіцит.
* Адміністративне регулювання тарифів на комунальні та інші послуги.
У цьому переліку також присутні валютна та курсова політика, а також монетарні фактори, проте їх значення поступово знижується. Крім того, за офіційними даними, 61% депозитів громадян (на загальну суму 931,7 млрд грн) зосереджено в п'яти державних банках, з якими уряд може вести переговори не лише в фінансовій площині (не стосовно відсотків за національними банківськими сертифікатами), а й на ідеологічному рівні. Власником цих банків є Міністерство фінансів.
Згідно з наявними даними, більшість депозитів в українських банках, а саме 67% (еквівалент 1 трлн грн), зберігаються на карткових рахунках. В умовах війни людям страшно залишати великі суми на депозитах, з яких витягти кошти можна лише через певний час, тому вони воліють мати гроші під рукою на випадок непередбачуваних обставин. Ніякі відсотки, запропоновані банками, не змінять цю ситуацію, адже справа не в прибутку, а в відчутті безпеки. Отже, немає сенсу для Національного банку переплачувати за короткострокові депозитні сертифікати — це просто марнотратство. Сьогодні, коли банки виплачують 0% на карткових рахунках, а НБУ отримує під 16%, це виглядає не лише неприйнятно, а й як відверте шахрайство.
Не викликає сумнівів, що коли Національний банк знизить цей відсоток, скажімо, до 10%, а згодом і до 6%, на картах громадян залишиться не менше коштів, а банки продовжать вкладати їх у добові сертифікати НБУ. Адже навіть 6% безризикового доходу з безкоштовних короткострокових грошей – це значна вигода. Витрати на корпоративні кредити приносять менший прибуток. Ті, хто стверджує протилежне, просто лицемірять.
Національному банку не потрібно значно знижувати облікову ставку, що наразі складає 16% річних. Досить внести зміни в формулу розрахунку відсотків за депосертифікатами, що банкіри елегантно називають дизайном монетарної політики. Насправді це досить просто: НБУ почне виплачувати банкам на 1-2% менше від облікової ставки, а можливо, навіть на 3%. Подібні зменшення банки вже переживали, тому це навряд чи когось здивує.
Можливо, що в умовах нинішньої кризи Національному банку доведеться вжити два непопулярні заходи:
* Надати уряду паузу та відстрочку з поточними виплатами відсотків по ОВДП, що в портфелі НБУ. Нацбанку доведеться деінде шукати нові заробітки. Все через те, що в бюджеті немає грошей. Й це буде не вперше в нашій фінансовій історії: в 1998-2000 уряд здійснив реструктуризацію за внутрішніми держоблігаціями на 10,5 млрд грн. А у 2017 році взагалі на 219,6 млрд грн на термін в 30 років.
Почати з поступового зменшення відсоткових ставок для банків за їхніми депозитними сертифікатами, а також вимагати корекції в їхніх стратегіях розвитку або ж їх закриття.
Необхідно зазначити, що в умовах жахливої війни держава не може дозволити собі фінансувати банкірів, які звикли до високих прибутків, особливо в такі важкі часи. Банкіри повинні пам'ятати, як можна обійтися з меншими заробітками в Національному банку, адже до початку повномасштабного вторгнення вони вже мали певний досвід в цьому. Наприклад, у спокійному 2020 році середнє щоденне розміщення банками депозитів у НБУ становило 23,3 млрд грн, тоді як у вересні 2026 року цей показник зріс до 480-500 млрд грн, що свідчить про 21-кратне підвищення. Це явно не можна вважати здоровою практикою, і банки мають пам'ятати, як вести справи інакше. Їх потрібно поступово повертати до нормальних умов, адже держава не в змозі покривати їх витрати.
Раніше "Телеграф" інформував про максимальну суму грошових переказів з картки в Україні за місяць.
#
