Копійки зникнуть. З'являться шаги? Дискутуємо, чи на часі такі зміни.
У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт про відмову від копійок і відновлення шагів. Автори документа -- спікер парламенту Руслан Стефанчук та його заступники -- зазначають, що зміна назви розмінної монети дасть змогу завершити грошову реформу, розпочату 1996 року.
У пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що після введення в обіг нових монет Національний банк не буде одразу ж вилучати копійки з грошового обігу. Монети старого і нового дизайну функціонуватимуть одночасно. Тому процес утилізації копійок та виготовлення нових монет не вимагатиме додаткових витрат з державного бюджету. Відновлення історичної назви для розмінної монети планується до святкування 30-річчя грошової реформи в Україні, яке відбудеться у вересні 2026 року.
У суспільстві реакція на ініціативу депутатів була змішаною. Деякі вважають, що варто відмовитися від радянської термінології для розмінних монет, тоді як інші впевнені, що в умовах війни країна, зокрема Національний банк, повинна зосередитися на більш пріоритетних питаннях, а питання зміни назви копійок на шаги можна відкласти.
Чи ви підтримуєте ідею переходу від монет до використання кроків?
— Це, безумовно, виправданий крок в умовах масштабної агресії з боку Росії, — зазначає фінансист Сергій Фурса. — Навіть через 34 роки після проголошення незалежності України існує, так би мовити, спільний знаменник, що досі пов'язує нас із Росією. Це — назва розмінної монети "копійка", яка закріплена в законодавстві. Сьогодні з 15 країн, що колись входили до складу СРСР, "копійка" збереглася лише в трьох: Україні, Росії та Білорусі, а також у так званому Придністров'ї.
Економіст та колишній член Ради НБУ Віталій Шапран висловлює свою думку щодо перейменування української розмінної монети, зазначаючи, що це необхідно для того, щоб відмежуватися від російських імперських традицій. Проте він вважає, що назва "шаг" не є оптимальним варіантом. За його словами, українська монета з таким написом ніколи не була в обігу на території України. У ранньому ХХ столітті, коли країна переживала складні часи, функцію дрібних грошей з подібною назвою виконували поштові марки.
Є щонайменше три можливі альтернативи для назви нових монет. По-перше, можна розглянути варіанти "златники" і "срібники" — назви монет, які використовувалися в період Київської Русі разом із гривнями. По-друге, існує термін "ярмак", що відноситься до монет Кримського ханства. Використання цієї назви могло б надіслати сильний соціально-політичний сигнал кримським татарам, які є невід'ємною частиною українського народу. По-третє, оскільки монети номіналом 10 копійок вже почали виводити з обігу, а залишилася лише монета вартістю 50 копійок, нову монету можна було б назвати "пів гривні", аналогічно монеті 1/2 французького франка. Однак жоден із цих варіантів не обговорювався публічно, і населення не було залучено до опитування з цього питання. Рішення про назву "шаг" ухвалювалося в обмеженому колі осіб.
-- Запроваджувати шаг треба було разом із запровадженням гривні, -- зауважує кандидат економічних наук Олександр Хмелевський. -- Проте чомусь у далекому 1996 році ні голова Нацбанку Віктор Ющенко, ні президент Леонід Кучма, ні інші керівники держави на це не зважилися і залишили для роздрібної монети російську назву "копійка". На жаль, відтоді гривня зазнала значного знецінення, а копійка втратила свою купівельну спроможність. Перспективу змінити назву сьогодні мають лише монети 50 копійок. Проте через декілька років і вони будуть виведені з обігу, а ціни заокруглюватимуть до гривні. Тому жодного сенсу перейменовувати монети немає. Копійка зникне сама собою. Хай краще згине копійка, ніж шаг.
Сучасне керівництво Національного банку України, яке не може похвалитися жодними суттєвими досягненнями, вирішило стати на шлях піару, намагаючись зображувати себе патріотами та залишити свій слід в історії. Ідея впровадження цього кроку свідчить про відсутність професіоналізму у керівництві НБУ та їхнє нерозуміння актуальних проблем української економіки. У час, коли інфляція продовжує зростати, гривня втрачає вартість, а процентні ставки за кредитами залишаються на високому рівні, що заважає відновленню економічної ситуації в Україні, Нацбанк замість вирішення проблеми відволікає суспільство на дешеві шоу. Схожу ситуацію можна спостерігати й у Верховній Раді.
-- Чи справді перехід на шаги не потребуватиме додаткових витрат із бюджету?
О. Хмелевський:
-- Заяви про те, що запровадження шага не призведе до витрат, не відповідають дійсності. Карбування нових монет потребує фінансування, тим паче, що лише метал, з якого вони виготовлені, коштує дорожче, ніж їх номінал.
В. Шапран:
Кошти також знадобляться для оновлення програмного забезпечення, зокрема в державних фінансових установах та компаніях, що є безпосередніми витратами з бюджету. Додатково, необхідно буде забезпечити фінансові установи новими навчальними та поліграфічними матеріалами, що містять елементи захисту для нової валюти, а також провести інформаційні кампанії для населення. Більше того, НБУ створює умови, за яких в Україні одночасно функціонуватимуть і 50 копійок, і 50 шагів, що може спричинити плутанину в грошовому обігу, що є неприйнятним.
#бюджет #Економіст #Національний банк України #Українська гривня #Росія #Україна #Президент (державна посада) #Верховна Рада #Інвестор #Леонід Кучма #Радянський Союз #Кредит (роз'яснення) #Російська мова #Економіка України #Суспільство #Документ #Парламент #Білорусь #Держава (політичний устрій) #Київська Русь #Придністров'я #Віктор Ющенко #Монета. #Репусе та карбування #Тираж (валюта) #Український шах #Кримське ханство #Акт проголошення незалежності України #Поштова марка #Французький франк
