Всеохоплююча підтримка... однак лише після встановлення миру.

Міжнародна конференція, присвячена відновленню України, відбулася в Римі 10-11 липня і стала вже восьмою за рахунком. Однією з її ключових рис була активна участь представників місцевих громад та підприємств з України. Схоже, що співпраця з партнерами тепер відбувається на більш низьких рівнях, що, без сумніву, може принести кращі результати. Однак це також може спричинити певну плутанину...

Наприклад, суми залучених донорських коштів називають дуже різні: від 3,5 млрд євро, як зазначає Мінрозвитку з посиланням на віцепрем'єра Олексія Кулебу, до 11 млрд, як написала в пості у ФБ тепер вже прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко.

Процитуємо: "Понад шість тисяч учасників із 70 країн, близько 200 підписаних угод та меморандумів на суму близько 11 мільярдів євро... Тепер важливо, що ці угоди перетворяться на конкретні проєкти, зокрема в реальному секторі економіки. Адже підтримка приватного сектора була однією з ключових тем конференції". Тобто щоб 3,5 мільярда стали 11 мільярдами, доведеться добре попрацювати як бізнесу, так і владі на усіх її рівнях.

Зокрема підписано угоду про створення найбільшого європейського фонду для інвестицій у відбудову. "До нього приєднаються чотири країни та провідні європейські банки розвитку. Буде відкритий конкурс на керуючого. Для нас принципово, щоб Україна мала голос у раді керуючих -- особливо у питаннях пріоритетних секторів і стратегій інвестування, -- пише Свириденко. -- ...Чітке управління може зробити цей фонд ефективним і збільшити інвестиції в українські проєкти".

Варто зазначити, що на початку року компанія BlackRock, яка є найбільшим портфельним інвестором у світі, ухвалила рішення не брати участь в управлінні Фондом відновлення України та формуванні інвестиційного пулу для його фінансування. Це сталося через недостатній інтерес з боку інвесторів на фоні зростаючої невизначеності стосовно майбутнього України. Отже, щоб сподіватися на те, що новий фонд швидко заповниться інвестиціями, потрібно бути великим оптимістом.

Також представлено новий пакет фінансової підтримки в рамках інвестрамки UIF — більше ніж 2 мільярди євро. Додатково, Нідерланди виділили 300 мільйонів євро, а Швейцарія зобов'язалася надати близько 5 мільярдів євро протягом наступних 10 років.

Оборонна промисловість є однією з ключових тем URC. Учасники обговорення зосередилися на формуванні спільних підприємств, локалізації виробничих процесів та впровадженні нових технологій. Вже підписані кілька угод. Дрони, системи протиповітряної оборони та радіоелектронна боротьба стали невід’ємною частиною нової економічної реальності. Світ усвідомлює, що відновлення вимагає належного рівня безпеки, а забезпечити цю безпеку може потужний український оборонний комплекс.

Особливу увагу було приділено відновленню промисловості. На конференції вперше представлено промислову агенду, яка знайшла своє відображення як у дискусіях, так і в укладених угодах. Наприклад, компанія NovaSklo уклала угоду з провідними гравцями скляної галузі щодо будівництва заводу для виробництва флоат-скла. Індустріальний парк "Біла Церква" досягнув домовленості про зведення заводу разом з італійською компанією Gualapack. Крім того, Міністерство економіки підписало угоду з Агенцією ООН з промислового розвитку UNIDO в рамках проекту, що передбачає передачу технологій та створення спільних підприємств з японськими компаніями на суму 188 мільйонів доларів.

Звісно, одним із ключових аспектів є розвиток людського капіталу. Основний ресурс України – це її люди. Мільйони громадян готові до праці, перекваліфікації та активної участі в процесі відновлення країни. На засіданні URC було досягнуто угоди щодо нових програм зайнятості для жінок та підтримки жіночого підприємництва. Розпочинаються ініціативи для молодих бізнесменів, а також триває програма Create Ukraine – спрямована на повернення молодих українців з-за кордону для роботи в державних установах. "Ми узгодили з Європейською комісією оновлення трудового законодавства, яке буде сучасним і спрямованим на можливості", – підкреслила прем'єр-міністерка.

Дуже важливо, що вдалося домовитися про залучення додаткових інвестицій у відновлення житлового, медичного, енергетичного секторів, а також ресурс для підтримки малого й середнього бізнесу. Це 2,3 млрд євро в межах інвестиційної компоненти програми Ukraine Facility. Крім того, Велика Британія позичить нам 2,3 млрд дол. для зміцнення ППО та налагодження спільного виробництва оборонної продукції. Загалом різні підрахунки дають дуже різні суми залучених коштів, але всі вони більші за нуль.

Через кілька днів після форуму деякі його учасники поділилися враженнями під час публічної дискусії "Вектор руху відбудови України: підсумки URC2025 в Римі", яку проводила Українська національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.

Одне із запитань дискусії можна сформулювати так: "Чи є сенс витрачати величезні гроші на відновлення того, що зруйнували російські окупанти і що може бути знову зруйноване, чи максимальні кошти спрямовувати на зміцнення ЗСУ?" Думки учасників були полярними.

Зокрема, на думку народної депутатки Верховної Ради України Галини Васильченко, однією з найважливіших була теза Урсули фон дер Ляєн про створення фонду відновлення, до якого, зокрема, вже долучаються Італія, Німеччина, Франція та Польща. Також нардепка відзначила як дуже важливу тезу Джорджи Мелані про те, що, "інвестуючи в Україну сьогодні, ми інвестуємо в себе".

Вона відповіла також на запитання, які можна побачити в соцмережах, про своєчасність проведення конференції з відновлення України під час війни. За її словами, "коли вже сьогодні в наші міста прилітають ракети чи "шахеди", руйнують нашу інфраструктуру, ми не можемо і не маємо чекати, коли війна завершиться, для того, щоб відбудовувати".

Олександра Бетлій, провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень, висловила думку: "На даний момент немає чіткого уявлення, як усунути дефіцит бюджету, і ці ресурси поки що відсутні, незважаючи на попередні домовленості щодо суми коштів."

Виступи представників Євросоюзу і нашого президента були передусім про відбудову, вони не були про стійкість, вони не були про оборону. Але ж "ми спочатку маємо виграти війну, а потім говорити про відбудову". Не було відчуття дуже часто на панелях і на старті оцієї нагальності, що якщо ми зараз не вистоїмо... то ми не будемо говорити далі про відбудову.

Романтизм Лугано вже мав минути, а враження, що він і далі існує... Дуже потрібно більше говорити про стійкість".

На URC2025 були широко представлені громади України. Очільники громад мали змогу спілкуватися не лише з європейськими колегами, а й з представниками бізнесу, з європейськими урядовцями. Це принесло позитивні результати. Але проявилася й непідготовленість деяких представників громад до участі у форумах такого рівня. Ось думка міського голови Чорткова Володимира Шматька: "Ми, Чортків, представляли два проєкти. Це був проєкт нашого індустріального парку і проєкт продажу нашого водоканалу. Вважаю, що комунальні підприємства в такій формі, в якій вони дісталися з 90-х років, неефективні, особливо водоканали в малих містах. Це є збиткові підприємства, в них треба інвестувати багато грошей, а громада не погоджується, бо громада хоче доріг, громада хоче медичних послуг, тому сьогодні дотувати водоканали -- це неправильно. Ми маємо таку ідею: продати акції нашого водоканалу. ...Саме з такими проєктами, я вважаю, громади мають їхати на URC, на інші конференції, де пропонувати, як інвестувати в громаду на умовах win-win. На жаль, більшість голів громад, особливо малих, пишуть проєкти про ремонти дитячих садочків і з ними їдуть на URC. Це дуже-дуже неправильно".

Дійсно, варто відмовитися від підходу "дозвольте виділити кошти на будівництво будинку культури". Ті лідери громад, які усвідомили це, змогли залучити великих інвесторів, готових співпрацювати, навіть незважаючи на умови війни.

Голова правління Агенції відновлення та розвитку Олександр Солонтай коротко пояснив, для чого потрібні зустрічі у форматі URC і чим Римська зустріч відрізняється від Берлінської чи Лондонської: "URC -- це нетворкінг, конектинг -- достатня площадка для того, щоб шукати, знаходити нові зв'язки. І в цьому, мабуть, найбільша суть заходу...

Відновлення та реконструкція України — це не лише питання роботи державних інституцій. Безсумнівно, роль держави є важливою для реалізації цих процесів, і без її участі не обійтися. Однак, для ефективного відновлення необхідно залучати також бізнес, приватний сектор, громадські організації, університети, благодійні фонди, а також місцеві громади та органи самоврядування.

Поза всяким сумнівом, охочих інвестувати в Україну, в її відновлення багато. І гроші позичать, і робочі місця створять. Але... тільки після встановлення в нашій понівеченій невмотивованою російською агресією країні міцного миру.

Можна нарахувати мільярди потенційних інвестицій, проте варто визнати, що в умовах війни бізнес не готовий вкладатися в країну. На даний момент пріоритетом є надання військової підтримки та фінансування для захисту від агресора. Крім того, надзвичайно важливим є відновлення критичної інфраструктури та забезпечення житлом тих, хто втратив свої домівки.

Наступна конференція URC запланована на 2026 рік у Польщі. Залишається лише дочекатися, чи зазнає вона змін у форматі, методах, а також у своїх основних ідеях.