Втрата довіри до Сполучених Штатів: чи має Китай шанси зайняти місце американського гегемона?

Події останніх тижнів свідчать, що Китай приступив до практичного створення нового глобального порядку, в якому Сполучені Штати вже не відіграватимуть ролі світового гегемона. Вікно можливостей відчинилося на тлі падіння як особистого рейтингу Трампа, так і довіри до Сполучених Штатів практично скрізь, окрім Ізраїлю. Пекін почав активно просувати власні ініціативи, на які варто звернути увагу. При цьому складається враження, що Китай вирішив змінити тактику: раніше у Піднебесній віддавали перевагу ініціативам, спільним із Росією (наприклад, створення ШОС і БРІКС), натомість зараз Сі Цзіньпін вирішив йти до сяючих вершин світової влади самотужки.

Яскравим прикладом нової міжнародної ініціативи є створення організації International Organization for Mediation (IOMed) (Міжнародна організація з медіації. -- Ред.). Церемонія заснування відбулася 30 травня в Гонконзі, де буде розташована її головна штаб-квартира. У заході взяли участь представники 85 країн з Азії, Африки, Латинської Америки та Європи, а також 20 міжнародних організацій. Під час церемонії 33 країни підписали Конвенцію про створення IOMed. Серед них більшість складають традиційні союзники КНР, такі як Індонезія, Алжир, Куба, Кенія, Венесуела, Білорусь та Сербія. Водночас, Росія, Іран та інші учасники "шосе і БРІКС" були відсутні. Серед африканських країн засновниками стали практично ті ж, які згадуються Трампом у його погрозах щодо обмеження в'їзду їхніх громадян до США. IOMed функціонує як повноцінна міжнародна організація, основною метою якої є правова підтримка добровільних запитів з боку різних країн щодо вирішення політичних і економічних суперечок. Рішення цієї організації не є обов'язковими для виконання, що означає, що вони в основному мають рекомендаційний характер. Хоча медіація в контексті збройних конфліктів також може бути одним із напрямків роботи IOMed, акцент на цьому аспекті не ставиться.

На думку експертів, нова організація відрізняється від вже існуючих подібних структур у Норвегії, Катарі та Швейцарії. Зокрема, пояснюючи необхідність створення такої організації, Китай зауважував, що країни Глобального Півдня не мають достатнього представництва і можливостей захисту своїх інтересів у вже наявних структурах, конфлікти у світі множаться, але не вирішуються, існує практика примусу до виконання рішень міжнародних арбітражів. Усі ці недоліки, згідно з китайським наративом, IOMed виправить. Організація діятиме у тісному контакті з існуючими структурами ООН. При цьому правила медіації, тобто пояснення базових механізмів урегулювання спорів через нову структуру, на конвенції у Гонконзі представлені не були.

Ідея створення такої організації була висловлена КНР ще в жовтні 2022 року і формально базувалася на кількох випадках, які Пекін вважав несправедливими у контексті міжнародних суперечок. Проте, на думку експертів, актуальність цієї ініціативи зросла у зв'язку з неспроможністю не лише США, але й інших країн, включно з Китаєм, зупинити війну, яку розв'язала Росія проти України. Провал американської політики, що стає все більш явним після п'яти місяців керівництва адміністрації Трампа, лише підвищив значимість дій Пекіна.

Індія повідомила Сполученим Штатам, що змогла досягти врегулювання з Пакистаном без їхньої участі. Водночас, неспроможність Вашингтона повернути Іран до переговорів щодо його ядерної програми стала важливим фактором у нинішній агресії Ізраїлю та США проти Іранської Республіки. Крім того, Пекін звернув увагу на те, що Трамп проігнорував беззаперечні переваги Китаю у відносинах з Іраном, адже КНР закуповує 90% іранської нафти, є найбільшим інвестором в ІРІ та має досвід у сприянні примиренню між Іраном і Саудівською Аравією, натомість звернувшись за посередництвом до Путіна. Китай також вирішив максимально використати війну тарифів, розпочату Трампом проти більшості країн світу, залучаючи на свій бік більшість держав Глобального Півдня, які опинилися у скрутному становищі через ці нововведення.

Ще одним фактором втрати довіри до США стало припинення життєво важливих для багатьох бідніших держав програм допомоги по лінії USAID. Під час цьогорічного Азійського саміту з безпеки "Діалог Шангрі-Ла" китайські представники наголошували: багатополярний світ уже є реальністю, розрив між можливостями США і КНР стрімко скорочується і Китай має намір значно збільшити свою присутність на глобальній арені. Поза сумнівом, 47-й президент США своїми руками створив просто ідеальну атмосферу для народження нового порядку, заснованого на правилах, -- тільки китайських.

Проте фахівцям зрозуміло: лише політичними кроками зіштовхнути Сполучені Штати із світового трону неможливо, а всі попередні спроби надати іншому геополітичному полюсу ваги через економічний блок (БРІКС, "Один пояс -- Один шлях", Азійський банк розвитку) та безпековий компонент (ШОС) не призвели до бажаного результату. На заваді стоїть долар -- світова валюта, яку контролюють національні регулятори США.

І от 18 червня голова Народного банку Китаю оголосив на відкритті Луцзяцзуйського форуму у Шанхаї, де зібралися представники всіх провідних фінансових інституцій КНР і дружніх країн, про вісім важливих заходів для подальшого відкриття фінансового ринку Китаю та зміцнення позицій Шанхая як міжнародного фінансового центру. Ці заходи включають створення майданчика для міжбанківської ринкової торгівлі. Здійснюватиметься систематичний збір та аналіз даних про транзакції на різних фінансових субринках, включаючи облігації, валюти, похідні інструменти, золото та векселі, для подальшого покращення послуг для фінансових установ з одночасною підтримкою макроекономічного регулювання та наглядом за фінансовим ринком.

Також планується створення міжнародного операційного центру для цифрового юаня, що має на меті просування глобального використання китайської валюти та сприяння розвитку інновацій у сфері цифрових валют. Центральний банк Китаю спільно з Комісією з регулювання цінних паперів вивчатиме можливості та підтримуватиме торгівлю валютними ф'ючерсами в юанях, що допоможе фінансовим установам і підприємствам зовнішньої торгівлі ефективно управляти ризиками, пов'язаними з коливаннями обмінного курсу.

Спроби витіснити долар з його домінуючої позиції у світовій фінансовій системі мають давню історію. Раніше Росія в рамках БРІКС просувала цю ідею, пропонуючи проводити двосторонні торгові угоди в національних валютах, що фактично обмежувало залучення сторонніх учасників та призводило до значних дисбалансів. Наразі Китай намагається скористатися зниженням довіри до долара США, представляючи зручний механізм для міжнародної торгівлі, що використовує цифровий юань. Шість іноземних банків, серед яких Standard Bank та First Abu Dhabi Bank, вже висловили готовність працювати з китайською транскордонною міжбанківською платіжною системою, яка здійснює розрахунки в юанях. Фахівці фінансових ринків Азії вважають, що це лише початок нових тенденцій.

Скоординовані та ретельно сплановані дії Китаю ще більше підкреслюють безглуздість та цинізм терористичних методів Путіна, а також системну нездатність Трампа. 47-й президент США, який вже майже півроку безуспішно намагається знайти хоч якісь позитивні результати свого керівництва, раптово втручається у конфлікт між Ізраїлем та Іраном, віддавши наказ про завдання удару по підземних ядерних установках без погодження з Конгресом та без оголошення війни. Як і зазвичай, у стилі Трампа, він заявляє про грандіозний успіх, тоді як решта, включаючи Ізраїль, залишаються в невизначеності, а незалежні підтвердження знищення підземних об'єктів відсутні. Іран, у свою чергу, здійснює незрозумілі атаки на американські бази, після чого настає відносний спокій. Путін, який виграє від того, щоб тримати Трампа в стані постійного стресу, а ціни на нафту — на високому рівні, не виявляє особливої активності у відношенні до свого стратегічного партнера, продовжуючи бомбардування України без жодних обмежень. Світ рухається далі без участі США, які були єдиною країною, здатною швидко і ефективно зупинити Путіна.

Тим часом Китай практично самоусунувся від подій на Близькому Сході, і цілком зрозуміло, чому. 24-26 червня у Тяньцзіні відбувається 16-й літній "китайський Давос" під назвою "Зустріч Нових Чемпіонів". Очікуються 1700 учасників -- політичних лідерів, підприємців і лідерів думок з 90 країн. КНР представлена на рівні прем'єр-міністра Лі Цяна. Абсолютна більшість високих гостей і спікерів -- із країн Глобального Півдня. Безумовно, для Китаю цей захід набагато важливішій за метушню навколо Ірану. Це ще один крок до нового світового порядку, без США.

Ідеологічне протистояння між демократичним і автократичним світами досягло безпрецедентного напруження з часів Другої світової війни. Відмова від міжнародних систем безпеки, які не відповідають сучасним викликам, а також брак лідерства, що відстоювало б ліберальні цінності та права людини, призвели до послаблення моральних норм, які стримували агресивні дії сильніших. Це, у свою чергу, підвищило ризики розповсюдження ядерної зброї та цинічного переслідування власних інтересів на тлі повного ігнорування потреб інших. Загроза, що походить від самоізоляції США та, навпаки, відкритої позиції Китаю, призводить до остаточної поразки Заходу у відносинах із країнами Глобального Півдня. Попри героїчні зусилля провідних країн ЄС зберегти авторитет G7 і колективного Заходу, вони наразі не можуть захистити економіку Європи навіть від тарифів Трампа, не кажучи вже про формування власного порядку денного. Китай чітко усвідомлює цю ситуацію. Сі Цзіньпін вирішив не брати участь у ювілейному 50-му саміті між ЄС і КНР, хоча особисто відвідав Центральну Азію для зустрічі з країнами колишнього СРСР.

Ключовим аспектом японської традиції є здатність інтерпретувати "мову повітря". Сьогоднішнє повітря має низьку якість, затьмарене наслідками вогняних конфліктів двох війн та загальним відчуттям розчарування і невпевненості. Чи стане Тайвань наступною мішенню?