Російська економіка продовжує мати силу для ведення війни, але вона може зламатися у 2026 році.
Що необхідно для того, щоб економіка війни Путіна потерпіла невдачу, досліджував The Washington Post.
Незважаючи на твердження президента США Дональда Трампа про те, що Росія має перевагу у війні з Україною, економісти відзначають, що позиції РФ є більш вразливими, ніж будь-коли раніше. Кремль, як повідомляється, вже витратив значну частину своїх готівкових резервів та позикових коштів, що фінансували його військові витрати. Західні економісти, з якими поспілкувалися журналісти, вважають, що у Кремля попереду ще серйозніші виклики.
Перспективи лише погіршаться, оскільки нові жорсткі санкції проти російського нафтового сектору посилять дефіцит коштів, що може призвести до банківської кризи наступного року, навіть попри те, що Путін дотримується жорсткої позиції в переговорах щодо припинення війни.
"Банківська криза можлива. ... Криза неплатежів можлива. Я не хочу думати про продовження війни чи ескалацію", -- сказав один російський чиновник, який побажав залишитися анонімним.
На зустрічі, що відбулася минулого тижня в Лондоні з німецькими та британськими колегами, президент Франції Еммануель Макрон зазначив, що нові санкції чинять негативний вплив на економіку Росії. "Ми повинні далі здійснювати ці зусилля та підтримувати тиск", – підкреслив він.
Згідно з інформацією від Reuters, доходи Росії від нафти та газу, які є критично важливими для державного бюджету, у грудні можуть знизитися на 49% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Це пов'язано з новими санкціями та падінням цін на нафту. Як наслідок, бюджетний дефіцит посилиться, незважаючи на те, що витрати на військові потреби досягли рекордних 149 мільярдів доларів протягом перших трьох кварталів цього року.
"(Російська -- Ред.) Нафтовидобуток в Росії наближається до кризового стану, і нові санкції лише посилять цей процес", -- зазначив Крейг Кеннеді, екс-віце-президент Bank of America Merrill Lynch, який в даний час працює в Центрі російських та євразійських досліджень Гарвардського університету ім. Девіса.
Кеннеді зазначив, що нові санкції є "агресивним кроком, який лише ускладнить ситуацію". Він додав: "Можна й далі підвищувати податки для звичайних росіян або брати нові кредити, щоб покрити зростаючий дефіцит. Але варто запитати себе: чи зміцнює це мою позицію на переговорах, чи навпаки, послаблює? Очевидно, що це тільки послаблює Росію".
Ще до введення нових санкцій, які значно зменшили прибутки компаній та бюджетні надходження, російська економіка вже наближалася до рецесії. Центральному банку Росії довелося підняти процентні ставки до історичного максимуму — більше 20 відсотків — з метою приборкання стрімкої інфляції.
Високі процентні ставки, які наразі зменшилися до 16,5%, почали стримувати інфляційні процеси, проте все ще негативно впливають на прибутковість підприємств та їх фінансові резерви. Це призвело до зупинки інвестицій, значного скорочення виробництва в окремих галузях і різкого зростання неплатежів по всій економіці.
"Російська економіка користувалася численними позитивними умовами, зокрема високими світовими цінами на сировину та економічним бумом, викликаним витратами. Однак більшість цих умов вже зникли, і саме це призвело до того, що Росія опинилася в найскладнішій ситуації з початку конфлікту", — зазначив Яніс Клюге, економіст Німецького інституту міжнародних справ та безпеки.
Економісти кажуть, що масове розширення корпоративного кредитування Росією протягом перших трьох років війни в поєднанні з тривалим періодом високих процентних ставок призвело до глибоких проблем у банківській системі.
Офіційні дані центрального банку показують, що частка проблемних кредитів у секторі корпоративного кредитування становить трохи менше 5 відсотків, що все ще далеко від будь-якого рівня, який міг би спровокувати кризу, але це не враховує кредитування військово-промислового комплексу, де регулювання було послаблено.
Відповідно до дослідження, проведеного центральним банком, фінансування оборонної галузі складає близько 25% від загального обсягу корпоративних позик у рублях, що еквівалентно трохи більше 202 мільярдів доларів. "Це значний обсяг не зовсім контрольованого та непрозорого боргу, що існує в рамках банківської системи," – зазначив Кеннеді.
На початку року російські банкіри висловлюють занепокоєння через стрімке збільшення проблемних кредитів, які залишаються непоміченими у фінансовій системі. Олександр Шохін, президент Російського союзу промисловців і підприємців, відкрито застеріг, що численні підприємства опинилися в "переддефолтному стані".
Навіть при зверненні до офіційних статистичних показників, аналітичний центр, пов'язаний із Кремлем, відомий як Центр макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування, оголосив у цьому місяці, що Росія може опинитися на межі системної банківської кризи до жовтня 2026 року, якщо тенденція до збільшення проблемних кредитів збережеться, а вкладники почнуть активно знімати свої заощадження.
Коли-то вважався "дойною коровою" російської економіки, "Газпром" торік зазнав чистих збитків у розмірі 12,9 мільярда доларів.
Він використав свої фінансові резерви, які на початку 2022 року дорівнювали 27 мільярдам доларів, а тепер зменшилися до 6-8 мільярдів доларів. При цьому, здається, він також накопичив понад 20 мільярдів доларів додаткового боргу.
Російський нафтогазовий сектор також переживає посилюючу кризу.
Економічні труднощі в Росії поступово стають відчутними для більшості населення. Споживачі в країні почали економити, зменшивши витрати на одяг на 8,7% на початку грудня в порівнянні з минулим роком. Витрати на товари для дому знизилися на 8,8%, а на продукцію для здоров’я та краси – на 5,9%.
Попри зростаючі виклики, з якими стикається населення Росії, в московських колах мало хто вважає, що економічні труднощі можуть призвести до соціальних протестів або вплинути на стратегічні плани Путіна.
"Зростання економічних проблем не призведе до соціальних чи політичних проблем", -- сказав російський науковець, близький до високопоставлених кіл у Кремлі.
#Газпром #бюджет #кредит #Лондон #Економіст #Природний газ #Інфляція #Нафта #Податок #Росія #Економіка #Президент (державна посада) #Товари #Москва #Сполучене Королівство #The Washington Post #Центральний банк Росії #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Московський Кремль #Німеччина #Кремль (фортифікаційна споруда) #Володимир Путін #Центральний банк #Російська мова #Чиновник #Дефіцитні видатки #Ставок #Еммануель Макрон #Президент Франції #Рецесія #Bank of America #Merrill (компанія)
