Як ESG-стратегія може сприяти залученню інвестицій для бізнесу в умовах війни?

У 2025 році світові банки отримали більші доходи від "зелених" кредитів і облігацій, ніж від викопного пального. Згідно з даними Bloomberg, прибуток від кліматичних кредитів та випуску "зелених" облігацій досягнув $3,7 млрд, у той час як фінансування нафти, газу та вугілля склало лише $2,9 млрд. Для порівняння, у 2020 році доходи від викопного пального майже удвічі перевищували доходи від "зелених" фінансів.

Цей перерозподіл капіталу стосується не тільки великих корпорацій. Він дедалі більше впливає і на середні компанії, особливо ті, що інтегровані у глобальні ланцюги постачання або залежать від фінансування міжнародних партнерів. У бізнес-логіці ESG працює просто: компанії, які краще управляють довкіллєвими, соціальними й управлінськими ризиками, мають вищу фінансову стійкість - а отже, і кращу прибутковість.

Інвестори, фінансові установи та фонди все частіше звертають увагу не лише на можливий прибуток, але й на ризики, які можуть призвести до його втрати. Концепція ESG допомагає оцінити здатність компанії функціонувати в умовах криз, змін у регуляціях та нефінансових загроз. Таким чином, відповідність ESG-стандартам зменшує ризики, а капітал спрямовується туди, де ці ризики є мінімальними.

Саме завдяки цьому ESG-принципи перестають бути просто колекцією окремих ініціатив і переходять у категорію невід'ємних елементів бізнес-стратегії. Що визначає сьогодні можливості компаній у залученні капіталу та чи готові українські підприємства адаптуватися до нових вимог, розповіла Тетяна Сахарук, генеральна директорка Глобального договору ООН в Україні, в інтерв'ю для Mind.

ESG як нова управлінська логіка

Донедавна ESG помилково ототожнювали з корпоративною соціальною відповідальністю (КСВ). Проте між цими підходами є принципова різниця.

Концепція корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) зазвичай включає в себе добровільні дії та соціальні внески з боку бізнесу. Наприклад, компанія може підтримувати благодійні фонди або робити фінансові внески на користь лікарень, навчальних закладів, армії та інших соціально важливих ініціатив. Хоча КСВ сприяє покращенню іміджу бренду, вона не змінює операційні процеси компанії та не впливає на доступ до фінансування, а також на рішення інвесторів чи міжнародних партнерів щодо співпраці.

ESG — це всесвітньо визнана система показників, яка допомагає оцінити реальний вплив підприємств на навколишнє середовище, соціальні аспекти та якість корпоративного управління. Ця система є базою для розробки довгострокових стратегій сталого розвитку компаній, а також має безпосередній вплив на їх фінансові результати, репутацію та привабливість для інвесторів.

З 2024 року в Європейському Союзі набуде чинності Директива щодо звітності про корпоративну стійкість, яка запроваджує обов'язкові норми звітності в сфері сталого розвитку для підприємств. Це означає, що принципи ESG перестають бути лише добровільними практиками і стають обов'язковими вимогами для компаній.

Утім регуляторні зміни самі по собі не трансформують ринок. Вони починають працювати тоді, коли їх підхоплює бізнес - через інвестиційні рішення, корпоративні стратегії та вимоги від міжнародних партнерів. Драйверами сталого розвитку в Україні залишаються передусім міжнародні компанії та українські бізнеси, інтегровані в європейський ринок або включені до ланцюгів постачання компаній із ЄС.

Водночас концепція сталого розвитку поступово перестає бути винятковою для великих корпорацій. Серед українських середніх підприємств прикладів успішної реалізації цієї стратегії поки що не так багато, але вони вже починають з'являтися, особливо в IT-індустрії. Наприклад, компанія N-iX, яка є учасником Глобального договору ООН в Україні, змогла укласти угоду з відомою міжнародною компанією Bosch. Для останньої дотримання ESG-принципів і відповідність міжнародним стандартам сталого розвитку стали одними з основних критеріїв при виборі партнерів.

Як компанії можуть скористатися цими можливостями?

Коли компанія чітко формулює свої цілі у сфері сталого розвитку, вимірює прогрес і відкрито демонструє результати, інвестори бачать у ній передбачуваного й надійного партнера. А це напряму впливає на готовність вкладати капітал у її зростання через інструменти сталого фінансування.

Одним із таких механізмів є кредити, пов'язані зі сталим розвитком, умови яких залежать від досягнень компанії у сфері екологічних цілей. Наприклад, вони можуть бути пов'язані з виконанням науково обґрунтованих цілей щодо зменшення викидів. Цей підхід вже застосовують такі компанії, як Schneider Electric, SoftServe, N-iX та інші міжнародні та українські організації.

Ще одним важливим фінансовим інструментом є зелені облігації, які передбачають, що отримані кошти будуть використані виключно для реалізації екологічних проєктів. Це може включати розвиток сонячних та вітрових електростанцій, покращення енергоефективності та зниження викидів парникових газів.

Розвиток ESG-культури в українській бізнес-спільноті

Як наразі бізнес сприймає концепцію ESG та взаємодіє з нею? Незважаючи на те, що більше 60% українських малих та середніх підприємств вже зустрічалися з вимогами до ESG-політик від своїх партнерів, лише половина з них має ясне уявлення про саму суть ESG. Ці дані були отримані в результаті нашого дослідження, проведеного наприкінці 2025 року.

Щодо практичних заходів, зокрема створення та реалізації відповідних стратегій, то сьогодні ESG для українських підприємств залишається в основному теоретичною концепцією, а не звичною реальністю.

У галузі охорони навколишнього середовища (E) лише 9% підприємств впровадили офіційні політики.

* у сфері соціальних аспектів (S) - 12%;

* в області корпоративного управління (G) - 13%.

Крім того, 10,6% компаній, що брали участь в опитуванні, не мають політик у принаймні одній з трьох ключових областей і не мають наміру їх впроваджувати.

Ці результати свідчать про те, що існує значний дисбаланс між сподіваннями міжнародних партнерів і фактичним рівнем інтеграції ESG у бізнес-практики.

Одним із важливих інструментів стане онлайн-платформа ESG 360°, над якою наразі працює наша команда. Її мета полягає в тому, щоб продемонструвати реальні аспекти ESG та показати, як ці принципи можна втілити у повсякденну діяльність підприємств. Школа спрямована на лідерів змін — тих, хто прагне створити прозорий, інноваційний та стійкий бізнес. У процесі розробки програми ми залучили більше ніж 100 компаній і організацій, які готові поділитися своїм практичним досвідом впровадження ESG-рішень. Навчання буде безкоштовним, щоб якомога більше українських компаній змогли підготуватися до нових вимог ринку.

Водночас розвиток ESG-культури є довгостроковим процесом, що потребує залучення різних поколінь. Саме тому ГД ООН в Україні співпрацює з Міністерством економіки, Міністерством фінансів та Міністерством освіти і науки, щоб принципи сталого розвитку поступово інтегрувалися в національну освітню екосистему.

Яким чином підприємці можуть успішно інтегрувати ESG-принципи у свою діяльність?

Інтеграція ESG-принципів у бізнес-процеси дійсно вимагає значних затрат часу, фінансів та залучення команди. Проте для українських компаній це не означає, що потрібно починати все з самого початку.

З метою підтримки бізнесу у підготовці до нових ринкових вимог, Глобальний договір ООН в Україні надає різноманітні навчальні програми та практичні інструменти, які були створені на міжнародному рівні і адаптовані відповідно до специфіки українського ринку.

Ecological considerations (E)

Уже в лютому стартує пʼята хвиля програми Climate Ambition Accelerator, у межах якої компанії вчаться формувати науково обґрунтовані цілі зі скорочення викидів парникових газів і звітувати про досягнутий прогрес. Програма надає доступ до унікальної міжнародної експертизи, а також містить практичні аспекти звітування відповідно до вимог директив ЄС - саме тих стандартів, які дедалі частіше очікують від бізнесу інвестори та партнери.

Community (C)

У 2026 році українські підприємства знову матимуть шанс приєднатися до програми Business and Human Rights Accelerator. Ця ініціатива допомагає бізнесам виявляти ризики дотримання прав людини у своїй діяльності та знайомитися з міжнародними стандартами. У контексті повномасштабної війни питання доступності, інклюзії та захисту прав людини стає все більш актуальним для України.

Leadership and Oversight (G)

Однією з ключових тем є прозоре корпоративне управління та антикорупційні практики. Протягом п'яти років Глобальний договір ООН в Україні активно розвиває цей напрямок, реалізуючи ініціативу спільних дій для боротьби з корупцією. Залучаючи бізнес, державні структури та громадянське суспільство, ми забезпечуємо компаніям необхідні знання та інструменти для створення ефективних систем комплаєнсу, управління ризиками і розвитку культури доброчесності.

Участь у таких програмах напряму підвищує шанси компаній на залучення фінансування від європейських партнерів, збереження та розширення експорту до країн ЄС - ключових економічних партнерів нашої країни.