Як президентство Польщі у Європейському Союзі зможе сприяти збільшенню тиску на імпорт російських енергоресурсів.

Незалежно від того, яка політична сила при владі (на зображенні - нинішній прем'єр Польщі Дональд Туск), Варшава постійно дотримується стратегії щодо досягнення енергонезалежності Європейського Союзу від Російської Федерації.

Від початку повномасштабної агресії Росії проти України Європейський Союз зробив значні кроки до зменшення залежності від російських енергоносіїв.

Частка російського газу в загальному імпорті Європейського Союзу зменшилася з 40% у 2021 році до менш ніж 10% у 2024 році, а імпорт російського вугілля був повністю зупинений.

Проте виклики все ще існують: російський зріджений природний газ продовжує надходити до країн Європейського Союзу, а альтернативні маршрути для торгівлі нафтою досі забезпечують Кремлю можливість отримувати мільярдні доходи.

Проте тиск ЄС може незабаром посилитися. Польща, готуючись до головування в Раді ЄС у січні 2025 року, визначила енергетичну безпеку як ключовий пріоритет.

Польща виявляє стабільність у своїй політиці енергонезалежності від Російської Федерації, як у власних інтересах, так і в рамках Європейського Союзу. Це відбувається незважаючи на складні вибори та зміни в урядовій коаліції.

"З цього моменту ми більше не залежимо від Росії. Наші запаси залишаються повними, і ми будемо щоденно поповнювати їх на повну потужність," - зазначив у квітні 2022 року колишній прем'єр Польщі Матеуш Моравецький.

На той момент Польща мала намір запровадити нові санкції, створити системи контролю над імпортом російського газу та підтримати інфраструктурні проєкти, спрямовані на розвиток альтернативних джерел постачання та відновлювальної енергетики. Реалізація цих цілей мала стати важливим кроком до забезпечення енергетичної безпеки ЄС та фінансового послаблення Росії.

У жовтні 2022 року, під час свого візиту до Сполучених Штатів, віцепрем'єр Польщі Яцек Сасін та міністр екології Анна Москва провели переговори щодо питань енергетичної безпеки та можливостей співпраці в сфері ядерної енергетики.

Цей крок був спричинений агресивною політикою Росії, яка підштовхнула Польщу до пошуку альтернативних джерел енергії та рішень для зміцнення енергетичної незалежності.

У червні 2023 року посол Польщі при ЄС виступив з закликом до посилення санкцій проти Росії та Білорусі, акцентуючи увагу на тому, що знищення Каховської ГЕС є актом військового злочину і "новим етапом жахливої агресії".

У лютому 2024 року міністр клімату та довкілля Пауліна Генніг-Клоска заявила про необхідність оновлення Енергетичної політики Польщі до 2040 року через війну в Україні, підкресливши, що "поточна ситуація вимагає перегляду наших стратегічних планів у сфері енергетики".

Попри ці труднощі, Польща виявляє стійкість у просуванні своїх енергетичних проектів.

У вересні 2024 року держава представила концепцію національного енергетичного та кліматичного плану, що передбачає досягнення 56% частки енергії з відновлюваних джерел у виробництві електроенергії до 2030 року.

Міністерка з питань клімату та охорони довкілля підкреслила: "У нашій урядовій команді вже немає дискусій щодо ключових аспектів плану; відсутність змін обходиться дорожче, ніж їх впровадження".

Крім того, Польща сама стикається з викликами у власній енергетичній політиці. Фінансові аспекти також становлять непросту задачу. Адже реалізація масштабних інфраструктурних проєктів, будівництво нових СПГ-терміналів або розвиток відновлюваних джерел енергії потребують значних інвестицій.

Залучення потрібних фінансів може бути ускладнене через економічні труднощі та змагання за ресурси в рамках Європейського Союзу.

Тож Польща цілком усвідомлює загрози, пов'язані з залежністю від російських енергоносіїв, та активно діє задля її подолання.

Коротко нагадаємо про етапи зменшення енергетичної залежності блоку від РФ.

До початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року Європейський Союз значною мірою залежав від російських енергоносіїв. У 2021 році частка російського газу в імпорті ЄС становила 45%.

Після початку війни ЄС запровадив низку санкцій проти Росії, спрямованих на зменшення цієї залежності. До березня 2023 року імпорт нафти з Росії до ЄС знизився на 90% порівняно з довоєнними обсягами.

Попри ці заходи, імпорт російського скрапленого природного газу (СПГ) до ЄС зріс на 38%.

Якщо у 2021 році він складав 13 млрд кубометрів, то у 2023-му - 18 млрд кубометрів..

У відповідь на це в червні 2024 року ЄС ухвалив 14-й пакет санкцій, який вперше включав обмеження на російський СПГ.

Ці санкції унеможливлюють транспортування російського зрідженого природного газу через порти Європейського Союзу до інших держав, що ускладнює експортні процеси Росії та призводить до зниження її доходів від енергетичного сектора.

Таким чином, ЄС досяг значного прогресу в зменшенні залежності від російських енергоносіїв, але повна енергетична незалежність ще не досягнута. Тож подальші зусилля, зокрема під час головування Польщі в Раді ЄС, будуть вирішальними для досягнення цієї мети.

Уже влітку Варшава висловила намір використати свій шестимісячний період головування для того, щоб припинити постачання російського пального, яке продовжує залишатися важливим джерелом фінансових надходжень для Кремля.

У жовтні 2024 року державний секретар Міністерства клімату та довкілля Польщі Кшиштоф Болеста заявив: "Імпорт російських енергоносіїв зростає. Це поганий знак. Ми повинні вирішити цю проблему".

Представляючи пріоритети та діяльність Міністерства закордонних справ щодо головування Польщі в Раді ЄС з 1 січня 2025 року, глава МЗС Радослав Сікорський заявляв: "Метою головування буде посилення санкцій ЄС проти агресорів: Росії та Білорусі - та боротьба з їх обходом".

Отже, перший спосіб - це підтримка санкційного тиску.

"Ми очікуємо на 16-й пакет санкцій на початку наступного року. Польща завжди підтримувала санкційний тиск проти Росії, і ми готові просувати цей порядок денний одразу після отримання пропозицій від Єврокомісії", - зазначила представниця Польщі при ЄС Агнешка Бартол.

"Неподалік від наших меж триває конфлікт, в іншому регіоні – ще один, а також відбулися зміни в урядах як в Європі, так і за її межами. Це все формує ситуацію, наповнену безліччю невизначеностей", - зазначила вона. У зв'язку з цим, Варшава планує зосередитися на різних аспектах безпеки ЄС, зокрема на зовнішній та енергетичній політиці.

Європейські дипломати чекають до кінця року, перш ніж серйозно обговорювати нові обмеження перед тим, як Польща перебере на себе піврічне ротаційне головування в ЄС.

Другий підхід полягає у розвитку власної європейської генерації електричної енергії з відновлювальних джерел. Це також має на меті зменшити залежність від російських енергоносіїв. Орієнтовна вартість реалізації польських планів з будівництва 17,9 ГВт офшорних вітрових потужностей становитиме близько 144,2 мільярда євро.

Третій підхід полягає у впровадженні більш жорстких перевірок на дотримання чинного санкційного режиму та у блокуванні шляхів його обійдення.

У жовтні Польща провела конфіденційну зустріч, на якій представила ініціативу, спрямовану на підвищення прозорості стосовно обсягів російських викопних ресурсів, що надходять на ринок ЄС, включаючи постачання, що здійснюються під неправдивими приводами.

Ця ініціатива вже отримала вагомий рівень підтримки: десять країн, включаючи Францію, Чехію, Швецію, Фінляндію та держави Балтії, випустили спільну декларацію, в якій висловили занепокоєння щодо збільшення імпорту російського зрідженого природного газу до Європейського Союзу.

У документі вказується, що джерело газу, що надходить через термінали зрідженого природного газу (СПГ), недостатньо чітко визначене. Для усунення цієї проблеми рекомендується підвищити рівень контролю за походженням газу, який постачається до Європейського Союзу, щоб забезпечити ефективний моніторинг.

Очікується, що ця ініціатива стане важливою темою під час головування Польщі, яке стартує в січні. У зв'язку з цим, нові пакети санкцій, скоріш за все, будуть спрямовані на запобігання обходу існуючих обмежень, зокрема, цінового ліміту на нафту, ефективність якого виявилася недостатньою.

Впровадження польських енергетичних ініціатив має потенціал значно змінити економічну ситуацію в Росії.

У 2023 році експорт енергоносіїв приніс Кремлю понад 200 млрд доларів, фінансуючи військову агресію.

Нові обмеження на ввезення російського газу, нафти та зрідженого газу ще більше поглиблять дефіцит бюджету Росії, який вже досяг 6% від ВВП у 2024 році.

Цей маршрут не обіцяє бути простим. Однією з основних перешкод є політичні суперечки між державами Європейського Союзу стосовно санкційної стратегії щодо Росії.

Оскільки деякі країни, особливо ті, що сильно залежать від російських енергетичних ресурсів, можуть проявляти опір до зростання санкцій, оскільки бояться негативних економічних наслідків для своїх енергетичних галузей та зменшення доходів.

Угорщина та Словаччина традиційно висловлюють опозицію до посилення санкцій, оскільки мають значну залежність від російських енергетичних ресурсів і власні інтереси, пов'язані з їх подальшим перепродажем. Обидві країни продовжують імпортувати російський газ до Європейського Союзу за особливими угодами, підкреслюючи економічну вигоду таких дій.

Ключовий аргумент опонентів санкцій - можливе зростання цін на енергоносії та ризик енергетичного дефіциту.

Угорський прем'єр-міністр Віктор Орбан неодноразово заявляв, що санкції шкодять більше Європі, ніж Росії, і називав їх "помилковою стратегією". Це створює напруження у внутрішньоєвропейських дискусіях, адже для ухвалення нових обмежувальних заходів потрібна одностайність.

Отже, незважаючи на те, що Польща має перед собою ряд труднощів у впровадженні своїх енергетичних проектів, її рішучість та конкретні кроки демонструють бажання зміцнювати енергетичну безпеку та незалежність як в межах країни, так і в контексті Європи.

Іншою проблемою є конкуренція за ресурси в межах Європейського Союзу. Реалізація великих інфраструктурних ініціатив, таких як термінали для зрідженого природного газу або розвиток відновлювальної енергетики, вимагає суттєвих фінансових вливань, проте бюджетні можливості ЄС залишаються обмеженими.

Деякі країни можуть наполягати на використанні коштів для інших, більш нагальних потреб.

Незважаючи на це, Польща має намір вжити рішучих заходів. Варшава активно співпрацює з партнерами з країн Балтії, Скандинавії та Центральної Європи, які підтримують ідею енергетичної незалежності.

Польські дипломати активно займаються розробкою компромісних варіантів, зокрема, шляхом поетапного впровадження обмежень або створення механізмів фінансової допомоги для країн, що найбільше залежать від цього.

Варшава також планує використовувати інструменти публічної дипломатії, пояснюючи економічні переваги енергетичної трансформації. А головне - необхідності рішучих дій.

Уряд підкреслює, що інвестиції в нові джерела енергії є менш витратними в порівнянні з ризиками, які виникають через залежність від Росії у довгостроковій перспективі.

"Відсутність змін коштує більше, ніж їх впровадження."

Цю точку зору роз'яснює міністр з питань клімату та навколишнього середовища Пауліна Генніг-Клоска.

Додатковою перевагою є заява Дан Йоргенсена, нового єврокомісара з енергетики. Він висловив намір прискорити процес відмови Європейського Союзу від російського газу до 2027 року і планує представити детальний план дій протягом перших 100 днів свого перебування на посаді.

Таким чином, попри серйозну опозицію та внутрішньоєвропейські труднощі, Польща готується до послідовного захисту своєї енергетичної програми, прагнучи зменшити залежність ЄС від російських енергоносіїв.