З моменту початку повномасштабної війни в Україні валютний ринок перебуває під наглядом Національного банку України. Він прагне знайти найбільш ефективну стратегію регулювання, враховуючи інфляційні тенденції, очікування девальвації та конкурентоспроможність українських товарів на зовнішніх ринках.
Цю інформацію в інтерв'ю для Delo.ua надав головний спеціаліст з макроекономічного аналізу Райффайзен Банку Сергій Колодій.
За його словами, важливою складовою здатності НБУ регулювати валютний ринок через валютні інтервенції є наявність золотовалютних резервів, що є похідною від співвідношення зовнішньої допомоги та дефіциту торгівельного балансу.
Війна залишається найсильнішим ризиком, що впливає на торгівельний баланс. Але навіть за умови певного покращення безпекових ризиків ситуація з валютними потоками від торгівлі не стабілізується швидко. А, значить, НБУ залишиться основним гравцем на валютному ринку і в 2026 році.
За словами Сергія Мамедова, віцепрезидента Асоціації українських банків та голови правління Глобус Банку, у 2026 році на валютний ринок буде чинити вплив кілька ключових стратегічних чинників.
По-перше, хід або завершення військових дій. За словами фінансиста, це є ключовим фактором, який вплине не лише на економічний прогрес країни, але й на її можливість залишатися незалежною державою.
По-друге, обсяг міжнародної фінансової підтримки. Згідно з бюджетними прогнозами, у 2026 році Україні знадобиться не менше $46,5 млрд, які в основному підуть на фінансування бюджетних витрат.
По-третє, варто звернути увагу на монетарну політику та валютне регулювання, що здійснює Національний банк. Насамперед, мова йде про активні монетарні заходи регулятора: враховуючи очікуване зниження рівня інфляції до 9,7% у 2026 році, у Нацбанку з'явиться можливість дещо зменшити облікову ставку. Одночасно, в залежності від військових та економічних умов на ринку, буде впроваджено режим "керованої гнучкості", що передбачає поступове зменшення регуляторних функцій Нацбанку.
Згідно з прогнозами Ярослава Жаліла, президента Центру антикризових досліджень, основні фактори, які вплинуть на курс гривні у 2026 році, виглядатимуть наступним чином:
· стабільність надходження зовнішньої допомоги;
· очікування, насамперед безпекові;
· валютні надходження від експортерів (особливо восени -- залежно від врожаю, але логістика, зокрема ризики для портів, даватиметься взнаки);
· стабільність внутрішнього попиту, яка значною мірою залежить від стабільності витрат бюджету;
· потенційне зростання обсягу інвестицій у випадку покращення безпекової обстановки;
· політичні рішення стосовно можливості девальвації в умовах погіршення платіжного балансу та труднощів з отриманням фінансової допомоги.
Однак існують ризикові моменти, які можуть призвести до виникнення нових девальваційних тенденцій. Серед них:
· труднощі з отриманням зовнішньої підтримки (наприклад, світова фінансова криза);
· значне ускладнення процесів експортної логістики (зростання атак на чорноморські порти, навмисне знищення Дунайського коридору тощо);
· поганий врожай зернових та подальше зменшення експорту;
· суттєве погіршення обстановки на лінії фронту — втрата земельних угідь, еміграція населення за межі країни;
· потреба заповнити дефіцит фінансування бюджету (зокрема, шляхом залучення коштів від імпортного ПДВ та акцизів, номінованих у євро).
Нагадуємо, що в Національному банку України роз'яснили, які чинники впливають на зміну курсу гривні в 2026 році. Серед цих чинників можна виділити такі:
· основоположні аспекти -- експорт і імпорт, масштаби міжнародної підтримки та витрати бюджету, обсяги інвестицій, що надходять в економіку;
· Сезонні фактори -- сезонність можна спостерігати як протягом року (наприклад, у циклах вирощування та реалізації сільськогосподарської продукції), так і в межах окремих місяців (періоди сплати податків, здійснення виплат заробітних плат тощо);
· Ситуаційні -- це одноразові великі угоди з купівлі або продажу валюти, які можуть відбуватися як за об'єктивними, так і за суб'єктивними, психологічними причинами.
#бюджет #акциз #порт #Інфляція #Національний банк України #Українська гривня #Україна #Президент (державна посада) #Інвестиції #Логістика #Банк #Експорт #Ризик #Макроекономіка #Монетарна політика #Девальвація #Золотовалютні резерви #Валютний ринок #Сільськогосподарська продукція #Платіжний баланс #Фінансова криза 2007-2008 років #Валютний контроль