Європейські витрати на фінансування України до 2029 року орієнтовно становитимуть від 136 млрд до 838 млрд євро залежно від обраного механізму підтримки, зокрема через використання заморожених активів РФ. У разі поразки України та посилення РФ, витрати на оборону і наслідки війни можуть зрости до 1,6 трлн євро лише за чотири роки.
Про це пише Financial Times. Видання зазначає, що у ЄС досі немає повної єдності щодо подальшого фінансування війни в Україні та використання заморожених активів.
Деякі держави підтримують більш рішучі дії, тоді як інші висловлюють занепокоєння щодо правових наслідків і можливих реакцій з боку Москви. Проте, як зазначається в матеріалі, прагнення зекономити на допомозі Україні може призвести до значно більших втрат для Європи.
Згідно з прогнозами Міжнародного валютного фонду, фінансування України до 2029 року потребуватиме 136 мільярдів доларів. Водночас, більш детальний аналіз, проведений експертами, вказує на ще більші потреби, які варіюються від 522 до 838 мільярдів євро протягом кількох наступних років.
Передбачається, що частину цих коштів можна забезпечити за рахунок заморожених російських активів, обсяг яких у Європі становить близько 210 мільярдів євро. Якщо Україна зможе змусити Росію піти на реальне припинення вогню на справедливих умовах, то Кремль практично втратить шанси вимагати повернення цих коштів. У такому разі фінансове навантаження для ЄС буде частково або повністю компенсоване.
Найбільш песимістичний варіант, який розглядають західні аналітики, полягає в тому, що внаслідок відсутності узгоджених дій Україна може бути змушена до капітуляції та укладення угоди з Росією на умовах, вигідних Кремлю. Це, зауважують експерти, може призвести до часткового зняття санкцій із Російської Федерації, що в свою чергу суттєво посилить її економіку та військові можливості.
Згідно з оцінками експертів, перемога Росії може обійтися Європі від 1,2 до 1,6 трильйона євро протягом наступних чотирьох років. Ця сума включає витрати на суттєве підвищення військових бюджетів, зміцнення кордонів, реалізацію нових оборонних ініціатив, а також можливу нову хвилю мігрантів.
Європейський Союз має намір забезпечити приблизно дві третини фінансових потреб України на найближчі два роки, що складає орієнтовно 90 мільярдів євро, частково за рахунок коштів, отриманих від заморожених активів Росії. Іншу частину ресурсів повинні надати міжнародні партнери. Однак не всі держави погоджуються з концепцією прямої конфіскації.
Бельгія відкрито висловила свою незгоду з цим рішенням, побоюючись можливих юридичних наслідків для фінансової системи Європейського Союзу. На противагу цьому, Велика Британія вже оголосила про свою готовність використати 9,2 мільярда євро заморожених активів Росії для підтримки України.
Як вже повідомляв OBOZ.UA, адміністрація Дональда Трампа, колишнього президента США, таємно намагалася переконати деякі країни Європейського Союзу (ЄС) заблокувати ініціативу Єврокомісії, яка передбачала використання заморожених активів Центрального банку Росії для створення "репараційного кредиту" для України. Згідно з їхніми аргументами, ці активи є критично важливими для досягнення мирної угоди та завершення конфлікту в Україні.
#бюджет #Дональд Трамп #кредит #Європейський Союз #Європа #Росія #Економіка #Україна #Москва #Європейська комісія #Сполучене Королівство #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Євро #Кремль (фортифікаційна споруда) #Біженець #Міжнародний валютний фонд #Financial Times #Капітуляція (капітуляція) #Дефіцитні видатки #Бельгія #Ризький мирний договір
