Юлія Свириденко: Американський фонд відновлення зосереджений на бізнесі, а не на політичних аспектах.

#Бізнес

Сьогодні, 8 травня, Верховна Рада планує провести голосування щодо ратифікації так званої "угоди про копалини", укладеної між Україною та США на минулому тижні. Які умови містить цей документ, чи можуть виникнути ризики для українського бізнесу, як функціонуватиме Фонд інвестицій, а також інші важливі питання — все це обговорюється в інтерв'ю РБК-Україна з Юлією Свириденко, першим віце-прем'єром і міністром економіки, а також членами команди, що брала участь у переговорах щодо угоди.

Основное:

30 квітня Україна і Сполучені Штати уклали угоду, що стосується економічної співпраці, відому як "угода про надра". Цей документ передбачає створення інвестиційного фонду. Для його реалізації необхідно буде підписати ще дві угоди, проекти яких наразі знаходяться в стадії підготовки. Очікується, що вже сьогодні Верховна Рада розгляне та затвердить текст цієї угоди.

Про ключові аспекти угоди зі США, які ще не були оприлюднені, в інтерв'ю РБК-Україна розповіла перший віце-прем'єр та міністр економіки Юлія Свириденко (Ю.С.). У бесіді з кореспондентом видання Юрієм Дощатовим також взяли участь члени переговорної команди, що працювали над цим документом: перший заступник Свириденко Олексій Соболев (О.С.), торговий представник України Тарас Качка (Т.К.) та перший заступник міністра фінансів Денис Улютін (Д.У.).

Група урядовців, що працює над угодою щодо копалин із США, вже зустрілася з представниками фракцій та комітетів. Чи вдалося вам задовольнити їхній інтерес до цього документа? Яка ймовірність ратифікації угоди?

Ю.С. Усі усвідомлюють, що ця угода є елементом серії угод з нашим партнером, яка має важливе стратегічне значення для нас. Тому кожен розуміє, наскільки критично важливо її затвердити. Вчора ми провели зустрічі з фракціями, а сьогодні і завтра продовжимо обговорення. Вважаю, що на всі питання вже вдалося знайти відповіді.

Якщо брати найбільш поширені питання, це зрозуміло: які будуть внески США, куди будуть інвестуватися кошти, проєкти будуть в Україні чи закордоном. Були питання, яким чином буде управлятися Фонд, розподілятися прибутки. Мені здається, що на всі ці питання відповіді були надані. Завтра (інтерв'ю записано у середу 7 травня - ред.) у нас ще зустріч з фракцією "Слуга народу" - перед ратифікацією безпосередньо.

- Деякі моменти, про які було заявлено, у тому числі і вами, відсутні у підписаній угоді зі США. Зокрема про наповнення фонду підтримки в рівних частках 50/50, про розподіл прибутку через 10 років. Чи означає це, що ці умови вже узгоджені для наступних документів - Угоди про обмежене партнерство та про роботу "Генерального партнера" в форматі ТОВ? Наскільки готові проекти цих документів?

У Вашингтоні я підписала угоду, що стосується створення Фонду, на підписання якої була уповноважена. Саме ця угода підлягатиме ратифікації. Інші угоди матимуть комерційний характер і будуть підписані не урядом. Від України угоду підписує Агенція з питань підтримки державного-приватного партнерства (ДПП), а з боку США — Міжнародна фінансова корпорація розвитку (DFC). Наразі документи перебувають на стадії фіналізації, але вже є ряд принципових домовленостей, про які ми публічно оголошували.

Це - спільне володіння та управління, де всі мають рівні частки 50/50. Розподіл прибутків відбудеться лише через десять років. А до цього моменту всі зусилля будуть зосереджені виключно на інвестиціях в Україні.

Чи буде розподіл 50/50, навіть якщо внесок України виявиться більшим за американський?

На момент підписання, наші частки у Фонді становлять однакові 50/50. Надалі існує можливість здійснювати додаткові внески. Ці внески можуть бути різного розміру, як з боку США, так і з України. Хоча величина внеску не змінює рівноправність в управлінні, вона має значення на етапі розподілу доходів.

На етапі заснування фонду здійснюються певні початкові внески, вірно?

- О.С. Кожен отримує 50% акцій цього Фонду. Що стосується розподілу прибутків: уявімо, що за 10 років фонд генерує прибуток у 2 млрд доларів. Припустимо, що за цей час США надали додатково 1 млрд доларів допомоги, яка була вкладена у фонд. У такому разі, перш за все, з прибутку повертається ця додаткова сума, яка була внесена -- тобто 1 млрд повертається США. А вже залишок прибутку -- у цьому прикладі ще 1 млрд -- розподіляється порівну, 50/50.

Перший віце-прем'єр України Юлія Свириденко та перший заступник міністра економіки Олексій Соболев (фото — Віталій Носач, РБК-Україна)

- Чи можна уточнити джерела та механізм наповнення фонду коштами від США. Поки що я бачу лише надходження від військової допомоги. Монетизувати їх, тобто, завести гроші, як я розумію, Україна має сама? Чи як? Наприклад, допомога надана військовою технікою.

- О.С. Коли йдеться про техніку чи військове обладнання, -- це буде оцінюватися за ринковою ціною у грошовому еквіваленті. Ми разом з американцями затверджуємо цю вартість, і на цю суму фонд випускає акції класу А на користь США. Це означає, що через 10 років, коли буде розподіл прибутків, вони зможуть цю суму допомоги покрити саме з прибутків.

Ю.С. З американськими партнерами досягнуто угоди, що розподіл прибутків розпочнеться через 10 років. Протягом перших десяти років основна увага буде приділена інвестуванню в українські проєкти. Це питання вже узгоджено на принциповому рівні і знайде своє відображення в майбутніх документах.

Спочатку запропонований проект виявився досить складним і не зовсім зрозумілим у багатьох аспектах. Проте за 45 днів інтенсивних переговорів нам вдалося привести все в порядок. Проте для аудиторії це все ще сприймається як складна тема. Насправді ж ми просто створюємо звичайний фонд, аналогічний тим, що існують у корпоративному світі. У бізнесі фонд формується таким чином: два партнери об'єднують кошти, наймають генерального партнера, який управляє цими фінансами та отримує прибуток. Ми вирішили застосувати цей формат у нашій ситуації, але в нашому випадку мова йде про дві держави, кожна з яких має свої власні інтереси.

Торговий представник України Тарас Качка (фото Віталій Носач: РБК-Україна)

Український інтерес полягає в тому, щоб отримати американські інвестиції, продовжити співпрацю, будувати партнерство і заохочувати продовжувати збільшувати воєнну допомогу. Інтерес США -- убезпечити свої економічні інтереси в Україні. І ми намагаємось ці інтереси оформити в форматі такого Фонду. Ми домовились, що є Фонд 50/50, який буде працювати на постійній основі. Наші внески будуть в майбутньому -- це майбутня рента. Їх -- стартовий внесок, майбутня військова допомога і всі додаткові інвестиції.

- Що буде робити Фонд ці 10 років?

- Ю.С. Буде інвестувати в Україні в проєкти, пов'язані з критичними матеріалами, нафтою, газом. Плюс -- інфраструктура.

- Що мається на увазі під інфраструктурою?

- О.С. Це можуть бути порти, термінали. Якщо це газ, то може бути інфраструктура для експорту.

Якщо існує список корисних копалин, то, напевно, є уявлення про те, що підлягатиме переробці?

- Ю.С. Ми маємо перелік проектів у сфері критичних матеріалів, які можуть дати перший прибуток у близькій перспективі. США зацікавлені інвестувати в критичні матеріали, і нафтогазову сферу, у видобуток в цілому, в інфраструктурні проекти. Звісно, є і переробка. Куди саме вкладати кошти вже вирішуватиме Фонд. Українська сторона там буде представлена трьома представниками, американська також трьома.

Чи будуть ці два контракти укладатися між двома компаніями - ДПП та DFC? І чи це відбуватиметься без схвалення урядових структур?

Ю.С. Отже, вони особисто підпишуть ці документи. Проте підготовка угод здійснена командою уряду за їхньою участю. Затвердження з боку уряду не знадобиться, оскільки йдеться про комерційні угоди між двома підприємствами.

Перший віце-прем'єр, міністр економіки Юлія Свириденко, торговий представник України Тарас Качка, перший заступник міністра фінансів Денис Улютін (фото Віталій Носач: РБК-Україна)

Хто ж відповідатиме за нагляд за виконанням угод?

Ю.С. ДПП підпорядковується Міністерству економіки. Аудит Фонду здійснюватиме Державна аудиторська служба. Це стосується української сторони ситуації.

- Як відбиратимуть команду управління Фондом? Там має бути по 3 представника від України і від США.

Ю.С. Щодо цього аспекту ми завершимо переговори.

Враховуючи, що фонд наразі не розпоряджається фінансами, яким чином буде забезпечено його функціонування на початковому етапі?

- Ю.С. Американська сторона вже погодилася надати "стартовий капітал" (суму поки не уточнюють - ред.).

Оскільки діяльність менеджерів з різних країн не буде оплачуватись, це означає, що ці особи займуть посади в уряді. З США до нас приїдуть представники DFC та Міністерства фінансів, які будуть обрані для цієї ролі. У нас також буде подібна структура. На початковому етапі нам, наприклад, знадобиться інвестиційний консультант, на що, вірогідно, підуть основні кошти. Офіс у нас не планується.

- У Фонді будуть комітети - інвестиційний, адміністративний, з пошуку проектів -- по 4-5 людей в кожному.

- Т.К. У комітетах будуть працювати ті самі 6 менеджерів. Формат такий же як в наглядових радах. Одна людина буде входити в декілька комітетів.

- Де будуть основні рахунки фонду, в США чи в Україні? Де він буде зареєстрований? Я припускаю, що в США.

- Ю.С. Ні. Він буде в Україні. Ми перераховуємо 50% від ліцензій, ренти на спеціальний рахунок. Далі інвестування теж в Україні. Тож і рахунки для цих проєктів в Україні.

Куди ж американці планують спрямувати свої фінансові ресурси?

Оскільки рішення про вибір банку та місце відкриття рахунку для американських інвестицій ухвалює менеджмент Фонду, будуть відкриті рахунки як в Україні, так і в США. Виводити гривні за межі країни для подальшого інвестування в Україну не має сенсу. Хто потребує додаткової конвертації валют?

- А навіщо в угоді пункт про конвертацію?

- Д.У. Бізнес створюється з метою отримання прибутку. Прибуток має бути поділений. Україна не буде собі лишати долари, а американці не будуть брати собі гривні. Логічно, що ми маємо прописати, яким чином будемо конвертувати гривню.

Перший заступник міністра фінансів Денис Улютін. (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Щоб уникнути ризиків для України, таких як курсові, валютні, ризики платіжного балансу чи інші, ми визначили три умови, або три сценарії, і описали наші дії в кожному з них.

Перший варіант — це ситуація, коли оголошено воєнний стан. У такому разі конвертація підлягає обмеженням відповідно до нормативів НБУ, з можливістю використання певного встановленого ліміту.

Другий -- після завершення воєнного стану, коли немає ніяких обмежень. І в разі, якщо ми створюємо якісь обмеження виключно для цього фонду, ми маємо компенсувати втрати.

Третій аспект полягає в тому, що у випадку погіршення економічної ситуації та загрози платіжному балансу, Національний банк розпочинає переговори про запровадження обмежувальних заходів.

Чи дійсно ця угода не вплине на українські атомні електростанції та Оператор ГТС України? Якщо це правда, то я дуже здивований.

- Ю.С. Ніколи ми це не обговорювали. Чому виникло здивування?

Останнім часом американці активно обговорюють своє зацікавлення в атомних електростанціях. Щодо ОГТСУ, ця компанія виконує роль інфраструктури для газового експорту. Угода передбачає можливість експорту видобутих ресурсів.

- Ю.С. У нас ця тема жодного разу не обговорювалася, ані в контексті АЕС, ані ОГТСУ. Ми також не торкалися питань, пов'язаних з Нафтогазом чи Укргазвидобуванням.

На даному етапі переговорів не обговорювалися жодні назви компаній чи проекти. Основна увага приділялася виключно механізму роботи фонду. У майбутньому, звичайно, фонд розробить інвестиційну стратегію та політику, а також почне пропонувати інвестиційні проекти. Однак питання, пов'язані з Нафтогазом або УГВ, не піднімалися і не пропонувалися жодній із установ.

Перший віце-прем'єр України Юлія Свириденко (фото Віталія Носача: РБК-Україна).

Проте, якщо УГВ планує збільшити обсяги видобутку за рахунок нових потужностей, 50% рентних платежів, які вони сплачуватимуть до державного бюджету, буде спрямовано до спеціального фонду. Угода не зазначає жодних державних підприємств — вона ґрунтується виключно на бюджетних взаємовідносинах. Тип компанії, чи то приватна, чи державна, не має значення, оскільки рівень ренти для них залишається однаковим.

Чи отримають американські компанії переважне право на участь у бізнесі?

Якщо українська компанія прагне зайнятися видобутком літію, але стикається з нестачею фінансування, їй слід звернутися до зазначеного Фонду. Це означає, що компанія повинна представити свій проект та умови, на яких шукає інвестора. Фонд, в свою чергу, має оцінити цю пропозицію — чи є у нього інтерес до цього проекту, або чи може він знайти потенційного інвестора, який, можливо, зацікавлений, наприклад, серед американських компаній. Водночас, фонд може також повідомити, що не має інтересу до співпраці в цьому напрямку.

Паралельно компанія має можливість вести перемовини з іншими інвесторами, але впродовж шести місяців вона не має пропонувати їм пропозиції кращі, ніж ті, що були для Фонду.

- Це означає що Фонд має пріоритетне право.

О.С. Ні, оскільки немає обмежень на проведення переговорів лише з Фондом. Спочатку необхідно надати інформацію Фонду. Пропозицію можна подати спершу Фонду, а потім, наприклад, через дві хвилини — ЄБРР. Таким чином, умова вважається виконаною, якщо ти першим повідомив Фонд. Після цього можна вести переговори з усіма учасниками одночасно. Проте важливо пам'ятати, що умови, які ти пропонуєш Фонду, не можуть бути гіршими, ніж ті, які ти пропонуєш іншим.

Чи це має відношення до як державних, так і приватних підприємств?

О.С. Не має значення, чи ліцензію отримала приватна, чи державна компанія. Це буде чітко вказано в умовах ліцензування. Якщо ви маєте власні ресурси і не зацікавлені у фінансуванні, то жодних зобов'язань не виникає. Однак, якщо ви плануєте залучити зовнішнє фінансування, будь ласка, проінформуйте про це Фонд.

- Якщо термін ліцензії закінчується і треба отримувати нову ліцензію, це вважатиметься пролонгацією чи новою ліцензією? Я чув, що у бізнесу є таке питання.

Продовження ліцензії не буде трактуватися як надання нової. Якщо хтось планує продовжити розвідку або видобуток і для цього необхідно оновити ліцензію, тоді таке оновлення не вважатиметься "новим".

Отже, чи може компанія продовжувати свою роботу в звичному режимі?

- Ю.С. Саме так і є. Всі переживають, що можуть бути якісь обмеження. Але ніяких обмежень немає.

- Що буде зі сплячими ліцензіями?

- Ю.С. 50% ренти від сплячих потрапляють в Фонд. Але там буде дуже чітко виписано, які саме.

О.С. Йдеться про компанії, які протягом десятиріччя видобули менше 1% своїх балансних резервів або за останні п’ять років не виконали своїх програм розвитку.

- А чи не буде робота цього фонду якимось чином гальмувати видобуток для приватних компаній?

- О.С. На них це взагалі ніяк не впливає. Вони ренту, як в бюджет платили, так і будуть платити. І ми просто половину цієї ренти з нових ліцензій будемо відправляти в Фонд. У тому і була ідея, щоб не впливати на поточну роботу ринку.

А що робити, якщо вони відмовляться отримувати нові ліцензії через додаткові труднощі? Чи зможуть вони узгодити умови з Фондом, чи ні? І які кроки потрібно буде вжити, якщо угода не відбудеться?

- Ю.С. Якщо є власні гроші на нові проєкти -- займайтесь видобуванням, переробкою, як і займалися. Тобто, якщо у вас є власний капітал, ви можете не повідомляти Фонд.

Оскільки вся галузь видобутку корисних копалин, включаючи роботи з розвідки, буріння та видобутку, є предметом інтересу фонду з інвестиційної перспективи, він має намір зосередитися на вкладеннях у ці компанії. Що стосується рентних платежів, фонд зацікавлений лише в частині ренти, яку отримує державний бюджет.

- Які можуть бути внески США в Фонд окрім військової допомоги?

- Ю.С. Вони просто можуть робити внески грошима. Якщо їм буде цікавий проєкт, вони зможуть внести гроші.

О.С. DFC є банком розвитку США, який має можливість приймати рішення щодо бюджетних процедур і виділяти додаткове фінансування.

Якщо конфлікт завершиться і обсяги військової підтримки зменшаться або зовсім припиняться, які альтернативні джерела фінансування фонду з боку США ви бачите? Чи буде це лише грошові донати, про які ви згадували?

О.С. Нам необхідно забезпечити себе озброєнням. Тому вони можуть надати його як частину внеску до фонду. Іншими словами, ми компенсуємо вартість цієї допомоги за рахунок майбутніх прибутків Фонду.

Я чув стурбованість щодо можливих ризиків, пов'язаних із намаганнями заповнити Фонд через позбавлення ліцензій у тих, хто їх має, використовуючи різноманітні механізми, включаючи РНБО.

- Ю.С. Так не станеться. Це абсолютно не пов'язано з Фондом.

- Чи хтось із нашої компанії намагався якимось чином втрутитися в переговори або вплинути на їхній хід?

- Ю.С. Навпаки, для бізнесу ця угода є привабливою.

О.С. Американські компанії почали проявляти активний інтерес до нашого ринку, що свідчить про зростання їхньої зацікавленості. У зв’язку з тим, що сировинні ресурси, зокрема природний газ, отримуватимуться за новими ліцензіями завдяки залученню американських інвестицій, вони будуть реалізовуватися за ринковими цінами. Це, в свою чергу, не повинно підвищувати ризики скасування пільгового соціального обслуговування (ПСО) та зростання тарифів.

Перший заступник міністра економіки Олексій Соболев. (Зображення - Віталій Носач: РБК-Україна)

Оскільки це не відповідає логіці діяльності Фонду. Він може отримувати кошти лише від рентних платежів, видобутку ресурсів або інвестицій. Для комерційних споживачів вже встановлені ринкові ціни. Таким чином, Фонд не має можливості придбати газ за тарифами, що діють для населення.

Чи існує ймовірність, що на діяльність Фонду може впливати політика з певного боку?

Ю.С. Це угода в комерційній сфері, укладена між DFС та ДПП. В даному контексті не може бути жодних політичних аспектів чи умов.

Оскільки у Фонду існує єдина логіка - це стратегія інвестування.

Депутати, а також інші зацікавлені особи, прагнули ознайомитися з проєктами цих двох угод, які мають бути укладені. Яка причина заборони їх перегляду?

- О.С. Фінального варіанту проектів ще немає. Перемовини йдуть. Вони були вчора вночі, і будуть сьогодні.