Заблоковані порти: як анексований Крим позбавляється аграрного потенціалу.

В окупованому РФ Криму планують скоротити площі озимих культур. Усе це пов'язано зі зміною кон'юнктури ринку та закриттям портів, пишуть місцеві ЗМІ. Водночас Служба зовнішньої розвідки України повідомила, що у вересні перевалка вантажів на окремих терміналах південних російських портів скоротилася на 95-100% через погіршення безпекової ситуації в Азово-Чорноморському басейні.

Яким чином проблеми, що виникають у російській портовій логістиці, впливають на аграрний сектор Криму? Чи може зменшення обсягів експорту негативно позначитися на сівбі, цінах на зернові культури та фінансових показниках кримських фермерів? І чи має Росія можливість компенсувати ці логістичні труднощі, використовуючи альтернативні транспортні маршрути?

У програмі Радіо Свобода Крим.Реалії ведуча Олена Бадюк провела бесіду з Максимом Гардусом, експертом із комунікацій організації Razom We Stand, який має значний досвід у транспортній та логістичній сферах, а також з Ескендером Барієвим, головою правління Кримськотатарського ресурсного центру.

Телеканал "Вести Крым", який контролюється Росією, з посиланням на російського міністра сільського господарства окупованого Криму Дениса Кратюка, повідомив про намір залишити понад 450 тисяч гектарів під озимими культурами. Проте ще в вересні планувалося засіяти на 50 тисяч гектарів більше. За словами цього чиновника, зміни в планах пов'язані з "коливаннями на ринку зерна та технічних культур, викликаними закриттям портів".

Згідно з інформацією, наданою Службою зовнішньої розвідки України, обсяги вантажних перевезень через південні порти Росії майже зійшли нанівець, а більшість вантажів тепер спрямовуються на північно-західні маршрути.

Ситуація з експортом зерна та сільськогосподарських товарів стала надзвичайно критичною, оскільки ці продукти традиційно становили важливу частину вантажопотоку південних портів Росії. У липні та серпні обсяги перевалки таких вантажів зменшилися більше ніж удвічі — з майже 8 мільйонів до приблизно 4 мільйонів тонн у порівнянні з тим же періодом минулого року.

Через заблоковані південні порти суттєвих збитків зазнає аграрна галузь Росії, каже фахівець із комунікацій організації Razom We Stand та експерт у сфері транспорту і логістики Максим Гардус.

За його словами, фермери зустрілися з проблемою, коли не можуть продати свій врожай, але при цьому змушені шукати фінансування для нової посівної кампанії. Це стосується південно-західної частини країни, зокрема Краснодарського краю.

У подібній ситуації виявилися також окуповані Росією прибережні області України, зокрема Крим. Аграрний сектор тут відіграє ключову роль у економіці регіону, і в даний момент він зазнає серйозних труднощів, відзначає Максим Гардус.

"Унаслідок кризи в портах ціни на закупівлю зазнали суттєвого падіння. У порівнянні з весняними рівнями вони зменшилися в три рази, а в окремих випадках навіть в чотири. Це означає, що ціни на продаж зерна значно менші від витрат на його виробництво," - зазначив Максим Гардус.

Крім падіння закупівельних цін, виробники стикаються з додатковими витратами. Якщо вантажівка із зерном уже відправлена в порт, але не може розвантажитися, перевізник продовжує платити водіям, а техніка простоює. Водночас накопичуються пеня та штрафи за невиконання контрактних зобов'язань.

За словами Гардуса, фермери та галузеві громадські організації масово звертаються до російського уряду зі скаргами, проте не отримують відповідей. Експерт пов'язує це з відсутністю у федерального бюджету коштів на компенсації, оскільки значна частина ресурсів спрямовується на війну з Україною.

Через зупинку портів, повідомляло видання Financial Times, Росія вперше за 30 років відправляє метал на експорт через арктичний порт у Мурманську. Проте, як пояснює Гардус, технічна можливість змінити маршрут ще не означає, що перевезення буде економічно виправданим.

"Якщо ваше зерно пройде кілька десятків тисяч кілометрів і транспортування займе два тижні, собівартість його виявиться такою, що в результаті експортної угоди ви не тільки не отримаєте прибутку, а й можете опинитися у ситуації, коли потрібно буде доплачувати. Чи варто, наприклад, транспортувати зерно через Архангельськ? Чому б і ні? Але в цьому випадку не буде жодного економічного обґрунтування. Краще залишити зерно в полі — це призведе до менших втрат, ніж перевезення через Архангельськ," — зазначив експерт.

Відновлення функціонування портів могло б стати можливим завдяки морському перемир'ю. За словами Гардуса, така угода була б вигідною для російських аграріїв та бізнесу. Однак, як зазначає експерт, економічні інтереси різних регіонів та підприємців не завжди відповідають пріоритетам, які ставить перед собою російське керівництво.

"Якщо ми говоримо про божевільне керівництво Росії, яке розв'язало і веде війну, попри економічні збитки для суб'єктів Федерації, бізнесу та пересічних росіян, то для нього ці аргументи просто не важливі й не цікаві. Йому байдуже, скільки грошей втратить індивідуальний підприємець Іванов з Анапи", - вважає Максим Гардус.

На думку фахівця, наразі немає умов для зниження напруженості в ситуації. Якщо в 2022 році міжнародний тиск та страхи щодо продовольчої кризи слугували вагомими аргументами для створення морського зернового коридору, то в даний час гуманітарні аспекти не мають такого значення.

Експерт вважає, що нинішня логіка протистояння визначається прагненням сторін завдати противнику максимальних економічних збитків. Україна, за його словами, вже пропонувала кілька варіантів взаємного обмеження ударів по окремих секторах, зокрема по енергетичній інфраструктурі та портах.

"Було запропоновано сім варіантів, але Росія не хоче приймати жоден із них, оскільки вважає, що геополітичні вигоди для неї важливіші, ніж економічні збитки бізнесу", - сказав Максим Гардус.

Економічний стан на окупованому Кримському півострові визначається рядом факторів. Серед них - атаки на енергетичні об'єкти та портову інфраструктуру Росії, проблеми з логістикою на території півострова, а також труднощі з постачанням пального, будівельних матеріалів та інших необхідних товарів. Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії повідомив голова Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв.

За його словами, оцінювати події необхідно з урахуванням як загальних наслідків війни для російської інфраструктури, так і безпосереднього впливу на транспортне сполучення з півостровом.

"Особливо хочу відзначити порт Кавказ, оскільки він є ключовим хабом для постачання в Крим, а також Керченський порт. Раніше тут діяло п'ять поромів, але внаслідок атак ЗСУ в наявності залишилися лише два судна, які тепер виконують функції барж," - підкреслив Ескендер Барієв.

Можливості оцінити події за відкритими даними обмежені, каже Ескендер Барієв: Кримстат не завжди публікує повну інформацію, зокрема про вантажообіг через порти. Додаткові відомості надходять від активістів і представників малого та середнього бізнесу, які повідомляють про проблеми в будівництві, на ринку нерухомості та в інших сферах.

Наводячи статистичні показники за 2026 рік, Барієв зауважив спад одразу в кількох галузях економіки Криму. Зокрема, промислове виробництво скоротилося на 14,2% порівняно з 2025 роком, вантажні перевезення - на 9,5%, роздрібна торгівля - на 7,5%, послуги - на 16,6%, будівництво - на 12,5%.

Водночас статистика фіксує зростання вантажообігу. Однак, як пояснює експерт, цей показник не обов'язково свідчить про збільшення кількості товарів, що перевозяться.

"Обсяги вантажних перевезень підвищилися на 60,9%. Це свідчить про те, що логістичні маршрути зазнали змін, а відстані перевезень стали більш значними. Проте, це не обов'язково означає, що кількість перевезених товарів також зросла," - підкреслив Барієв.

Суттєву роль у забезпеченні Кримського півострова пальним відігравав Феодосійський порт. Удари, завдані по портовій інфраструктурі у 2025 та 2026 роках, обмежили можливості його роботи. Це, як зазначив Барієв, позначається не лише на постачанні Кримського півострова, а й на галузях, які безпосередньо залежать від пального й енергопостачання, зокрема на сільському господарстві та промисловості.

За словами Барієва, труднощі з логістикою, паливом та електропостачанням впливають не тільки на процес виробництва, але й на наступне зберігання та збут продукції.

"Обговорюючи урожай зернових, можна відзначити його збільшення. Проте важливіше інше питання: способи зберігання, транспортування та подальшої доставки значно впливають на ці процеси. В результаті ми спостерігаємо зменшення обсягів виробництва яєць, молока та м'яса. Зокрема, продаж зерна зменшився, незважаючи на те, що цього року його виростили більше, ніж у попередньому. Це зниження склало 27,4%", - зазначив голова Кримськотатарського ресурсного центру.

Наприкінці жовтня цього року російське видання "Коммерсантъ" писало, що Росія щомісяця втрачає 200 млрд рублів через блокаду портів Україною. Тим часом на окупованому Кримському півострові розраховують на підтримку. Російський глава окупованого Криму Сергій Аксьонов (за документами - Аксенов) повідомив, що до кінця листопада 400 кримських аграріїв отримають понад 2 млрд рублів.

За оцінкою Барієва, говорити про повний обвал сільського господарства поки не можна. Проте поєднання проблем із пальним, логістикою, зберіганням та реалізацією продукції створює для галузі серйозні труднощі. Експерт вважає, що хоча російська влада й намагатиметься компенсувати втрати коштом федерального бюджету Росії, загальна економічна ситуація в країні, за його словами, не сприяє постійній та системній підтримці окупованого Криму.

#

Читайте також

Найпопулярніше
Замкнена вертикаль. Що таке Вищий антикорупційний суд і чому його створення бояться політики?
Запит на справедливість або популізм?
Субсидія за новими тарифами: чи вистачить в бюджеті грошей
Актуальне
Підземний завод: які витрати на захист оборонної галузі і хто готовий їх покривати -- Delo.ua
Недостатність соняшникової олії в Україні: чи зникне цей продукт з магазинних полиць?
Це не заміна Starlink. Як українська компанія почала створювати свою власну систему.
Теги