В'ятрович розмірковує про те, як можливий успіх Росії обернеться для неї поразкою.

Ми посміялися над спробами американських дипломатів представити Путіну перемогу, змінивши кордони двох українських регіонів. Але якщо заглянути в суть питання: якою може бути російська перемога на даний момент?

Що може здобути Росія в найгіршому для нас і найкращому для себе сценарії, щоб вважати це перемогою? Нагадаю: перемогою у війні можна вважати результат, після якого становище країни стає кращим, ніж було до війни.

Отже, припустімо: Україну зруйновано ще більше (її економіку та інфраструктуру); убито ще більше українців, військових і цивільних; над цим зруйнованим краєм встановлено окупаційний або колабораційний режим. Але, як свідчить історія України, крім колаборантів будуть і повстанці, які ослаблюватимуть владу своїми акціями.

Отже, яку вигоду отримує Росія від цього, окрім додаткового тиску на її вже виснажену економіку та перевантажений апарат влади? Чи зможе це компенсувати людські втрати, які стали найбільшими з часів Другої світової війни? Чи відновить це зруйновану інфраструктуру і послаблену економіку? Чи сприятиме залученню інвестицій для їхнього відновлення?

Чому Заходу варто знімати санкції з Росії або ж, ще гірше, інвестувати в її відновлення, тим самим зміцнюючи свого явного противника? Чи щоб покласти край війні? Адже її вже зупинили — на межі Заходу.

Російська загроза для НАТО стане значно очевиднішою, якщо російська армія вийде до кордонів Альянсу вздовж нинішнього західного кордону України. Це змусить бодай частину країн НАТО (тих, які найближче) мобілізуватися для власного захисту, а отже, зросте й загроза прямого зіткнення з Альянсом. А Росія ще не оговталася від виснажливої війни з Україною.

Підтримка Китаєм актуальної війни проти України може розглядатися як стратегія поступового ослаблення Росії та збільшення її залежності від Пекіна. Таким чином, після досягнення "перемоги", Китаю буде вигідніше завершити свою місію з уже ослабленим сусідом, аніж знову надавати йому сили.

У глобальному контексті після «перемоги» Росію сприймають як націю, яка викликає страх через свої злочини в Україні, але одночасно вже не викликає довіри. Вона більше не є другою за потужністю армією у світі і, безумовно, не може вважатися надійним союзником. Росія нагадує поранену звірину, яку доцільніше ліквідувати, ніж чекати на її останні спазми, які можуть бути небезпечними.

Якщо вважати перемогу тим, що після конфлікту життя стає кращим, аніж було раніше, то останнім успіхом Росії можна назвати анексію Криму: нові території, відсутність покарання та переконливий наратив про "повернення", який сприймали багато людей у світі. Відтоді становище Росії лише погіршувалося: Донбас не вдалось повністю захопити в період з 2014 по 2022 рік, а спроба швидкого підкорення України в результаті масованого удару також не виправдала очікувань.

Наша перемога на сьогодні -- уже сама відсутність російської перемоги та фактична неможливість її в майбутньому. До війни Росія виглядала спроможною змінити своє становище у світі на краще. Тепер -- ні. В цьому відношенні наше становище, попри страшну ціну, стало кращим.

Однак, хоча російська перемога вже не є реальністю, це не означає, що ми не можемо зазнати поразки. Нам ще потрібно вжити багато заходів, аби уникнути невдачі. І лише після цього можна буде говорити про остаточну перемогу.

Витоки

Про автора. Володимир В'ятрович, історик, народний депутат України.

#

Читайте також

Найпопулярніше
Замкнена вертикаль. Що таке Вищий антикорупційний суд і чому його створення бояться політики?
Запит на справедливість або популізм?
Субсидія за новими тарифами: чи вистачить в бюджеті грошей
Актуальне
Підземний завод: які витрати на захист оборонної галузі і хто готовий їх покривати -- Delo.ua
Недостатність соняшникової олії в Україні: чи зникне цей продукт з магазинних полиць?
Це не заміна Starlink. Як українська компанія почала створювати свою власну систему.
Теги