Охорона ґрунтів як ключовий аспект євроінтеграційних процесів: які перетворення чекають на українських фермерів?

Процес інтеграції України до Європейського Союзу є багатогранним і вимагає реалізації численних реформ.

У цьому контексті приблизно 40% нормативів і стандартів, які потрібно буде привести у відповідність з європейським законодавством та регламентами, безпосередньо пов'язані із сектором сільського господарства.

Аналітики прогнозують, що пошук компромісів в аграрній галузі стане однією з найскладніших частин переговорів. І українським аграріям потрібно готуватися до змін вже зараз.

Аграрне законодавство Європейського Союзу включає різноманітні політики, норми та правила, спрямовані на зміцнення інтеграції ринків, забезпечення екологічної стійкості та підтримку соціально-економічного розвитку сільських районів. Серед основних аспектів – регуляції, що стосуються якості ґрунтів. Тому доцільно розглянути ці питання глибше.

Щодо охорони ґрунтів, Європейський Союз визначив п’ять ключових стратегій.

Стратегія Європейського Союзу щодо ґрунтів до 2030 року визначає часові межі та конкретні дії, спрямовані на охорону і відновлення ґрунтових ресурсів, а також на забезпечення їх раціонального використання. Основною метою цієї стратегії є:

- Усі ґрунтові екосистеми Європейського Союзу стали більш життєздатними та стійкими.

- ґрунтове забруднення було зменшено до рівня, який не є шкідливим для людей та інших живих організмів екосистеми;

Охорона ґрунтів, їх ефективне використання та відновлення пошкоджених земель набули статусу загальноприйнятої практики.

Оновлена стратегія Європейського Союзу щодо ґрунтів є невід'ємною складовою ширшої стратегії ЄС з біорізноманіття на період до 2030 року. Цей всебічний та довгостроковий проект має на меті охорону природних ресурсів, де відновлення агроекосистем і збереження ґрунтових ресурсів відіграють ключову роль.

Відповідно до цього документу, до 2030 року країни-учасниці зобов'язані відновити, або ж перетворити в заповідні території, не менше 30% своїх земель.

Ще один амбітний план Брюсселя називається Європейський зелений курс. Його мета перетворити Європу до 2050 року на кліматично нейтральний континент, тобто місце, де усі викиди парникових газів, спричинені людською діяльністю, поглинатимуться екосистемами.

Цей навчальний курс орієнтований на зменшення викидів парникових газів, забезпечення чистоти повітря і води, а також на сталий розвиток. У рамках програми було створено ряд ініціатив, які підтримують перехід до відновлюваних джерел енергії, охорону навколишнього середовища та розвиток циркулярної економіки. Основна мета — раціональне використання ресурсів, зменшення утворення відходів та впровадження екологічних практик у виробництві.

Кліматична стратегія Європейського Союзу є частиною Зеленого курсу і має на меті зменшення викидів парникових газів на 55% до 2030 року в порівнянні з показниками 1990 року. Документ також акцентує увагу на необхідності інвестування в новітні технології, заохочення інновацій та надання фінансової підтримки для держав і регіонів, які найбільше відчують наслідки переходу до нових енергетичних джерел.

Стратегія "Від лану до столу" (Farm to Fork) -- частина Зеленого курсу, яка спрямована на створення сталих харчових систем в ЄС. Вона передбачає зменшення використання пестицидів, добрив і антибіотиків, а також сприяє розвитку органічного землеробства, захисту біорізноманіття та поліпшенню здоров'я людей.

Екологічна політика Європейського Союзу стала невід'ємною складовою інтеграційних процесів, що охоплюють усі сфери економіки. Стратегія "Від лану до столу", а також основні стратегії, що стосуються біорізноманіття, клімату і Європейського зеленого курсу, передбачають зменшення використання хімічних пестицидів, перехід до органічних добрив, зниження викидів парникових газів і раціональне використання ґрунтів.

Для України аграрний сектор під впливом європейських стандартів відкриває нові горизонти, але й приносить певні труднощі. Важливо, щоб кожен аграрій вже сьогодні почав поступовий перехід до ґрунтозберігаючих технологій, біологічних методів вирощування рослин та екологічної переробки відходів, які можна буде використовувати повторно, впроваджуючи концепцію циркулярної економіки.

У цьому контексті одним із перспективних варіантів для українських аграріїв є активне впровадження біопрепаратів, які відповідають європейським нормам і сприяють зменшенню залежності від синтетичних пестицидів та мінеральних добрив.

Зростання використання біотехнологій сприятиме збереженню ґрунтів, покращенню якості продукції та підвищенню експортного потенціалу. Крім того, державна підтримка в переході на екологічні стандарти могла б полегшити адаптацію до нових регуляторних вимог.

Впровадження екологічної політики Європейського Союзу безпосередньо пов'язане з готовністю України вкладати кошти в екологічно чисті технології та надавати активну підтримку сільськогосподарським виробникам у цьому процесі.

Яким чином український аграрний сектор пристосовується до інтеграційних процесів з Європейським Союзом?

Українські аграрії вже зараз намагаються відповідати екологічним вимогам ЄС. Застосовують органічні добрива, дотримуються сівозмін, щоб не виснажувати землі одними й тими самими культурами, користуються біопрепаратами для зменшення хімічного навантаження та відновлення ґрунтового біорізноманіття.

Адже йдеться про зміни підходів до експлуатації ґрунтів.

На практиці це передбачає зменшення застосування пестицидів на 50% і добрив на 20%, при цьому зберігаючи родючість ґрунтів на стабільному рівні. Крім того, норми ЄС включають впровадження технологій обробітку, які зберігають ґрунт, охорону територій з високою природною цінністю, а також підтримку органічного виробництва та інші ініціативи.

Окремі українські агропродовольчі виробники усвідомлюють важливість переходу на нові стандарти, тому активно інвестують у модернізацію та відмовляються від хімічних речовин, заборонених в Європейському Союзі. Водночас, інші стикаються з економічними труднощами і продовжують працювати за традиційними методами, не запроваджуючи інноваційні технології.

Проте ми розуміємо, що переходити на нові стандарти буде потрібно і цей перехід та підготовка можуть стати найбільшим викликом для українського агровиробника.

Звичайно, попереду багато роботи, щоб відповідати всім вимогам. У цьому напрямку активно працюють профільні міністерства України -- Міністерство аграрної політики та продовольства, Міністерство економіки, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів та інші.

Детальніше про аграрний сектор ЄС – його регулювання, політику, прибутковість та вимоги – обговоримо на міжнародній конференції "Національний виклик: деградація ґрунтів чи відновлення їхньої родючості?".

Обговоримо переваги, що їх отримують українські аграрії, а також страхи і очікування, які виникають у зв'язку з приєднанням України до Європейського Союзу.