Знищити Україну швидко та економічно - які наміри у США щодо Росії і які методи протидії цьому існують.

Україні потрібно не ображатися, а виживати, бути не дитиною, а дорослим, переконаний аналітик Валерій Пекар. США нам уже не союзники і не помічники -- опору потрібно шукати в інших місцях, насамперед -- у Європі та Туреччині, вважає він.

Нова реальність. Короткий огляд.

Цей тиждень був витрачений на те, щоб зібрати воєдино всі шматочки хаосу, що оточував нас. Нарешті, ми зібрали цю мозаїку. Цей текст потребує ще кількох важливих деталей, які стануть доступні з часом, але я вирішив опублікувати його вже зараз, щоб ви могли ознайомитися з новою реальністю. Тож спершу приготуйте собі чашку чаю, щоб вистачило сил прочитати його до кінця.

Sure! Please provide the text you would like to have made unique.

Таким чином, ера старого світового порядку завершилася. Порядок, що базувався на певних правилах, угодах і цінностях, більше не має місця в сучасному світі. Хоча він ніколи не був ідеальним, проте все ж існував. Сьогодні ж його вже не існує.

Причини руйнування світового порядку заслуговують окремого аналізу, але тут варто зазначити, що розвинені країни отримували вигоду з існуючої системи, тоді як країни, що розвиваються, прагнули її знищити через невигідність. З часом деякі з цих країн, зокрема Китай, почали активно наближатися до розвинених економік, і в цей момент найсильніша з них, США, вирішила змінити курс з підтримки старого порядку на його підрив. Це стало можливим, коли американці обрали Трампа, який втілив цю концепцію. Це не є випадковістю, а відображенням загального тренду, що панує у світі. Раніше з однієї сторони підтримували систему, а з іншої — завдавали шкоди; тепер ж процес руйнування відбувається з обох боків, що прискорює цей процес.

У цьому "новому безладному світі" США більше не братимуться за захист своїх союзників у Європі чи Азії. Тут відсутні справжні альянси і партнерства, не існує взаємних зобов'язань, а старі угоди можуть бути переглянуті в односторонньому порядку. Залишилися лише потужні держави, які забирають все, що хочуть, та менші, які стають жертвами такої агресивної політики. Таку картину світу малює нова американська адміністрація. Вони не є ізоляціоністами; навпаки, їхні прагнення є експансіоністськими, і тому нас не повинні дивувати їхні вимоги щодо Гренландії, Канади чи Панами.

Сьогоднішня адміністрація США не є однорідною. Вона складається з різних угруповань, які мають неоднакові цінності та інтереси. Я хочу виокремити дві ключові групи. Позначимо їх умовно як America First та техноолігархи (можливо, точніше було б назвати їх технофашистами, використовуючи цей термін не як образу, а для опису їхньої ідеологічної бази). America First прагне до змін у світовому порядку, намагаючись укріпити американську державність, аби США могли стати домінуючою силою на світовій арені. У той же час, техноолігархи бажають знищити існуючий світовий порядок, включаючи американську державу, з метою встановлення влади своїх технокомпаній над світом.

Стратегія першої групи викладена у документі Проєкт-2025, підготовленому Heritage Foundation. Формування стратегії техноолігархів відбувається за участі таких осіб, як Маск, Тіль, Сакс та інших представників цієї еліти. Ці дві групи мають кардинально різні погляди на питання оподаткування, діяльності спецслужб та міграційної політики (техноолігархи прагнуть залучити таланти з усього світу, тоді як представники America First виступають проти імміграції) та інші важливі аспекти, що вказує на можливість конфлікту між ними в майбутньому. Проте наразі їх об'єднує спільна мета – якомога швидше знищити існуючу систему. "Ми знищимо весь цей світ насильства, вирвемо з корінням, а потім..." – це вже знайомі слова.

Нова Америка не хоче бути глобальним поліцейським і слідкувати за порядком у світі. Вона не захищатиме демократію, не поширюватиме освіту, не розвиватиме інституції тощо -- їй від вас потрібні лише ваші активи (раніше так робив лише Китай). Нова Америка не вірить у союзи й домовленості, вона вірить у право сильного в мультиполярному світі. Якщо ти сильний, роби що хочеш. Якщо слабкий, віддай "одяг, черевики та мотоцикл", як казав Термінатор. Це неоколоніалізм, чи в економічному, чи в силовому форматі. Нова Америка не вірить у мультилатералізм (багатосторонність), тобто їй не потрібні міжнародні інституції, тож не виключено, що найближчим часом США вийдуть з НАТО (якщо не формально, то фактично), Світової організації торгівлі, а може, навіть ООН. Маск пояснюватиме це необхідністю зберегти від марнування американські кошти, Трамп -- непрацездатністю інституцій (і матиме рацію, але замість ремонту пропонуватиме знести все під нуль), Проєкт-2025 -- тим, що, якщо США буде потрібно комусь надати допомогу, вони можуть це зробити напряму, "без зайвих бюрократів".

2.

Які наслідки має нова американська політика для Європи? Безпековий альянс між США та Європою, відомий як "Pax Americana", вважається завершеним. Для Америки Європа перестала бути стратегічним союзником і перетворилася на альтернативний полюс сили. Це означає, що зменшення кількості центрів сили є вигідним для США. У цьому контексті інтереси Америки збігаються з інтересами Росії та Китаю: мета полягає в ослабленні зв’язків між Європою та Америкою, дестабілізації Європейського Союзу, а також в перетворенні Європи на слабку та фрагментовану територію, що складається з незахищених ринків, які можуть бути об'єктом експлуатації. Так, Європа може стати легкою здобиччю, подібно до повільного морського ссавця, якого можна атакувати з усіх сторін.

Ще незрозуміло, як бачить американська адміністрація зони впливу в Європі: чи грабуватимуть разом її з обох боків, чи Західна Європа буде зоною виключних інтересів Америки, а Східна Європа -- Росії (як було в часи Холодної війни), що буде із зазіханнями Китаю (який вже потроху скуповує Європу вроздріб) тощо. Але головне, що їм треба розвалити Європейський Союз, роз'єднати усіх, і для цього вони відкрито підтримують євроскептиків з крайнього правого (а Росія також і крайнього лівого) кінця політичного спектру. Якщо на уламках Європи з'являться сильні індивідуальні лідери, США будуть з ними співпрацювати. Поки що ані у Франції, ані в Німеччині, ані в Британії вони таких не бачать.

Sure! Here’s a unique version of the text "3.": Three.

Які наслідки нової політики США для Росії? Америка визначила Китай як свого головного противника. У цьому контексті виникає, на мою думку, одна з найбільших геополітичних помилок XXI століття: переконання американців, що можливе відокремлення Росії від Китаю та її орієнтація проти Пекіна. Ми вважаємо, що це завдання неможливе. Проте, як показує практика, кожна нова адміністрація в США намагалась "перезавантажити" стосунки з Росією, вважаючи її частиною західної цивілізації. На жаль, жодне з цих "перезавантажень" не принесло позитивних результатів, але це вже інша історія.

В такій ситуації головним побоюванням американської адміністрації є крах російського режиму. Треба не допустити цього за будь-яку ціну. Я ще два роки тому писав, що страх поразки Росії настільки перевершує страх поразки України (без якої світ прекрасно жив сотні років), що може настати момент, коли замість підтримки України проти Росії Америка почне підтримувати Росію проти України. Неприємно, але цей день настав.

Вже в перший місяць свого президентства Трамп зняв Росію з міжнародної ізоляції, перетворивши її з агресора та міжнародного терориста на потужну державу, що заслуговує на місце серед великих країн. Існує ймовірність, що незабаром можуть бути скасовані санкції.

Уявіть собі ситуацію, в якій, під час активно триваючої Другої світової війни, президент США замість того, щоб підтримувати Британію у боротьбі з нацистським режимом, вирішує направити переговорників для зустрічі з представниками Гітлера. Він відкрито називає Адольфа своїм найкращим другом, планує особисту зустріч і намагається переконати всіх, що Чехословаччина, Польща та Франція самі винні в конфлікті, а з другом Адольфом все вирішиться мирним шляхом.

4.

Які наслідки має нова політика США для України? По-перше, Україні більше не слід сподіватися на підтримку. Ще восени українські експерти зазначали, що незалежно від результатів президентських виборів, допомога з американського боку не буде надана.

Іноді у нас складається враження, що в американській адміністрації є ті, хто ненавидить Україну, і ті, хто її підтримує. Це подібно до дитячого сприйняття: малюк вважає себе у центрі уваги, вважаючи, що навколишні ставляться до нього так чи інакше. Проте доросла людина розуміє, що світ зазвичай не звертає на тебе уваги. Ситуація не є україноцентричною. Для них Україна не є позитивною чи негативною, вона просто не має значення, тобто не є актуальною в контексті їхніх справ.

Україна становить перепону для сучасних Сполучених Штатів у виконанні двох важливих завдань. По-перше, вона ускладнює процес ослаблення Європи, що робить її вразливою. По-друге, заважає зміцненню Росії, яку планують використати як інструмент проти Китаю. Отже, Україна має бути покарана – це не особисте, а лише бізнесова стратегія.

У сучасному дискурсі нової американської адміністрації шириться метафора, що порівнює нинішній конфлікт з американською громадянською війною. Україна постає як бунтівлива південна територія, де, на думку авторів цієї аналогії, добрі північні сили зрештою здобудуть перемогу над злими південцями і відновлять порядок. Водночас іншим країнам, таким як США та країни Європи, не слід втручатися у цю внутрішню боротьбу.

Sure! Here’s a unique version of the text "5.": Five.

Що нам робити в цій ситуації?

По-перше, припинити думати, що ми можемо якось "продати" себе новій американській адміністрації. Ми для неї прикра перешкода в реалізації їхніх планів. Нам нема чого їм запропонувати.

Яким чином Америка може чинити тиск на Україну? Сумніваюся, що це буде через зупинку допомоги, адже вона в будь-якому випадку припиниться. Деякі наслідки цього припинення будуть для нас дуже важкими, значно болючішими, ніж ліквідація USAID. Проте не бачу жодних шансів на збереження цієї допомоги.

По-друге, час зрозуміти, що основний наш союзник -- Європа. Я про це писав ще кілька місяців тому. Європа не вистоїть без України. Україна не вистоїть без Європи. Ми в одному човні, або разом випливемо, або разом потонемо. Було би непогано, якби в Європі пошвидше це зрозуміли так само, як і ми.

Україна потрібна Європі як щит. Ми маємо найбільшу армію на континенті. Ми єдині маємо армію, яка знає, як стримувати Росію. Ми єдині маємо армію, яка вміє вести сучасну високотехнологічну війну.

Україна потребує Європи як надійного партнера. Як постачальника фінансів, військової допомоги, сучасних технологій, інвестицій, а також політичної і моральної підтримки. Наша спільна доля невід'ємна.

Чи зможе Європа швидко відреагувати? Протягом трьох років, які були втрачені, Україна заплатила високу ціну — кров'ю своїх найкращих синів і дочок — за європейське пробудження. Ми забезпечили Європі час для підготовки, але цей час не був використаний. Лише тепер, під впливом явного руйнування альянсів і зобов'язань, починає відбуватися належне усвідомлення. Ми неодноразово запевняли Європу, що відстоюємо її інтереси, але вони не могли в це повірити, поки нова реальність не змусила їх усвідомити правду.

Чи врешті Європа консолідується, чи паралізується? Різні аналітики по-різному оцінюють ймовірності цих двох сценаріїв. Ми не знаємо, як завершаться вибори в Німеччині та наскільки стійкою буде нова урядова коаліція. Франція так само має внутрішньополітичні проблеми з потенційним розворотом у крайній правий кінець політичного спектру на наступних виборах. Але з нами будуть принаймні Велика Британія, нордично-балтійська вісімка, Нідерланди, Польща та Чехія. Окремо скажу про Польщу: попри все, одне без одного ми не виживемо у тому світі, який нині маємо.

Цілком ймовірно, що через атаки з боку США та Росії на європейську єдність Європейський Союз може перестати існувати. Іноді складається враження, що Росія виявилася сильнішою за всіх. Однак така можливість невдачі може дати імпульс до створення нового союзу, акцент в якому буде зроблений на безпеці, а не на економіці. В цьому новому об'єднанні Україна займатиме ключову позицію, адже без участі нашої країни його формування буде неможливим. Не виключено, що концепція Інтермаріуму (Міжмор'я) з нереальної політичної ідеї перетвориться на дійсність.

Крім того, важливо максимально прискорити процес євроінтеграції, навіть якщо є ймовірність, що Європейський Союз може перестати існувати. Чим далі ми просунемося на цьому шляху, тим значнішим буде наш внесок та вигіднішими стануть умови в майбутньому союзі.

По-третє, важливо розглядати можливість знаходження партнерів поза межами США та Європейського Союзу, і в цьому контексті варто особливо звернути увагу на Туреччину. Ті, хто сприймає світ наївно, вважають ворогами всіх, хто не підтримав наші ініціативи, не висловився однозначно або в минулому вчинив щось, що нам не до вподоби. Однак такий підхід може призвести до ситуації, коли навколо нас будуть лише супротивники. Світ не обертається лише навколо України; кожна країна перш за все дбає про свої інтереси. Нам слід зосереджуватися на власних потребах і активно шукати союзників для досягнення спільних цілей.

6.

Оскільки Росія не змогла досягти своїх цілей в Україні через військові дії, вона перейде до політичних маневрів. Ідея проведення виборів під час війни, особливо до укладення мирної угоди з гарантіями безпеки, може мати згубні наслідки для України (навіть підписання такої угоди не є остаточним миром, адже справжній мир настане лише з моменту її реального виконання). Наразі США та Росія об'єднують зусилля у підтримці концепції "спочатку вибори, потім мир" — це найефективніший спосіб швидко і економно підривати стабільність України. Я вже неодноразово розглядав цю тему у своїх публікаціях і продовжу це робити.

Хочу підкреслити, що втрата української незалежності, яка неминуче настане після цього, не забезпечить українцям можливості для виживання. Історичний досвід ХХ століття, а також трагедії Бучі, Маріуполя та інших тимчасово окупованих територій наочно демонструють це. Росія мобілізує всіх без винятків та обмежень і вишле своїх солдатів на новий етап імперської агресії — на беззахисну Європу. І втекти вже буде нікуди — ви можете спробувати дістатися до Польщі, але війна прийде туди за вами.

До речі, не секрет, що Трамп хоче Нобелівську премію миру. Він впевнений, що для цього достатньо припинення вогню. Ми знаємо, що це не так. Але навіть якщо мирна угода буде укладена, Нобелівська премія вручена, а мирна угода потім порушена, для Трампа це означатиме лише одне -- що ми самі винні, а він найвеличніший миротворець сучасності. Він приніс нам мир, а ми його відкинули.

По-перше, необхідно усвідомити, що ми переживаємо кризу, яка ставить під загрозу нашу державність і життя багатьох людей. Політичним елітам слід терміново припинити внутрішні конфлікти, переслідування, неефективні рішення та управління з кабінетів, а також зосередитися на підготовці до виборів (які можуть і не відбутися, якщо ми не виживемо). Сто років тому саме подібні суперечки призвели до катастрофи. Політичні лідери повинні об'єднатися і звернутися до народу з закликом до єдності і солідарності в умовах загрози втрати всього. Кажуть, що українці зазвичай об'єднуються лише за кілька хвилин до біди, тому ми маємо останній шанс змінити цю хибну традицію.

По-друге, варто зайняти активну позицію. Україна не прийме жодних умов, які не гарантують виживання для країни та її населення. Ми не зобов'язані залишатися жертвами. Не слід ображатися на словесні нападки і відповідати емоційно; потрібно чітко і зріло відстоювати свої інтереси та позицію.

Покращення управління у Збройних силах та в тилу, в економіці, ВПК, енергетиці та інших сферах стає питанням виживання.

Негайної катастрофи ще нема. Ми маємо ресурси на цей рік і мусимо використати цей час максимально ефективно, щоб пробудити й зібрати союзників, аби забезпечити собі ресурси на наступний і подальші роки. Основні зусилля мають бути зосереджені на Європі.

Які дії слід вжити кожному з нас?

"Мені б не хотілося, щоб це сталося в мою епоху," - висловився Фродо. "Так, і я теж," - додав Гендальф. "Всі, хто переживає такі часи, бажали б іншого. Але це не в наших силах. Єдине, що ми можемо, це обирати, як використати час, який нам дано."