Внаслідок війни та нестачі робочої сили українські підприємства все активніше залучають жінок до професій, які раніше вважалися виключно "чоловічими". Наразі 64% роботодавців використовують цей підхід. Проте гендерна нерівність у зарплатах залишається проблемою: в окремих галузях жінки можуть отримувати на десятки відсотків менше, ніж їхні чоловічі колеги.
Аналітики однієї з спеціалізованих компаній повідомили, що роботодавці все частіше відкриті до найму жінок на традиційно "чоловічі" посади, але при цьому гендерний розрив у зарплатах залишається актуальним питанням, як зазначає AgroPortal. Ринок праці в Україні почав трансформуватися набагато швидше, ніж у попередні десятиліття.
Якщо раніше гендерні ролі в професіях були доволі стабільними, то після 2022 року ситуація почала стрімко змінюватися. Причинами стали кілька факторів:
Внаслідок цього бізнесу довелося переосмислити традиційні кадрові стереотипи і більш активно включати жінок у професії, які раніше вважалися виключно чоловічими. Ці трансформації стали особливо очевидними в таких секторах, як:
У цих галузях жінки все більше займають посади, які колись в основному були заповнені чоловіками. Згідно з дослідженням "Барометр ринку праці", 64% українських компаній вже наймають жінок на традиційно "чоловічі" ролі. Для порівняння, ще рік тому таких роботодавців було трохи більше 50%.
Ще 9% підприємств вказали, що наразі не застосовують цей підхід, однак мають намір незабаром його впровадити. Фахівці підкреслюють, що ці зміни в основному зумовлені економічними факторами. Бізнес не може дозволити собі залишати вакансії незаповненими протягом кількох місяців, особливо в умовах нестачі кадрів на ринку праці.
Кадровий дефіцит фактично спонукає роботодавців відмовлятися від гендерних стереотипів та більш відкрито підходити до вибору потенційних співробітників. Згідно з даними Глобального індексу гендерного розриву, що щорічно публікується Всесвітнім економічним форумом, Україна з 2022 по 2025 рік поступово зменшує розрив між чоловіками і жінками в кількох важливих сферах:
Також позитивну динаміку продемонстрував Український індекс гендерної рівності. За останніми даними, він становить 61,4 бала зі 100 можливих. Формально ці показники свідчать про поступове наближення до гендерного балансу. Проте на практиці ситуація залишається складнішою.
Незважаючи на зростаючу присутність жінок у нових сферах діяльності та зайняття посад, які раніше вважалися переважно чоловічими, питання нерівності в оплаті праці залишається актуальним. На початку повномасштабного військового вторгнення офіційний гендерний розрив у зарплатах складав приблизно 18,6%. У певних галузях економіки цей відсоток був ще більшим, досягаючи 41,4%.
За даними національного Індексу гендерної рівності за 2025 рік, ситуація фактично не зазнала суттєвих змін - різниця в оплаті праці між чоловіками та жінками залишається приблизно на тому самому рівні. Таким чином, жінки отримали ширший доступ до професій, але це не означає автоматичної фінансової рівності.
Однією з причин збереження нерівності є відсутність системного контролю за рівністю оплати праці у багатьох компаніях. Дослідження показало, що значна частина роботодавців взагалі не відстежує гендерні аспекти зарплатної політики. Близько трьох чвертей компаній вважають, що рівень зарплати залежить виключно від конкретного кандидата і не пов'язаний із гендером.
Водночас близько 20% роботодавців відзначають, що жінки часто готові прийняти нижчу винагороду, ніж їх чоловічі колеги. Ця різниця в очікуваннях щодо зарплати може непомітно підтримувати існуючу нерівність. Якщо компанія базує свої пропозиції виключно на запитах кандидатів, а не на ринкових нормах, то розрив у зарплатах автоматично стає закріпленим.
Проблема нерівності в оплаті праці за ознакою статі вже отримала визнання на рівні держави. В рамках Національної стратегії уряд визначив мету поступово зменшити цю зарплатну диспропорцію. Згідно з наміченими планами, до 2030 року різниця в оплаті між чоловіками та жінками повинна скоротитися до 13,6%.
Як вже повідомляло OBOZ.UA, в Україні спостерігається зростання попиту на пенсіонерів на ринку праці через мобілізацію та загальний дефіцит кадрів. Ці працівники відзначаються стабільністю та відповідальністю.
#Економіка #Україна #Мобілізація #Бізнес #Стратегія #Ринок праці #Соціальна нерівність #Стать #Гендерна рівність #Всесвітній економічний форум #Гендерна роль #Ґендерна нерівність #Заробітна плата #Дефіцитне фінансування
