Новий президент Сполучених Штатів Дональд Трамп. Зображення: АР
Оптимістичний меседж від Трампа.
Розпочнімо з собору Паризької Богоматері, який на перевідкриття зібрав (7 грудня 2024 року) довкола себе багато впливових політиків світу. Чи почули ми там якісь сигнали, зокрема й від Трампа?
Хоча це не обов'язково є сигналами, з точки зору протоколу ми зафіксували кілька цікавих моментів. Зокрема, варто відзначити французьку ініціативу організувати зустріч між майбутнім президентом США та чинним президентом України. Такі події часто слугують платформою для неофіційних бесід, які не накладають жодних зобов'язань, але все ж передають важливі меседжі. У цьому контексті ми розглянули як двосторонні, так і тристоронні зустрічі, а також те, хто міг би виступити в ролі посередника між Європою та Сполученими Штатами. Хоча не слід перебільшувати значення цієї зустрічі, важливим є той факт, що, по-перше, Дональд Трамп приїхав, а по-друге, що він скористався можливістю поспілкуватися з іншими європейськими лідерами, зокрема, і з Україною через французьку платформу. Це було позитивним сигналом.
Макрон і Орбан прагнуть налагодити тісні зв'язки з Трампом.
Якщо розглянути внесок Емманюеля Макрона в рамках російсько-українського конфлікту, можна помітити, що він демонструє значну готовність підтримувати Україну. Його активні дії можуть вказувати на можливість залучення міжнародних сил. Чи не є він у цьому контексті посередником? Які перспективи чекають на Францію у цьому процесі в майбутньому?
Існує одне вишукане французьке слово, що часто вживається в дипломатичних колах, і яке можна перекласти як "посередник". Це може стосуватися як офіцера в штаб-квартирі, так і дипломата, який передає важливі повідомлення. На сьогоднішній день ми спостерігаємо за двома особами, які прагнуть виконати роль таких посередників між європейськими державами, сторонами конфлікту та Сполученими Штатами, зокрема, в контексті команди Трампа. Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан вважає, що має теплі стосунки з Трампом, тоді як Емманюель Макрон обрав іншу стратегію. Він більше не підтримує телефонні розмови з Путіним, як це робив на початку війни, але підтримує хороші стосунки як із Трампом, так і з Україною. Таким чином, у французів є свій зв'язок з Вашингтоном, але водночас вони активно співпрацюють з Україною. Угорська сторона ж намагається налагодити зв'язки з Москвою для започаткування діалогу.
Далі дуже багато залежатиме від того, яка лінія буде в нас первинною і з більшим натиском. Бо і французький лідер, і угорський намагатимуться стати головним зв'язковим з американцями і, умовно, якщо переважить француз, тоді ми будемо бачити більш проукраїнську позицію, лінію. Якщо в нас переважить угорська лінія зв'язку, тоді той трек наполягатиме на більш тісному та швидкому діалозі саме з Москвою і, можливо, з Китаєм.
Виділення Угорщини в рамках Європейського Союзу є свідченням успіху Росії.
Я подумав, поки слухав вас, що для ЄС наявність всередині Союзу двох настільки різновекторних лідерів, -- це, мабуть, не дуже хороша історія...
Абсолютно. Для нас ці три роки дуже важливим у дипломатичній головоломці було те, що ЄС міг виступати єдиним голосом. Загальна позиція Росії завжди була націлена на те, щоб розбити ЄС з точки зору їхньої позиції по українському питанню ще з 2013 року. Москві завжди було простіше говорити один на один, вичавлювати окремих членів, вмовляти їх на щось. Зараз, коли Москві знову вдається виокремлювати Угорщину, -- це, передусім, перемога РФ. Як би угорський лідер не намагався представити це як свою силу, насправді ці двосторонні діалоги з Москвою говорять про те, що РФ знаходить варіанти, як розділити ЄС.
Стратегія Москви полягає в ескалації з метою досягнення деескалації, хоча на практиці такі ситуації трапляються вкрай рідко.
Як ви вважаєте, як можна оцінити дії Росії на сьогоднішній день у контексті вирішення конфлікту? Вони активно залучені в бойові дії. А яка ситуація з їхніми дипломатичними зусиллями? Чи вживають вони якихось заходів у цій сфері?
Підхід Москви -- це ескалація заради деескалації, щоправда деескалація відбувається вкрай рідко. Дипломатична позиція залежить від ситуації на полі бою: хто вважає, що він перемагає, може досягти більше і яким шляхом. Тож із дипломатичної точки зору ми теж не бачимо, окрім телефонних дзвінків з Орбаном, інших демонстрацій готовності до дипломатичних перемовин. Одночасно шлються й декілька сигналів: одні кажуть, що так, ми готові на перемовини, але... і далі ми бачимо вимоги, гірші, ніж ситуація на полі бою, а з іншого боку відбувається й гірше, коли олігархи, які повністю підтримують Кремль, заявляють, що хай Трамп приїжджає зі своїм мирним планом, а ми його з ним відправимо. Тобто, відразу намагаються принизити іншу сторону, в першу чергу США, щоб продемонструвати, що головне слово буде нібито за ними.
(Російський олігарх Костянтин Малофєєв в інтерв'ю виданню Financial Times, опублікованому 4 грудня 2024 року, заявив: "Володимир Путін відхилить стартову мирну пропозицію Дональда Трампа. Келлог (спецпредставник Трампа щодо України та Росії Кіт Келлог - ред.) приїде до Москви зі своїм планом, ми візьмемо цей план і скажемо йому, щоб забирався геть, тому що нам нічого з цього не подобається. Ось і всі переговори". Кіт Келлог відповів в ефірі американського телеканалу Fox News Малофєєву: "Краще залізь назад у свою коробку і краще зрозумій президента Трампа. Тому що, очевидно, ти не розумієш, і ти точно не розумієш Сполучені Штати Америки - ред).
Китай, який раніше виступав у ролі нейтрального учасника, поступово переходить до більш проросійської позиції.
Поговорімо ще про Китай. Є інформація про запрошення Дональда Трампа очільника Китайської Народної Республіки на інавгурацію, далі -- відмова, бо будуть на інавгурації лише посол КНР із дружиною. Наскільки Китай може спрацювати зараз у різного роду перемовинах, які стосуються російсько-української війни?
Дуже здивувала новина про те, що Трамп запрошує китайського лідера на інавгурацію. Останні багато років не було традиції на інавгурацію в США запрошувати очільників держав, вона завжди відбувалася за участю послів іноземних держав, спецпредставників. Це традиція, тому запрошення лише одного і при цьому -- не найближчого друга чи союзника, а головного противника, здивувало всіх оглядачів. Відмова Китаю ж нікого не здивувала, бо вони достатньо серйозні з протоколом і для них теж питання, чому тільки вони. Тому це передусім про американо-китайські відносини, а не про щось інше.
Очікується, що китайський лідер Сі Цзіньпін не відвідає Вашингтон у січні на церемонію інавгурації нового президента США Дональда Трампа. Цю інформацію повідомив телеканал CBS News, посилаючись на два добре обізнаних джерела.
Щодо ролі Китаю, то він ніколи не був посередником у класичному розумінні цього слова. Тому коли вони два роки тому вийшли з першими ініціативами, було цікаво подивитися, чи є це взагалі зміною Китаю та його ролі в міжнародних відносинах. Тоді вони самі сказали, що це був не мирний план, а їхня позиція. Далі зʼявився бразильсько-китайський план і знову до них було питання, чи є це планом, наміченим на врегулювання. Й зараз Китай, який раніше виступав у ролі нейтрального учасника, поступово переходить до більш проросійської позиції.. Політично вона ще не помітна, але дії говорять набагато більше. Разом з тим, на високому рівні вони намагаються підтримувати нейтралітет, бо розуміють, що їхня економіка залежить не від Росії, а від ЄС, і вони не хотіли би потрапити під союзні санкції. Китай використовує зараз ці можливості по світу, для них це період трансформації, коли вони граються і дивляться, що для них буде цікавіше. Війна послаблює російські позиції в Африці й туди приходять саме китайці. Зараз також відбуваються процеси на Близькому Сході, а останні три роки Китай дуже сильно посилює там свої позиції.
Трамп має тверду позицію лише щодо Мексики та іммігрантів. Все інше може бути предметом змін.
На мою думку, світ зараз активно готується до інавгурації Трампа, прагнучи зміцнити свої позиції та створити вигідні умови для себе. Не згадую, щоб перед якоюсь іншою інавгурацією спостерігалася така інтенсивна "штовханина". Чому ж саме зараз все відбувається таким чином?
Основне питання полягає в тому, що Трамп є людиною, чия поведінка важко передбачити. У нього практично немає чітко сформульованих позицій щодо багатьох тем, де можна було б очікувати стабільності. Єдине, що здається більш визначеним, це його погляди на Мексику та мігрантів; в інших питаннях його позиція може змінюватися. Тому всі усвідомлюють, що до моменту його обрання на пост президента і оголошення програми, у них є певний "проміжок часу", щоб донести до нього свої ідеї та пропозиції. Це дозволить зробити його перший день на посаді більш передбачуваним.
Ганна Шелест. Фото: Українська призма
Ці два місяці стали для українських дипломатів справжнім випробуванням, адже їм доводиться працювати на два фронти.
Якщо говорити про українську сторону, то наскільки тут зараз працює наша дипломатія?
Наше посольство в США працює 24/7 на всіх рівнях, ми це бачимо навіть по відкритих зустрічах пані посла Маркарової й це означає, що є в 2-3 рази більше закритих зустрічей, які не з'являються в новинах. Тобто ця робота відбувається. Плюс офіційні делегації, які їздять у Вашингтон, і навіть громадянське суспільство. Україна -- вкрай активна, але в нас і важке завдання. Нам потрібно використати ці два місяці з командою Байдена, щоб отримати максимально багато військової допомоги, і паралельно з цим працювати з новою командою. Тож ці два місяці - це робота на виснаження на два треки. Але важливо, щоб на кінець січня ми вийшли з більш-менш зрозумілою позицією.
#Дональд Трамп #Китай #Європейський Союз #Європа #Росія #Економіка #Україна #Президент (державна посада) #Москва #Китай (регіон) #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Кремль (фортифікаційна споруда) #Володимир Путін #Вашингтон, округ Колумбія #Дипломатія #Угорщина #Французький народ #Financial Times #Українська мова #Близький Схід #Сполучені Штати #Дипломат #Громадянське суспільство #Телефон #Франція #Сі Цзіньпін #Історія #Віктор Орбан #Африка #Міжнародні відносини #Мексика #CBS #Інавгурація #Еммануель Макрон #Нейтральна країна #Французька мова #Олігархія #Фокс Ньюс #Ханьська мова. #Політична демонстрація