"Газпром" отримав дозволи на будівництво та експлуатацію суперечливого газопроводу "Північний потік-2" вже від двох країн. Чи можна зупинити проект та якими можуть бути наслідки для України у разі його реалізації?
Що сталося?
Наприкінці березня Німеччина погодила будівництво "Північного потоку-2". У четвер стало відомо, що Фінляндія також дозволила "Газпрому" будувати суперечливий газопровід в обхід України.
Крім цього, у компанії Nord Stream 2 AG — оператора "Північного потоку-2" — стверджують, що процедури отримання дозволів в інших країнах уздовж маршруту газопроводу — Росії, Швеції та Данії — йдуть за графіком.
Нагадайте, що таке "Північний потік-2"
"Північний потік-2" є розширенням "Північного потоку".
Проект "Північний потік" — це дві нитки газопроводу загальною потужністю 55 млрд кубометрів газу на рік від узбережжя Росії через Балтійське море (точка входу — місто Виборг) до Німеччини. Прокладення трубопроводу було розпочате в квітні 2010 року, перші поставки газу почалися 8 листопада 2011 року.
Що ж до "Північного потоку — 2", то точкою входу газопроводу в Балтійське море стане район Усть-Луги Ленінградської області. Передбачається, що газопровід пройде по дну Балтійського моря і так само вийде на території Німеччини в районі Грайфсвальда, недалеко від точки виходу "Північного потоку".
Сукупна потужність двох ниток "Північного потоку — 2" — теж 55 млрд кубометрів газу на рік. Тобто, сумарна проектна потужність "Північного потоку" і "Північного потоку — 2" становить 110 млрд кубометрів газу на рік.
А якою ж є потужність української ГТС?
За словами енергетичного експерта Валентина Землянського, українська ГТС у сучасному стані здатна прокачувати на рік до 140 млрд кубів палива. Раніше також були думки, що ГТС здатна забезпечити транзит і для 160 млрд кубів.
Наразі труба перекачує приблизно 90 млрд кубометрів транзитного газу. Тобто, система вже істотно недовантажена.
Що може втратити Україна?
Дохід України від транзиту російського газу до країн ЄС за підсумками 2017 року становив близько 3 млрд доларів.
Минулого року українська ГТС протранзитувала 93,5 млрд кубометрів газу для європейських споживачів, що є рекордним показником за останні 7 років.
До речі, контракт на транзит між "Нафтогазом" і "Газпромом" був підписаний ще у 2009 році. Термін його дії спливе 31 грудня 2019 року. Після програшу російської компанії у Стокгольмському арбітражі, її керівництво ініціювало розірвання всіх газових угод з Україною, але це доволі довготривала процедура, тому контракти, скоріш за все, діятимуть до кінця терміну.
У разі ж, якщо контракт на транзит не буде продовжений на вигідних для нас умовах, та Росія збудує "Північний потік-2", тоді Україна втрачатиме величезні суми коштів — до 3,5 млрд доларів щороку.
А такий сценарій можливий? Росія може повністю відмовитися від транзиту через Україну?
Ще три року тому Олексій Міллер в жорсткій манері говорив, що транзит територією України після закінчення контракту необхідно обнулити.
Згодом висловлювання СЕО "Газпрому" почала змінюватися в сторону пом'якшення. Остання заява, зроблена Міллером 11 квітня, свідчить про те, що російський монополіст таки розраховує на транзитні потужності України, однак мова йде про дуже скромні обсяги.
"Ми ніколи не ставили питання про відмову від української ГТС. Тому певний транзит цілком може зберегтися, в обсязі 10-15 млрд кубометрів на рік, але українська сторона повинна довести економічну доцільність нового контракту", — сказав керівник "Газпрому".
Тобто транзиту бути?
Не зовсім. Запропоновані "Газпромом" обсяги прокачування є економічно збитковими для України.
Річ у тім, що транспортувати 10-15 млрд кубів на рік для України невигідно. При таких обставинах нам потрібно буде ще вкладати свої кошти, щоб прокачувати російський газ до Європи.
Напередодні міністр енергетики Ігор Насалик повідомив, що економічно вигідним транзит є при річному обсязі не менше 40 млрд кубів газу.
Виходить, росіяни диктують свої умови і Україна залишилася з ними один на один?
Ні. Проти "Північного потоку-2" виступає велика кількість країн, серед яких і Сполучені Штати. Нещодавно представник Держдепу заявив, що іноземні компанії, які беруть участь в будівництві газопроводу, можуть потрапити під санкції. Це один з варіантів, який теоретично може заблокувати проект.
"Європейським компаніям, якщо вони потрапляють у список санкцій, це невигідно. Тому цей проект для них не надто перспективний", — розповідає голови Комітету ВРУ у закордонних справах Ганна Гопко.
Окрім США серед супротивників проекту такі держави як Польща, Молдова, Естонія, Литва, Латвія та Данія.
Саме остання наразі забороняє проходження газопроводу через свої територіальні води хоча у РФ і заявляють, що проблем з дозволами не існує. Гопко наголошує, що Данія виступає проти, однак вже зараз відчувається тиск проти неї.
"Хотілося б щоб Данія все-таки утрималася. Але навіть якщо вона не надасть дозволу на будівництво на своїй території, РФ може планувати реалізацію "Північного потоку-2" в обхід цієї країни. Це буде значно дорожче, тому що там треба задіяти дуже складні технології, і це може затягнутися в часі", — зазначила депутат.
Крім того, декілька тижнів тому депутати Європарламенту підтримали законопроект, який поширює правила внутрішнього газового ринку ЄС на "Північний потік-2". Правила були змінені з метою блокування проекту.
Таким чином, якщо правила Третього енергопакету будуть застосовуватися до "Північного потоку-2", то для проекту необхідно буде створити незалежного оператора. Тобто "Газпром", який поки є єдиним акціонером Nord Stream 2 AG, повинен буде вийти з капіталу газопроводу або залишиться там тільки як фінансовий інвестор, втративши можливість впливати на операційну діяльність.
Крім того, тарифи на прокачування треба буде погоджувати з регулятором, а доступ до газопроводу зможуть отримати інші постачальники крім "Газпрому". Тому казати, що Україна залишилася без підтримки Заходу, було б не зовсім коректно.
А що там фрау Меркель? Чому Німеччина дозволила будівництво?
Дозвіл дійсно був наданий, однак варто звернути увагу на заяви Ангели Меркель, які вона зробила за підсумками переговорів з українським президентом.
По-перше, канцлер Німеччини вперше публічно визнала наявність політичної складової в проекті "Північний потік-2".
По-друге, вона підкреслила, що транзит газу має стратегічне значення для України, тому, розглядаючи питання будівництва, слід однозначно вирішити цю проблему. "Північний потік-2" не може позбавити Україну транзиту", — наголосила Меркель.
Так "Північний потік-2" побудують чи ні?
Зрозуміло, що заява німецького канцлера — зовсім не відмова від будівництва, й такий варіант виключати не варто.
При цьому, на думку енергетичного експерта Карела Хірмана, така позиція (про збереження транзиту, ЕП) Берліна щодо газопроводу стала більш вигідною для України.
"Нова позиція Німеччини віддає ініціативу в руки України. Тепер головне — не проспати отриману можливість", — каже експерт.
Що для цього треба зробити?
По-перше, Україна, разом з європейськими партнерами, повинна підготувати реалістичну пропозицію для газового транзиту після 2019 року.
"Однією з основних складових цієї пропозиції має бути анбандлінг "Нафтогазу" (виділення в окрему компанію управителя газотранспортної системи, — ЕП), що дозволить йому відповідати вимогам Третього енергопакету ЄС.
Другим компонентом пропозиції повинно бути створення консорціуму з управління ГТС з респектабельними газовими європейськими операторами, які не беруть участі в конкуруючих проектах "Газпрому", - вважає Хірман.
Ці партнери, каже експерт, можуть допомогти створити єдиного оператора як для українського газового ринку, так і для партнерів по транзиту і таким чином сформувати максимально переконливу позицію для переговорів України із "Газпромом" про умови нового транзитного контракту.
"Це ключове домашнє завдання для Києва. При цьому треба розуміти: вікно можливостей може протриматися недовго. У Києва немає часу для тривалих розмов і внутрішніх сварок.
Головне — не варто забували, що питання продовження транзиту — вже давно не лише економічне. Тепер це питання національної безпеки і політичної незалежності України", — підсумував він.
#Нефть и газ #Нафтогаз Украины #Газпром #Северный поток 2 #газотранспортная система #газовая война #Северный поток #транзит газа