Чому обрані владою методи боротьби із нелегальними гравцями на паливному ринку можуть закінчитися нічим. Що варто змінити?
Анонсована президентом та урядом війна з нелегальними АЗС чимось нагадує боротьбу із самогоноварінням часів Горбачова. Різниця лише в тому, що в радянські часи процес був організований трохи краще.
Силовики в черговий раз обрали тактику боротьби не з причиною, а з наслідками. Вони одразу взялися за закриття заправок, але не звернули увагу на джерела походження необлікованих нафтопродуктів та не посилили покарання для порушників.
Учасники ринку вже не раз були свідками одноразових наїздів на "чорні" заправки. Так, окремі станції навіть демонтували, роботу деяких тимчасово зупиняли.
Проте через деякий час ситуація тільки погіршувалася: на місці однієї демонтованої АЗС виростали три.
Є підстави вважати, що найближчим часом ми станемо свідками чогось подібного.
Скільки нелегальних АЗС досі працює в Україні, якими є втрати бюджету від діяльності "підпарканників" і чому обраний владою сценарій має великий шанс на провал?
Масштаби проблеми – десятки мільярдів на рік
На паливному ринку України в останні декілька років склалася катастрофічна ситуація, якої не було з 90-х років.
За даними "Нафтогазової асоціації України", обсяг реалізації пального через нелегальні заправки щороку перевищує 1,5 млн тонн. Тіньовий ринок становить 30-50% в залежності від регіону і цей відсоток невпинно зростав.
"Нелегальні АЗС розміщуються і експлуатуються без належного оформлення землекористування, без дозволів на експлуатацію об’єктів підвищеної небезпеки; реалізують пальне без застосування РРО, що створює великі обсяги необлікованої готівки", – кажуть в НАУ.
За даними учасників ринку, відкриття одного такого модуля коштує близько 10 тисяч доларів і в сезон окупається за 3-4 тижні.
Тому не дивно, що без належного контролю від держави "підпарканні" заправки в Києві та регіонах виростають як гриби після дощу.
За оцінками експертів, сукупний прибуток нелегалів в рік становить близько 100 млн доларів, а щорічні втрати держави від несплати ними податків – 10 млрд гривень. Такого масштабу нелегального ринку палива немає в жодної з країн ЄС чи найближчих наших сусідів.
"Нелегали спотворюють добросовісну конкуренцію на ринку, в зв’язку з чим легальний бізнес припинив свій розвиток і знаходиться в стані стагнації. Крім того АМКУ "впритул не помічають" нелегального сегменту. Цей чинник має суттєвий вплив на ціноутворення у роздробі", – скаржаться учасники ринку.
"І це все на фоні суттєвого зростання витрат на персонал і комунальні послуги. Через це операторам, які працюють в легальному полі доводиться підвищувати маржу для покриття інвестиційних та інших затрат", – кажуть трейдери.
Перші результати
Саме зависока, на думку урядовців, маржа "білих" трейдерів і стала приводом для початку "хрестового походу" на нелегалів.
Як розповідають учасники ринку, у грудні голова держави зібрав в ОП представників найбільших мереж АЗС та закликав їх "більш активно знижувати ціни для кінцевих споживачів". За оцінками міністра економіки Тимофія Милованова, за рік маржа продавців бензину зросла з 8% до 21%.
Своєю чергою представники компаній–учасниць паливного ринку серед причин неможливості суттєвого зниження цін назвали спотворення конкуренції на ринку, спричинене нелегальними АЗС та нафтопереробними заводами.
У відповідь Зеленський запевнив, що влада буде боротися з "чорними" заправками і дав відповідне доручення прем'єру Олексію Гончаруку. Очільник уряду пообіцяв відправити тіньовий ринок пального в історію. Він навіть виставив силовикам дедлайн – 9 січня.
Після цього СБУ та податківці почали браво звітувати про закриття сотень заправок. Станом на 14 січня результати були такими:
Так, за період проведення перевірок з 842 нелегальних АЗС, занесених на спеціальну мапу, перестали функціонувати 427. Вони були демонтовані, самодемонтувались або закрились.
Трійку лідерів з протидії нелегальній торгівлі нафтопродуктами очолила Київська область, де перестали функціонувати 72 заправки, Львівська область – 37 та Дніпропетровська області з 35-ма закритими АЗС.
Ці ж області поки лишаються лідерами за кількістю працюючих в них нелегалів. Утім, не все так гладко у цій боротьбі. За сотнями закритих пунктів продажу пального лишається величезна кількість нюансів, на які влада поки уваги не звертає, оскільки звикла до роботи в "турборежимі".
Що не так із закриттям АЗС
Опитані ЕП паливні експерти та учасники ринку скептично ставляться до перспектив врегулювання зазначених проблем на ринку. І на це є кілька причин.
По-перше, представники попередньої влади неодноразово виступали приблизно з такими ж тезами та ініціативами, однак у підсумку все закінчилося нічим.
"Це все дуже нагадує минулорічні події, коли темою нелегалів раптово зайнялася ГПУ. У підсумку прокурори просто "зістригли" грошей з кого треба і з кого не треба, і тому все працює досі. Є підстави вважати, що те ж саме відбувається і сьогодні", – каже директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн.
За його словами, з регіонів від учасників ринку вже почали поступати сигнали, "що хтось відкупився відразу, когось дійсно закрили, але на 95% ці об'єкти незабаром відкриються знову".
По-друге, озвучені НАУ цифри в 1,5 млн тонн необлікованого пального означають, що треба в першу чергу шукати і знешкоджувати джерела походження цих нафтопродуктів, а не закривати канали збуту. Тим більше, що вони давно усім відомі.
Це імпортний ресурс, який заходить в країну через порти і залізницю, і на який чомусь закриває очі митниця. Також це нафтопродукти, що виробляються на малих нелегальних НПЗ, яких в країні налічується кілька десятків.
"Все це є наслідком відсутності органу нагляду на цьому ринку. Формально це Державна екологічна інспекція, але реального контролю нема, тому що вони не проводять жодної роботи", – каже експерт Геннадій Рябцев.
По-третє, правоохоронці почали перевіряти виключно ті АЗС, які занесені на спеціальну мапу. З моменту запуску мапи було виявлено та опубліковано адреси 1,182 тисяч нелегальних об’єктів з продажу пального, зараз їх кількість скоротилася до 432-ох. Однак проблема полягає в тому, що насправді їх набагато більше.
Як розповідають учасники ринку, загальна кількість "чорних" АЗС минулого року перевищувала 1,5 тисяч, а після рейду силовиків їх залишилося понад 750.
"Всебічних перевірок немає, йдуть за адресами, які вказані на сайті. Тобто претензії до об'єктів не на підставі перевірок всього пакету документів, а просто тому, що станція є в списку.
Так, в певній мірі це удар по нелегалам, але, по-перше, далеко не всі вони є на зазначеному сайті, по-друге, це говорить про формальний підхід і про швидке відновлення роботи тимчасово закритих об'єктів", – заявив Куюн.
Але ключовою проблемою все-таки залишається відсутність системного нагляду з боку держави та розуміння порушниками того, що принцип невідворотності покарання в Україні після зміни влади так і не запрацював.
Поки держава не забезпечить контролю за кожним літром завезеного або виробленого в країні пального, алгоритм дій у тіньовиків навряд чи зміниться: пошук "даху" з боку правоохоронців, купівля обладнання за 10 тисяч доларів, місяць роботи для того, щоб відбити затрати, і заробіток до нової перевірки.
"Необхідно посилити відповідальність за нелегальне виробництво, транспортування і реалізацію нафтопродуктів. Покарання повинно бути невідворотнім", – наголошує Рябцев.
"Ключова проблема – торгівля паливом "повз касу", без чека або з видачею липового фіскального документа. Це оборот за готівку, це податкові ями, "скручування", коли в приході бензин, а на виході банани", – каже Куюн.
"Саме це дає основну маржу, дозволяє демпінгувати і тим самим деформує ринок. І ця проблема набагато ширше, ніж бочки під парканом, і ось цим якраз ніхто особливо не займається", – підсумував експерт.
#Нефть и газ #АЗС
