100 днів безладу. Як Трамп перетворює правила гри для США та планети.

Про те, як президент США Дональд Трамп за перші сто днів свого президентства створив чимало нових міжнародних проблем, не вирішивши жодної з існуючих, і що спричинило падіння його популярності в самій Америці - в матеріалі журналістів РБК-Україна Романа Кота та Мілана Лєліча.

Головне:

"Я вирішив безліч глобальних питань, не прохаючи і не отримуючи за це жодного визнання," - зазначив Дональд Трамп 25 квітня в інтерв'ю журналу Time, яке було присвячене його першим 100 дням на президентській посаді. Ймовірно, він також мав на увазі свій перший термін президентства. Хоча зараз він практично щодня ділиться з журналістами своїми досягненнями у "вирішенні проблем" і "укладенні угод". Однак, зазвичай, він не вказує, які конкретно світові проблеми він "залагодив" або "залагоджує".

Сухі статистичні дані говорять про інше – під час своєї другої каденції Трампу не вдалось вирішити жодну суттєву глобальну проблему. Навпаки, за перші 100 днів на посаді він, скоріше, спровокував безлад там, де раніше існувала певна стабільність.

Президент Сполучених Штатів встиг вступити в конфлікт з ключовими союзниками та торговими партнерами країни. Першими під його критику потрапили Мексика та Канада, які є частиною зони вільної торгівлі USMCA з США і мають найбільший позитивний баланс торгівлі. До того ж, через мексиканський, а в меншій мірі канадський кордон, до Сполучених Штатів прибувають нелегальні мігранти. У погляді Трампа ці обставини є більш ніж вагомими для того, щоб вважати сусідів ворогами Америки.

У той же час тривають переговори в сфері торгівлі, які охоплюють не лише Мексику та Канаду, а й значну частину планети. Початком торгової війни вважається 2 квітня — день, який Трамп охрестив "Днем визволення", коли він підписав указ про введення мит на імпорт з Європейського Союзу, Китаю та більшості азіатських країн, включаючи Україну та острови Тихого океану, за винятком Росії. Проте вже через тиждень він оголосив про тимчасове призупинення цих тарифів на 90 днів.

За словами Трампа, більше 75 країн звернулися до американських представників з проханням вирішити торговельні питання, сподіваючись на компроміс з боку США. Під час того ж інтерв'ю з Time він вразив журналістів заявою про укладення "200 угод". Коли його запитали про конкретну угоду, він почав розповідати про присутність "50 тисяч солдатів" США в Німеччині.

Однак, чи не єдині, хто вирішив прийняти виклик тарифної політики Трампа, виявилися китайці — країна, яка є основним суперником США на світовій економічній арені. Трамп розпочав відверто безглузду тарифну війну, підвищивши їх до небачених 145% на китайські товари.

Дональд Трамп з переліком митних зборів, введених щодо інших держав (зображення: Getty Images)

Проте незабаром, під впливом своїх консультантів та обставин на ринках, Трамп змінив свою позицію, ввівши численні винятки для певних категорій товарів. Він також почав говорити про активні переговори з китайською стороною з метою завершення торговельної війни. Тим часом у Пекіні ніхто не мав інформації про такі переговори.

"Трамп подає тарифи як величезний успіх і намагається тим самим зберегти прихильність своєї аудиторії.Тому з точки зору його розуміння, звісно, це такий суттєвий успіх. Але якщо об'єктивно, то якихось суперрадикальних проривів я принаймні зараз не бачу", - сказав РБК-Україна голова "Інституту Американістики" Владислав Фарапонов.

Ба більше, такі дії Трампа мали кілька наслідків. По-перше, торгова війна Трампа поставила весь світ на грань нової економічної кризи. У перший же день запровадження тарифів ключовий фондовий індекс США S&P 500 знизився на 3,2%, а Nasdaq -- на 4,1%. У Світової організації торгівлі вважають, що обсяг торгівлі товарами між Китаєм і США може скоротитися на 80% через нові тарифи. І навіть, якщо Трампа переконають завершити тарифну лихоманку, довіру до США як безумовно надійного економічного партнера у світі відновити вже буде важко.

По-друге, стосунки США зазнали суттєвих змін навіть з їхніми найближчими партнерами. Торгові тарифи виявилися лише одним із проявів зовнішньої політики Трампа стосовно традиційних союзників Америки. Ще до виборів він наголошував, що не планує надавати захист тим країнам НАТО, які витрачають на оборону менше ніж 2% від свого ВВП.

А віце-президент США Джей Ді Венс шокував європейців на Мюнхенській конференції, коли фактично прямим текстом пояснив їм, що безпека Європи - це справа Європи. Тож не дивно, що за численними даними американських медіа, Трамп розглядає виведення військ США з Європи. Тож європейські партнери Америки вже цілком серйозно обговорюють сценарії, коли їм доведеться протистояти агресивній Росії сам на сам. Тим паче відносини з Путіним у Трампа склалися якщо не дружні, то і не ворожі.

Під час передвиборчого процесу Трамп неодноразово висловлював бажання покласти край війнам, що розпочалися за правління Джо Байдена. Дійсно, спостерігається активізація американської дипломатії у справах України та Росії. Спілкування Трампа з українським президентом Володимиром Зеленським та російським лідером Володимиром Путіним, а також кілька раундів непрямих переговорів, що проходили у Саудівській Аравії, і численні поїздки його представників, таких як Кіт Келлог і Стів Віткофф, демонструють результати – хоча й лише за оцінками самого Трампа та його команди.

Державний секретар США Марко Рубіо 27 квітня повідомив, що шанси на досягнення угоди про завершення війни між Росією та Україною "наблизилися більше, ніж будь-коли за останні три роки, однак ми ще не досягли мети".

Проте практика демонструє, що, незважаючи на досягнуті усні угоди, реалізація навіть тимчасового припинення вогню залишається складним завданням через позицію Росії. Це стало очевидним під час "енергетичного перемир'я", яке стартувало 25 березня. Подібна ситуація повторилася і з "Пасхальним перемир'ям", оголошеним 20 квітня. Навіть коли Путін в односторонньому порядку анонсував зупинку вогню, це використовувалося для демонстрації добрих намірів Росії перед Трампом. Однак, на практиці, обстріли України відновлювалися вже через кілька годин. Сюди ж можна віднести і нову кремлівську версію про "перемир'я на 9 травня".

"Адміністрація Трампа вже доклала доволі багато дипломатичних і організаційних зусиль з точки зору вироблення політики. І в цьому є велика проблема для нас, тому що вони думають, що вже пророблено 50-60% роботи, що ось Росія вже погодиться, а ми насправді бачимо іншу картину. І це, відповідно, створює завищені очікування", - сказав РБК-Україна Владислав Фарапонов.

Втім схоже, що під сотий день свого президентства Трамп поволі все ж починає усвідомлювати очевидну для України та Європи річ - головною перешкодою для завершення російсько-української війни є Росія, а не Україна.

Дональд Трамп та Володимир Зеленський на зустрічі у Ватикані (зображення: Getty Images)

Трамп однозначно підкреслює, що йому зовсім не цікаво, хто матиме контроль над Кримом чи де саме проходитиме лінія розмежування на Донбасі. Як він неодноразово зазначає, "я просто прагну укласти угоду". Однак для досягнення такої "угоди" обов'язково потрібна згода всіх учасників, включаючи країну-агресора.

Як повідомив у коментарі для РБК-Україна директор центру міжнародних досліджень Одеського національного університету Володимир Дубовик, Трамп поки що не використав всі можливості тиску на Росію, які має США. Це зумовлено кількома факторами.

"Не можна стверджувати, що в його розпорядженні є численні важелі впливу. Проте, певні інструменти для посилення тиску на Росію все ж існують. Головна проблема полягає в тому, що він не має бажання підтримувати Україну і, ще більше, не хоче застосовувати тиск на Москву, оскільки для нього встановлення дружніх стосунків з Росією є пріоритетом," - зазначив Дубовик в інтерв'ю.

Серед іншого, на мотивацію США впливає можливість Росії грати в американських інтересах не лише щодо України. На Близькому Сході Вашингтон веде паралельні переговори щодо ядерної програми з Іраном. Цю проблему Трамп створив собі сам ще під час першого президентського терміну.

У 2015 році Сполучені Штати Америки разом із п'ятьма іншими державами уклали угоду з Іраном, яка мала на меті контроль за його ядерними програмами в обмін на часткове зняття санкцій. Проте в 2018 році президент Трамп вирішив вивести США з цієї угоди в односторонньому порядку. Наразі він прагне відновити переговори з Іраном. Цікаво, що Росія намагається скористатися своїми відносинами з Іраном, щоб стати посередником у цих переговорах, ймовірно, в обмін на підтримку в інших питаннях, зокрема щодо ситуації в Україні. Переговори між США та Іраном тривають, але їхні результати поки що залишаються невідомими.

Дії Трампа у відповідь на затягування переговорів можуть бути проілюстровані ситуацією в Секторі Газа. Ще до своєї інавгурації Трамп намагався вирішити конфлікт між Ізраїлем та ХАМАС. У січні його представник Стівен Віткофф досяг певного прогресу, змусивши обидві сторони йти на компроміс, що передбачав обмеження бойових дій в обмін на звільнення ізраїльських заручників.

Проте з часом угода опинилася в безвихідній ситуації. ХАМАС, усвідомлюючи, що заручники – це його головна перевага, всіма можливими способами затягнув переговори. У середині березня Трамп надав Ізраїлю свободу дій для фізичного знищення бойовиків. Нині бойові дії низької інтенсивності в Секторі Газа продовжуються, проте Трамп рідко згадує про них, адже має безліч більш цікавих тем для обговорення в межах США.

Традиційно американські виборці зосереджуються на питаннях внутрішньої політики, які є для них найактуальнішими. У цій сфері Трамп виявив суттєву активність: від масових депортацій нелегальних іммігрантів до повернення лише двох статей у офіційні документи, а також збільшення тиску води в душах американців. Одночасно він проводить масові скорочення в державному апараті. Протягом перших 100 днів свого президентства Трамп підписав рекордну кількість указів — 140. Для порівняння, за аналогічний період Байден підписав близько 40 указів, а Обама — лише 20.

Проте така активність не завжди приносить йому позитивні результати. Згідно з дослідженням, проведеним ABC News, Washington Post та Ipsos, лише 39% громадян США підтримують діяльність Трампа на президентській посаді. Це на 6% нижче в порівнянні з лютим і є найгіршим показником для перших 100 днів президентів у історії США. Цікаво, що попередній антирекорд також належав Трампу під час його першого терміну.

В загальному, падіння рейтингів президента не є чимось несподіваним, оскільки після кожних виборів він стикається з розподілом думок у суспільстві. Однак у випадку з Трампом ця поляризація є більш вираженою, ніж зазвичай, через його надмірну радикальність, зазначив у розмові з РБК-Україна Фарапонов.

Також, Трамп стратегічно використовує поляризацію в американському суспільстві, постійно виставляючи себе проти попереднього президента Джо Байдена та Демократичної партії в цілому, що, по суті, означає опозицію практично до половини населення країни.

Злий жарт з Трампом ілюструє абсурдність численних обіцянок, які він озвучив під час виборчої кампанії, зазначив Володимир Дубовик у своєму інтерв'ю.

"Основною причиною цього є нереалістичні сподівання. Кожен, хто підтримував Трампа на виборах, вкладав у це щось особисте. Якщо ж проблеми з цінами, доступністю медикаментів та медичних послуг продовжуватимуть зростати, це призведе до значного падіння його рейтингів," - підкреслив фахівець.

За його словами, Трамп здатен залишатися впливовим президентом навіть з низькими рейтингами, адже має контроль над Конгресом, принаймні до проміжних виборів у 2026 році.

Ще одним джерелом внутрішніх труднощів для Трампа є його команда, яка була сформована переважно на основі особистої відданості президенту. Цей підхід не міг не призвести до непередбачуваних наслідків. Серед відомих осіб у його теперішньому оточенні можна відзначити мультимільярдера Ілона Маска та міністра оборони Піта Гегсета, які влаштовують скандали не менш емоційно, ніж сам Трамп.

Of course! Please provide the text you would like to have rewritten, and I'll make it unique for you.

Хоч і без особливих реальних досягнень за 100 днів, Трамп показав, що він рішуче налаштований змінити як Америку, так і увесь світ відповідно до своїх уявлень про національні інтереси США. І як запевняє його команда, Білий дім вже підготував план роботи на наступну президентську стоденку. Втім, сам Трамп неодноразово доводив, наскільки легко він ставиться до будь-яких дат і термінів. Спочатку обіцянка завершити російсько-українську війну виявилася "перебільшенням", а потім - взагалі "жартом".

На даний момент спостерігається схожа ситуація з термінами для укладення мирної угоди, адже у разі їхнього зриву США можуть загрожувати повним виходом з переговорного процесу. Спочатку Трамп стверджував, що такий термін дійсно існує, але згодом змінив свою позицію і заперечив його наявність. Згідно з новою інформацією, дедлайн тепер становитиме два тижні, проте президент США зазначив, що це може бути або менше, або трохи більше.

"Я очолюю націю та маю вплив на світ. Мені справді цікаво займатися цим. Зрозумійте, те, що я роблю, є надзвичайно важливим", - зазначив Трамп у бесіді з журналом The Atlantic.