Масштабний напад на Київ, що відбувся в ніч з 9 на 10 липня, обійшовся Росії щонайменше у 120 мільйонів доларів. Незважаючи на рекордні витрати, Кремль продовжує вичавлювати з бюджету останні ресурси: скорочує соціальні програми, збільшує друк рублів і виснажує резерви. Журнал "Фокус" дослідив, скільки ще коштів залишилося у Росії для ведення війни та чому економічний крах є лише питанням часу.
У ніч з 9 на 10 липня Росія провела масований напад на Київ, використавши 415 повітряних засобів, переважно дронів-камікадзе Shahed та ракет. Українська система протиповітряної оборони (ППО) у співпраці з засобами радіоелектронної боротьби, авіацією та безпілотниками змогла знищити 178 ворожих одиниць техніки та нейтралізувати ще 204 завдяки ефективним заходам радіоелектронної боротьби.
Структура ворожого наступу в ніч на 10 липня:
Фокус підрахував, які фінансові витрати Росія понесла на масштабну атаку на Україну, зокрема на Київ 10 липня.
Отже, за найскромнішими підрахунками, Російська Федерація витратила близько 120 мільйонів доларів на кожну масштабну атаку на Україну. Це викликає сумніви щодо того, наскільки довго російська економіка зможе фінансувати таку масовану кампанію терору проти українських міст.
Головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень, кандидат економічних наук Іван Ус, звертає увагу, що часто лунає думка: мовляв, санкції не працюють, бо Росія вже понад три роки під ними -- і нічого. Але це хибне уявлення.
"Важливо пам'ятати, що 2022 рік був дуже вдалим для російської економіки: тоді вона ще активно торгувала з усім світом. Санкції, які справді почали бити по економіці, були запроваджені лише в грудні 2022 року. А протягом усього року РФ не тільки продовжувала експортувати, а й заробила більше, ніж зазвичай, бо багато країн закуповували "про запас", передчуваючи обмеження.
Проблеми виникли ще в 2023 році і продовжують загострюватися. Коли ж мене питають, коли Росії можуть знадобитися фінансові ресурси, я наводжу такі дані:
Отже, запаси практично відповідають розміру дефіциту. Наприклад, Фонд національного благополуччя може поповнюватися двічі на рік — цього разу Росія отримала більше 1,2 трильйона рублів завдяки експорту енергетичних ресурсів. Проте, дефіцит наростає щомісяця, — коментує Ус для Фокусу.
Згідно з аналізом експерта, початково запланований дефіцит бюджету на рік становив 1,3 трлн рублів, але вже в травні його переглянули до 3,8 трлн. На липень ця цифра зменшилася до 3,7 трлн. Таким чином, всього лише половина року позаду, а дефіцит вже наближається до річного максимуму. Існує високий ризик, що до завершення року він може досягти принаймні 5 трлн рублів, або навіть перевищити цю суму.
Іншими словами, Росія вже відчуває нестачу фінансів.
"Оцінка російської економіки є складним завданням, оскільки вона функціонує за зовсім іншими правилами. Пригадуєте грудень 2021 року? Тоді аналітики запевняли, що вторгнення не відбудеться, адже Росія не закупила мобільні шпиталі. Але війна все ж почалася, тому що не приділяли уваги потребам поранених – розраховували на швидку перемогу. Аналогічна ситуація спостерігається і в економічній сфері," – зазначає економіст.
Один із російських пропагандистів, Сергій Мардан, вже відверто висловлює думки про можливість припинення виплат пенсій. Тим часом Константин Малофеєв, ще в 2023 році, зазначив, що на рахунках росіян накопичено близько 60 трильйонів рублів. Це спонукає до обговорення ідей, як можна "використати" ці кошти. Таким чином, якщо виникне така потреба, російська влада може вдатися до такого кроку.
Нещодавно Володимир Путін висловив думку про необхідність зменшення військових витрат. Але це лише маніпуляція. Заяви про скорочення витрат лунають регулярно, починаючи з 2022 року. Наприклад, коли Бєлоусова призначили міністром оборони, він заявив про намір оптимізувати бюджет. І що ж відбулося? Він додав ще 2,3 трильйони рублів до оборонного бюджету.
Отже, Росія забезпечить фінансування для ведення війни. На чому це ґрунтується? На скороченні інших витрат. Наприклад, у цьогорічному державному бюджеті явно простежується: витрати на оборону збільшуються, тоді як соціальні програми зазнають зменшення. Ідея про відмову від виплати пенсій вже не виглядає як жарт. І в Росії це може стати реальністю, зазначає Ус.
Єдиним стримуючим чинником залишається спогад про розпад Радянського Союзу. Тоді, хоча пенсії і продовжували виплачуватися, кошти з банківських рахунків громадян фактично зникли. Як зазначає експерт, це сталося у березні 1991 року, а вже в серпні система зазнала повного краху.
Це викликає занепокоєння у російських керівників. Однак навіть якщо є страх, це не означає, що дії не відбудуться. Проблема вже існує і її масштаби очевидні, хоча статистичні дані почали приховувати. Якби все було гаразд, не було б потреби у закритті інформації, - зазначає економіст.
Відповідно до останніх доступних статистичних даних, обсяг грошової маси в Росії демонструє швидке зростання. Якщо раніше він становив лише трохи більше 100 трильйонів рублів, то наразі вже досяг 118 трильйонів. Однак новостворені гроші потребують належного забезпечення. Хоча офіційно стверджують, що валовий внутрішній продукт (ВВП) росте, важливо проаналізувати, на чому саме базується це зростання. Адже переважно воно спостерігається в військовій сфері.
Якщо було виготовлено на 30% більше танків — це позитивний результат. Проте, якщо їх знищать, то це лише марна витрата коштів. Як зазначав Кернес, це "помножено на нуль". У своїх звітах за 2023 рік Центральний банк РФ сам визнав: основна проблема полягає в тому, що зростання відбувається в секторах, які не мають відношення до споживання чи інвестицій. Таким чином, це зростання не приносить жодної цінності ані в даний момент, ані в перспективі.
Для виробництва ракет необхідно відповідне обладнання, яке може виходити з ладу. Його заміна вимагає фінансових вкладень, яких зараз не вистачає. Якщо один із верстатів зламається, процес виготовлення ракет зупиниться, оскільки не буде можливості їх створити.
Тому багато людей вже не сподіваються на швидкий економічний крах Російської Федерації. Хоча він і не відбувся миттєво, це не означає, що його не слід очікувати. Швидше за все, це може статися або в цьому році, або в наступному. Проте, малоймовірно, що Росія зможе витримати довше, - підсумовує Ус.
Якщо враховувати, що вартість лише однієї такої атаки, як відбулась 10 липня 2025 року становить приблизно 120-150 млн дол. (приблизно 13-15 млрд рублів). А такі атаки відбуваються щонайменше 2-4 рази на місяць -- це вже 60-80 млрд рублів на місяць, і це лише ракети та дрони, без урахування витрат на фронті.
Умовно, якщо РФ має 41 трлн рублів ліквідних резервів і витрачає щомісяця мінімум 1,5-2 трлн на оборону а також покриває дефіцит, то резерву вистачить приблизно на ще 18-24 місяці.
Але це оптимістичний сценарій для РФ. Адже доходи падають, санкції б'ють по нафті, газу, металах. Резерви не повністю ліквідні, частину не можна швидко використати. Інфляція, девальвація, масовий друк рубля пришвидшують виснаження.
Якщо темпи споживання залишаться незмінними, існує реальна загроза виснаження ресурсів у період з 2025 по 2026 рік. Найнебезпечніший етап може настати в середині або наприкінці 2026 року, якщо:
Нагадаємо, напередодні Луцьк пережив найпотужнішу атаку з початку повномасштабної війни -- Росія спрямувала на місто десятки дронів і ракет. Опитані Фокусом експерти говорять про новий рівень ескалації, демонстративний терор і спробу ворога відтворити килимові бомбардування минулого століття.
Після нещодавньої атаки сотень дронів "Шахед" на Київ, прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що країна, мовляв, прагне вирішувати питання "політико-дипломатичними шляхами". У Москві сподіваються отримати "якісь сигнали" від Києва.
#бюджет #Економіст #Росія #Економіка #Київ #Москва #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Московський Кремль #Експорт #Володимир Путін #Російська мова #Експерт #Терор (політика) #Ворожий комбатант #Авіація #Ракета. #Рубль #Дефіцитні видатки #Луцьк #Електронна війна #Дмитро Пєсков #Сили військового резерву #Протиповітряна оборона #Атака #Національний інститут стратегічних досліджень #Кандидат економічних наук #Бліцкриг
