У нашій війні з Росією наступає перелом. Але не той перелом, про який всі думають. Перелом наступає у РФ. Ситуація наближається в точку неповернення
Восени закривається шанс для Путіна на завершення війни з найменшими витратами.
Перемир'я на фронті є єдиним реальним варіантом, на який може сподіватися Путін. На жаль, варто визнати, що це не виглядає як очевидна поразка. Так, це особиста поразка для нього, але водночас відкриває можливість зберегти контроль над ситуацією і уникнути потенційного краху. Зупинка бойових дій дозволяє йому зберегти значні території, включаючи коридор до Криму та Запорізьку атомну електростанцію — найбільшу в Європі.
Отже, ця зупинка не стане фінішем війни і не дозволить Путіну закріпити контроль над захопленими землями. Проте вона відкриє перед ним шанси на підтримання економічної стабільності, з високою ймовірністю відновлення доступу до ринків енергоресурсів, а також на відновлення армії та економіки.
Продовження війни до переможного кінця -- другий гірший вибір, бо вже очевидно, що переможного кінця не буде. Наші удари по нафтопереробних заводах тривають, і судячи з усього далі буде більше. Хоча більшість з нас отримує насолоду від того, що зараз переживають середньостатистичні орки в чергах на заправках -- це не головне. Втрата пального б'є по економіці. Зокрема, постраждає аграрка, перевезення, продажі продукції тощо. Тобто до і так поганих тенденцій падіння економіки та доходів, додасться паливна криза, яка ще більше це погіршить. Затягування війни ще більше спустошить бюджет, який вже тріщить по швах, і різні там Грефи напряму починають говорити, що війну треба закінчувати.
Також зверніть увагу: Мрія Хрущова — догнати та випередити США — нарешті стала реальністю.
Перспективи відновлення економіки виглядають ще менш обнадійливими. Якщо Путін продовжить затягувати конфлікт, його повернення на міжнародні ринки відбудеться в умовах, коли ці ринки вже зазнають значних змін. Наприклад, Індія, яка раніше купувала 40% російської нафти, тепер активно укладає угоди на іранську нафту. Таким чином, чим довше Путін залишатиметься у війні, тим менше шансів у нього буде на доступ до світового ринку нафти.
Нарешті йому не вдасться продовжувати війну так, щоб росіяни залишалися байдужими. Їхні аргументи на підтримку конфлікту вже були слабкими, а тепер стали ще менш переконливими. Проте, масових протестів не буде. В Росії все інакше: революції зазвичай ініціюються з верхівки. Невдоволення громадян, як правило, викликає появу когось із еліти, хто спробує очолити опозицію до влади. Отже, затягування війни лише прискорює виникнення такого лідера. Згадаємо, як у 2023 році на фоні невдач на фронті з'явився Пригожин. Мені здається, що новий персонаж на кшталт Пригожина вже може з’явитися в Росії.
Восени для Путіна настане момент, коли вже не буде можливості повернутися назад. Йому належить вирішити, чи готовий він прийняти особисту поразку, чи ж обрати шлях, що призведе до невдачі для країни.
Джерело можна перефразувати як "витік" або "початок". Якщо вам потрібно більше синонімів або контексту, дайте знати!
Про автора. Віктор Андрусів – активний політичний і громадський діяч, аналітик і публіцист.
#бюджет #Нафта #Європа #Росія #Економіка #Росіяни #Володимир Путін #Індія #Політика #Активізм #Крим #Публіцист #Микита Хрущов #Запорізька атомна електростанція #Америка #Я #Передня лінія #Вікно #Лютнева революція
