Сьогодні, вперше за кілька місяців, Україна, США та Росія зберуться за столом перемовин. У рамках зустрічей в Абу-Дабі також будуть присутні представники європейських країн. Проте, здається, кожен із учасників має намір обговорювати свої власні питання.
Дізнайтеся, чого можна очікувати від зустрічей в Абу-Дабі та чи здатні вони сприяти встановленню миру чи хоча б тимчасового перемир'я в Україні. Про це розповідає журналіст РБК-Україна Роман Кот у своєму матеріалі.
Основное:
* США опинилися в незручному становищі: переговори будуть відбуватися на фоні поразки Трампа на виборах та можливих складнощів для його представників - Віткоффа та Кушнера.
* Об'єктивні обмеження: Трамп пропонує амбітну рамку перемовин, але досі немає ознак, що Росія готова йти на конструктив.
* Європейська присутність: У Абу-Дабі з'являться представники Європи, проте наразі в ЄС та НАТО панує сумнів стосовно нових ініціатив Трампа.
* Гуманітарний вимір: Україна прагне масштабувати досвід гуманітарної місії в Олешках, проте цьому заважають низка факторів.
* Китайський аспект: Одночасно ведеться підготовка до зустрічі між Дональдом Трампом, Сі Цзіньпіном та Володимиром Путіним, що може опосередковано позначитися на конфлікті між Росією та Україною.
Наступний раунд тристоронніх переговорів в Абу-Дабі, які вперше відбуватимуться в такому форматі з лютого поточного року, проходитиме в абсолютно нових умовах для США. Вони продовжують виступати в ролі посередника та основного каталізатора процесу.
Дональд Трамп та Республіканська партія 3 листопада з тріском програли вибори до Конгресу. З одного боку, ці зміни в американській політиці стосуються більше внутрішнього порядку денного. Тепер президенту США буде значно важче проводити законопроєкти через Конгрес. З іншого - демократи вже заявили про низку розслідувань щодо дій Трампа та його команди.
На практиці це передбачає, що Трамп буде постійно відволікатися на слухання в Конгресі, що вимагатиме від нього змінювати склад своєї команди. Крім того, демократи не планують зволікати до січня, коли нове скликання Конгресу офіційно почне свою роботу.
Олександр Антонюк, військовослужбовець Сил оборони України та політичний консультант, вважає, що в найближчій перспективі не слід очікувати різких змін у політиці США стосовно Росії чи України.
"Основний аспект полягає в тому, що, найімовірніше, Трамп зіткнеться із значними обмеженнями в своїй конструктивній діяльності, зокрема в ряді, знаєте, досить оригінальних ініціатив. У цьому сенсі, цілком ймовірно, його поведінка зміниться", - висловлює думку Антонюк.
Уже в процесі згортання двосторонні дизельні домовленості США з Росією, досягнуті під егідою Трампа.
Середина жовтня стала відправною точкою для обговорення двопартійного законопроєкту в Конгресі, що носить назву "Про заборону корупційних угод, пов'язаних з російською нафтою". Цей документ має на меті завадити укладенню угод у цій сфері. Проте, вже до ухвалення закону деякі компанії вирішили відмовитися від імпорту російських нафтопродуктів.
Здається, що представники Трампа, зокрема його зять Джаред Кушнер і близький соратник Стівен Віткофф, можуть зіткнутися з проблемами на переговорах через потенційний конфлікт інтересів.
Першим, хто привернув увагу конгресменів, став особа, яка, поряд з роллю переговорника, очолює інвестиційний холдинг Affinity Partners. Хоча його інтереси здебільшого зосереджені в регіоні Перської затоки, це створює потенційний конфлікт інтересів у зв'язку з Іраном, щодо якого також вели переговори Кушнер і Віткофф.
Другий потрапив під ретельний нагляд демократів, оскільки, виконуючи роль спеціального посланця, він також залишається одним із засновників криптовалютної компанії World Liberty Financial, в активах якої значну частину викупили інвестиційні фонди з Об'єднаних Арабських Еміратів.
Згідно з інформацією, наданою Financial Times, демократи в Конгресі обмірковують ідею проведення розслідування щодо зовнішньої політики, яку проводила адміністрація Трампа, а також бізнес-інтересів його родини і найближчого оточення, включаючи Кушнера та Віткоффа.
Проте, як сам президент США, так і його представники роблять вигляд, що все йде за планом, продовжуючи говорити про свої амбітні "геополітичні" наміри.
Порядок денний Абу-Дабі можна сформулювати як план заходів або програму дій, що стосується столиці Об'єднаних Арабських Еміратів.
6 листопада Дональд Трамп оголосив, що в процесі завершення конфлікту в Україні може бути укладена велика угода. Ця угода, за його словами, стосуватиметься не лише України, а й охоплюватиме інші країни.
"Це стане значною, чудовою угодою, і всі будуть в захваті", - з натхненням висловився він під час розмови з журналістами у Білому домі.
Заява Дональда Трампа була зроблена після зустрічі з представником Путіна Кирилом Дмитрієвим 5 листопада. Тоді Дмитрієв відвідав Білий дім, щоб зустрітися з Меланією Трамп і відзначити досягнення гуманітарної місії в Олешках.
Деталі цих переговорів Трамп не розкрив. Водночас з українськими представниками, які теж прибули на зустріч з першою леді США - Дмитром Лубінцем та Давідом Арахамією - Трамп не зустрічався.
Невдовзі Кушнер уточнив, що мова йде про п'ять ключових аспектів: регулярні консультації з безпекових питань, надійні комунікаційні канали для кризових ситуацій, підвищення рівня військової прозорості, взаємні ініціативи для зменшення ризиків ескалації, а також формування стійкої основи для забезпечення безпеки та стабільності в Європі.
За інформацією, наданою The Washington Post, прикладом може служити Рада Росія-НАТО, що була заснована після завершення Холодної війни, але припинила своє існування в 2022 році.
Однак, на думку Олександра Антонюка, подібні заяви більше схожі на "значний інформаційний шум". Крім того, серед країн НАТО досі не існує однозначного уявлення про концепції Трампа та Кушнера, а сама ідея викликає чималий сумнів, як зазначає Politico із посиланням на джерела в Брюсселі.
На переговорах в Абу-Дабі європейська сторона буде представлена: Бйорн Зайберт, керівник апарату Урсули фон дер Ляєн, головний радник з зовнішньої політики Антоніу Кошти та Анна-Марія Бура, а також радники з національної безпеки Франції, Німеччини та Великої Британії. Як повідомляє РБК-Україна, до зустрічі також приєднається директор Офісу Генерального секретаря НАТО Джефрі ван Леувен.
Перед тим, як розпочнеться основна частина переговорів, Віткофф і Кушнер проведуть окрему зустріч з представниками Києва. Як зазначив голова української делегації Рустем Умеров, Україна також запланувала окремі координаційні зустрічі з європейськими партнерами.
Київ, своєю чергою, має цілком конкретну і практичну адженду. Минулого тижня Володимир Зеленський повідомив, що українська делегація планує порушити питання гарантій безпеки. Серед пріоритетів також - припинення ударів по енергетичній інфраструктурі, розблокування "зернового коридору", обмін військовополоненими та організація зустрічі лідерів держав.
Зеленський підкреслив, що для України мир після війни "не повинен залишатися лише словом". Він наголосив на необхідності конкретних гарантій безпеки, потужної армії та значного фінансування для підтримки країни.
"Коли ми стверджуємо, що стабільний і тривалий мир неможливий без Європи, це дійсно так. Адже мир складається з численних компромісів, і без стабільності, довіри та впевненості в тому, що завтра не спалахне новий конфлікт, такий мир, як ви розумієте, є вкрай ризикованим," - наголосив Зеленський.
У Росії дещо інше трактування порядку денного. Так, речник Путіна Дмитро Пєсков заявив, що обговорювані гарантії безпеки мають бути взаємними. За його словами, це питання "має важливе значення для всеосяжного врегулювання". А голова російської дипломатії Сергій Лавров взагалі назвав гарантії безпеки першим пунктом порядку денного майбутніх консультацій.
Однак, за словами Антонюка, наразі немає жодних ознак реальних змін у напрямку до завершення війни, оскільки відсутні будь-які підготовчі дії або консультації на місцевому рівні. Замість цього, Російська Федерація продовжує ставити ультиматуми Україні, вимагаючи виходу з її територій як умову для початку мирних переговорів.
"Коли зустрічаються на вищому рівні тільки для того, щоб у черговий раз говорити про умови припинення вогню, а умови РФ - вийдіть з територій, які ми вважаємо своїми за Конституцією... Я б не став говорити про можливість зупинити атаки з боку РФ станом на сьогодні", - наголошує Антонюк.
Про плани Росії на цей раунд переговорів багато що говорить і сам склад її делегації. До переговорів повертається помічник Путіна Володимир Мединський.
Він славиться тим, що на попередніх переговорах, у яких брав участь, значну частину часу присвячував історичним розповідям, які не мали прямого відношення до теми обговорення. Проте в делегації разом із Мединським будуть також учасники, з якими цілком можливо обговорювати конкретні питання – заступники міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков та Михайло Галузін, а також представники Генерального штабу Ігор Костюков та Юрій Жигарловський.
У таких обставинах найбільш доцільним завданням є продовження процесу "узгодження" делегацій між собою, з акцентом на майбутні раунди, які, можливо, відбудуться вже зимою чи весною.
Гуманітарна сфера
Фактично єдиним успішним треком на переговорах з Росією у різних форматах залишається гуманітарний - головним чином обміни військовополоненими. Нещодавно до цього додався успішний кейс місії в Олешках за посередництва першої леді США Меланії Трамп.
На нещодавній зустрічі в Білому домі було піднято питання щодо організації аналогічних місій у інших містах, як зазначив український омбудсмен Дмитро Лубінець.
"Після Олешок ми плануємо розширити нашу присутність. Наступні етапи зосередяться на Херсонській області, але ми вже ведемо переговори про подальший рух, зокрема, щодо розширення обсягу діяльності в зонах конфлікту," – зазначив Лубінець.
Втім, розраховувати на продовження цієї ініціативи або її поширення наразі складно через низку об'єктивних обмежень.
"На мою думку, масштаб цього заходу не буде особливо великим через кілька причин. Ймовірно, він був організований на тлі виборів, що відбудуться 3 листопада в США. Це, своєю чергою, стало своєрідним адвокаційним кроком, проте результати виявилися позитивними," – зазначив Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини, в коментарі для РБК-Україна.
Правозахисник підкреслює, що дотримання прав людини на територіях, що перебувають під окупацією, повинно підлягати контролю відповідно до міжнародного гуманітарного права. Однак Росія систематично перешкоджає міжнародним організаціям у доступі до цих регіонів.
Наразі неясно, чи буде підніматися тема масштабування досвіду Олешок під час цього раунду переговорів. Тим не менш, у гуманітарній сфері залишаються ряд важливих питань, серед яких, окрім військовополонених, головним чином стоїть питання повернення цивільних осіб.
"Величезна проблема - це цивільні жінки, які відбувають покарання. Багато з них вже тривалий час знаходяться в ув'язненні, і їхнє здоров'я не дозволяє їм залишатися там. Російська влада не проявляє жодної турботи щодо цієї ситуації. Серед цих людей є ті, хто страждає на психічні та соматичні захворювання, і це викликає серйозне занепокоєння," - зазначає Олександр Павліченко.
Проте, на його думку, на даний момент немає жодних важелів чи умов, які могли б спонукати Росію переглянути свою позицію щодо цього питання.
Китайський вплив
Паралельно з підготовкою зустрічі в Абу-Дабі очікується ще одна, більш масштабна - на рівні лідерів США, Китаю та Росії. Вона важлива хоча б з тієї причини, що Піднебесна залишається де-факто глибоким тилом для РФ, а отже від Китаю безпосередньо залежить здатність Кремля продовжувати війну.
Зустріч може відбутися на саміті лідерів Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) у китайському Шеньчжені 18-19 листопада. Минулого тижня влада КНР вперше підтвердила обговорення такої можливості, хоча самі переговори трьох лідерів все ще під питанням.
Агена зустрічі, що може відбутися, охоплює широкий спектр тем: від енергетичних питань та ситуації з Іраном до впровадження нових систем контролю за ядерною зброєю. Проте, питання України не буде предметом обговорення.
Як зазначає Наталія Бутирська, старша аналітикиня центру "Нова Європа", в інтерв'ю РБК-Україна, для Китаю не існує значних ризиків у проведенні цієї зустрічі. Пекін зможе подати це як ініціативу, спрямовану на створення платформи для мирних переговорів. Проте Китай наразі не має наміру активно включатися в переговорний процес, що стосується завершення війни між Росією та Україною.
Китай не відзначає жодної готовності учасників конфлікту до завершення війни. А в умовах відсутності України така готовність навряд чи з’явиться — це будуть лише беззмістовні розмови. Китай прагне уникнути відповідальності та не готовий гарантувати переговори, які, ймовірно, не принесуть успіху, підкреслює Бутирська.
Враховуючи ці фактори, навряд чи можна сподіватися на значні зрушення чи кардинальні рішення в результаті саміту. Ймовірніше, що наслідком переговорів стане лише офіційне спільне фото та стандартні заяви для медіа, які підтверджують відновлення діалогу між великими державами.
Основне питання полягає в тому, яку стратегію щодо Росії обиратиме Китай у майбутньому. Декілька джерел, які спілкувалися з виданням у дипломатичних колах, підкреслюють, що на цю ситуацію значно вплине Європа, з якою Пекін веде непрості торговельні переговори.
На думку Бутирської, Пекін не може ігнорувати позицію Брюсселя та європейських лідерів, зокрема Німеччини, які ясно дають зрозуміти, що вирішувати питання європейської безпеки, не враховуючи інтереси України, є неприйнятним.
У результаті нещодавньої поїздки до Китаю президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр обговорив питання російсько-української війни з китайським лідером. За його словами, Сі Цзіньпін підкреслив важливість того, що цей конфлікт є європейським, і тому в усіх переговорах мають бути залучені представники європейських країн.
"Він (Сі - ред.) прямо вказав на те, що це європейський конфлікт, у якому європейці повинні сидіти за столом переговорів", - сказав Штайнмаєр в інтерв'ю ARD.
Особливо варто зазначити, що Європейський Союз має значні важелі впливу на Китай у економічній сфері. Це охоплює різноманітні інструменти, починаючи від зменшення торгових дисбалансів і закінчуючи застосуванням жорстких заходів, таких як механізм "kill switch", що дозволяє обмежувати імпорт певних товарів. Крім того, останні рекомендації Європарламенту чітко підкреслюють, що безпека України є невід'ємною складовою загальної безпеки Європейського Союзу.
"Китай зараз, як вуж на сковорідці, крутиться, аби витримати відносини з різними сторонами. Він перебуває у важких переговорах по торгівлі з ЄС, яка для нього надзвичайно важлива. КНР не може псувати ці взаємини. Тож безпекове питання зараз безпосередньо вплетене у торговельно-економічні та інвестиційні відносини з Китаєм", - підсумовує експертка.
Водночас вона сумнівається, що Пекін повністю відмовиться від підтримки РФ в обмін на торговельні поступки від Брюсселя. За словами Бутирської, Китай діятиме гнучкіше і враховуватиме застереження ЄС, але разом з тим озиратиметься і на послаблення політичних позицій Трампа в США, розуміючи короткостроковість будь-яких домовленостей із ним.
Попри всі дипломатичні маневри, ситуація на землі залишається незмінною. Росія не збавляє обертів війни, продовжує щоденно атакувати українські міста і доводячи, що її ключова мета - не компроміс чи довготривалий мир, а повне знищення України.
Поки навіть самі члени української делегації обережні у прогнозах. Як зазначив у коментарі DW голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія, від першого, сьогоднішнього раунду перемовин він "прориву не очікує".
Запитання та відповіді (Часті питання):
Хто є членами української делегації, що бере участь у переговорах в Абу-Дабі?
На тристоронній зустрічі в Абу-Дабі Україну представляють міністр оборони Рустем Умєров, керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов та лідер фракції "Слуга народу" Давід Арахамія.
- Чи варто очікувати припинення вогню за підсумками нових перемовин?
- Шанси на зупинку бойових дій наразі мінімальні, оскільки Кремль продовжує висувати ультиматуми щодо відмови України від своїх територій. Без консультацій та підготовчої роботи на низовому рівні дипломатичні зустрічі вищого рівня не дають реальних зрушень на фронті.
Які соціально-гуманітарні аспекти обговорюються під час переговорів з Російською Федерацією?
- Ключовими напрямами залишаються обміни військовополоненими та повернення цивільних ув'язнених, зокрема жінок із важкими захворюваннями. Також обговорюється можливість розширення гуманітарних місій за прикладом Олешок на інші населені пункти уздовж лінії зіткнення в Херсонській області.
- Як Китай може вплинути на позицію РФ щодо війни в Україні?
Пекін фактично виступає як основний економічний опорний пункт для Росії, але Китай змушений враховувати позицію Європейського Союзу – свого важливого торгового партнера. Брюссель чітко пов'язує свої економічні зв’язки з КНР із безпековими питаннями в Україні, що змушує Китай бути обережним у своїй підтримці Москви.
#
