Після останньої ракетної атаки Росії на Київ, внаслідок якої загинули семеро людей, які намагалися дістатися до укриттів, популярні українські блогери знову підняли питання нестачі укриттів у столиці. Вони зазначають, що ця проблема виникла через двовладдя в Києві: КМДА вказує на КМВА, тоді як військова адміністрація звинувачує цивільну у бездіяльності. Проте, незважаючи на політичні суперечки, залишається очевидним, що за більше ніж чотири роки війни кількість новозбудованих укриттів можна перерахувати на пальцях однієї руки.
Лише в липні російські війська здійснили численні атаки на Київ, використовуючи десятки балістичних і крилатих ракет. А протягом першої половини 2026 року для ударів по Київській області було застосовано 36 гіперзвукових ракет "Циркон". Таким чином, ворог фактично перетворює Київ на зону бойових дій. Це викликає чимало нарікань на адресу мера столиці, оскільки місто активно займається ремонтом доріг, будівництвом мостів та скверів, але чомусь забуло про важливість укриттів.
Чому так відбувається, хто насправді відповідає за будівництво укриттів і чому їх не будують, дійсно надійних, підземних, з'ясовував ТСН.ua.
Сховища в Києві: хто фінансує та хто відповідає за їхнє будівництво?
Згідно з чинними законами, саме районні державні адміністрації (РДА) у Києві, яких у місті налічується десять, відповідають за визначення кількості укриттів, які необхідні для кожного району, їх розташування, формат та місткість, тобто кількість людей, на яку вони розраховані.
Кожен район формує свої потреби та надсилає запит до Київради щодо будівництва нових укриттів, ремонту існуючих, а також встановлення мобільних укриттів. Районні державні адміністрації визначають оптимальні локації для розміщення сховищ, щоб забезпечити максимально ефективне покриття території. Це дозволяє мешканцям швидко дістатися до укриттів, як пішки, так і на автомобілях.
Отримавши запит від районної державної адміністрації, Київська міська рада виділяє необхідні фінансові ресурси. За словами депутатів, з 2022 року жодного разу не було відмовлено в наданні коштів для цих цілей. Отже, місто робить все можливе для підтримки. Говорячи про фінансування, яке було направлено на спорудження укриттів, мова йде про мільярди гривень. Однак питання залишається в тому, як саме райони використовують ці кошти.
Київська міська рада не має права організовувати тендери на будівельні роботи, оскільки це суперечить чинному законодавству. Таким чином, відповідальність за проведення тендерів на будівництво, ремонт або встановлення укриттів покладається на районні державні адміністрації. Саме вони повинні оголосити тендер, провести його, вибрати переможця та контролювати якість та строки виконання робіт. Крім того, важливо уникнути участі у корупційних скандалах, подібних до тих, що мали місце з закупівлею овочерізок, барабанів, антирадіаційних стільців і матів для укриттів. На жаль, навіть у воєнний час корупція залишається серйозною проблемою в нашій країні, – зазначає Леонід Ємець, депутат Київської міської ради, в інтерв’ю ТСН.ua.
Еволюція виклику: від бубнів у підземеллях до незаповнених звітів.
Сьогоднішня ситуація з укриттями у Києві є наслідком кількох етапів розвитку. На початку війни всі 10 районів столиці сформулювали свої потреби, і, отримавши фінансування від Київради, активно почали ремонтувати вже наявні підвали житлових будинків. Ці приміщення, відомі як "найпростіші укриття", на думку експертів, не відповідають жодним вимогам безпеки і в разі обстрілу можуть перетворитися на братські могили.
А все через те, що це був найлегший шлях до збільшення кількості укриттів у звітах районних чиновників. Деякі приміщення треба було лише пофарбувати та встановити лавки, відновити роботу освітлення та вентиляцію. Інша справа -- будувати повноцінні укриття, які можуть захистити людей від загибелі, адже це значно дорожче і вимагає більше часу. Ймовірно, тому за цю справу майже ніхто у районах не брався, сподіваючись на швидке закінчення війни.
Коли РДА почали витрачати виділені кошти, відразу спалахнули численні корупційні скандали, пов'язані з укриттями та іншими дивними витратами, що лише підвищили витрати на ремонти підвалів. Правоохоронні органи провели перевірки, внаслідок яких деяких чиновників було затримано, а інших звільнено. Нові кадри, що прийшли на їх місце, не змогли суттєво поліпшити ситуацію в місті. З того часу представники РДА почали більш обачно підходити до використання бюджетних коштів. Втім, це призвело до того, що деякі райони просто зупинилися у використанні фінансування, особливо для будівництва нових укриттів. Гроші на ці потреби, як і раніше, виділялися без проблем, але коли настав час звітувати і представники РДА запитували: "Де укриття?", з'ясовувалося, що деякі райони освоїли лише 3-5% виділених сум, — пояснює депутат Ємець.
У той період не було таких інтенсивних російських обстрілів, і всіх усе влаштовувало. Тобто районні чиновники могли собі дозволити не будувати нових повноцінних укриттів, а лише прикриватися великою кількістю "найпростіших", які вони сяк-так облаштували у підвалах багатоповерхівок, більшість з яких панельні.
Ненадійність підвальних укриттів виявилася наочною після ракетної атаки російських військ на новобудову на вулиці Урлівській, де в підземному приміщенні загинули люди. На жаль, такі структури не можуть забезпечити захист у разі прямого влучення ракети, незважаючи на те, що їх зазвичай вважають достатньо ефективними для захисту від уламків і ударів "Шахедів".
"Проблема в тому, що райони дуже часто посилають депутатський корпус куди подалі, а іноді і в прямому сенсі цього слова. Коли ми викликали районних чиновників на сесію Київради після гучних скандалів, то голови РДА та їхні заступники просто відмовлялися приходити до Київради. Бо по закону міськрада немає жодного стосунку ні до їх призначення, ні до їх звільнення, або їх кадрових перспектив. Голови РДА призначаються на посаду указом президента України за поданням Кабміну, і місцеве самоврядування у їхній долі щодо призначення або звільнення участі не бере. Відтак, відповідальності перед містом голови РДА не відчувають -- можуть робити, що хочуть", -- пояснює Леонід Ємець.
Варто зазначити, що фінансові кошти, які Київрада виділила для ремонту та будівництва укриттів, не пропадають. Вони залишаються зарезервованими. Просто районні державні адміністрації звітують про те, що протягом певного часу ці кошти не були використані, і вони автоматично переходять на наступний рік. Гроші, призначені для укриттів, ніхто не має права вилучати.
Історія про мобільні укриття: чому підприємці їх встановлюють, а представники влади — ні
Яскравим прикладом цієї проблеми є ситуація з мобільними укриттями в Києві. Процес їх встановлення тривав кілька років, проте за цей час в місті з'явилися лише два таких укриття, розташовані в Деснянському та Оболонському районах (парк "Наталка"). Варто зазначити, що ці конструкції були встановлені приватними підприємцями, а не районними адміністраціями.
Спочатку КМДА відмовлялася їх встановлювати через відсутність єдиного стандарту. Тобто, якби щось трапилося у таких укриттях з людьми, ініціатори встановлення несли б персональну відповідальність.
Цікаво, що такі споруди не забезпечують захисту від прямого влучання ракети, а лише від уламків та вибухової хвилі. Проте, рік тому уряд вирішив питання з мобільними укриттями на основі проведених експертиз і тестувань. З осені минулого року їх дозволили встановлювати. Більше того, місто виділило кошти на перші 50 мобільних укриттів, що складає майже 500 мільйонів гривень.
"Однак мобільні укриття досі не встановлені. У районних державних адміністраціях є бюджет на цю справу, деякі райони навіть визначили потенційні локації, але жодне укриття від РДА так і не з'явилося. Місто не має можливості змусити їх діяти, адже ні Київрада, ні мер, ні КМДА, ні КМВА не володіють такими повноваженнями. Ми можемо лише закликати до дій. Тому питання про відсутність укриттів варто адресувати не Кличку, а головам районів. Деякі з них на засіданнях прямо заявляють, що мобільні укриття їм не потрібні, адже поруч є станції метро, куди можуть йти люди. Якщо висловлюватись відверто та цинічно, то з моменту активізації боротьби з корупцією в деяких районах зникло бажання займатися будівництвом укриттів," -- зазначає депутат.
У свою чергу, мешканці Києва цікавляться, чому ці укриття не можна облаштувати під землею, щоб забезпечити їх більшу надійність?
"Ми проживаємо в Дарницькому районі столиці, де в даний час активно тривають роботи з ремонту дороги на Харківському шосе. Тут працюють бригади та техніка, які, зокрема, займаються будівництвом підземних переходів. Чому б не перевести їх на створення підземних укриттів? Це могло б допомогти зберегти життя багатьох людей," – ділиться своїми думками киянка Олена, мама двох малюків.
Експерти виявили ще одну цікаву деталь: Київська міська рада ухвалила рішення про виділення фінансування на мобільні укриття 6 жовтня 2025 року, тоді як районні адміністрації столиці оголосили тендери на їх закупівлю лише наприкінці листопада та на початку грудня. Це створило ситуацію, коли часу на завершення процесу залишалося вкрай обмаль, адже наближався кінець року. Більш того, вартість послуг виявилася завищеною: хоча ціна одного укриття повинна була не перевищувати 3 мільйони гривень, деякі РДА намагалися придбати їх за 4,5 або навіть майже 5 мільйонів гривень.
Як результат, часу на законну процедуру, виробництво, доставку, монтаж і приймання майже не залишилося, тож процедуру скасували, а гроші повернули. А на 2026 рік РДА взагалі не подали запитів на встановлення мобільних укриттів.
У Дарницькій районній державній адміністрації ТСН.ua повідомили, що фінансування на встановлення початкових (мобільних) укриттів у цьому районі не проводилося, наводячи причини цього рішення.
Згідно зі статтею 32 Кодексу цивільного захисту України, первинне (мобільне) укриття є технічним засобом, що призначений для тимчасового захисту населення в певних місцях. Це укриття необхідне в ситуаціях, коли виникає потреба в додаткових місцях для безпеки людей, особливо в зонах скупчення. У межах доступних фінансових ресурсів пріоритетом залишалося забезпечення стабільної роботи та відновлення критично важливих інфраструктурних об'єктів, зокрема, теплогенераційних установок. Разом з цим, у Дарницькому районі потреба в додаткових укриттях для населення реалізовувалася шляхом збільшення кількості захисних споруд цивільного захисту, насамперед через облаштування та реєстрацію простих укриттів, -- повідомляє Дарницька РДА.
У той же час, експерти зазначають, що мобільні укриття не потребують відведення землі -- це тимчасові споруди, і їх найлегше ставити у спальних районах міста, де зовсім немає укриттів. Так, вони не рятують від прямого влучання ракети, але від осколків, шрапнелі та вибухової хвилі точно врятують людей. І якби таке укриття було на вулиці Здолбунівській, семеро людей не загинули б просто посеред вулиці.
Під час раптової атаки ворога, коли на вулиці багато людей, якраз такі укриття можуть рятувати життя. Більшість випадків загибелі киян трапляються саме під час російських атак від уламків, коли люди перебувають на вулиці, а не від прямого влучання у будинок.
В Дніпровській районній державній адміністрації повідомляють, що в період з 2022 по 2026 роки кошти на встановлення мобільних укриттів не були витрачені. Проте, на сьогоднішній день вживаються активні заходи для можливого створення та облаштування 12 первинних (мобільних) укриттів поруч із житловими будинками.
Однак існують певні складнощі, пов'язані з їх установкою, зокрема технічні, логістичні та експлуатаційні проблеми. Мобільні укриття здебільшого забезпечують захист лише від уламків, вибухової хвилі та стрілецької зброї, але не здатні витримати пряме попадання важкої ракети, артилерійського снаряда або авіабомби. Перед їх установкою необхідно провести аналіз підземних комунікацій, таких як газопроводи, тепломережі та електричні кабелі. У густо забудованих міських районах або поблизу зупинок громадського транспорту досить складно знайти місце, де конструкція не зашкодить існуючим мережам і водночас буде доступною для використання людьми, -- зазначають у Дніпровській РДА на сайті ТСН.ua.
Фахівці наголошують, що основна проблема полягає в тому, що на п'ятому році війни у Києві відсутня злагоджена мережа облаштованих укриттів, а те, що є на міській мапі сховищ, не завжди є надійними укриттями.
Проблеми, пов'язані з укриттями у Києві, ймовірно, потребують більш суворого контролю з боку Київської міської військової адміністрації. Адже до обов'язків військової адміністрації входить загальний моніторинг стану та доступності захисних споруд, координація дій у сфері цивільного захисту, а також контроль за фінансуванням на проведення ремонту та облаштування укриттів через районні адміністрації.
Скільки укриттів у Києва і яка є потреба
Згідно з даними Департаменту муніципальної безпеки Київської міської державної адміністрації, наразі для мешканців столиці доступні або обладнані 4358 об'єктів, серед яких:
* 512 резервуарів;
* 2 протирадіаційні укриття;
* 47 будівель, що виконують дві функції;
* 1 початкове (мобільне) укриття;
* 3796 елементарних укриттів.
З початку 2022 року фонд захисних споруд цивільного захисту (ЗСЦЗ) Києва поповнився чотирма новими об'єктами. Серед них – два протирадіаційних укриття, розташовані в Дарницькому районі на території навчальних закладів, які можуть вмістити до 540 осіб. Крім того, в Оболонському районі з'явилися дві споруди подвійного призначення, що належать як приватному, так і комунальному сектору, загальною місткістю 2195 осіб. Про це повідомив Роман Ткачук, директор Департаменту муніципальної безпеки КМДА, у відповідь на запит ТСН.ua.
Робота щодо будівництва нових укриттів проводиться відповідно до завдань, визначених пунктом 1 Операційного плану заходів з реалізації у 2025-2027 роках Стратегії розвитку фонду захисних споруд цивільного захисту на період до 2034 року, затвердженого розпорядженням Кабміну.
"Регіональні державні адміністрації та структурні підрозділи Київської міської державної адміністрації визначили потребу в об'єктах фонду захисту цивільного захисту. Ця потреба була затверджена рішенням Київради і складає 7894 об'єкти. Вона була сформована з урахуванням наявних об'єктів, необхідності підвищення рівня захисту, а також планування розвитку мережі засобів колективного захисту", - зазначив посадовець.
Роман Ткачук зазначив, що створення та запуск в експлуатацію захисних споруд для цивільного захисту є комплексним процесом. Цей процес охоплює етапи проєктування, проходження експертизи, виконання будівельних робіт, здійснення технічного нагляду, приймання об'єктів в експлуатацію, а також забезпечення відповідності вимогам чинного законодавства та державних будівельних норм.
"Виконання будівельних проектів безпосередньо залежить від підрядників. Однією з основних причин, які можуть призвести до затримок у реалізації проектів, є воєнний стан, що має значний вплив на всі аспекти економіки, зокрема на будівельний сектор. Важливою проблемою є також брак кваліфікованих працівників, що в значній мірі викликано мобілізаційними заходами. Крім того, на швидкість виконання робіт впливають безпекова ситуація, перебої в постачанні будівельних матеріалів, погодні умови, часті відключення електропостачання, а також необхідність коригування проектно-кошторисної документації та проведення додаткових закупівель, - зазначає Роман Ткачук."
Комбінація вищезгаданих факторів може створювати труднощі в реалізації будівельних та ремонтних проектів у визначені терміни. У Департаменті вказують, що вони не є основними розпорядниками бюджетних коштів для будівництва об'єктів, що належать фонду ЗСЦЗ, тому у них немає відповідної інформації.
Позиція: знищуємо "хрущовки" — створюємо укриття.
Експерти вказують на те, що відсутність надійних укриттів у Києві стала наслідком того, що економіка України, навіть на п'ятому році війни, не адаптована до військових потреб.
Вночі на київські житлові райони обрушуються російські балістичні ракети, а зранку в місті стартують роботи з відновлення Харківського шосе, що коштуватимуть 1,4 мільярда гривень. Хіба це не є абсурдним, коли людям немає безпечного місця для укриття від ракет?
У часи війни доцільно припинити всі ці декоративні роботи в місті та зосередитися на створенні надійних укриттів неподалік житлових будинків, а також нових станцій метро. Ці підземні конструкції можуть знайти своє застосування навіть після закінчення конфлікту. Наприклад, їх можна використовувати як паркінги, що допоможе зменшити навантаження на дороги та двори столиці.
Водночас, у регіонах повідомляють, що дотримуються вимог Державних будівельних норм В.2.2-5:2023, які стосуються "Захисних споруд для цивільного захисту".
Ці норми встановлюють вимоги до проєктування та будівництва захисних споруд цивільного захисту (сховищ, протирадіаційних укриттів) та споруд подвійного призначення із захисними властивостями сховищ або протирадіаційних укриттів, і їх слід застосовувати при новому будівництві та реконструкції старих захисних споруд цивільного захисту.
"В зв'язку з відсутністю вільної від комунікацій та забудов території для будівництва нової захисної споруди цивільного захисту, нове будівництво захисних споруд можливе лише в рамках комплексної реконструкції житлових будинків в районі, відповідно до вимог Закону України "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду"", -- повідомляють у Дніпровській РДА.
Нові укриття: чи витримають вони балістику?
Точні технічні характеристики чотирьох нових укриттів, які вже були збудовані у Дарницькому та Оболонському районах, поки що залишаються невідомими. Влада стверджує, що ці споруди є капітальними підземними захисними об'єктами, два з яких мають протирадіаційні властивості. Усі укриття обладнані всім необхідним для комфортного перебування людей.
Водночас фахівці висловлюють сумніви щодо здатності будь-якого підземного сховища витримати пряме попадання балістичної ракети. Щоб стверджувати про абсолютну надійність, необхідно здійснити відповідні тестування. Чи проводилися такі випробування — залишається невідомим.
Щодо нових укриттів "2 споруди подвійного призначення в Оболонському районі", то йдеться про підземні паркінги.
"У Києві підземні паркінги можуть бути зараховані до фонду захисних споруд міста за умови відповідного рішення комісії. Це означає, що ці паркінги вважаються об'єктами з подвійною метою, а також можуть слугувати простими укриттями для захисту від елементарних загроз, таких як осколки та вибухові хвилі", - зазначають в Департаменті муніципальної безпеки.
Стан укриттів у різних районах Києва:
Голосіївський район
У фонді захисних споруд цивільного захисту Голосіївського району налічується 426 найпростіших укриттів, 8 об'єктів подвійного призначення та 50 сховищ. Протягом періоду з 2022 по 2026 рік у Голосіївському районі було виконано ремонтні роботи на 79 об'єктах. Серед них: 19 закладів загальної середньої освіти, 2 спеціальні школи-інтернати, 12 дитячих садків та 46 житлових будинків. Загальна місткість укриттів складає приблизно 335 307 осіб.
Відповідно до Програми економічного і соціального розвитку міста Києва на 2024-2026 роки у закладах освіти Голосіївського району здійснюється будівництво 4 споруд подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційного укриття. Станом на сьогодні зазначені об'єкти перебувають у стадії реалізації та в експлуатацію не введені.
Голосіївською РДА визначено 19 локацій для встановлення мобільних укриттів на території району.
Святошинський район
У Святошинському районі у період з 2022 по 2026 рік побудовано 3 споруди подвійного призначення, які на даний час вводяться в експлуатацію та будуть включені до фонду захисних споруд цивільного захисту, а також здійснюється будівництво 3 споруд подвійного призначення.
В період з 24 лютого 2022 року по 1 січня 2026 року було здійснено ремонт у 259 об'єктах захисту цивільного населення. Загальна місткість цих споруд у районі складає 370 714 осіб.
На території району немає облаштованих мобільних укриттів, а фінансування для їх придбання у 2026 році не заплановано.
Фонд захисних споруд цивільного захисту регіону складається з 64 укриттів, що відповідно до пункту 8 статті 32 Кодексу цивільного захисту України мають бути підтримані в готовності до використання за призначенням. Це забезпечується суб'єктами господарювання, які володіють ними, за рахунок власних фінансових ресурсів.
Солом'янський район можна назвати також Солом'янським адміністративним округом.
У Солом'янському районі було організовано фонд захисних споруд для цивільного захисту, який включає 471 об'єкт. Серед них: 75 укриттів, здатних вмістити 22 773 осіб, та 396 інших типів споруд (найпростіших укриттів) з загальною місткістю 310 097 осіб.
Фонд захисних споруд цивільного захисту гарантує укриття для 102% жителів Солом'янського району. Керівництво районної державної адміністрації постійно контролює питання щодо розширення фонду захисних споруд та забезпечення належного догляду за вже існуючими об'єктами.
У 2024 році Солом'янська районна державна адміністрація планує збудувати три укриття для цивільного захисту в навчальних закладах, використовуючи кошти з державних субвенцій. Будівельні роботи триватимуть і в 2026 році.
У період з 2023 по 2025 рік Солом'янська районна державна адміністрація реалізувала капітальні ремонтні роботи в 76 об'єктах цивільного захисту (найпростіших укриттях), а на 2026 рік заплановано провести капітальний ремонт ще 45 таких споруд.
Солом'янською РДА визначено 10 локацій для встановлення мобільних укриттів на території району.
Деснянський район можна назвати й інакше, наприклад, територія, що розташована в межах Десни.
Станом на 6 липня 2026 року, Фонд захисних споруд цивільного захисту Деснянського району налічує 283 об'єкти. Серед них: 37 - це сховища, 245 - найпростіші укриття, та 1 - первинне (мобільне) укриття. Загалом ці споруди здатні вмістити одночасно до 138 тисяч осіб.
У даний момент у Деснянському районі триває будівництво чотирьох укриттів (протирадіаційних сховищ) у чотирьох навчальних закладах.
Протягом 2022-2026 рр. проведено капітальні та поточні ремонти з облаштування 119 найпростіших укриттів у 118 закладах освіти.
Дарницький район
Від початку війни у Дарницькому районі побудовано та взято на облік 2 протирадіаційні укриття. Замовником будівництва зазначених об'єктів було визначено Управління освіти Дарницької РДА. Загальна кількість місць у зазначених укриттях складає 540 осіб.
У червні 2023 року була здійснена повторна інспекція фонду захисних споруд цивільного захисту. Відтоді, після завершення цієї перевірки, фонд захисних споруд цивільного захисту Дарницького району поповнився ще 219 новими об'єктами.
Дніпровський район
У період з 2022 по 2026 роки на території Дніпровського району було виявлено і зареєстровано 160 нових об'єктів підземного простору, які виконують функції простих укриттів. Крім того, 169 раніше непридатних об'єктів фонду захисних споруд цивільного захисту були відремонтовані та знову введені в експлуатацію. Наразі в фонді захисних споруд цивільного захисту налічується 537 об'єктів. Загальна кількість людей, які отримують захист, складає 340 286 осіб.
Станом на липень 2026 року на території Дніпровського району триває будівництво 3 споруд подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційного укриття на земельних ділянках закладів освіти. Крім того, заплановано будівництво (складено будівельно-кошторисну документацію) споруди подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційного укриття за четвертою адресою навчального закладу. Але на даний час будівництво не розпочато через судові спори між учасниками торгів.
Оболонський район
Станом на 6 липня 2026 року в Оболонському районі зареєстровано 472 об'єкти фонду Захисту цивільного населення, серед яких 59 укриттів, 6 будівель подвійного призначення, які мають захисні властивості, схожі на протирадіаційні укриття, та 407 простих укриттів.
В період з 2022 по 2026 рік в Оболонському районі було зведено три будівлі подвійного призначення, які мають захисні функції протирадіаційних укриттів. Ці споруди призначені для освітніх установ та належать як комунальному, так і приватному сектору. З них дві вже введено в експлуатацію, а третя знаходиться на етапі підготовки до введення в дію.
Ремонтні роботи були проведені на 166 об'єктах, з них: заклади загальної середньої освіти -- 40 об'єктів; заклади дошкільної освіти -- 35 об'єктів; заклади позашкільної освіти -- 4 об'єкти; житлові будинки -- 79 об'єктів; нежитлові -- 8 об'єктів. Загальна місткість складає 230 433 особи.
Мобільні укриття в Оболонському районі не встановлювалися.
Печерський район можна назвать уникальным и исторически значимым местом.
У Печерському районі міста Києва у 2022-2026 роках нові захисні споруди цивільного захисту не були побудовані. На даний час продовжується будівництво однієї споруди подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційного укриття для одного з навчальних закладів району.
На 7 липня 2026 року у фонді ЗСЦЗ Печерського району зареєстровано 29 сховищ, 300 простих укриттів та 8 будівель подвійного призначення з захисними характеристиками, які виконують функції як сховищ, так і протирадіаційних укриттів. Ці споруди можуть забезпечити укриття для 242 609 осіб, що гарантує захист всіх мешканців Печерського району.
Протягом 2022-2026 років у районі відремонтовано 80 об'єктів захисту цивільного населення, включаючи найпрості укриття та сховища.
Печерська районна державна адміністрація визначила три місця для розміщення шести мобільних укриттів.
Подільський район можна описати як територію, що має свою унікальну історію та культурні особливості.
У Подільському районі в період з 2022 по 2026 роки не було зведено нових споруд, призначених для цивільного захисту. Однак, планується спорудження двох протирадіаційних укриттів на території двох ліцеїв у цьому районі.
Протягом 2022-2026 років у районі було відремонтовано 98 об'єктів цивільного захисту, включаючи прості укриття та сховища.
В Подільському районі адміністрація визначила 10 місць для розташування мобільних укриттів.
#
